Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Інґебо́рґа Гоконсдоттір Норве́зька (норв. Ingeborg Håkansdotter, 1301 — 17 червня 1361) — регент Швеції (1319—1326) та Норвегії (1319—1327).
| Інґеборґа Гоконсдоттір Норвезька | |
|---|---|
 | |
| Народилася | 1301 Норвегія |
| Померла | 17 червня 1361 |
| Країна | Норвегія |
| Національність | норвежка |
| Діяльність | політична діячка |
| Титул | регент Швеції та Норвегії |
| Посада | регент |
| Термін | 1319—1326/1327 роки |
| Конфесія | католицтво |
| Рід | Інґлінґи |
| Батько | Гокон V |
| Мати | Евфемія Рюґенська |
| Брати, сестри | d |
| У шлюбі з | Ерік Маґнуссон Канут Порс |
| Діти | 3 сини та 2 доньки |
| |
Біографія
Молоді роки
Походила з династії норвезьких Інґлінґів. Старша донька Гокона V, короля Норвегії, та Евфемії Рюґенської. Народилася у 1301 році. Незабаром була оголошена спадкоємицею престолу. У 1302 році вона вперше була заручена з Маґнусом, сином Бірґера Маґнуссона, короля Швеції. Проте згодом заручини були скасовано.
У 1305 році була заручена з іншим представником шведських Фолькунгів — Еріком Маґнуссоном, герцогом Седерманландським, братом короля Біргера. Шлюб відбувся у 1312 році в Осло (разом з весіллям Інґеборґи, короля Ейріка II, з Вальдемаром Маґнуссоном Фолькунґом).
Після загибелі чоловіка у 1317 році разом із своєю кузиною Інґеборґою уклала союз з Хрістоффером, герцогом Галланда (майбутнім королем Данії). Після цього об'єдналася з повсталими на чолі з Матсом Кеттільмундсоном. Своєї резиденцією обрала замок Варберг.
Регентство
У 1319 році після оголошення її сина Магнуса новим королем Швеції та Норвегії стає регентшею в цих королівствах. Водночас Інґеборґа отримала титул герцогині. Але регентша все ж мала певну владу. Так, у 1320 році вона звільнила місто Ригу від боргів перед королем Швеції, що викликало невдоволення знаті. Також посилився вплив коханця регентші данця Кнута Порса. Все це спричинило конфлікт з дротсом Матсом Кеттільмундссоном, якого у 1322 році було звільнено й переведено до Фінляндії.
Втім владу в Швеції опинилася в руках нового ріксдротса Кнута Йонсона, в Норвегії — Ерлінґа Відкунссона. Але Інґеборґа намагалася чинити їм спротив. Особливо вона намагалася здобути зовнішній успіх. Інґеборґа Норвезька влаштувала шлюб з доньки з герцогом Мекленбурґа. За умовами шлюбної угоди в Кальмарі Мекленбурґ, Гольштейн, Саксонія та Рендсбурґ повинні були допомогти королю Швеції у збереженні в своїй власності області Сконія.
Також Інґеборґа взяла значний кредит у вільного міста Штральзунд в обмін на вільну торгівлю цього міста зі Швецією та Норвегією. За цих умов регентка наказала у 1322 році зайняти Сконію, що спричинило війну з Данією. Втім Швеція не отримала очікувальної підтримки від союзників. Поразка спричинила падіння впливу Інґеборґи, проти неї виступила державна рада. Після остаточної поразки шведських військ у Сконії у 1323 році регентша погодилася з вимогами регентської ради, за яким усі угоди Інґеборґи Норвезької скасовуються. Також вона відмовилася від деяких замків та маєтностей. Ці обмеження впливу Інґеборґи встановила регентська влада Норвегії.
У 1326 та 1327 роках була позбавлена посади регента у Швеції та Норвегії відповідно.
Останні роки
21 червня 1327 року Інґеборґа вийшла заміж за коханця Кнута Порса, який став герцогом Галланду. У 1329 році її чоловіка зроблена герцогом Естланду. У 1330 році вдруге стала удовою. У 1336 році була присутня на коронації сина Маґнуса IV.
У 1341 році підтримала війну Генріха й Гласу, графів Гольштейн проти Вальдемара, герцога Шлезвігу, Йогана Гольштейна та Ганзи.
У 1350 році успадкувала герцогство Галланд після смерті синів Гокона та Кнута від мору (Чорної смерті). Померла у 1361 році.
Родина
1. Чоловік — Ерік Фолькунґ, герцог Седерманландський.
Діти:
- Маґнус (1316—1374), король Швеції та Норвегії у 1319—1374 роках
- Еуфімія (1317—1370), дружина Альберта II, герцога Мекленбурґа
2. Чоловік — , герцог Галланда та Естонії
Діти:
- Гокон (-1350)
- Кнеут (-1350)
- Бріґітта, дружина Йона Гафтхорссона
Джерела
- Jerker Rosén: Den svenska historien 2. Medeltiden 1319—1520 (1966)
- Nationalencyklopedin, Bokförlaget Bra Böcker AB, Höganäs (1992)
- Nordberg, Michael (1995). I kung Magnus tid. Norstedts. .
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Інґеборґа Гоконсдоттір Норвезька
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Ingeborga Ingebo rga Gokonsdottir Norve zka norv Ingeborg Hakansdotter 1301 17 chervnya 1361 regent Shveciyi 1319 1326 ta Norvegiyi 1319 1327 Ingeborga Gokonsdottir NorvezkaNarodilasya1301 1301 NorvegiyaPomerla17 chervnya 1361KrayinaNorvegiyaNacionalnistnorvezhkaDiyalnistpolitichna diyachkaTitulregent Shveciyi ta NorvegiyiPosadaregentTermin1319 1326 1327 rokiKonfesiyakatolictvoRidInglingiBatkoGokon VMatiEvfemiya RyugenskaBrati sestridU shlyubi zErik Magnusson Kanut PorsDiti3 sini ta 2 donki Mediafajli u VikishovishiBiografiyaMolodi roki Pohodila z dinastiyi norvezkih Inglingiv Starsha donka Gokona V korolya Norvegiyi ta Evfemiyi Ryugenskoyi Narodilasya u 1301 roci Nezabarom bula ogoloshena spadkoyemiceyu prestolu U 1302 roci vona vpershe bula zaruchena z Magnusom sinom Birgera Magnussona korolya Shveciyi Prote zgodom zaruchini buli skasovano U 1305 roci bula zaruchena z inshim predstavnikom shvedskih Folkungiv Erikom Magnussonom gercogom Sedermanlandskim bratom korolya Birgera Shlyub vidbuvsya u 1312 roci v Oslo razom z vesillyam Ingeborgi korolya Ejrika II z Valdemarom Magnussonom Folkungom Pislya zagibeli cholovika u 1317 roci razom iz svoyeyu kuzinoyu Ingeborgoyu uklala soyuz z Hristofferom gercogom Gallanda majbutnim korolem Daniyi Pislya cogo ob yednalasya z povstalimi na choli z Matsom Kettilmundsonom Svoyeyi rezidenciyeyu obrala zamok Varberg Regentstvo U 1319 roci pislya ogoloshennya yiyi sina Magnusa novim korolem Shveciyi ta Norvegiyi staye regentsheyu v cih korolivstvah Vodnochas Ingeborga otrimala titul gercogini Ale regentsha vse zh mala pevnu vladu Tak u 1320 roci vona zvilnila misto Rigu vid borgiv pered korolem Shveciyi sho viklikalo nevdovolennya znati Takozh posilivsya vpliv kohancya regentshi dancya Knuta Porsa Vse ce sprichinilo konflikt z drotsom Matsom Kettilmundssonom yakogo u 1322 roci bulo zvilneno j perevedeno do Finlyandiyi Vtim vladu v Shveciyi opinilasya v rukah novogo riksdrotsa Knuta Jonsona v Norvegiyi Erlinga Vidkunssona Ale Ingeborga namagalasya chiniti yim sprotiv Osoblivo vona namagalasya zdobuti zovnishnij uspih Ingeborga Norvezka vlashtuvala shlyub z donki z gercogom Meklenburga Za umovami shlyubnoyi ugodi v Kalmari Meklenburg Golshtejn Saksoniya ta Rendsburg povinni buli dopomogti korolyu Shveciyi u zberezhenni v svoyij vlasnosti oblasti Skoniya Takozh Ingeborga vzyala znachnij kredit u vilnogo mista Shtralzund v obmin na vilnu torgivlyu cogo mista zi Shveciyeyu ta Norvegiyeyu Za cih umov regentka nakazala u 1322 roci zajnyati Skoniyu sho sprichinilo vijnu z Daniyeyu Vtim Shveciya ne otrimala ochikuvalnoyi pidtrimki vid soyuznikiv Porazka sprichinila padinnya vplivu Ingeborgi proti neyi vistupila derzhavna rada Pislya ostatochnoyi porazki shvedskih vijsk u Skoniyi u 1323 roci regentsha pogodilasya z vimogami regentskoyi radi za yakim usi ugodi Ingeborgi Norvezkoyi skasovuyutsya Takozh vona vidmovilasya vid deyakih zamkiv ta mayetnostej Ci obmezhennya vplivu Ingeborgi vstanovila regentska vlada Norvegiyi U 1326 ta 1327 rokah bula pozbavlena posadi regenta u Shveciyi ta Norvegiyi vidpovidno Ostanni roki 21 chervnya 1327 roku Ingeborga vijshla zamizh za kohancya Knuta Porsa yakij stav gercogom Gallandu U 1329 roci yiyi cholovika zroblena gercogom Estlandu U 1330 roci vdruge stala udovoyu U 1336 roci bula prisutnya na koronaciyi sina Magnusa IV U 1341 roci pidtrimala vijnu Genriha j Glasu grafiv Golshtejn proti Valdemara gercoga Shlezvigu Jogana Golshtejna ta Ganzi U 1350 roci uspadkuvala gercogstvo Galland pislya smerti siniv Gokona ta Knuta vid moru Chornoyi smerti Pomerla u 1361 roci Rodina1 Cholovik Erik Folkung gercog Sedermanlandskij Diti Magnus 1316 1374 korol Shveciyi ta Norvegiyi u 1319 1374 rokah Eufimiya 1317 1370 druzhina Alberta II gercoga Meklenburga 2 Cholovik gercog Gallanda ta Estoniyi Diti Gokon 1350 Kneut 1350 Brigitta druzhina Jona GafthorssonaDzherelaJerker Rosen Den svenska historien 2 Medeltiden 1319 1520 1966 Nationalencyklopedin Bokforlaget Bra Bocker AB Hoganas 1992 Nordberg Michael 1995 I kung Magnus tid Norstedts ISBN 91 1 952122 7 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Ingeborga Gokonsdottir Norvezka