Інну — індіанський народ з групи американоїдів-алгонкінів, що проживає у східні частині Канади. Поділяється на два субетноси — монтаньє та наскапі. Інну називають свої землі Нітассінан. Інну перекладається як «народ».
Інну | |
---|---|
Кількість | 19,612 |
Ареал | Канада |
Близькі до: | крі |
Мова | Англійська мова, Французька мова, |
Релігія | Католицизм, Англіканство, Анімізм |
Історія
Згідно з археологічними дослідженнями, території, які займає інну, були заселені ними щонайменше 5200 років тому. Безпосередньо племена інну з'явилися на цих землях близько 500 року до н. е. Ймовірно, перші контакти цього народу з європейцями, конкретно з вікінгами, мали місце ще в X ст. Згодом під час походів Лейфа Щасливого інну встановили контакти з норманами з Гренландії.
На початку XVI ст. інну мали контакти з китобоями, рибалками та піратами з Гасконі, Бретоні, Нормандії, Шотландії, Португалії, області басків. Їх стійбище Тандуссак на північному березі річки Св. Лаврентія недалеко від гирла річки Сагеней було головним пунктом торгівлі хутром з європейцями протягом усього XVI століття. Починають проникати католицькі місіонери.
У 1609 році за підтримки французів на чолі із Самуелєм де Шампленом поблизу сучасного м. Тікандерога вони завдають поразки одному зі східних племен ірокезів і встановлюють контроль над рікою Св. Лаврентія. Незабаром територія в районі річки Сагеней стає місцем міжплемінний боротьби за лідерство в торгівлі хутром з європейцями, зокрема з французами. Відома як Боброві війни. Інну в союзі з племенами атікамек, малесіти і алгонкинів вступають в боротьбу з ірокезами та мікмаками. В 1637 ірокези, спираючись на підтримку англійців, відтіснили інну на схід до Квебеку, а в 1642 році вигнали їх остаточно з верхів'я річки Св. Лаврентія. Кінець набігам ірокезів на інну поклала колонізація французами берегів річки Св. Лаврентія. Боротьба завершилася підписання у 1701 році «великого миру» в Монреалі.
Наприкінці XVII ст. конкурентами французьких торговців стають англійці, які потрапляють на Лабрадор через Гудзонову протоку. Надалі інну боролися проти союзних англійцям племен під час Семирічної війни. Після приєднання у 1763 році цих земель до Великої Британії, релігійний та економічний тиск на інну посилився. Негативно на їх становищі позначилася Війна за незалежність США, Війна між США та Великою Британією 1812—1814 років, голод 1817 року.
У 1-й пол. XX ст. посилюються претензії європейців на землі інну, оскільки англійські компанії стали цікавити корисні копалини та лісові масиви можливі для обробки. 1927 року ці землі були поділені комітетом Таємної ради в Лондоні так, що частина інну виявилася у франкомовному Квебеку, який належав Канадському домініону, частина — в англомовному Лабрадорі, який належав домініону Ньюфаундленд. Водночас посилюється місіонерство серед інну католиків, моравських братів та англіканської церкви.
Оскільки інну майже єдині індіанські народи, які не уклали угоди про передачі своєї землі європейцям (вона була захоплена), то на інну не розповсюджувалася дія закону про індіанців. Лише у 2002 році інну стали підпадати під цей закон, забезпечивши їх права.
Розселення та демографія
Населяють південну і східну частини півострова Лабрадор в канадських провінціях Ньюфаундленд і Квебек. 14 резервацій (11 в Квебеку, 3 — Лабрадорі) цього народу займають територію площею 38 га.
Загальна чисельність відповідно до перепису 2010 року становить 19 612 осіб (17 517 — в Квебеку, 2095 — на Лабрадорі). Спостергіється поступове зростання населення: від 12 тис. у 1990-х роках, до 17 тис. у 2001—2002 роках.
Південні громади інну традиційно називаються монтаньє, а північні — наскапі. «Монтаньє» в перекладі з французької мови означає «горяни». Назва «наскапі» походить від «унаскапіуак» з мови монтаньє, що означає «грубі, нецивілізовані люди» або «люди, що носять грубий одяг». Заведено позначати монтаньє та наскапі як єдину спільноту у зв'язку з відсутністю чіткої межі між ними.
Мова
Інну розмовляють мовами монтаньє-наскапі, що належать до мови крі. Також володіють англійською та французькою мовами. Від слова з говірки монтаньє походить назва провінції Квебек.
Культура
Побут та звичаї
Цей народ належить до ареалу тайгових мисливців, рибалок, збирачів. Протягом практично усього свого існування полювали на карібу, лосів, оленів, ведмедів, бобрів (інших хутряних тварин — бабаків, вивірок, лисиць, куниць), голкошерстів, зайців, інколи моржів, а також диких птахів — гусей, качок, чирків, гагар, дикуш, вальдшнепів, бекасів, куріпок. Деякі прибережні клани займалися сільським господарством, рибальством (виловлювали осетрових, лососевих, щук, судаків, сомів), вкрай рідко полюванням на китів, а також добуванням кленового сиропу. М'ясо та рибу смажили, варили та коптили. Зберігали у замороженому вигляді.
Це все робили чоловіки. Жінки відповідали за зберігання здобичі, приготування їжі, виробляли одяг, обробляли хутро. Серед традицій тривалий час зберігався звичай робити дитячі ляльки, які зберігалися у дівчат до шлюбу. Чоловіки носять довге волосся, що спадає униз. Жінки традиційно також мають довге волосся або у вигляді двох котушок.
До 2-ї пол. XX ст. інну вели спосіб життя кочових мисливців. У 1950-1970-х роках канадська влада здійснила програму поселення цього народу в селища для постійного проживання, що призвело до руйнування традиційної системи життєзабезпечення інну, а це своєю чергою призвело до погіршення соціально-культурного клімату серед членів народності, зокрема до поширення алкоголізму, збільшенню кількості самогубств. З огляду на це урядом Канади з 1998 року були прийняті кроки, спрямовані на покращення ситуації. Ознаки цього стали помітні в поліпшені демографічної ситуації у 2010-х роках.
Вірування
Дотримуються давньої віри — анамізму, водночас належать на різних конфесій християнства.
Одяг
Чоловіки носили штани і чоботи з оленячої шкіри. Жінки — довгі сукні з оленячої шкіри і мокасини. З початком торгівлі тканинами з французькими та англійськими поселенцями, інну почали замінювати шкіряний одяг на одяг з тканини. Проте це могли дозволити лише вожді та їхні родичі. Чоловіки й жінки носили намисто з кістки або бісеру, видатні мисливці — з зубів або пазурів ведмедів.
Натепер більшість племені досі носять чоботи і штани, виготовлені зі шкіри карибу. Нині жінки як саморобний одяг зі шкіри, так й придбаний у крамницях (з тканини).
Житло
У кожного з субетносів застосовувалася своя форма будинків. Монтаньє зводили конусоподібні оселі, наскапі — куполоподібні. Усі були вкриті оленячими шкірами, в центрі розташовувалася піч. В давнину топили піч жиром ссавців.
Популярна культура
В основі сюжету канадської драми «Майна» лежить зустріч між індіанцями інну та їхніми сусідами інуїтами, через що виникає проблема подолання культурних розбіжностей і взаємної недовіри.
Джерела
- Lefebvre, Madeleine. Tshakapesh. Récits montagnais-naskapi, 1974.
- J. Helm (Ed.), Handbook of North American Indians: Subarctic (Vol. 6, pp. 169—189). Washington: Smithsonian Institution. 1981.
- Mailhot, José. Au pays des Innus: Les gens de Sheshashit. Montréal: RAQ. 1993.
- Colin Samson: A Way of Life that Does Not Exist: Canada and the Extinguishment of the Innu; St. John's: ISER 2003,
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Інну |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Innu indianskij narod z grupi amerikanoyidiv algonkiniv sho prozhivaye u shidni chastini Kanadi Podilyayetsya na dva subetnosi montanye ta naskapi Innu nazivayut svoyi zemli Nitassinan Innu perekladayetsya yak narod InnuKilkist 19 612Areal KanadaBlizki do kriMova Anglijska mova Francuzka mova Religiya Katolicizm Anglikanstvo AnimizmIstoriyaZgidno z arheologichnimi doslidzhennyami teritoriyi yaki zajmaye innu buli zaseleni nimi shonajmenshe 5200 rokiv tomu Bezposeredno plemena innu z yavilisya na cih zemlyah blizko 500 roku do n e Jmovirno pershi kontakti cogo narodu z yevropejcyami konkretno z vikingami mali misce she v X st Zgodom pid chas pohodiv Lejfa Shaslivogo innu vstanovili kontakti z normanami z Grenlandiyi Prapor innu Na pochatku XVI st innu mali kontakti z kitoboyami ribalkami ta piratami z Gaskoni Bretoni Normandiyi Shotlandiyi Portugaliyi oblasti baskiv Yih stijbishe Tandussak na pivnichnomu berezi richki Sv Lavrentiya nedaleko vid girla richki Sagenej bulo golovnim punktom torgivli hutrom z yevropejcyami protyagom usogo XVI stolittya Pochinayut pronikati katolicki misioneri U 1609 roci za pidtrimki francuziv na choli iz Samuelyem de Shamplenom poblizu suchasnogo m Tikanderoga voni zavdayut porazki odnomu zi shidnih plemen irokeziv i vstanovlyuyut kontrol nad rikoyu Sv Lavrentiya Nezabarom teritoriya v rajoni richki Sagenej staye miscem mizhpleminnij borotbi za liderstvo v torgivli hutrom z yevropejcyami zokrema z francuzami Vidoma yak Bobrovi vijni Innu v soyuzi z plemenami atikamek malesiti i algonkiniv vstupayut v borotbu z irokezami ta mikmakami V 1637 irokezi spirayuchis na pidtrimku anglijciv vidtisnili innu na shid do Kvebeku a v 1642 roci vignali yih ostatochno z verhiv ya richki Sv Lavrentiya Kinec nabigam irokeziv na innu poklala kolonizaciya francuzami beregiv richki Sv Lavrentiya Borotba zavershilasya pidpisannya u 1701 roci velikogo miru v Monreali Naprikinci XVII st konkurentami francuzkih torgovciv stayut anglijci yaki potraplyayut na Labrador cherez Gudzonovu protoku Nadali innu borolisya proti soyuznih anglijcyam plemen pid chas Semirichnoyi vijni Pislya priyednannya u 1763 roci cih zemel do Velikoyi Britaniyi religijnij ta ekonomichnij tisk na innu posilivsya Negativno na yih stanovishi poznachilasya Vijna za nezalezhnist SShA Vijna mizh SShA ta Velikoyu Britaniyeyu 1812 1814 rokiv golod 1817 roku U 1 j pol XX st posilyuyutsya pretenziyi yevropejciv na zemli innu oskilki anglijski kompaniyi stali cikaviti korisni kopalini ta lisovi masivi mozhlivi dlya obrobki 1927 roku ci zemli buli podileni komitetom Tayemnoyi radi v Londoni tak sho chastina innu viyavilasya u frankomovnomu Kvebeku yakij nalezhav Kanadskomu dominionu chastina v anglomovnomu Labradori yakij nalezhav dominionu Nyufaundlend Vodnochas posilyuyetsya misionerstvo sered innu katolikiv moravskih brativ ta anglikanskoyi cerkvi Oskilki innu majzhe yedini indianski narodi yaki ne uklali ugodi pro peredachi svoyeyi zemli yevropejcyam vona bula zahoplena to na innu ne rozpovsyudzhuvalasya diya zakonu pro indianciv Lishe u 2002 roci innu stali pidpadati pid cej zakon zabezpechivshi yih prava Rozselennya ta demografiyaPoselennya innu Naselyayut pivdennu i shidnu chastini pivostrova Labrador v kanadskih provinciyah Nyufaundlend i Kvebek 14 rezervacij 11 v Kvebeku 3 Labradori cogo narodu zajmayut teritoriyu plosheyu 38 ga Zagalna chiselnist vidpovidno do perepisu 2010 roku stanovit 19 612 osib 17 517 v Kvebeku 2095 na Labradori Spostergiyetsya postupove zrostannya naselennya vid 12 tis u 1990 h rokah do 17 tis u 2001 2002 rokah Pivdenni gromadi innu tradicijno nazivayutsya montanye a pivnichni naskapi Montanye v perekladi z francuzkoyi movi oznachaye goryani Nazva naskapi pohodit vid unaskapiuak z movi montanye sho oznachaye grubi necivilizovani lyudi abo lyudi sho nosyat grubij odyag Zavedeno poznachati montanye ta naskapi yak yedinu spilnotu u zv yazku z vidsutnistyu chitkoyi mezhi mizh nimi MovaInnu rozmovlyayut movami montanye naskapi sho nalezhat do movi kri Takozh volodiyut anglijskoyu ta francuzkoyu movami Vid slova z govirki montanye pohodit nazva provinciyi Kvebek KulturaPobut ta zvichayi Cej narod nalezhit do arealu tajgovih mislivciv ribalok zbirachiv Protyagom praktichno usogo svogo isnuvannya polyuvali na karibu losiv oleniv vedmediv bobriv inshih hutryanih tvarin babakiv vivirok lisic kunic golkosherstiv zajciv inkoli morzhiv a takozh dikih ptahiv gusej kachok chirkiv gagar dikush valdshnepiv bekasiv kuripok Deyaki priberezhni klani zajmalisya silskim gospodarstvom ribalstvom vilovlyuvali osetrovih lososevih shuk sudakiv somiv vkraj ridko polyuvannyam na kitiv a takozh dobuvannyam klenovogo siropu M yaso ta ribu smazhili varili ta koptili Zberigali u zamorozhenomu viglyadi Ce vse robili choloviki Zhinki vidpovidali za zberigannya zdobichi prigotuvannya yizhi viroblyali odyag obroblyali hutro Sered tradicij trivalij chas zberigavsya zvichaj robiti dityachi lyalki yaki zberigalisya u divchat do shlyubu Choloviki nosyat dovge volossya sho spadaye uniz Zhinki tradicijno takozh mayut dovge volossya abo u viglyadi dvoh kotushok Do 2 yi pol XX st innu veli sposib zhittya kochovih mislivciv U 1950 1970 h rokah kanadska vlada zdijsnila programu poselennya cogo narodu v selisha dlya postijnogo prozhivannya sho prizvelo do rujnuvannya tradicijnoyi sistemi zhittyezabezpechennya innu a ce svoyeyu chergoyu prizvelo do pogirshennya socialno kulturnogo klimatu sered chleniv narodnosti zokrema do poshirennya alkogolizmu zbilshennyu kilkosti samogubstv Z oglyadu na ce uryadom Kanadi z 1998 roku buli prijnyati kroki spryamovani na pokrashennya situaciyi Oznaki cogo stali pomitni v polipsheni demografichnoyi situaciyi u 2010 h rokah Viruvannya Dotrimuyutsya davnoyi viri anamizmu vodnochas nalezhat na riznih konfesij hristiyanstva Odyag Choloviki nosili shtani i choboti z olenyachoyi shkiri Zhinki dovgi sukni z olenyachoyi shkiri i mokasini Z pochatkom torgivli tkaninami z francuzkimi ta anglijskimi poselencyami innu pochali zaminyuvati shkiryanij odyag na odyag z tkanini Prote ce mogli dozvoliti lishe vozhdi ta yihni rodichi Choloviki j zhinki nosili namisto z kistki abo biseru vidatni mislivci z zubiv abo pazuriv vedmediv Nateper bilshist plemeni dosi nosyat choboti i shtani vigotovleni zi shkiri karibu Nini zhinki yak samorobnij odyag zi shkiri tak j pridbanij u kramnicyah z tkanini Zhitlo U kozhnogo z subetnosiv zastosovuvalasya svoya forma budinkiv Montanye zvodili konusopodibni oseli naskapi kupolopodibni Usi buli vkriti olenyachimi shkirami v centri roztashovuvalasya pich V davninu topili pich zhirom ssavciv Populyarna kulturaV osnovi syuzhetu kanadskoyi drami Majna lezhit zustrich mizh indiancyami innu ta yihnimi susidami inuyitami cherez sho vinikaye problema podolannya kulturnih rozbizhnostej i vzayemnoyi nedoviri DzherelaLefebvre Madeleine Tshakapesh Recits montagnais naskapi 1974 J Helm Ed Handbook of North American Indians Subarctic Vol 6 pp 169 189 Washington Smithsonian Institution 1981 Mailhot Jose Au pays des Innus Les gens de Sheshashit Montreal RAQ 1993 Colin Samson A Way of Life that Does Not Exist Canada and the Extinguishment of the Innu St John s ISER 2003 ISBN 1 859 84525 8 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Innu