Загроза (англ. threat) — будь-які обставини або події, що можуть бути причиною порушення політики безпеки інформації і/або нанесення збитків автоматизованій системі. Спробу реалізації загрози називають атакою. Кіберзагроза — наявні та потенційно можливі явища і чинники, що створюють небезпеку життєво важливим національним інтересам держави у кіберпросторі, справляють негативний вплив на стан кібербезпеки держави, кібербезпеку та кіберзахист її об'єктів.
Інформація
Загроза безпеці інформації (англ. security threat) — загрози викрадення, зміни або знищення інформації.
Бувають випадковими або навмисними.
У найзагальнішому випадку загрози проявляються такими шляхами:
- внаслідок дій зловмисників; спостереження за джерелами інформації;
- підслухування конфіденційних розмов людей і сигналів акустичних працюючих механізмів;
- перехоплення електричних, магнітних і електромагнітних полів, сигналів електричних і випромінювання радіоактивного;
- несанкціонованого розповсюдження матеріально-речовинних носіїв за межі ;
- розголошення інформації людьми, що володіють інформацією секретною або конфіденційною;
- втрати носіїв з інформацією (документів, носіїв машинних, зразків матеріалів і т. ін.);
- несанкціонованого розповсюдження інформації через поля і електричні сигнали, що випадково виникають в електричних і радіоелектронних приладах в результаті їхнього старіння, неякісного конструювання (виготовлення) та порушень правил експлуатації; * впливу стихійних сил, насамперед, вогню під час пожежі і води в ході гасіння пожежі та витоку води в аварійних трубах водопостачання;
- збоїв в роботі апаратури збирання, оброблення, зберігання і передавання інформації, викликаних її несправністю, а також ненавмисних помилок користувачів або обслуговчого персоналу;
- впливу потужних електромагнітних і електричних промислових і природних завад.
Загроза інформаційній безпеці (англ. information security threat) — сукупність умов і факторів, що створюють небезпеку життєво важливим інтересам особистості, суспільства і держави в інформаційній сфері. Основні загрози інформаційній безпеці можна розділити на три групи:
- загрози впливу неякісної інформації (недостовірної, фальшивої, дезінформації) на особистість, суспільство, державу;
- загрози несанкціонованого і неправомірного впливу сторонніх осіб на інформацію і інформаційні ресурси (на виробництво інформації, інформаційні ресурси, на системи їхнього формування і використання);
- загрози інформаційним правам і свободам особистості (праву на виробництво, розповсюдження, пошук, одержання, передавання і використання інформації; праву на інтелектуальну власність на інформацію і речову власність на документовану інформацію; праву на особисту таємницю; праву на захист честі, гідності і т. ін.).
Джерела загроз
- Оператори ботнет — це хакери, проте, замість отримання доступу до системи заради розваги або виклику, вони беруть під контроль декілька (від десятків до сотень та тисяч) систем для координації атак і для поширення фішингових схем, спаму і DoS-атак.[]
- Злочинні групи прагнуть атакувати системи заради грошової вигоди. Зокрема, організовані злочинні групи використовують спам, фішинг, шпигунські і/або шкідливі програми для скоєння крадіжки особистих даних і інтернет-шахрайства. Міжнародні корпоративні шпигуни і організовані злочинні організації становлять загрозу для усіх країн через їх здатність вести промислове шпигунство, провести великомасштабну грошову крадіжку і найняти та розвинути нового талановитого хакера.[]
- Іноземні спецслужби можуть використовувати кібер-інструменти, як частину їх шпигунської діяльності. Крім того, деякі країни активно працюють над розробкою доктрини інформаційної війни та програм. Такі програми дають змогу одному об'єкту мати значний вплив на торгівлю, зв'язок та економічну інфраструктуру, що підтримують військову міць країн.[]
- Хакери зламують мережі заради гострих відчуттів від «перемоги» або заради підвищення свого статусу у хакерському співтоваристві або заради грошей. У той час як дистанційне отримання доступу до комп'ютера потребує невеликої кількості знань, хакери можуть завантажити сценарії атак і протоколи з мережі Інтернет і запустити їх проти сайту жертви. Таким чином, в той час як шкідливе програмне забезпечення стає більш витонченим, воно також стає простішим у використанні.[]
- Інсайдери — людина, що незадоволена своєю роботою в організації, чи організацією в цілому. Така людина може стати основним джерелом комп'ютерних злочинів. Інсайдеру не потрібен високий рівень знань щодо злому системи, тому що їх знання про цільову систему дозволяє їм отримувати майже необмежений доступ щоб викликати пошкодження системи або щоб вкрасти дані системи.[]
- Терористи прагнуть знищити, знешкодити або використати критичні інфраструктури для того, щоб поставити під загрозу національну безпеку країн, привести до масових жертв, послабити економіку цілих країн або окремих організацій.[]
Примітки
- 4.1 Основні поняття. НД ТЗІ 1.1-003-99: Термінологія в галузі захисту інформації в комп’ютерних системах від несанкціонованого доступу. Київ: Департамент спеціальних телекомунікаційних систем та захисту інформації Служби безпеки України. 1999.
- . zakon.rada.gov.ua. Архів оригіналу за 9 лютого 2019. Процитовано 22 лютого 2019.
Література
- Богуш В. М., Кривуца В. Г., Кудін А. М., «Інформаційна безпека: Термінологічний навчальний довідник» За ред. Кривуци В. Г. — Київ. 2004. — 508 с.
Див. також
- Уразливість (інформаційні технології)
- Розвинена стала загроза
- Перелік кібератак (реалізацій кіберзагроз)
Це незавершена стаття про інформаційні технології. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Цю статтю треба для відповідності Вікіпедії. (Жовтень 2010) |
Ця стаття потребує додаткових для поліпшення її . (травень 2016) |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Zagroza angl threat bud yaki obstavini abo podiyi sho mozhut buti prichinoyu porushennya politiki bezpeki informaciyi i abo nanesennya zbitkiv avtomatizovanij sistemi Sprobu realizaciyi zagrozi nazivayut atakoyu Kiberzagroza nayavni ta potencijno mozhlivi yavisha i chinniki sho stvoryuyut nebezpeku zhittyevo vazhlivim nacionalnim interesam derzhavi u kiberprostori spravlyayut negativnij vpliv na stan kiberbezpeki derzhavi kiberbezpeku ta kiberzahist yiyi ob yektiv InformaciyaDokladnishe Zagrozi informacijnoyi bezpeki Zagroza bezpeci informaciyi angl security threat zagrozi vikradennya zmini abo znishennya informaciyi Buvayut vipadkovimi abo navmisnimi U najzagalnishomu vipadku zagrozi proyavlyayutsya takimi shlyahami vnaslidok dij zlovmisnikiv sposterezhennya za dzherelami informaciyi pidsluhuvannya konfidencijnih rozmov lyudej i signaliv akustichnih pracyuyuchih mehanizmiv perehoplennya elektrichnih magnitnih i elektromagnitnih poliv signaliv elektrichnih i viprominyuvannya radioaktivnogo nesankcionovanogo rozpovsyudzhennya materialno rechovinnih nosiyiv za mezhi rozgoloshennya informaciyi lyudmi sho volodiyut informaciyeyu sekretnoyu abo konfidencijnoyu vtrati nosiyiv z informaciyeyu dokumentiv nosiyiv mashinnih zrazkiv materialiv i t in nesankcionovanogo rozpovsyudzhennya informaciyi cherez polya i elektrichni signali sho vipadkovo vinikayut v elektrichnih i radioelektronnih priladah v rezultati yihnogo starinnya neyakisnogo konstruyuvannya vigotovlennya ta porushen pravil ekspluataciyi vplivu stihijnih sil nasampered vognyu pid chas pozhezhi i vodi v hodi gasinnya pozhezhi ta vitoku vodi v avarijnih trubah vodopostachannya zboyiv v roboti aparaturi zbirannya obroblennya zberigannya i peredavannya informaciyi viklikanih yiyi nespravnistyu a takozh nenavmisnih pomilok koristuvachiv abo obslugovchogo personalu vplivu potuzhnih elektromagnitnih i elektrichnih promislovih i prirodnih zavad Zagroza informacijnij bezpeci angl information security threat sukupnist umov i faktoriv sho stvoryuyut nebezpeku zhittyevo vazhlivim interesam osobistosti suspilstva i derzhavi v informacijnij sferi Osnovni zagrozi informacijnij bezpeci mozhna rozdiliti na tri grupi zagrozi vplivu neyakisnoyi informaciyi nedostovirnoyi falshivoyi dezinformaciyi na osobistist suspilstvo derzhavu zagrozi nesankcionovanogo i nepravomirnogo vplivu storonnih osib na informaciyu i informacijni resursi na virobnictvo informaciyi informacijni resursi na sistemi yihnogo formuvannya i vikoristannya zagrozi informacijnim pravam i svobodam osobistosti pravu na virobnictvo rozpovsyudzhennya poshuk oderzhannya peredavannya i vikoristannya informaciyi pravu na intelektualnu vlasnist na informaciyu i rechovu vlasnist na dokumentovanu informaciyu pravu na osobistu tayemnicyu pravu na zahist chesti gidnosti i t in Dzherela zagrozOperatori botnet ce hakeri prote zamist otrimannya dostupu do sistemi zaradi rozvagi abo vikliku voni berut pid kontrol dekilka vid desyatkiv do soten ta tisyach sistem dlya koordinaciyi atak i dlya poshirennya fishingovih shem spamu i DoS atak dzherelo Zlochinni grupi pragnut atakuvati sistemi zaradi groshovoyi vigodi Zokrema organizovani zlochinni grupi vikoristovuyut spam fishing shpigunski i abo shkidlivi programi dlya skoyennya kradizhki osobistih danih i internet shahrajstva Mizhnarodni korporativni shpiguni i organizovani zlochinni organizaciyi stanovlyat zagrozu dlya usih krayin cherez yih zdatnist vesti promislove shpigunstvo provesti velikomasshtabnu groshovu kradizhku i najnyati ta rozvinuti novogo talanovitogo hakera dzherelo Inozemni specsluzhbi mozhut vikoristovuvati kiber instrumenti yak chastinu yih shpigunskoyi diyalnosti Krim togo deyaki krayini aktivno pracyuyut nad rozrobkoyu doktrini informacijnoyi vijni ta program Taki programi dayut zmogu odnomu ob yektu mati znachnij vpliv na torgivlyu zv yazok ta ekonomichnu infrastrukturu sho pidtrimuyut vijskovu mic krayin dzherelo Hakeri zlamuyut merezhi zaradi gostrih vidchuttiv vid peremogi abo zaradi pidvishennya svogo statusu u hakerskomu spivtovaristvi abo zaradi groshej U toj chas yak distancijne otrimannya dostupu do komp yutera potrebuye nevelikoyi kilkosti znan hakeri mozhut zavantazhiti scenariyi atak i protokoli z merezhi Internet i zapustiti yih proti sajtu zhertvi Takim chinom v toj chas yak shkidlive programne zabezpechennya staye bilsh vitonchenim vono takozh staye prostishim u vikoristanni dzherelo Insajderi lyudina sho nezadovolena svoyeyu robotoyu v organizaciyi chi organizaciyeyu v cilomu Taka lyudina mozhe stati osnovnim dzherelom komp yuternih zlochiniv Insajderu ne potriben visokij riven znan shodo zlomu sistemi tomu sho yih znannya pro cilovu sistemu dozvolyaye yim otrimuvati majzhe neobmezhenij dostup shob viklikati poshkodzhennya sistemi abo shob vkrasti dani sistemi dzherelo Teroristi pragnut znishiti zneshkoditi abo vikoristati kritichni infrastrukturi dlya togo shob postaviti pid zagrozu nacionalnu bezpeku krayin privesti do masovih zhertv poslabiti ekonomiku cilih krayin abo okremih organizacij dzherelo Primitki4 1 Osnovni ponyattya ND TZI 1 1 003 99 Terminologiya v galuzi zahistu informaciyi v komp yuternih sistemah vid nesankcionovanogo dostupu Kiyiv Departament specialnih telekomunikacijnih sistem ta zahistu informaciyi Sluzhbi bezpeki Ukrayini 1999 zakon rada gov ua Arhiv originalu za 9 lyutogo 2019 Procitovano 22 lyutogo 2019 LiteraturaBogush V M Krivuca V G Kudin A M Informacijna bezpeka Terminologichnij navchalnij dovidnik Za red Krivuci V G Kiyiv 2004 508 s Div takozhUrazlivist informacijni tehnologiyi Rozvinena stala zagroza Perelik kiberatak realizacij kiberzagroz Ce nezavershena stattya pro informacijni tehnologiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Cyu stattyu treba vikifikuvati dlya vidpovidnosti standartam yakosti Vikipediyi Bud laska dopomozhit dodavannyam dorechnih vnutrishnih posilan abo vdoskonalennyam rozmitki statti Zhovten 2010 Cya stattya potrebuye dodatkovih posilan na dzherela dlya polipshennya yiyi perevirnosti Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Zvernitsya na storinku obgovorennya za poyasnennyami ta dopomozhit vipraviti nedoliki Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno traven 2016