Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Іспанська література ісп Literatura española це література створена іспанською мовою її видозмінами та діалектами на тер

Іспанська література

Іспанська література


Іспанська література (ісп. Literatura española) — це література, створена іспанською мовою, її видозмінами та діалектами на території нинішньої Іспанії.

Таке означення подають …. Деякі науковці поширюють це означення на літератури тих народів, що становлять національні меншини в Іспанії, — баскійську, каталонську та галісійську. Це, зокрема, Захар Плавскін, [ru] і .

Крім того, до іспанської літератури можна більш чи менш правомірно зарахувати твори середньовічних авторів — жителів території, що відповідає нинішній Іспанії, написані латиною, ладіно, гебрейською і арабською мовами. Як і література кожної іспаномовної країни, іспанська становить частину іспаномовної літератури.

Історія іспанської літератури

Середньовіччя

Попередницею письмової іспанської літератури стала усна народна творчість романськими мовами в епічному та ліричному жанрах, а також письмова творчість авторів, що писали латиною.

До 1950-х років панувала думка, що початком іспанського красного письменства слід вважати епічну «Пісню про мого Сіда» (XII століття), яку розвивали й поширювали — переважно в усній формі — хуґлари. 1948 року цю думку підважив угорський дослідник Самуель Міклош Штерн, знайшовши в Каїрі манускрипти XI століття, виконані способом альхам'ядо (він полягає в транскрипції романського тексту арабським шрифтом). Це тексти ха́рчів — ліричних віршів. Нині вважається, що вони написані не по-кастильському, а по-мосарабському.

image
Берег 72-ї сторінки Еміліанського кодексу з найдовшою глосою.
Аудіозапис глоси на 72-й сторінці.

Еміліанські глоси — це позначки на берегах і між рядків латинського кодексу (Aemilianensis 60) IX—X століть, створеного в монастирі Сан-Мільян-де-Сусо. Всього цих написаних кількома мовами глос понад тисячу, із яких сто зроблено однією з іберо-романських мов, яку різні мовознавці розглядають як наваррсько-арагонську або . Вони вважалися першими записами староіспанською, однак у 2010 році Королівська академія іспанської мови оголосила про те, що у вальпуестських [en] фігурують ще давніші іспаномовні записи, датовані IX століттям.

Мета багатьох позначок полягає в тлумаченні самого тексту в документі. На 72-й сторінці кодексу є найдовша глоса — молитовне звернення до Христа, подяка за честь сповнити службу. Тобто, ймовірно, написати або ж переписати Еміліанський кодекс:

Наварро-арагонською мовою Кастильською мовою Українською мовою

Con o aiutorio
de nuestro dueno Christo,
dueno salbatore,
qual dueno get ena honore
et qual duenno
tienet ela mandatione
con patre con o spiritu sancto
en os sieculos de lo sieculos.
Facanos Deus Omnipotes
tal serbitio
fere ke denante
ela sua face
gaudioso segamus.
Amen.

Con la ayuda
de nuestro Señor
Don Cristo, Don Salvador,
Señor que está en el honor
y Señor que tiene el mandato
con el Padre
con el Espíritu Santo
en los siglos de los siglos.
Háganos Dios omnipotente
hacer tal servicio
que delante
de su faz
gozosos seamos.
Amén.

З поміччю
нашого Бога,
Христа Спасителя,
Господа
і Вседержителя,
разом із Отцем
і Святим Духом
усім нам Повелителя,
якого шануєм вовіки-віків.
Всевишній звелів
Цюю службу звершити,
І перед ликом Його
Ми раді служити.
Амінь.

  • Ха́рчі (XI століття)

Це короткі ліричні вірші, переважно любовні, складені народною арабською або мосарабською мовою, якою послуговувалися християни, що проживали в Андалузії. Ось одна з харч:

Vayse meu corachón de mib. Ya Rab, ¿si me tornarád? ¡Tan mal meu doler li-l-habib! 'Enfermo yed, ¿cuánd sanarád?

Vase mi corazón de mí. Oh Dios, ¿se me tornará? ¡Tan mal mi dolor por el amado! Enfermo está, ¿cuándo sanará?

Cronológicamente el primero en surgir es el Mester de Juglaría, formado por cantares de gesta que imitan las chansons francesas al principio y luego reaccionan con una temática nacional bien diferenciada agrupándose en varios ciclos, de los cuales los más importantes son los relativos a El Cid, a los Siete infantes de Lara y el relativo a Bernardo del Carpio. Frente a la épica francesa, la épica española posee unos rasgos diferenciales muy acusados:

Mayor realismo, frente a los elementos sobrenaturales y fantásticos que aparecen en la épica francesa. Mayor vitalidad: los argumentos e historias medievales de la épica española pervivirán luego en el teatro clásico del Siglo de Oro y en el Romancero viejo y nuevo hasta la actualidad en forma oral o incluso escrita. Utiliza una rima más fácil y libre, la asonante, frente a la épica francesa, escrita en rima consonante. El verso de la épica española es anisosilábico (irregular, de distinta medida, con predominio del alejandrino o de 14 sílabas con pausa versal o cesura casi siempre tras la séptima sílaba), mientras que el de la épica francesa es regular, isosilábico. En este mester podríamos agrupar también la literatura oral tradicional de las jarchas en lengua mozárabe, de las cantigas de amigo en gallego portugués y la literatura trovadoresca que, en lengua provenzal, empiezan a escribir algunos trovadores catalanes. En cuanto a lírica castellana en este siglo apenas nada se ha conservado, salvo algunos restos de villancicos.

Según Ramón Menéndez Pidal el Cantar de Mio Çid fue compuesto alrededor del año 1145, cuarenta y seis años después de la muerte del Cid; Antonio Ubieto Arteta, sin embargo, ha corregido esa hipótesis inicial y ha fechado la composición de la obra alrededor del año 1207. Se ignora el autor, aunque debía poseer algunos conocimientos jurídicos y quizá se hallaba relacionado con el culto sepulcral establecido en torno al sepulcro del Cid en el monasterio de San Pedro de Cardeña; Menéndez Pidal piensa, a causa de la distribución de los topónimos que se encuentran en el Cantar, que pudieron ser dos autores relacionados con San Esteban de Gormaz y Medinaceli; el manuscrito fue copiado por un tal Per Abbat, Pedro Abad.

Mester de Juglaría Cantar de Mío Cid, de autor desconocido, aunque el manuscrito está firmado por Per Abbat (Pedro Abad) Auto de los Reyes Magos

Siglo XIII

Примітки

  1. . Архів оригіналу за 9 березня 2016. Процитовано 8 березня 2016.
  2. Колектив авторів. Іспанська література // Українська Літературна Енциклопедія / Відповідальний редактор Ігор Дзеверін. — Київ : Головна редакція Української Радянської Енциклопедії імені Миколи Бажана, 1990. — Т. II. — С. 342–346. — ISBN 5-88500-014-Х.
  3. . Архів оригіналу за 24 листопада 2010. Процитовано 8 березня 2016.

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Category:Literature of Spain

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Ispanska literatura isp Literatura espanola ce literatura stvorena ispanskoyu movoyu yiyi vidozminami ta dialektami na teritoriyi ninishnoyi Ispaniyi Take oznachennya podayut Deyaki naukovci poshiryuyut ce oznachennya na literaturi tih narodiv sho stanovlyat nacionalni menshini v Ispaniyi baskijsku katalonsku ta galisijsku Ce zokrema Zahar Plavskin ru i Krim togo do ispanskoyi literaturi mozhna bilsh chi mensh pravomirno zarahuvati tvori serednovichnih avtoriv zhiteliv teritoriyi sho vidpovidaye ninishnij Ispaniyi napisani latinoyu ladino gebrejskoyu i arabskoyu movami Yak i literatura kozhnoyi ispanomovnoyi krayini ispanska stanovit chastinu ispanomovnoyi literaturi Istoriya ispanskoyi literaturiSerednovichchya Poperedniceyu pismovoyi ispanskoyi literaturi stala usna narodna tvorchist romanskimi movami v epichnomu ta lirichnomu zhanrah a takozh pismova tvorchist avtoriv sho pisali latinoyu Do 1950 h rokiv panuvala dumka sho pochatkom ispanskogo krasnogo pismenstva slid vvazhati epichnu Pisnyu pro mogo Sida XII stolittya yaku rozvivali j poshiryuvali perevazhno v usnij formi huglari 1948 roku cyu dumku pidvazhiv ugorskij doslidnik Samuel Miklosh Shtern znajshovshi v Kayiri manuskripti XI stolittya vikonani sposobom alham yado vin polyagaye v transkripciyi romanskogo tekstu arabskim shriftom Ce teksti ha rchiv lirichnih virshiv Nini vvazhayetsya sho voni napisani ne po kastilskomu a po mosarabskomu Bereg 72 yi storinki Emilianskogo kodeksu z najdovshoyu glosoyu source source Audiozapis glosi na 72 j storinci Emilianski glosi ce poznachki na beregah i mizh ryadkiv latinskogo kodeksu Aemilianensis 60 IX X stolit stvorenogo v monastiri San Milyan de Suso Vsogo cih napisanih kilkoma movami glos ponad tisyachu iz yakih sto zrobleno odniyeyu z ibero romanskih mov yaku rizni movoznavci rozglyadayut yak navarrsko aragonsku abo Voni vvazhalisya pershimi zapisami staroispanskoyu odnak u 2010 roci Korolivska akademiya ispanskoyi movi ogolosila pro te sho u valpuestskih en figuruyut she davnishi ispanomovni zapisi datovani IX stolittyam Meta bagatoh poznachok polyagaye v tlumachenni samogo tekstu v dokumenti Na 72 j storinci kodeksu ye najdovsha glosa molitovne zvernennya do Hrista podyaka za chest spovniti sluzhbu Tobto jmovirno napisati abo zh perepisati Emilianskij kodeks Navarro aragonskoyu movoyu Kastilskoyu movoyu Ukrayinskoyu movoyu Con o aiutorio de nuestro dueno Christo dueno salbatore qual dueno get ena honore et qual duenno tienet ela mandatione con patre con o spiritu sancto en os sieculos de lo sieculos Facanos Deus Omnipotes tal serbitio fere ke denante ela sua face gaudioso segamus Amen Con la ayuda de nuestro Senor Don Cristo Don Salvador Senor que esta en el honor y Senor que tiene el mandato con el Padre con el Espiritu Santo en los siglos de los siglos Haganos Dios omnipotente hacer tal servicio que delante de su faz gozosos seamos Amen Z pomichchyu nashogo Boga Hrista Spasitelya Gospoda i Vsederzhitelya razom iz Otcem i Svyatim Duhom usim nam Povelitelya yakogo shanuyem voviki vikiv Vsevishnij zveliv Cyuyu sluzhbu zvershiti I pered likom Jogo Mi radi sluzhiti Amin Ha rchi XI stolittya Ce korotki lirichni virshi perevazhno lyubovni skladeni narodnoyu arabskoyu abo mosarabskoyu movoyu yakoyu poslugovuvalisya hristiyani sho prozhivali v Andaluziyi Os odna z harch Vayse meu corachon de mib Ya Rab si me tornarad Tan mal meu doler li l habib Enfermo yed cuand sanarad Vase mi corazon de mi Oh Dios se me tornara Tan mal mi dolor por el amado Enfermo esta cuando sanara Cronologicamente el primero en surgir es el Mester de Juglaria formado por cantares de gesta que imitan las chansons francesas al principio y luego reaccionan con una tematica nacional bien diferenciada agrupandose en varios ciclos de los cuales los mas importantes son los relativos a El Cid a los Siete infantes de Lara y el relativo a Bernardo del Carpio Frente a la epica francesa la epica espanola posee unos rasgos diferenciales muy acusados Mayor realismo frente a los elementos sobrenaturales y fantasticos que aparecen en la epica francesa Mayor vitalidad los argumentos e historias medievales de la epica espanola perviviran luego en el teatro clasico del Siglo de Oro y en el Romancero viejo y nuevo hasta la actualidad en forma oral o incluso escrita Utiliza una rima mas facil y libre la asonante frente a la epica francesa escrita en rima consonante El verso de la epica espanola es anisosilabico irregular de distinta medida con predominio del alejandrino o de 14 silabas con pausa versal o cesura casi siempre tras la septima silaba mientras que el de la epica francesa es regular isosilabico En este mester podriamos agrupar tambien la literatura oral tradicional de las jarchas en lengua mozarabe de las cantigas de amigo en gallego portugues y la literatura trovadoresca que en lengua provenzal empiezan a escribir algunos trovadores catalanes En cuanto a lirica castellana en este siglo apenas nada se ha conservado salvo algunos restos de villancicos Segun Ramon Menendez Pidal el Cantar de Mio Cid fue compuesto alrededor del ano 1145 cuarenta y seis anos despues de la muerte del Cid Antonio Ubieto Arteta sin embargo ha corregido esa hipotesis inicial y ha fechado la composicion de la obra alrededor del ano 1207 Se ignora el autor aunque debia poseer algunos conocimientos juridicos y quiza se hallaba relacionado con el culto sepulcral establecido en torno al sepulcro del Cid en el monasterio de San Pedro de Cardena Menendez Pidal piensa a causa de la distribucion de los toponimos que se encuentran en el Cantar que pudieron ser dos autores relacionados con San Esteban de Gormaz y Medinaceli el manuscrito fue copiado por un tal Per Abbat Pedro Abad Mester de Juglaria Cantar de Mio Cid de autor desconocido aunque el manuscrito esta firmado por Per Abbat Pedro Abad Auto de los Reyes Magos Siglo XIIIPrimitki Arhiv originalu za 9 bereznya 2016 Procitovano 8 bereznya 2016 Kolektiv avtoriv Ispanska literatura Ukrayinska Literaturna Enciklopediya Vidpovidalnij redaktor Igor Dzeverin Kiyiv Golovna redakciya Ukrayinskoyi Radyanskoyi Enciklopediyi imeni Mikoli Bazhana 1990 T II S 342 346 ISBN 5 88500 014 H Arhiv originalu za 24 listopada 2010 Procitovano 8 bereznya 2016 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Category Literature of Spain

Дата публікації:
Топ