Інженéрне — село в Україні, у Пологівській міській громаді Пологівському районі Запорізької області. Населення становить 1003 особи.
село Інженерне | |||||
---|---|---|---|---|---|
| |||||
Країна | Україна | ||||
Область | Запорізька область | ||||
Район | Пологівський район | ||||
Громада | Пологівська міська громада | ||||
Код КАТОТТГ | UA23100190090027195 | ||||
Основні дані | |||||
Засноване | 1921 (103 роки) | ||||
Населення | 1003 особи | ||||
Площа | 2,933 км² | ||||
Густота населення | 341,97 осіб/км² | ||||
Поштовий індекс | 70631 | ||||
Телефонний код | +380 6165 | ||||
Географічні дані | |||||
Географічні координати | 47°29′43″ пн. ш. 36°07′37″ сх. д. / 47.49528° пн. ш. 36.12694° сх. д.Координати: 47°29′43″ пн. ш. 36°07′37″ сх. д. / 47.49528° пн. ш. 36.12694° сх. д. | ||||
Середня висота над рівнем моря | 82 м | ||||
Відстань до обласного центру | 91 км | ||||
Відстань до районного центру | 14 км | ||||
Найближча залізнична станція | Інженерне | ||||
Місцева влада | |||||
Адреса ради | 70608, Запорізька обл., Пологівський р-н, м. Пологи, вул. Єдності, буд. 24 | ||||
Карта | |||||
Інженерне | |||||
Інженерне | |||||
Мапа | |||||
Інженерне у Вікісховищі |
Географія
Село Інженерне розташоване за 91 км від обласного центру та 14 км від районного центру, на лівому березі річки Кінська, вище за течією примикає місто Пологи, нижче за течією на відстані 0,5 км розташоване село Новокарлівка, на протилежному березі — села Івана Франка та Українське. Через село пролягають автошлях територіального значення Т 0815 та залізнична лінія Запоріжжя — Пологи, на якій розташована станція Інженерне.
Історія
Село Інженерне засноване у 1921 році вихідцями з села Басань. Спочатку було утворено три хутора Кінські Води, Богодарівський та Інженерне. У 1956 році хутори об'єднані в один населений пункт — село Інженерне. У 1968 році до села приєднано хутір Шевченківський.
30 березня 2018 року, в ході децентралізації, Інженерненська сільська рада, об'єднана з Пологівською міською громадою.
12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 713-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Запорізької області», село увійшло до складу Пологівської міської громади.
19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Пологівського(1923-2020) району увійшло до складу новоутвореного Пологівського району.
Російсько-українська війна
4 квітня 2022 року в селі Інженерне рашистські окупанти обстріляли школу мистецтв. Внаслідок цього загорілося горище закладу. На місце події виїхали рятувальники ДСНС. Коли вони прибули, вогонь вже охопив 40 м² площі.
Герб Інженерненської сільської ради
На червоній главі герба — срібний залізничний міст, на синьому полі — золотий кінь, що біжить уперед. Під ногами коня — срібні хвилі, а під ними — білий аркуш з мірилом, оточений золотими колосками.
Золотий кінь — то відображення історичного минулого, а ще це символ степу, свободи, руху вперед. Білий аркуш символізував фабрику з виробництва паперу й картону, яка тут діяла здавна. Циркуль — то символ точних наук, які вивчали будівельники. Золоте колосся свідчить про значний розвиток землеробства на цій території. Увінчаний герб короною із золотого колосся, оповитий блакитною стрічкою та дубовим листям. Символічні кольори герба — червоний, синій, золотий та срібний.
Природно-кліматична умови
Природно — кліматичні умови господарства характерні для зони степу і мають наступні основні характеристики клімат континентальний, помірно теплий, характерний для середньої широти України. Згідно з природно-кліматичним зонуванням Запорізька область умовно поділена на два підрайони. За тепловими ресурсами і умовами зволоження територія сільської ради входить до теплого, помірно — посушливого степового району області.
Вітровий режим обумовлений віссю високого атмосферного тиску, що проходить через територію області. У зв'язку з тим, що зимою інтенсивно розвинена циклонічна діяльність, вітри характеризуються непостійністю напрямків. На території сільської ради взимку переважають вітри північного та північно-східного напрямку. У весняний період з послабленням циклонічної діяльності пануючими вітрами є східні та південно-східні. В теплий період року (червень — вересень) майже постійно віють північні та західні вітри. Особливо шкідливі сильні вітри (зі швидкістю понад 15 м/с), які в весняний період викликають пилові бурі, літом — сильне випаровування, а при поєднанні з низькою вологістю повітря — суховії. В літні місяці майже завжди бувають суховії слабкої та середньої інтенсивності. Інтенсивні суховії, які негативно впливають на сільськогосподарські культури, спостерігаються протягом 15-19 днів у році. Майже кожен рік бувають різної інтенсивності пилові бурі.
Територія сільської ради розміщено в зоні Південного степу. Клімат зони помірно континентальний, теплий, недостатньо зволожений. По середнім багаторічним даним Кирилівської метеорологічної станції сума опадів за вегетаційний період становить 350—400 мм. При цьому основна їх кількість, близько 70 %, випадає в теплий період року (квітень — жовтень). Крім того, спостерігається нерівномірність їх випадання в різні роки та періоди року. Влітку (червень — липень) нерідко опади носять ливневий характер. Значна кількість їх при цьому стікає в балки й не може бути повністю використано рослинами, все це призводить до нерівномірного зволоження ґрунтів, що, у кінці, негативно впливає на ріст та розвиток сільськогосподарських рослин.
Зима малосніжна. Нестійкий сніговий покрив. Товщина снігового покриву становить 5-10 см (січень-лютий), (Кирилівська метеостанція). Впродовж зими часто бувають відлиги, які обумовлюють утворення льодової корки, розтавання снігу, що в свою чергу призводить до вимокання озимих культур, а при наступному різкому похолоданні — до їх вимерзання.
Середньомісячна температура повітря найхолоднішого місяця — січня складає −5°-7°С, абсолютний мінімум — мінус 25 °C, а самого теплого місяця — липня — +21,4 °C, абсолютний максимум температури +42 °C (згідно з даними Кирилівської метеостанції). Безморозний період триває в середньому 165 днів, може коливатися в межах 160—180 днів. Початок перших осінніх заморозків — в середньому в другій половині жовтня, весняні заморозки — до третьої декади квітня. Середня тривалість вегетаційного періоду (квітень — листопад) всього — 210 днів. Середня сума температур за вегетаційний період 3000-3080°С.
Виходячи із вище написаного клімат даної зони має позитивні та негативні сторони. В цілому, кліматичні умови сприятливі для розвитку землеробства та садівництва.
Клімат села Інженерне | |||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Показник | Січ. | Лют. | Бер. | Квіт. | Трав. | Черв. | Лип. | Серп. | Вер. | Жовт. | Лист. | Груд. | Рік |
Середня температура, °C | −5,4 | −2,7 | 8,4 | 14,2 | 19,2 | 25,6 | 29,0 | 32,0 | 21,7 | 15,5 | 9,0 | −3 | 13,6 |
Норма опадів, мм | 24 | 26 | 24 | 32 | 35 | 39 | 48 | 37 | 34 | 38 | 33 | 30 | 400 |
Рельєф
В залежності від характеру водоерозійної мережі, її випрацюваності в глибину та в ширину. Рельєф території Інженерненської сільської ради широко хвильовий. Широкі вододільні плато мають спокійний рельєф. Загальний нахил території зі сходу на захід. Найбільш абсолютні висоти місцевості на вододілах 110—150 м перевищення вододілів над руслом річки Кінська становить 30-65 м.
Гідрографічна сітка на території Інженерненської сільської ради представлена річкою Конка, яружно-балковою системою. Територія Інженерненської сільської ради поділяється річкою Кінська й балками «Ожерельна» та «Ягідна» на чотири великих вододіли.
В основному територія Інженерненської сільської ради має спокійний рельєф, на більшій частині землі мають ухил 0-2°.
Яружно-балкова сітка розгалужена з невеликими розгалуженнями, що значно ускладнює рельєф прибалкової території. Схили здебільшого мають рівні, випуклі і в рідких випадках випукло-ввігнуті побудови поверхні. Крутизна їх в основному 2-3°, прилягаючі землі мають крутизну 5-8°. Слабий змив розвивається на схилах крутизною 2-3°, інтенсивніший на схилах крутизною 3-5°, 5-7°,7-10°. Схили балок характеризуються крутизною від 5 до 10, рідше до 15, у зв'язку з цим тут розповсюджені середньо — та сильнозмиті ґрунти. Днища балок не широкі зволожені, місцями заболочені.
Вододіл між річкою Конка та балкою «Ожерельна» розташований у південно-західній частині сільської ради. являє собою нешироке вододільне плато із загальним ухилом зі сходу на захід. Переважають ухили північної та південної експозиції.
На гребні вододілу сильно виражена вітрова ерозія, у зв'язку з чим, родючість ґрунту на цих ділянках з кожним роком понижується, навіть при наявності лісосмуг.
Вододіл між балкою «Ожерельна», річкою Кінська й кордоном сільської ради з Оріхівським районом розташований в південній частині сільської ради. являє собою схили північної та північно-східної експозиції. Схили північної експозиції слабо пологі (0,5-2°) з лощиною, різними пониженнями й рідкими балками перпендикулярними до схилів.
Схили північно-східної експозиції, що прилягають до балки «Ожерельна», характеризується великою крутизною — до 15°, сильними проявами площинної та лінійної ерозії, з глибокими ярами.
Вододіл між балкою «Ягідна» — розташований в центральній частині масиву сільської ради. являє собою широке вододільне плато із загальним ухилом зі сходу на захід. Переважають ухили північної та південної експозиції. Схили південної експозиції довгі, слабо пологі, у нижній частині мають терасовану поверхню.
Основний вододільний схил в нижній третині розрізаний мережею вузьких неглибоких балок перпендикулярного до основного вододільного схилу. Схили, що прилягають до цих балок, в основному, західну та східну експозицію. Крутизна їх коливається в межах 5-10°.
Річка Кінська розділяє територію сільської ради на дві нерівні частини. Річка тече зі сходу на захід і є лівою притокою Дніпра. Русло річки шириною від 3 до 6 метрів. Глибина коливається в межах 0,75-1,5 метрів. Ухил місцевості не перевищує 1 м на 1 км, що забезпечує повільну течію річки.
Підземні води представлені поруч водоносних горизонтів, що розташовані на різній глибині і мають тісний зв'язок з геологічною будовою і рельєфом місцевості. Підземні води в зв'язку з глибоким розташуванням (глибше ніж 20-25 м) ніякого впливу на процеси ґрунтоутворення на плато і схилах не мають. Ґрунтові води мінералізовані, тверді, насичені солями кальцію та магнію. В результаті сильного поверхневого випаровування в літні місяці поблизу річки та стариць на поверхні спостерігаються вицвіти солей.
Характеристика орних земель по крутості схилів
Крутість схилів | Площа ріллі | га |
---|---|---|
0 —0,5° | 651,3 | 9,7 % |
0,5 —1° | 3518,4 | 52,4 % |
1 —2° | 2054,6 | 30,6 % |
2 —3° | 369,3 | 5,5 % |
3 —5° | 120,9 | 1,8 % |
Всього: | 6714,5 | 100 % |
Економіка
- ТОВ «Інженерне».
Об'єкти соціальної сфери
- Школа.
- Школа мистецтв.
- Дитячий дошкільний навчальний заклад.
- Клуб.
- Фельдшерсько-акушерський пункт.
Примітки
- . Офіційний портал Верховної Ради України. Архів оригіналу за 10 вересня 2021. Процитовано 11 вересня 2021.
- Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- У селі Запорізької області обстріляли школу мистецтв [ 5 квітня 2022 у Wayback Machine.] // iz.com.ua, 2022-04-05
Література
- Історія міст і сіл УРСР / Гол. ред. Тронько П. Т., том 8, Запорізька область (1970)
Ця стаття не містить . (серпень 2017) |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi geografichni ob yekti z nazvoyu Inzhenerne Inzhenerne selo v Ukrayini u Pologivskij miskij gromadi Pologivskomu rajoni Zaporizkoyi oblasti Naselennya stanovit 1003 osobi selo Inzhenerne Gerb Prapor Krayina Ukrayina Oblast Zaporizka oblast Rajon Pologivskij rajon Gromada Pologivska miska gromada Kod KATOTTG UA23100190090027195 Osnovni dani Zasnovane 1921 103 roki Naselennya 1003 osobi Plosha 2 933 km Gustota naselennya 341 97 osib km Poshtovij indeks 70631 Telefonnij kod 380 6165 Geografichni dani Geografichni koordinati 47 29 43 pn sh 36 07 37 sh d 47 49528 pn sh 36 12694 sh d 47 49528 36 12694 Koordinati 47 29 43 pn sh 36 07 37 sh d 47 49528 pn sh 36 12694 sh d 47 49528 36 12694 Serednya visota nad rivnem morya 82 m Vidstan do oblasnogo centru 91 km Vidstan do rajonnogo centru 14 km Najblizhcha zaliznichna stanciya Inzhenerne Misceva vlada Adresa radi 70608 Zaporizka obl Pologivskij r n m Pologi vul Yednosti bud 24 Karta Inzhenerne Inzhenerne Mapa Inzhenerne u VikishovishiGeografiyaSelo Inzhenerne roztashovane za 91 km vid oblasnogo centru ta 14 km vid rajonnogo centru na livomu berezi richki Kinska vishe za techiyeyu primikaye misto Pologi nizhche za techiyeyu na vidstani 0 5 km roztashovane selo Novokarlivka na protilezhnomu berezi sela Ivana Franka ta Ukrayinske Cherez selo prolyagayut avtoshlyah teritorialnogo znachennya T 0815 ta zaliznichna liniya Zaporizhzhya Pologi na yakij roztashovana stanciya Inzhenerne IstoriyaSelo Inzhenerne zasnovane u 1921 roci vihidcyami z sela Basan Spochatku bulo utvoreno tri hutora Kinski Vodi Bogodarivskij ta Inzhenerne U 1956 roci hutori ob yednani v odin naselenij punkt selo Inzhenerne U 1968 roci do sela priyednano hutir Shevchenkivskij 30 bereznya 2018 roku v hodi decentralizaciyi Inzhenernenska silska rada ob yednana z Pologivskoyu miskoyu gromadoyu 12 chervnya 2020 roku vidpovidno do rozporyadzhennya Kabinetu Ministriv Ukrayini 713 r Pro viznachennya administrativnih centriv ta zatverdzhennya teritorij teritorialnih gromad Zaporizkoyi oblasti selo uvijshlo do skladu Pologivskoyi miskoyi gromadi 19 lipnya 2020 roku v rezultati administrativno teritorialnoyi reformi ta likvidaciyi Pologivskogo 1923 2020 rajonu uvijshlo do skladu novoutvorenogo Pologivskogo rajonu Rosijsko ukrayinska vijna Dokladnishe Rosijske vtorgnennya v Ukrayinu z 2022 4 kvitnya 2022 roku v seli Inzhenerne rashistski okupanti obstrilyali shkolu mistectv Vnaslidok cogo zagorilosya gorishe zakladu Na misce podiyi viyihali ryatuvalniki DSNS Koli voni pribuli vogon vzhe ohopiv 40 m ploshi Gerb Inzhenernenskoyi silskoyi radiNa chervonij glavi gerba sribnij zaliznichnij mist na sinomu poli zolotij kin sho bizhit upered Pid nogami konya sribni hvili a pid nimi bilij arkush z mirilom otochenij zolotimi koloskami Zolotij kin to vidobrazhennya istorichnogo minulogo a she ce simvol stepu svobodi ruhu vpered Bilij arkush simvolizuvav fabriku z virobnictva paperu j kartonu yaka tut diyala zdavna Cirkul to simvol tochnih nauk yaki vivchali budivelniki Zolote kolossya svidchit pro znachnij rozvitok zemlerobstva na cij teritoriyi Uvinchanij gerb koronoyu iz zolotogo kolossya opovitij blakitnoyu strichkoyu ta dubovim listyam Simvolichni kolori gerba chervonij sinij zolotij ta sribnij Prirodno klimatichna umoviPrirodno klimatichni umovi gospodarstva harakterni dlya zoni stepu i mayut nastupni osnovni harakteristiki klimat kontinentalnij pomirno teplij harakternij dlya serednoyi shiroti Ukrayini Zgidno z prirodno klimatichnim zonuvannyam Zaporizka oblast umovno podilena na dva pidrajoni Za teplovimi resursami i umovami zvolozhennya teritoriya silskoyi radi vhodit do teplogo pomirno posushlivogo stepovogo rajonu oblasti Vitrovij rezhim obumovlenij vissyu visokogo atmosfernogo tisku sho prohodit cherez teritoriyu oblasti U zv yazku z tim sho zimoyu intensivno rozvinena ciklonichna diyalnist vitri harakterizuyutsya nepostijnistyu napryamkiv Na teritoriyi silskoyi radi vzimku perevazhayut vitri pivnichnogo ta pivnichno shidnogo napryamku U vesnyanij period z poslablennyam ciklonichnoyi diyalnosti panuyuchimi vitrami ye shidni ta pivdenno shidni V teplij period roku cherven veresen majzhe postijno viyut pivnichni ta zahidni vitri Osoblivo shkidlivi silni vitri zi shvidkistyu ponad 15 m s yaki v vesnyanij period viklikayut pilovi buri litom silne viparovuvannya a pri poyednanni z nizkoyu vologistyu povitrya suhoviyi V litni misyaci majzhe zavzhdi buvayut suhoviyi slabkoyi ta serednoyi intensivnosti Intensivni suhoviyi yaki negativno vplivayut na silskogospodarski kulturi sposterigayutsya protyagom 15 19 dniv u roci Majzhe kozhen rik buvayut riznoyi intensivnosti pilovi buri Teritoriya silskoyi radi rozmisheno v zoni Pivdennogo stepu Klimat zoni pomirno kontinentalnij teplij nedostatno zvolozhenij Po serednim bagatorichnim danim Kirilivskoyi meteorologichnoyi stanciyi suma opadiv za vegetacijnij period stanovit 350 400 mm Pri comu osnovna yih kilkist blizko 70 vipadaye v teplij period roku kviten zhovten Krim togo sposterigayetsya nerivnomirnist yih vipadannya v rizni roki ta periodi roku Vlitku cherven lipen neridko opadi nosyat livnevij harakter Znachna kilkist yih pri comu stikaye v balki j ne mozhe buti povnistyu vikoristano roslinami vse ce prizvodit do nerivnomirnogo zvolozhennya gruntiv sho u kinci negativno vplivaye na rist ta rozvitok silskogospodarskih roslin Zima malosnizhna Nestijkij snigovij pokriv Tovshina snigovogo pokrivu stanovit 5 10 sm sichen lyutij Kirilivska meteostanciya Vprodovzh zimi chasto buvayut vidligi yaki obumovlyuyut utvorennya lodovoyi korki roztavannya snigu sho v svoyu chergu prizvodit do vimokannya ozimih kultur a pri nastupnomu rizkomu poholodanni do yih vimerzannya Serednomisyachna temperatura povitrya najholodnishogo misyacya sichnya skladaye 5 7 S absolyutnij minimum minus 25 C a samogo teplogo misyacya lipnya 21 4 C absolyutnij maksimum temperaturi 42 C zgidno z danimi Kirilivskoyi meteostanciyi Bezmoroznij period trivaye v serednomu 165 dniv mozhe kolivatisya v mezhah 160 180 dniv Pochatok pershih osinnih zamorozkiv v serednomu v drugij polovini zhovtnya vesnyani zamorozki do tretoyi dekadi kvitnya Serednya trivalist vegetacijnogo periodu kviten listopad vsogo 210 dniv Serednya suma temperatur za vegetacijnij period 3000 3080 S Vihodyachi iz vishe napisanogo klimat danoyi zoni maye pozitivni ta negativni storoni V cilomu klimatichni umovi spriyatlivi dlya rozvitku zemlerobstva ta sadivnictva Klimat sela Inzhenerne Pokaznik Sich Lyut Ber Kvit Trav Cherv Lip Serp Ver Zhovt List Grud Rik Serednya temperatura C 5 4 2 7 8 4 14 2 19 2 25 6 29 0 32 0 21 7 15 5 9 0 3 13 6 Norma opadiv mm 24 26 24 32 35 39 48 37 34 38 33 30 400 Relyef V zalezhnosti vid harakteru vodoerozijnoyi merezhi yiyi vipracyuvanosti v glibinu ta v shirinu Relyef teritoriyi Inzhenernenskoyi silskoyi radi shiroko hvilovij Shiroki vododilni plato mayut spokijnij relyef Zagalnij nahil teritoriyi zi shodu na zahid Najbilsh absolyutni visoti miscevosti na vododilah 110 150 m perevishennya vododiliv nad ruslom richki Kinska stanovit 30 65 m Gidrografichna sitka na teritoriyi Inzhenernenskoyi silskoyi radi predstavlena richkoyu Konka yaruzhno balkovoyu sistemoyu Teritoriya Inzhenernenskoyi silskoyi radi podilyayetsya richkoyu Kinska j balkami Ozherelna ta Yagidna na chotiri velikih vododili V osnovnomu teritoriya Inzhenernenskoyi silskoyi radi maye spokijnij relyef na bilshij chastini zemli mayut uhil 0 2 Yaruzhno balkova sitka rozgaluzhena z nevelikimi rozgaluzhennyami sho znachno uskladnyuye relyef pribalkovoyi teritoriyi Shili zdebilshogo mayut rivni vipukli i v ridkih vipadkah vipuklo vvignuti pobudovi poverhni Krutizna yih v osnovnomu 2 3 prilyagayuchi zemli mayut krutiznu 5 8 Slabij zmiv rozvivayetsya na shilah krutiznoyu 2 3 intensivnishij na shilah krutiznoyu 3 5 5 7 7 10 Shili balok harakterizuyutsya krutiznoyu vid 5 do 10 ridshe do 15 u zv yazku z cim tut rozpovsyudzheni seredno ta silnozmiti grunti Dnisha balok ne shiroki zvolozheni miscyami zabolocheni Vododil mizh richkoyu Konka ta balkoyu Ozherelna roztashovanij u pivdenno zahidnij chastini silskoyi radi yavlyaye soboyu neshiroke vododilne plato iz zagalnim uhilom zi shodu na zahid Perevazhayut uhili pivnichnoyi ta pivdennoyi ekspoziciyi Na grebni vododilu silno virazhena vitrova eroziya u zv yazku z chim rodyuchist gruntu na cih dilyankah z kozhnim rokom ponizhuyetsya navit pri nayavnosti lisosmug Vododil mizh balkoyu Ozherelna richkoyu Kinska j kordonom silskoyi radi z Orihivskim rajonom roztashovanij v pivdennij chastini silskoyi radi yavlyaye soboyu shili pivnichnoyi ta pivnichno shidnoyi ekspoziciyi Shili pivnichnoyi ekspoziciyi slabo pologi 0 5 2 z loshinoyu riznimi ponizhennyami j ridkimi balkami perpendikulyarnimi do shiliv Shili pivnichno shidnoyi ekspoziciyi sho prilyagayut do balki Ozherelna harakterizuyetsya velikoyu krutiznoyu do 15 silnimi proyavami ploshinnoyi ta linijnoyi eroziyi z glibokimi yarami Vododil mizh balkoyu Yagidna roztashovanij v centralnij chastini masivu silskoyi radi yavlyaye soboyu shiroke vododilne plato iz zagalnim uhilom zi shodu na zahid Perevazhayut uhili pivnichnoyi ta pivdennoyi ekspoziciyi Shili pivdennoyi ekspoziciyi dovgi slabo pologi u nizhnij chastini mayut terasovanu poverhnyu Osnovnij vododilnij shil v nizhnij tretini rozrizanij merezheyu vuzkih neglibokih balok perpendikulyarnogo do osnovnogo vododilnogo shilu Shili sho prilyagayut do cih balok v osnovnomu zahidnu ta shidnu ekspoziciyu Krutizna yih kolivayetsya v mezhah 5 10 Richka Kinska rozdilyaye teritoriyu silskoyi radi na dvi nerivni chastini Richka teche zi shodu na zahid i ye livoyu pritokoyu Dnipra Ruslo richki shirinoyu vid 3 do 6 metriv Glibina kolivayetsya v mezhah 0 75 1 5 metriv Uhil miscevosti ne perevishuye 1 m na 1 km sho zabezpechuye povilnu techiyu richki Pidzemni vodi predstavleni poruch vodonosnih gorizontiv sho roztashovani na riznij glibini i mayut tisnij zv yazok z geologichnoyu budovoyu i relyefom miscevosti Pidzemni vodi v zv yazku z glibokim roztashuvannyam glibshe nizh 20 25 m niyakogo vplivu na procesi gruntoutvorennya na plato i shilah ne mayut Gruntovi vodi mineralizovani tverdi nasicheni solyami kalciyu ta magniyu V rezultati silnogo poverhnevogo viparovuvannya v litni misyaci poblizu richki ta staric na poverhni sposterigayutsya vicviti solej Harakteristika ornih zemel po krutosti shiliv Krutist shiliv Plosha rilli ga 0 0 5 651 3 9 7 0 5 1 3518 4 52 4 1 2 2054 6 30 6 2 3 369 3 5 5 3 5 120 9 1 8 Vsogo 6714 5 100 EkonomikaTOV Inzhenerne Ob yekti socialnoyi sferiShkola Shkola mistectv Dityachij doshkilnij navchalnij zaklad Klub Feldshersko akusherskij punkt Primitki Oficijnij portal Verhovnoyi Radi Ukrayini Arhiv originalu za 10 veresnya 2021 Procitovano 11 veresnya 2021 Postanova Verhovnoyi Radi Ukrayini vid 17 lipnya 2020 roku 807 IX Pro utvorennya ta likvidaciyu rajoniv U seli Zaporizkoyi oblasti obstrilyali shkolu mistectv 5 kvitnya 2022 u Wayback Machine iz com ua 2022 04 05LiteraturaIstoriya mist i sil URSR Gol red Tronko P T tom 8 Zaporizka oblast 1970 Cya stattya ne mistit posilan na dzherela Vi mozhete dopomogti polipshiti cyu stattyu dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno serpen 2017