Іспанська фонологія

Іспанська фонологія — це список фонем іспанської мови.

Анто́ніо де Небрі́ха, автор книги Граматика, першої граматики сучасної європейської іспанської мови.

Іспанські голосні

	Передні	Середні	Задні
Закритий	i		u
Середній	e̞		o̞
Відкритий		ä

Іспанські приголосні

	Губно-губний	Губно-зубний	Зубний	Альвеолярний	Палатальний	Велярний	Увулярний
Назальні	m	(ɱ)		n	ɲ	(ŋ)	(ɴ)
Вибухові	p b		t d			k g
Щілинні	(β)	f (v)	θ (ð)	s (z)	ʝ	x (ɣ)	(χ)
Апроксиманти				j
Тремтячі				r
Одноударні				ɾ
Латеральні сонанти				l	ʎ

Список фонем

	Голосні
	Приголосні
	Диграфи і африкати
	Дифтонги і трифтонги

№	Літера чи диграф іспанського алфавіту	Назви літер іспанського алфавіту	Відповідні фонема(и) IPA	Назва фонеми	Приклади в іспанських словах	Близькі приклади в українських словах	Звук
1	A, a, в деяких словах з акутним наголосом Á, á	a	1) [ä], 2) [æ]	1) Неогублений голосний переднього ряду низького піднесення, 2) ненапружений неогублений голосний переднього ряду низького піднесення.	1) [ä] cama, patata, casa, área. 2) [æ] las mesas (в південних регіонах Іспанії).	Цей звук є більш переднім, ніж наголошений звук [а] в українській мові, наприклад, айва.	ä, æ
2	B, b	be	1) [b], 2) [β̞], 3) [ɸ]	1) Дзвінкий губно-губний проривний, 2) губно-губний апроксимант, 3) глухий губно-губний фрикативний.	1) З [b] на початку слова і після n, m vamos, bailar, invierno; 2) з [β̞] у мовному потоці, коли ця буква ніби опиняється між двома голосними la victoria, або ж коли в слові він і справді стоїть між двом голосними lobo, 3) із [ɸ] на місці буквосполучення sb: los buenos, desbaratar (в південних регіонах Іспанії).	1) З [b], ніби в слові бик; 2) звуку [β̞] в українській мові цей звук зустрічається, коли приголосна в стоїть перед голосними звуками о, у (воно, кавун) . Цей звук артикулюється губами — губи утворюють вузьку щілину через яку проходить повітря; 3) звуку [ɸ] в українській мові немає. Він частково схожий на звичний українцям ф, тільки він не губно-зубний, а губно-губний (артикулюється губами).	b, β̞, ɸ
3	C, c	ce	1) [k], 2) [θ], 3) [s]	1) Глухий м'якопіднебінний проривний, 2) глухий зубний фрикативний, 3) глухий ясенний фрикативний.	Як [k] майже в будь-якій позиції крім позиції перед голосними e, i: casa, cuchara, col, crin. Як [θ] перед голосними e, i: cine, cena, indicio в більшості регіонів Іспанії. Як [s] перед голосними e, i, така вимова зустрічається переважно в Л. Ам. і в деяких діалектах Іспанії.	Звук [k], практично, як в українських словах, наприклад кіт. Звука [θ] не існує в українській мові, місце творення цього приголосного зубне. Із [s] практично, як в українських словах зі звуком с.	k, θ, s
4	Ch, ch	eche	[t͡ʃ]	Глухий заясенний африкат	leche, chico, mucho.	Вимовляється напружено, як в українському слові чоловік.	t͡ʃ
5	D, d	de	1) [d], 2) [ð]	1) Дзвінкий ясенний проривний, 2) дзвінкий зубний фрикативний.	[d] в словах на початку слова та після n l: aldea, andar, dar. [ð] у всіх інших позиціях fideo, universidad.	[d] подібний до звуку в слові дах; [ð] в українській мові немає, при його вимові утворюється щілина між верхніми зубами та кінчиком язика, що подається вперед.	d, ð
6	E, e, в деяких словах з акутним наголосом É, é	e	1) [e], 2) [e̞], 3) [ɛ].	1) Неогублений голосний переднього ряду високо-середнього піднесення, 2) , 3) неогублений голосний переднього ряду низько-середнього піднесення.	1) tráemelo, 2) el timbre, 3) los timbres (в різних іспанських діалектах)	[e] як в слові давнє; [e̞] — при його вимові куточки губ також сильно відтягнуті, щілина між губами дещо більша, ніж при вимові звуку [і], як, наприклад, в українському слові епоха; [ɛ], як український звук «е» в слові цей.	e, e̞, ɛ
7	F, f	efe	1) [f], 2) [v]	1) Глухий губно-зубний фрикативний, 2) дзвінкий губно-зубний фрикативний	1) fiesta, afán, 2) перед n: Dafne (в південних регіонах Іспанії).	[f] як у слові Фастів та ін.; [v] як у слові вітер.	f, v
8	G g	ge	1) [ɡ], 2) [x] ([χ]), 3) [ɣ]	1) Дзвінкий м'якопіднебінний проривний, 2) Глухий м'якопіднебінний фрикативний (в Іспанії глухий язичковий фрикативний); 3) Дзвінкий м'якопіднебінний фрикативний (переважно в Іспанії)	1) gato, domingo 2) gente, región, 3) pregunta, agosto	1) як у слові ґава, 2) як у слові хата (щодо [χ], то подібного звуку в українській мові немає; він артикулюється задньою спинкою язика на язичку або поряд із ним), 3) подібний звук зустрічається в російській мові, в літературній вимові слова Господь. Також зустрічається у вимові деяких носіїв української мови поруч із ɦ або ʕ	ɡ, x (χ), ɣ
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
22
23
24
25
26
27
28
29

Джерела

• Русанівський В. М., Тараненко О. О., М. П. Зяблюк та ін. Українська мова. Енциклопедія. — Київ : Видавництво «Українська енциклопедія» імені М. П. Бажана, 2004. — .

Примітки

1. Hualde, 2005, p. 130 (ісп.)
2. A. О. Серебрянська, Т. М. Серебрянська. Іспанська мова для початківців. 2009^{[недоступне посилання з червня 2019]}
3. Fonología del español^{[недоступне посилання з червня 2019]}
4. Жовтобрюх, М.А.; Кулик, Б.M. (1965), Курс сучасної літературної мови. Частина I., Київ: Радянська школа
5. Глухий м'якопіднебінний проривний
6. Martínez-Celdrán, Eugenio; Fernández-Planas, Ana Ma.; Carrera-Sabaté, Josefina (2003), «Castilian Spanish», Journal of the International Phonetic Association 33 (2): 255–259 (англ.)
7. Жовтобрюх М. А., Русанівський В. М., Скляренко В. Г. Історія української мови. Фонетика. — К., 1979.
8. A. О. Серебрянська, Т. М. Серебрянська, 2009, с. 11.
9. Русанівський В. М., Тараненко О. О., М. П. Зяблюк та ін. Українська мова. Енциклопедія.
10. Martínez-Celdrán, Fernández-Planas Carrera-Sabaté 2003 с. 258 (ісп.)