Арата Ісодзакі (23 липня 1931, Ойта, Префектура Ойта, Японія — 28 грудня 2022, Наха, Префектура Окінава, Японія і Острів Окінава, Префектура Окінава) — японський архітектор.
Ісодзакі Арата | |
---|---|
яп. 磯崎新 | |
Народився | 23 липня 1931[2][3][4] Ойта, Префектура Ойта, Японія |
Помер | 28 грудня 2022[1] (91 рік) Наха, Префектура Окінава, Японія[5] або Острів Окінава, Префектура Окінава, Японія[6] |
Країна | Японія[7][8] Японська імперія |
Діяльність | архітектор, викладач університету |
Галузь | архітектура[9] |
Alma mater | Токійський університет і d |
Знання мов | японська[10][11] |
Заклад | Токійський університет |
Членство | Королівська академія мистецтв і Академія мистецтв Японії |
Напрямок | Метаболізм і постмодернізм |
Magnum opus | Пала Альпітур, Палау-Сант-Жорді, d і d |
У шлюбі з | d[6] |
Нагороди | |
Сайт | isozaki.co.jp |
|
Народився на острові Кюсю, в 1954 році закінчив Токійський університет. Професійну діяльність розпочав під орудою відомого архітектора і містобудівника Танге Кендзо. В 1963 році відкрив своє бюро, спочатку працюючи в стилі метаболізму, а потім (в 1970-і) перейшов до постмодернізму. Серед творінь Ісодзакі — стадіони, університетські кампуси, музеї. У своїх будівлях він часто використовує прості, абстрактні форми. Багато бере участь в конкурсах як член журі, вважає себе «першовідкривачем» талантів З. Хадід, [en] та [en].
З 1968 року Ісодзакі демонструє в різних країнах виставку «Зруйнована заново Хіросіма», що показує його ставлення до процесів творення і руйнування, до містики і реальності.
Нагороди та визнання
- 1967: Щорічна премія, [en]
- 1975: Щорічна премія, Японський архітектурний інститут
- 1983: Mainichi Art Award
- 1986: Королівська золота медаль
- 1987: Міжнародна премія «Архітектура в камені»
- 1988: Премія пам'яті Арнольда Бруннера Американської академії та інституту мистецтв та літератури
- 1990: Чиказька архітектурна премія
- 1992: Почесна премія, Американський архітектурний інститут
- 1994: RIBA Honorary Fellow
- 1995: головний приз Венеційської бієнале.
- 2019: Прітцкерівська премія
Найвідоміші проекти
- 1962—1966: Бібліотека префектури Оїта
- 1972—1974: [en], Фукуока, Японія
- 1973—1974: Центральна бібліотека Кітакюсю, Фукуока, Японія
- 1974: Музей сучасного мистецтва, Гунма, Такасакі, Японія
- 1981—1986: [en] (MOCA), Лос-Анджелес, США
- 1983—1990: спортивна арена для Літніх Олімпійських ігор, 1992, Барселона, Іспанія
- 1984—1987: будівля на площі Очаноміцу — [en], Токіо, Японія
- 1985: [en] (1985), Нью-Йорк, США
- 1986—1990: Мистецька вежа Міто, Ібаракі, Японія
- 1987—1990: Team Disney, Флорида, США
- 1987—1989: [en], — бібліотека, адміністративна будівля, будівля факультету гуманітарних наук Голд-Кост, Австралія
- 1987—1990: Міжнародний конференційний центр «КітаКюшу» Фукока, Японія
- 1987—1996: Павільйон спортивного комплексу Палафольс, Барселона, Іспанія
- 1990—1994: Манггха, Краків, Польща
- 1991: [en], Ла-Корунья, Галісія, Іспанія
- 1991—1994: [en], Окаяма, Японія
- 1991—1995: [en], Кіото, Японія
- 1992—1998: [en], Нара, Японія
- 1993—1995: Будинок людини, Ла-Корунья, Іспанія
- 1993—1998: Granship-Shizuoka Convention and Arts Center, Сідзуока, Японія
- 1994—1999: [en], Колумбус (Огайо), США
- 1998—2007: [en], Шеньчжень, Китай
- Включаючі [en] та [en]
- 1999—2002: Новий вхід у CaixaForum Barcelona, Барселона, Іспанія
- 1999—2009: Isozaki Atea, Більбао, Іспанія
- 2000—2006: Torino Palasport Olimpico, Турин, Італія
- 2003—2008: Музей [en] у Пекіні, Китай
- 2003—2010: [en], Салоніки, Греція
- 2003-: Гімалайський центр, Шанхай, Китай
- 2004—2015: Павільйон «Японська армія у Другій світовій війні», [en] Ченду, Китай
- 2006—2012: Дайманд-Айленд, місто Хошимін, В'єтнам
- Веїл-Корнельський медичний коледж у Катарі, Освітянське містечко, неподалік від Дохи
- 2011: Катарський національний конференц-центр
- 2012: Нова міська бібліотека у Маранелло, Італія (Арата Ізодзакі та Андреа Маффей)
- 2012: D38 Office, Барселона, Іспанія
- 2015: [en] Мілан, Італія (Арата Ізодзакі та Андреа Маффей)
- 2015: [en] Харбін, Китай
Проекти у виконанні на кінець 2010-х
- Три кампуси університету Центральної Азії в Текелі, Казахстан; Нарин, Киргизька Республіка; та Хорог, Таджикистан
- Новий вихід у галерею Уффіці, Флоренція, Італія — переможець змагань (Арата Ізозакі та Андреа Маффей)
- Відновлення залізничного вокзалу станції , Болонья, Італія — переможець конкурсу
- , Хошимін, В'єтнам
Примітки
- Muere Arata Isozaki, el arquitecto de las célebres torres de Bilbao
- http://www.encyclopedia.com/article-1G2-3070300073/isozaki-arata-1931.html
- Arata Isozaki
- The Fine Art Archive — 2003.
- https://www.lavanguardia.com/cultura/20221229/8662467/muere-arquitecto-arata-isozaki.html
- Catalog of the German National Library
- Museum of Modern Art online collection
- https://zkm.de/en/person/arata-isozaki
- Czech National Authority Database
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- CONOR.Sl
- 2019 Pritzker Architecture Prize Media Kit (PDF). Pritzker Architecture Prize. The Hyatt Foundation. March 2019. (PDF) оригіналу за 7 березня 2019. Процитовано 6 березня 2019.
- (англ.). ArchDaily. 5 березня 2019. Архів оригіналу за 29 березня 2019. Процитовано 5 березня 2019.
- (англ.). www.pritzkerprize.com. Архів оригіналу за 9 листопада 2019. Процитовано 5 березня 2019.
- . ArchDaily. Архів оригіналу за 2 травня 2021. Процитовано 8 листопада 2019.
- . Архів оригіналу за 16 квітня 2021. Процитовано 9 листопада 2019.
- Frearson, Amy. . Dezeen. Архів оригіналу за 3 квітня 2019. Процитовано 4 березня 2019.
- . ArchDaily. Архів оригіналу за 20 листопада 2021. Процитовано 11 листопада 2019.
- . ArchDaily. Архів оригіналу за 5 квітня 2019. Процитовано 4 березня 2019.
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Ісодзакі Арата |
- Arata Isozaki & associates [ 14 жовтня 2007 у Wayback Machine.]
- Corkill, Edan. «Arata Isozaki: Astonishing by design [ 25 вересня 2011 у Wayback Machine.]». Japan Times, 1 June 2008.
- Sarah F. Maclaren, «Arata Isozaki e la fine dell'utopia», in «Il senso della fine», Ágalma. Rivista di studi culturali e di estetica, 19, 2009: 61-75. ISSN 1723-0284.
- CityLife [ 18 травня 2014 у Wayback Machine.] Official website of the project
- Liddell, Colin. «Arata Isozaki: Solaris [ 29 березня 2016 у Wayback Machine.]». Metropolis, 23 January 2014.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Arata Isodzaki 23 lipnya 1931 1931 07 23 Ojta Prefektura Ojta Yaponiya 28 grudnya 2022 2022 12 28 Naha Prefektura Okinava Yaponiya i Ostriv Okinava Prefektura Okinava yaponskij arhitektor Isodzaki Aratayap 磯崎新Narodivsya23 lipnya 1931 1931 07 23 2 3 4 Ojta Prefektura Ojta YaponiyaPomer28 grudnya 2022 2022 12 28 1 91 rik Naha Prefektura Okinava Yaponiya 5 abo Ostriv Okinava Prefektura Okinava Yaponiya 6 Krayina Yaponiya 7 8 Yaponska imperiyaDiyalnistarhitektor vikladach universitetuGaluzarhitektura 9 Alma materTokijskij universitet i dZnannya movyaponska 10 11 ZakladTokijskij universitetChlenstvoKorolivska akademiya mistectv i Akademiya mistectv YaponiyiNapryamokMetabolizm i postmodernizmMagnum opusPala Alpitur Palau Sant Zhordi d i dU shlyubi zd 6 NagorodiKorolivska zolota medal 1986 Pritckerivska premiya 2019 Sajtisozaki co jp Mediafajli u Vikishovishi Vhid do CaixaForum Barcelona 2001 Mistecka vezha u Mito 1990 Zagolovok ciyeyi statti yaponske im ya Vono skladayetsya z prizvisha ta osobovogo imeni yake jde pislya nogo imenem ciyeyi osobi ye Arata a prizvishem Isodzaki Narodivsya na ostrovi Kyusyu v 1954 roci zakinchiv Tokijskij universitet Profesijnu diyalnist rozpochav pid orudoyu vidomogo arhitektora i mistobudivnika Tange Kendzo V 1963 roci vidkriv svoye byuro spochatku pracyuyuchi v stili metabolizmu a potim v 1970 i perejshov do postmodernizmu Sered tvorin Isodzaki stadioni universitetski kampusi muzeyi U svoyih budivlyah vin chasto vikoristovuye prosti abstraktni formi Bagato bere uchast v konkursah yak chlen zhuri vvazhaye sebe pershovidkrivachem talantiv Z Hadid en ta en Z 1968 roku Isodzaki demonstruye v riznih krayinah vistavku Zrujnovana zanovo Hirosima sho pokazuye jogo stavlennya do procesiv tvorennya i rujnuvannya do mistiki i realnosti Nagorodi ta viznannya1967 Shorichna premiya en 1975 Shorichna premiya Yaponskij arhitekturnij institut 1983 Mainichi Art Award 1986 Korolivska zolota medal 1987 Mizhnarodna premiya Arhitektura v kameni 1988 Premiya pam yati Arnolda Brunnera Amerikanskoyi akademiyi ta institutu mistectv ta literaturi 1990 Chikazka arhitekturna premiya 1992 Pochesna premiya Amerikanskij arhitekturnij institut 1994 RIBA Honorary Fellow 1995 golovnij priz Venecijskoyi biyenale 2019 Pritckerivska premiyaNajvidomishi proekti1962 1966 Biblioteka prefekturi Oyita 1972 1974 en Fukuoka Yaponiya 1973 1974 Centralna biblioteka Kitakyusyu Fukuoka Yaponiya 1974 Muzej suchasnogo mistectva Gunma Takasaki Yaponiya 1981 1986 en MOCA Los Andzheles SShA 1983 1990 sportivna arena dlya Litnih Olimpijskih igor 1992 Barselona Ispaniya 1984 1987 budivlya na ploshi Ochanomicu en Tokio Yaponiya 1985 en 1985 Nyu Jork SShA 1986 1990 Mistecka vezha Mito Ibaraki Yaponiya 1987 1990 Team Disney Florida SShA 1987 1989 en biblioteka administrativna budivlya budivlya fakultetu gumanitarnih nauk Gold Kost Avstraliya 1987 1990 Mizhnarodnij konferencijnij centr KitaKyushu Fukoka Yaponiya 1987 1996 Paviljon sportivnogo kompleksu Palafols Barselona Ispaniya 1990 1994 Manggha Krakiv Polsha 1991 en La Korunya Galisiya Ispaniya 1991 1994 en Okayama Yaponiya 1991 1995 en Kioto Yaponiya 1992 1998 en Nara Yaponiya 1993 1995 Budinok lyudini La Korunya Ispaniya 1993 1998 Granship Shizuoka Convention and Arts Center Sidzuoka Yaponiya 1994 1999 en Kolumbus Ogajo SShA 1998 2007 en Shenchzhen Kitaj Vklyuchayuchi en ta en 1999 2002 Novij vhid u CaixaForum Barcelona Barselona Ispaniya 1999 2009 Isozaki Atea Bilbao Ispaniya 2000 2006 Torino Palasport Olimpico Turin Italiya 2003 2008 Muzej en u Pekini Kitaj 2003 2010 en Saloniki Greciya 2003 Gimalajskij centr Shanhaj Kitaj 2004 2015 Paviljon Yaponska armiya u Drugij svitovij vijni en Chendu Kitaj 2006 2012 Dajmand Ajlend misto Hoshimin V yetnam Veyil Kornelskij medichnij koledzh u Katari Osvityanske mistechko nepodalik vid Dohi 2011 Katarskij nacionalnij konferenc centr 2012 Nova miska biblioteka u Maranello Italiya Arata Izodzaki ta Andrea Maffej 2012 D38 Office Barselona Ispaniya 2015 en Milan Italiya Arata Izodzaki ta Andrea Maffej 2015 en Harbin KitajProekti u vikonanni na kinec 2010 hTri kampusi universitetu Centralnoyi Aziyi v Tekeli Kazahstan Narin Kirgizka Respublika ta Horog Tadzhikistan Novij vihid u galereyu Uffici Florenciya Italiya peremozhec zmagan Arata Izozaki ta Andrea Maffej Vidnovlennya zaliznichnogo vokzalu stanciyi Bolonya Italiya peremozhec konkursu Hoshimin V yetnamPrimitkiMuere Arata Isozaki el arquitecto de las celebres torres de Bilbao http www encyclopedia com article 1G2 3070300073 isozaki arata 1931 html Arata Isozaki d Track Q17299517 The Fine Art Archive 2003 d Track Q10855166 https www lavanguardia com cultura 20221229 8662467 muere arquitecto arata isozaki html Catalog of the German National Library d Track Q23833686 Museum of Modern Art online collection d Track Q73268604 https zkm de en person arata isozaki Czech National Authority Database d Track Q13550863 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 CONOR Sl d Track Q16744133 2019 Pritzker Architecture Prize Media Kit PDF Pritzker Architecture Prize The Hyatt Foundation March 2019 PDF originalu za 7 bereznya 2019 Procitovano 6 bereznya 2019 angl ArchDaily 5 bereznya 2019 Arhiv originalu za 29 bereznya 2019 Procitovano 5 bereznya 2019 angl www pritzkerprize com Arhiv originalu za 9 listopada 2019 Procitovano 5 bereznya 2019 ArchDaily Arhiv originalu za 2 travnya 2021 Procitovano 8 listopada 2019 Arhiv originalu za 16 kvitnya 2021 Procitovano 9 listopada 2019 Frearson Amy Dezeen Arhiv originalu za 3 kvitnya 2019 Procitovano 4 bereznya 2019 ArchDaily Arhiv originalu za 20 listopada 2021 Procitovano 11 listopada 2019 ArchDaily Arhiv originalu za 5 kvitnya 2019 Procitovano 4 bereznya 2019 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Isodzaki Arata Arata Isozaki amp associates 14 zhovtnya 2007 u Wayback Machine Corkill Edan Arata Isozaki Astonishing by design 25 veresnya 2011 u Wayback Machine Japan Times 1 June 2008 Sarah F Maclaren Arata Isozaki e la fine dell utopia in Il senso della fine Agalma Rivista di studi culturali e di estetica 19 2009 61 75 ISSN 1723 0284 CityLife 18 travnya 2014 u Wayback Machine Official website of the project Liddell Colin Arata Isozaki Solaris 29 bereznya 2016 u Wayback Machine Metropolis 23 January 2014