Іоганн II Johann II 1341 8 серпня 1397 герцог Ландсгут Баварський у 1375 1392 роках герцог Баварсько Мюнхенський у 1392

Іоганн II (*Johann II, 1341 — 8 серпня 1397) — герцог Ландсгут-Баварський у 1375—1392 роках, герцог Баварсько-Мюнхенський у 1392—1397 роках.

Іоганн II
Народився	1341(1341) Ландсгут
Помер	8 серпня 1397 Мюнхен
Поховання	Фрауенкірхе
Країна	Німеччина
Національність	німець
Діяльність	суверен
Знання мов	німецька
Титул	герцог Баварії
Посада	герцог Баварії^[d]
Термін	1375—1397 роки
Попередник	Стефан II
Наступник	Ернст I Вільгельм III Стефан III
Конфесія	католицтво
Рід	Віттельсбахи
Батько	Стефан II
Мати	Єлизавета Сицилійська
Брати, сестри	^d, Стефан III і Фрідріх
У шлюбі з	Катерина Горіцька
Діти	2 сина і 1 донька 1 бастард
Медіафайли у Вікісховищі

Життєпис

Походив з династії Віттельсбахів. Другий син Стефана II, герцога Баварії, та Єлизавети (доньки Фредеріка II, короля Сицилії). Народився у 1341 році. Дитинство і молодість провів у Ландсгуті. 1372 року оженився на доньці Мейнхарда VI, графа Горіції.

У 1375 році після смерті батька Іоганн II стає герцогом Ландсгут-Баварським (разом з братами Стефаном III і Фрідріхом I), а також стрийком Оттоном V. У 1376 року чотири герцога домовилися, що Іоганн II і Стефан III буде керувати південною частиною герцогства, а інший брат Фрідріх зі стрийком — північною. При цьому кожні два роки вони повинні були змінюватися керованими територіями. Втім, цей договір так і не був реалізований. Після смерті Оттона V у 1379 році Іоганн II розділив з братами герцогство, проте здебільшого залишалося спільне управління. 1385 році разом з дружиною успадкував частку Горіцької спадщини — округ Лієнц, а в 1392 році продав його Альбрехту III Габсбургу, герцогу Австрії.

Іоганн II опікувався переважно внутрішніми справами, практично не проводив активної зовнішньої політики. Тому йому не подобалася участь брата Фрідріха в міланських справах його родичів Вісконті та військових кампаніях у Франції. Водночас інший брат Стефан III через його марнотратство. Тому у 1392 році Іоганн II ініціював остаточний розподіл володінь, за яким отримав область навколо міста Мюнхена, який став столицею нового герцогства.

Втім вже у 1392 році Стефан III, що був незадоволений своєю часткою, став вимагати зміни ситуації, а 1394 року напав на Іоганна II, чим розпочав так звану Першу війну Баварського Дому. У 1395 році Іоганн II зазнав поразки й вимушений був визнати своїм співволодарем брата. У 1397 році Іоганн раптово помер. Йому спадкували брат Стефан III та сини Ернст I та Вільгельм III.

Родина

Дружина — Катерина, донька Мейнхарда VI, графа Горіції.

Діти:

Ернст (1373—1438), герцог Баварського-Мюнхенський у 1397—1438 роках
Вільгельм (1375—1435), герцог Баварсько-Мюнхенський у 1397—1435 роках
Софія (1376—1425), дружина імператора Венцеслава Люксембурга

2. Коханка — Анна Пірссер.

Діти:

Іоганн (1393—1452), єпископ Фрайзінґу

Джерела

Klaus von Andrian-Werburg: Urkundenwesen, Kanzlei, Rat und Regierungssystem der Herzoge Johann II., Ernst und Wilhelm III. von Bayern-München (1392—1438) (= Münchener historische Studien. Abteilung Geschichtliche Hilfswissenschaften. Band 10). Lassleben, Kallmünz 1971,
Gerhard Schwertl: Johann II. a: Lexikon des Mittelalters (LexMA), Artemis & Winkler, München/Zürich 1991,