Інтердівчинка (фільм)

«Інтердівчинка» (рос. «Интердевочка») — радянсько-шведський художній фільм Петра Тодоровського за однойменною повістю Володимира Куніна. Один з найпопулярніших фільмів часів перебудови та лідер радянського прокату 1989 року.

«Інтердівчинка»
рос. Интердевочка
Жанр	драма мелодрама
Режисер	Петро Тодоровський
Продюсер
Сценарист	Володимир Кунін Петро Тодоровський
У головних ролях	Олена Яковлєва Любов Поліщук Ірина Розанова Інгеборга Дапкунайте
Оператор
Композитор	Петро Тодоровський Ігор Кантюков
Звукорежисер	Володимир Курганський
Кінокомпанія
Дистриб'ютор	Мосфільм
Тривалість	158 хв.
Мова	російська шведська
Країна	СРСР  Швеція
Рік	1989
IMDb	ID 0097584

Сюжет

Шведський клієнт валютної повії і одночасно медсестри з Ленінграду Тетяни Зайцевої несподівано робить їй пропозицію руки і серця. Після чергової бесіди в міліції вона з радісною звісткою повертається додому до матері, яка думає, що її дочка лишень медсестра. Таня не приховує, що вона виходить заміж не за коханням, а тому що хоче мати і мріє «побачити світ своїми очима». В розмові з матір'ю вона доводить, що проституція властива всім професіям: «всі продають себе». Однак матір і уявити собі не може, що Тетяна торгує собою в прямому сенсі слова.

Колишній клієнт, а тепер наречений Тані Ед Ларсен (в книзі Едуард Ларсен) — це перепустка Тані до західного світу мрій. Проте на її шляху встає радянська бюрократія: для виїзду до Швеції Тані необхідні довідки. Найважчою ціною їй дістається довідка від батька, якого вона не бачила вже 20 років. Він вимагає три тисячі карбованців — величезні гроші на ті часи. Тані доводиться знову зайнятися проституцією, щоб добути ці гроші.

Швеція дуже швидко надокучає героїні. Єдиним про́духом для неї стає російський водій-далекобійник, який працює в «Совтрансавто», через якого вона пересилає подарунки своїй мамі в Ленінград. Шведські «друзі» ні на мить не забувають, як заробляла Таня в СРСР. Ед дійсно кохає свою дружину, але постійно робить зауваження з приводу її звичок. Таня — абсолютно чужа в незнайомому світі. Вона мріє відвідати свою матір. Тим часом подруга-повія повідомляє Тані телефоном, що в СРСР на неї заведено справу за статтею «спекуляція» (за незаконні операції з валютою була інша стаття, з дуже суворими санкціями) за незаконний обмін валюти. Слідчі приходять до Тетяниної мами і відкривають таємницю високих заробітків її дочки. Морально зламана мати-вчителька вчиняє самогубство, отруївшись побутовим газом у своїй квартирі. Лялька, сусідка Тані, відчуває запах газу на майданчику, вривається в квартиру, вибиває вікно, витягує матір на майданчик і безуспішно намагається її врятувати, піднявши тривогу. Вона з усіх сил марно стукає у двері до сусідів. У цей момент в Швеції Таня ніби чує цей стукіт. Вона відчуває, що сталося щось страшне. У паніці вона сідає в машину, їде до аеропорту і розбивається. Драматизм фінального епізоду посилює російська народна пісня «По диким степям Забайкалья», що є лейтмотивом фільму.

У ролях

• Олена Яковлєва — Таня Зайцева-Ларсен
•  — Едвард Ларсен, чоловік Тані
• Лариса Мальована — Алла Сергіївна Зайцева
• Всеволод Шиловський — Микола Платонович Зайцев, батько Тані
• Інгеборга Дапкунайте — Кисуля
• Ірина Розанова — Сіма-Гуллівер (Серафима Аркадіївна)
• Любов Поліщук — Зіна Мелейко
• Анастасія Немоляєва — Лялька
•  — Володя, профорг відділення лікарні
•  — Віктор, шофер-далекобійник
• Зиновій Гердт — Борис Семенович, головлікар
• Марія Виноградова — Сергіївна, медсестра
•  — Луїджі
•  — Анатолій Андрійович Кудрявцев, капітан «спецури»
•  — Наталка-Школярка
• Тетяна Агафонова — Вірка-Москвичка
• Наталія Дрожжина — матір Ляльки
• Сергій Кошонін — таксист
•  — Женя, лейтенант «спецури»
•  — японець
• Сергій Бехтерєв — офіціант
•  — швейцар, колишній полковник
• Ганна Фроловцева — офіцер ВВІРу
•  — Нефьодова

Посилання

• «Інтердівчинка» на сайті IMDb (англ.) (16.02.2022)
• «Інтердівчинка» – з Бобринця [ 15 лютого 2022 у Wayback Machine.] chas-time.com.ua 26.08.2020
• «Інтердівчинка» на сайті «Енциклопедія вітчизняного кіно»^{[недоступне посилання з травня 2019]}