Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Ця стаття містить текст що не відповідає енциклопедичному стилю Будь ласка допоможіть удосконалити цю статтю погодивши с

Інквізиція в Новому Світі

Інквізиція в Новому Світі
Ця стаття містить текст, що не відповідає . Будь ласка, допоможіть удосконалити цю статтю, погодивши стиль викладу зі . Можливо, містить зауваження щодо потрібних змін. (січень 2011)

В 1480 в Іспанії була організована інквізиція, відтоді на тривалий час цей орган стає підґрунтям в розбудові католицизму. Євреям, що перейшли в християнство, і мусульманам загрожувала вічна небезпека. Варто було кому-небудь донести, що вони притримуються своєї колишньої віри, їх негайно притягали суду інквізиції. Політична опозиція королеві почала прирівнюватися в Іспанії до церковної єресі, і ворогів королівської влади почали притягати до суду інквізиції як єретиків. Таким чином, інквізиція нещадно розправлялась не тільки з євреями і мусульманами, але і з іспанцями-християнами, якщо їх підозрювали у ворожому відношенні до церкви і короля. Довше, ніж в інших країнах, інквізиція збереглась також в Іспанії (майже до середини XIX ст.). Інквізиція існувала майже у всіх країнах Західної Європи, де її очолювали уповноважені папи, що не зважали на місцевих єпископів і творили суд і розправу на свій розсуд. Власті повинні були сприяти інквізиторам. Інквізиція перетворилася на міжнародну "поліцію, що діяла по детективі Риму. Інквізиція (від латів. In Quisitlo — пошук) існувала протягом XIII — XIX ст., судово-політичний установа створена для боротьби з єретиками. Так, ще в 1826 був випадок спалення за єретицтво.

Іспанські церковники заснували інквізицію і в заокеанських країнах. Тисячі індіанців Америки стали жертвами жорстокості та жадібності інквізиторів. Один з таких іспанських християнізаторів Юкатана в середині XVI ст. Дієго де Ланда так оповідає про розправу з індіанцями, запідозреними в тому, що вони відвернулися від християнства, яке їм насильницьки нав'язали: «Їх судили [близько 5 тисяч чоловік], і було влаштовано аутодафе, на якому багато хто потрапив на ешафот і був одягнений в ганебні ковпаки, обстрижений і підданий тому, що батожить, а інші одягнені в санбенито на певний час».

Насамперед розправлялися представники інквізиції з тими ж «новими християнами», які спрямовувалися за океан в надії сховатися в цих далеких і невідомих землях від нещадних переслідувань інквізиції. Частина з них потрапляла в колонії безпосередньо з Іспанії. Негри-раби не викликали особливого інтересу у інквізиції. Якщо інквізиторам було заборонено принаймні формально проливати кров своїх жертв, то рабовласників в цьому плані закон не обмежував і неслухняних рабів вони сікли батогами, калічили, піддавали жорстоким способам смерті.

Лікарі також знаходилися під постійним спостереженням інквізиторів. Багато хто з них був «новими християнами» і часто висловлював неортодоксальні релігійні погляди. Так, в Пуебле в 1551 інквізиція судила лікаря Педро де ла Торре за те, що він сказав «Бог і природа — одне і те ж». Трибунал інквізиції засудив його до сплати штрафу в 100 золотих песо і вислав до Іспанії. Інквізиторам також ставилося в обов'язок зачитувати раз на три роки в церквах всіх населених пунктів Іспанської Америки при обов'язковій присутності всіх віруючих з 10-річного віку «Генеральний едикт віри». Цей едикт закликав віруючих займатися доносами, в народі його називали «едиктом зради».

Публікація «едиктів зради» завжди приносила інквізиторам багаті жнива доносів. Наприклад, услід за читанням такого едикту в церквах Мехіко в 1650 р. в інквізицію доходило близько 500 доносів, відповідно зареєстрованих у восьми об'ємистих томах. Чотири томи із записом 254 доносів збереглися. Аналіз цих документів показує, наскільки був широкий діапазон «роботи» інквізиторів: 112 доносів повідомляли про випадки чаклунства і прогнозів.

Кульмінаційним моментом інквізиційного процесу було автодафе, на якій інквізитори перед народом і владою оповістили вирок своїм жертвам і піддавали їх покаранням. Аутодафе здійснювалися в міру накопичення засуджених і приурочувалися до великих свят. Наприклад, в автодафе 25 березня 1601 р. в Мехіко брали участь 143 «єретики», з них 32 були звинувачені в кальвінізмі, 4 піддані спалюванню. Інквізиція в іспанських у володіннях Америки діяла аж до початку XIX ст. У 1813 р. ухвалено рішення про заборону трибуналів інквізиції як в Іспанії, так і в її колоніях. Але в 1814 р. Фердинанд VII відновив діяльність ненависного трибуналу, який з подвійною енергією почав переслідувати своїх супротивників. Тільки із завоюванням незалежності народи Латинської Америки змогли, нарешті, позбавитися назавжди від інквізиції.

Інквізиція була закономірним явищем і в Латинській Америці поряд з католицизмом, основне завдання якої був суворий контроль релігійних догматів. Релігійні процеси що простежуються сьогодні в Латинській Америці беруть свій початок із часів процесу конкісти і заглибившись в минуле можна дати відповідь на багато питань сьогодення.

Див. також

Джерело

  • . Католицька церква в процес конкісти (XV—XVI ст.): Курсова робота. — Кам'янець-Подільський, 2009.

Література

  • История средних веков. Хрестоматия. Пособие для учителя. В 2 ч. (XV—XVII века). / Сост. В. Е. Степанова и А. Я. Шеваленко. — 3-е изд., дораб. — Ч. ІІ. — М.: Просвещение, 1974. — 271 с.
  • История средних веков (XV—XVII вв.). Хрестоматия. Пособие для учителей. / Сост. В. Е. Степанова и А. Я. Шеваленко. — Ч. ІІ. — М.: Просвещение, 1974. — 320 с.
  • Хрестоматія з історії середніх віків. Посібник для викладачів середньої школи. / За ред. М. П. Сказкіна і С. Д. Граціанського. Друге видання. — К.: Радянська школа, 1952. — Т. ІІ. — 329 с.
  • Хрестоматія з історії середніх віків. Посібник для викладачів середньої школи. / За ред. М. П. Сказкіна і С. Д. Граціанського. Друге видання. — К.: Радянська школа, 1953. — Т. ІІІ. — 340 с.
  • Хрестоматия по истории средних веков. Пособие для преподавателей средней школы / Под ред. М. П. Сказкина і С. Д. Грацианского. — М., 1953. — Т. ІІІ. — 348 с.
  • Баглай В. Е. Конкистадор и его судьба в представлениях древних ацтеков. // Латинская Америка. — М: Наука, 1995. — № 12.
  • Баженов Ю. М. Поиск золота как стимул геогравических открытий (с древнейших времен до начала XIX в.) [Electronic resource]. : Автореферат диссертации кандидата географических наук. — М., 2009. — 30 с.
  • Васюк Г. В., Кручковский Т. Т. Древнейшие цивілізации Латинской Америки: програма курса для спеціальности — история. [Electronic resource]. — Гродно. 1998.
  • Волкова. Языковая унификация и региональный этнонационализм: На примере современной Испании. // Латинская Америка. — М., 2002. — № 6.
  • Всемирная история. / Под. ред. Н. А. Сидоровой, Н. И. Конрада, И. П. Петрушевського и Л. В. Черепнина. — М.: Государственное издательство политической литературы. 1957. — Т. ІІІ. — 896 с.
  • Гирин Ю. Н. Сюрреализм в культуре Латинской Америки. // Латинская Америка. — М., 2002. — № 6.
  • Гончарова Т. В. Последнее знамя майя. // Латинская Америка. — М., 2002. — № 1.
  • Григулевич И. Р. Крест и меч. Католическая церков в Испанской америке, XVI—XVII вв. — М.: Наука, 1977. — 296 с.
  • Гуляєв В. И. По следам конкистадоров. -М.: Наука, 1976.
  • Давлетшин А. И. Принципы палеографического анализа иероглифической письменности майя . // «Ломоносов-2001». Труды научной конференции студентов и аспирантов. Сборник тезисов. [Electronic resource]. — М., 2001.
  • Давлетшин А. И. «Разбивка на блоки» в иероглифической письменности майя (в поисках строгого определения феномена) [Electronic resource]. // «Ломоносов-2002». Труды научной конференции студентов и аспирантов. Сборник тезисов. М., 2002.
  • Денисенко Н. П. Отчуждениє селений и земель королевской властю в Испании XVI в. // Средние века. Вып. 40. -М.: Наука, 1976.
  • Дмитриева Д. А. Лики русских святых в Латинской Америке. // Латинская Америка. — М: Наука, 2005. — № 3.
  • Еришова Е. А. Культура индейцев кадиувео в колониях МАЭ. // Латинская Америка.. — М., 2003. — № 3.
  • Эспинель Суарес А. Тема любви и смерти в мифологии кол ум описки х индейцев. // Латинская Америка. — М., 2002. — № 6.
  • Зембатов М. Р. Язык «цветов и песен» — шаг к познанию . // Латинская Америка. — М., 2002. — № 6.
  • Зашкільняк Л. О. Методичні рекомендації до вивчення курсу: Методологія історії. [Electronic resource]. — Л., 2006. — 21 с.
  • Зашкільняк Л. О. Програма з фундаментальної дисципліни «Методологія історії». [Electronic resource]. — Л., 2004. — 6 с.
  • Ивлева Т. Н. Земля и кровь. Причины и пути решения конфликтов в латиноамериканской деревне. // Латинская Америка. — М., 2003. — № 3.
  • Иннес Хэммонд. Конкистадоры: История испанских завоеваний XV—XVI веков [Electronic resource]. / Пер. с англ. Н. И. Лисовой. — М.: ЗАО Изд-во Центрполиграф, 2002. — 391 с.
  • Ковальченко И. Д. Методы исторического исследования. — М., 1987.
  • Кофман А. Ф. Конкиста и метисация. // Латинская Америка. — М., 2004. — № 12.
  • Кофман А. Ф. Теория и законы конкисты: противостояние. // Латинская Америка.. — М: Наука, 2004. — № 8.
  • Красулин Е. А. Богиня Луны в мифологии индейцев мая. // Латинская Америка.. — М: Наука, 2000. — № 8.
  • Кряжева И. А. Афрохристианске культы Латинской Америки // Латинская Америка.. — М., 2000. — № 12.
  • Лозинський С. Г. История папства. — 3-е узд. -М.: Политизат, 1986. −338 с.
  • Магндович В. И., Магидовичл И. П. Очерки по истории географических открытий. Эпоха великих открытий. — М.: ЗАО Центрполиграф, 2003. — 639 с.
  • Магидович И. П. Очерки по истории географических открытий. — М.: Просвещение, 1967.
  • Мірошкіна Н. В. Природничо-наукові аспекти цивілізаційних досліджень (методологічний та філософсько-історичний аналіз) [Electronic resource]. : Автореф. дис… канд. філос. наук; Південноукр. держ. пед. ун-т ім. К. Д. Ушинського. — О., 2000. — 18 с.
  • Михневч Д. Е. Очерки из истории католической реакции (Изуиты). Издание второе дополненное и исправленное. -М.: Издательство академии наук СССР, 1955. — 408 с.
  • Морозов А. Ю. Новое о конкитадорах. // Предподавание истории в школе. 2009. — № 2.
  • Опря A.B. Християнська церква і сучасні політичні процеси: Навчально-методичний посібник для магістрантів історичних факультетів. — Кам'янець-Подільський: Кам'янець-Подільський державний університет, редакційно-видавничий відділ, 2007. — 78 с.
  • Петрова Т. П., Зачем папа ездил в Мексику? // Латинская Америка. — М., 2002. — № 12.
  • Рибак І. В., Баженов О. Л. Методичні рекомндації до виконай курсової роботи з дисциплін «Історія», «Політологія». — Кам'яна Подільський, 2005 р. — 20 с.
  • Семінарські заняття з історії середніх віків. Методичні вказівки для студентів ІІ курсу історичного факультету. / Укладач: Опря Анатолій Володимирович. — Кам'янець-Подільський, 2002.
  • Советский ециклопедический словарь. / Под ред. А. М. Прожова, М. С. Гиляров, М. С. Гиляров, Е. М. Жукова, И. Н. Иноземцева, И. Л. Кнунянц, П. М. Федосев, М. Ю. Храпченко. — М., 1980. — 1600 с.
  • Сорокина Т. С. Медицина аборигенов доколумбовой Америки// Латинская Америка.. — М: Наука, 2000. — № 5.
  • Танананева Л. І. Посланцы Клементинкма. О деятельносте ческих миссионеов-изуитов в странах Нового Света в XVI—XVIII вв. // Латинская Америка.. — М., 2008. — № 12.
  • Шейман М. М. Краткие очерки истории папства. — М.: Издательство академии наук СССР, 1952. −192 с.
  • Шейман М. М. Папство. -М.: Издательство академии наук СССР, 1959. −210 с.
  • DMITRI BELIAEV and ALBERT DAVLETSHIN. Possible Mediopassive Suffix -K'-A(J) in the Maya Script? [Electronic resource]. // The PARI Journal Vol. III, No. 2/Vol. III, No. 3, 2002—2003 (Combined Issue).
  • Elizabeth P. Benson and Anita G. Cook. Ritual sacrifice in ancient Peru [Electronic resource]. — Austin: University of Texas Press, 2001. — 228 p.
  • Thomas Hugh. Rivers of Gold: The Rise of the Spanish Empire, from Columbus to Magellan [Electronic resource]. New York: Random House, 2005.
Цю статтю треба для відповідності Вікіпедії. Будь ласка, допоможіть додаванням доречних внутрішніх посилань або . (вересень 2010)

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Cya stattya mistit tekst sho ne vidpovidaye enciklopedichnomu stilyu Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu pogodivshi stil vikladu zi stilistichnimi pravilami Vikipediyi Mozhlivo mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin sichen 2011 V 1480 v Ispaniyi bula organizovana inkviziciya vidtodi na trivalij chas cej organ staye pidgruntyam v rozbudovi katolicizmu Yevreyam sho perejshli v hristiyanstvo i musulmanam zagrozhuvala vichna nebezpeka Varto bulo komu nebud donesti sho voni pritrimuyutsya svoyeyi kolishnoyi viri yih negajno prityagali sudu inkviziciyi Politichna opoziciya korolevi pochala pririvnyuvatisya v Ispaniyi do cerkovnoyi yeresi i vorogiv korolivskoyi vladi pochali prityagati do sudu inkviziciyi yak yeretikiv Takim chinom inkviziciya neshadno rozpravlyalas ne tilki z yevreyami i musulmanami ale i z ispancyami hristiyanami yaksho yih pidozryuvali u vorozhomu vidnoshenni do cerkvi i korolya Dovshe nizh v inshih krayinah inkviziciya zbereglas takozh v Ispaniyi majzhe do seredini XIX st Inkviziciya isnuvala majzhe u vsih krayinah Zahidnoyi Yevropi de yiyi ocholyuvali upovnovazheni papi sho ne zvazhali na miscevih yepiskopiv i tvorili sud i rozpravu na svij rozsud Vlasti povinni buli spriyati inkvizitoram Inkviziciya peretvorilasya na mizhnarodnu policiyu sho diyala po detektivi Rimu Inkviziciya vid lativ In Quisitlo poshuk isnuvala protyagom XIII XIX st sudovo politichnij ustanova stvorena dlya borotbi z yeretikami Tak she v 1826 buv vipadok spalennya za yeretictvo Ispanski cerkovniki zasnuvali inkviziciyu i v zaokeanskih krayinah Tisyachi indianciv Ameriki stali zhertvami zhorstokosti ta zhadibnosti inkvizitoriv Odin z takih ispanskih hristiyanizatoriv Yukatana v seredini XVI st Diyego de Landa tak opovidaye pro rozpravu z indiancyami zapidozrenimi v tomu sho voni vidvernulisya vid hristiyanstva yake yim nasilnicki nav yazali Yih sudili blizko 5 tisyach cholovik i bulo vlashtovano autodafe na yakomu bagato hto potrapiv na eshafot i buv odyagnenij v ganebni kovpaki obstrizhenij i piddanij tomu sho batozhit a inshi odyagneni v sanbenito na pevnij chas Nasampered rozpravlyalisya predstavniki inkviziciyi z timi zh novimi hristiyanami yaki spryamovuvalisya za okean v nadiyi shovatisya v cih dalekih i nevidomih zemlyah vid neshadnih peresliduvan inkviziciyi Chastina z nih potraplyala v koloniyi bezposeredno z Ispaniyi Negri rabi ne viklikali osoblivogo interesu u inkviziciyi Yaksho inkvizitoram bulo zaboroneno prinajmni formalno prolivati krov svoyih zhertv to rabovlasnikiv v comu plani zakon ne obmezhuvav i nesluhnyanih rabiv voni sikli batogami kalichili piddavali zhorstokim sposobam smerti Likari takozh znahodilisya pid postijnim sposterezhennyam inkvizitoriv Bagato hto z nih buv novimi hristiyanami i chasto vislovlyuvav neortodoksalni religijni poglyadi Tak v Pueble v 1551 inkviziciya sudila likarya Pedro de la Torre za te sho vin skazav Bog i priroda odne i te zh Tribunal inkviziciyi zasudiv jogo do splati shtrafu v 100 zolotih peso i vislav do Ispaniyi Inkvizitoram takozh stavilosya v obov yazok zachituvati raz na tri roki v cerkvah vsih naselenih punktiv Ispanskoyi Ameriki pri obov yazkovij prisutnosti vsih viruyuchih z 10 richnogo viku Generalnij edikt viri Cej edikt zaklikav viruyuchih zajmatisya donosami v narodi jogo nazivali ediktom zradi Publikaciya ediktiv zradi zavzhdi prinosila inkvizitoram bagati zhniva donosiv Napriklad uslid za chitannyam takogo ediktu v cerkvah Mehiko v 1650 r v inkviziciyu dohodilo blizko 500 donosiv vidpovidno zareyestrovanih u vosmi ob yemistih tomah Chotiri tomi iz zapisom 254 donosiv zbereglisya Analiz cih dokumentiv pokazuye naskilki buv shirokij diapazon roboti inkvizitoriv 112 donosiv povidomlyali pro vipadki chaklunstva i prognoziv Kulminacijnim momentom inkvizicijnogo procesu bulo avtodafe na yakij inkvizitori pered narodom i vladoyu opovistili virok svoyim zhertvam i piddavali yih pokarannyam Autodafe zdijsnyuvalisya v miru nakopichennya zasudzhenih i priurochuvalisya do velikih svyat Napriklad v avtodafe 25 bereznya 1601 r v Mehiko brali uchast 143 yeretiki z nih 32 buli zvinuvacheni v kalvinizmi 4 piddani spalyuvannyu Inkviziciya v ispanskih u volodinnyah Ameriki diyala azh do pochatku XIX st U 1813 r uhvaleno rishennya pro zaboronu tribunaliv inkviziciyi yak v Ispaniyi tak i v yiyi koloniyah Ale v 1814 r Ferdinand VII vidnoviv diyalnist nenavisnogo tribunalu yakij z podvijnoyu energiyeyu pochav peresliduvati svoyih suprotivnikiv Tilki iz zavoyuvannyam nezalezhnosti narodi Latinskoyi Ameriki zmogli nareshti pozbavitisya nazavzhdi vid inkviziciyi Inkviziciya bula zakonomirnim yavishem i v Latinskij Americi poryad z katolicizmom osnovne zavdannya yakoyi buv suvorij kontrol religijnih dogmativ Religijni procesi sho prostezhuyutsya sogodni v Latinskij Americi berut svij pochatok iz chasiv procesu konkisti i zaglibivshis v minule mozhna dati vidpovid na bagato pitan sogodennya Div takozhSvyata Inkviziciya Ispanska inkviziciyaDzherelo Katolicka cerkva v proces konkisti XV XVI st Kursova robota Kam yanec Podilskij 2009 LiteraturaIstoriya srednih vekov Hrestomatiya Posobie dlya uchitelya V 2 ch XV XVII veka Sost V E Stepanova i A Ya Shevalenko 3 e izd dorab Ch II M Prosveshenie 1974 271 s Istoriya srednih vekov XV XVII vv Hrestomatiya Posobie dlya uchitelej Sost V E Stepanova i A Ya Shevalenko Ch II M Prosveshenie 1974 320 s Hrestomatiya z istoriyi serednih vikiv Posibnik dlya vikladachiv serednoyi shkoli Za red M P Skazkina i S D Gracianskogo Druge vidannya K Radyanska shkola 1952 T II 329 s Hrestomatiya z istoriyi serednih vikiv Posibnik dlya vikladachiv serednoyi shkoli Za red M P Skazkina i S D Gracianskogo Druge vidannya K Radyanska shkola 1953 T III 340 s Hrestomatiya po istorii srednih vekov Posobie dlya prepodavatelej srednej shkoly Pod red M P Skazkina i S D Gracianskogo M 1953 T III 348 s Baglaj V E Konkistador i ego sudba v predstavleniyah drevnih actekov Latinskaya Amerika M Nauka 1995 12 Bazhenov Yu M Poisk zolota kak stimul geogravicheskih otkrytij s drevnejshih vremen do nachala XIX v Electronic resource Avtoreferat dissertacii kandidata geograficheskih nauk M 2009 30 s Vasyuk G V Kruchkovskij T T Drevnejshie civilizacii Latinskoj Ameriki programa kursa dlya specialnosti istoriya Electronic resource Grodno 1998 Volkova Yazykovaya unifikaciya i regionalnyj etnonacionalizm Na primere sovremennoj Ispanii Latinskaya Amerika M 2002 6 Vsemirnaya istoriya Pod red N A Sidorovoj N I Konrada I P Petrushevskogo i L V Cherepnina M Gosudarstvennoe izdatelstvo politicheskoj literatury 1957 T III 896 s Girin Yu N Syurrealizm v kulture Latinskoj Ameriki Latinskaya Amerika M 2002 6 Goncharova T V Poslednee znamya majya Latinskaya Amerika M 2002 1 Grigulevich I R Krest i mech Katolicheskaya cerkov v Ispanskoj amerike XVI XVII vv M Nauka 1977 296 s Gulyayev V I Po sledam konkistadorov M Nauka 1976 Davletshin A I Principy paleograficheskogo analiza ieroglificheskoj pismennosti majya Lomonosov 2001 Trudy nauchnoj konferencii studentov i aspirantov Sbornik tezisov Electronic resource M 2001 Davletshin A I Razbivka na bloki v ieroglificheskoj pismennosti majya v poiskah strogogo opredeleniya fenomena Electronic resource Lomonosov 2002 Trudy nauchnoj konferencii studentov i aspirantov Sbornik tezisov M 2002 Denisenko N P Otchuzhdeniye selenij i zemel korolevskoj vlastyu v Ispanii XVI v Srednie veka Vyp 40 M Nauka 1976 Dmitrieva D A Liki russkih svyatyh v Latinskoj Amerike Latinskaya Amerika M Nauka 2005 3 Erishova E A Kultura indejcev kadiuveo v koloniyah MAE Latinskaya Amerika M 2003 3 Espinel Suares A Tema lyubvi i smerti v mifologii kol um opiski h indejcev Latinskaya Amerika M 2002 6 Zembatov M R Yazyk cvetov i pesen shag k poznaniyu Latinskaya Amerika M 2002 6 Zashkilnyak L O Metodichni rekomendaciyi do vivchennya kursu Metodologiya istoriyi Electronic resource L 2006 21 s Zashkilnyak L O Programa z fundamentalnoyi disciplini Metodologiya istoriyi Electronic resource L 2004 6 s Ivleva T N Zemlya i krov Prichiny i puti resheniya konfliktov v latinoamerikanskoj derevne Latinskaya Amerika M 2003 3 Innes Hemmond Konkistadory Istoriya ispanskih zavoevanij XV XVI vekov Electronic resource Per s angl N I Lisovoj M ZAO Izd vo Centrpoligraf 2002 391 s Kovalchenko I D Metody istoricheskogo issledovaniya M 1987 Kofman A F Konkista i metisaciya Latinskaya Amerika M 2004 12 Kofman A F Teoriya i zakony konkisty protivostoyanie Latinskaya Amerika M Nauka 2004 8 Krasulin E A Boginya Luny v mifologii indejcev maya Latinskaya Amerika M Nauka 2000 8 Kryazheva I A Afrohristianske kulty Latinskoj Ameriki Latinskaya Amerika M 2000 12 Lozinskij S G Istoriya papstva 3 e uzd M Politizat 1986 338 s Magndovich V I Magidovichl I P Ocherki po istorii geograficheskih otkrytij Epoha velikih otkrytij M ZAO Centrpoligraf 2003 639 s Magidovich I P Ocherki po istorii geograficheskih otkrytij M Prosveshenie 1967 Miroshkina N V Prirodnicho naukovi aspekti civilizacijnih doslidzhen metodologichnij ta filosofsko istorichnij analiz Electronic resource Avtoref dis kand filos nauk Pivdennoukr derzh ped un t im K D Ushinskogo O 2000 18 s Mihnevch D E Ocherki iz istorii katolicheskoj reakcii Izuity Izdanie vtoroe dopolnennoe i ispravlennoe M Izdatelstvo akademii nauk SSSR 1955 408 s Morozov A Yu Novoe o konkitadorah Predpodavanie istorii v shkole 2009 2 Oprya A B Hristiyanska cerkva i suchasni politichni procesi Navchalno metodichnij posibnik dlya magistrantiv istorichnih fakultetiv Kam yanec Podilskij Kam yanec Podilskij derzhavnij universitet redakcijno vidavnichij viddil 2007 78 s Petrova T P Zachem papa ezdil v Meksiku Latinskaya Amerika M 2002 12 Ribak I V Bazhenov O L Metodichni rekomndaciyi do vikonaj kursovoyi roboti z disciplin Istoriya Politologiya Kam yana Podilskij 2005 r 20 s Seminarski zanyattya z istoriyi serednih vikiv Metodichni vkazivki dlya studentiv II kursu istorichnogo fakultetu Ukladach Oprya Anatolij Volodimirovich Kam yanec Podilskij 2002 Sovetskij eciklopedicheskij slovar Pod red A M Prozhova M S Gilyarov M S Gilyarov E M Zhukova I N Inozemceva I L Knunyanc P M Fedosev M Yu Hrapchenko M 1980 1600 s Sorokina T S Medicina aborigenov dokolumbovoj Ameriki Latinskaya Amerika M Nauka 2000 5 Tanananeva L I Poslancy Klementinkma O deyatelnoste cheskih missioneov izuitov v stranah Novogo Sveta v XVI XVIII vv Latinskaya Amerika M 2008 12 Shejman M M Kratkie ocherki istorii papstva M Izdatelstvo akademii nauk SSSR 1952 192 s Shejman M M Papstvo M Izdatelstvo akademii nauk SSSR 1959 210 s DMITRI BELIAEV and ALBERT DAVLETSHIN Possible Mediopassive Suffix K A J in the Maya Script Electronic resource The PARI Journal Vol III No 2 Vol III No 3 2002 2003 Combined Issue Elizabeth P Benson and Anita G Cook Ritual sacrifice in ancient Peru Electronic resource Austin University of Texas Press 2001 228 p Thomas Hugh Rivers of Gold The Rise of the Spanish Empire from Columbus to Magellan Electronic resource New York Random House 2005 Cyu stattyu treba vikifikuvati dlya vidpovidnosti standartam yakosti Vikipediyi Bud laska dopomozhit dodavannyam dorechnih vnutrishnih posilan abo vdoskonalennyam rozmitki statti veresen 2010

Дата публікації:
Топ