Цю статтю треба для відповідності Вікіпедії. (грудень 2012) |
Індексува́ння — присвоєння документу набору ключових слів або кодів, які слугують вказівником змісту документа і використовуються для його пошуку. Слід не плутати поняття «індексування» та "індексацію, оскільки ці поняття різні. Індексування — процес перекладу змісту документів із природної мови на штучну інформаційно-пошукову мову (ІПМ), в результаті чого створюється пошуковий образ документа (ПОД) і пошуковий образ запиту (ПОЗ). У такий спосіб відбувається згортання інформації, що знаходиться в документі, і перетворення її на ІПМ у вигляді індексу, рубрики,коду (класифікаційною мовою) або дескриптора, ключового слова (дескрипторною мовою).
Індексацією називається система і сукупність позначень, прийнята для документної класифікації. Вона виконує кілька основних функцій: закріплює логічну структуру класифікації, виступає засобом зв'язку між діленнями таблиць, рубриками АПП, відділами на книжкових полицях при систематичній розстановці, засобом запису результатів систематизації в бібліографічних записах, у самих виданнях тощо.
Поняття та суть індексування документів
Індексування — це процес вираження змісту документа або запиту на інформаційно-пошуковій мові. Він являє собою не опис документа як фізичного об'єкта (створення бібліографічного опису, визначення виду, носія інформації тощо), а є його інтелектуальним аналізом, тобто розкриває його зміст за допомогою систем класифікації, тезаурусів, словників предметних рубрик, авторитетних файлів. Суть індексування полягає в тому, щоб передати зміст документів, а в разі необхідності й деякі формальні ознаки у вигляді коротких закодованих повідомлень, так званих пошукових образів документів (ПОД). Наявність ПОД забезпечує подальший пошук документів завдяки зіставленню ПОД із пошуковим приписом. Це завдання присвоєння документам (їх копіям, графічним образам, електронним файлам документів), що дозволяють швидко класифікувати, сортувати та шукати інформацію в архіві, що міститься в документах, в архіві без перегляду самого документа. Найпростішою формою індексування є картотека у звичайній бібліотеці, яка дозволяє знайти потрібну книгу без фізичного доступу до самого носія.
Способи індексування
Відомі два способи індексування:
- вільне — це коли безпосередньо із змісту документа виокремлюють ключові слова без врахування всіх видозмін їхніх форм і відношень між ними;
- контрольоване — це коли в пошуковий образ документа включаються лише ті слова, які зафіксовано в словнику ключових слів, в якому вказано їхні синонімічні, родо-видові та асоціативні відношення.
Пошуковий образ як результат індексування
Результатом індексування документа є його пошуковий образ (ПОД), що виражає основний зміст документа, тобто, який являє собою набір індексів (лексичних одиниць) ІПМ, що відповідають основним предметам і аспектам змісту документа.
Інформаційно-пошукова мова(ІПМ) та вимоги до неї
Сьогодні існує багато інформаційно-пошукових мов (ІПМ), що різняться за своїм призначенням та принципами побудови. Інформаційно-пошукові мови, що базуються на різноманітних класифікаціях — це ІПМ класифікаційного типу. Вони призначені для індексування документів та інформаційних запитів на основі індексів класифікаційних систем — ББК, УДК, ДКД, ГРНТІ тощо. Для того, щоб якісно здійснити процес індексування, необхідно зрозуміти сутність ІПМ. Індексування здійснюється на основі інформаційно-пошукових мов. ІПМ є основним елементом логіко-семантичного апарата інформаційно-пошукових систем (ІПС). Інформаційно-пошукова мова (ІПМ) — це спеціалізована штучна мова, призначена для передачі змісту і формальних ознак документів, а також інформаційних запитів пошуку потрібних документів. Необхідність створення штучної мови для виразу смислового змісту інформації з метою її пошуку обумовлена тим, що природна мова, тобто мова, за допомогою якої ми спілкуємось, має такі властивості, котрі заперечують її використання для запису та пошуку інформації. До таких властивостей головним чином відноситься неоднозначність та багатозначність термінів природної мови. Труднощі використання природної мови, як ІПМ, обумовлені ще тим, що в ІПС використовуються як вхідні документи не повні тексти, а реферати, анотації, бібліографічні описи, котрі є результатом згортання змісту документів.
Вимоги до ІПМ:
- Однозначність (тобто, кожен запис ІПМ повинен мати тільки одне змістовне значення, пояснення, однакову форму запису засобами ІПМ);
- Достатня семантична сила (тобто, здатність відображати з необхідною повнотою та точністю смисловий зміст документів та запитів визначеної предметної області);
- Відкритість (тобто, забезпечення можливості корегувати мову).
Види індексування документів
Залежно від ІПМ, яка використовується в тому чи іншому пошуковому масиві, документи підлягають обробці за такими видами індексування:
Систематизація — це впорядкування набору інформації (зібраної, обробленої та проаналізованої) за певною структурою. Процес систематизації результатів наукового економічного дослідження полягає у приведенні зібраних і опрацьованих (проаналізованих) даних в послідовний науково-аргументований виклад. Існують такі види систематизації: кодифікація, інкорпорація і консолідація.
Кодифікація — спосіб удосконалення, систематизації нормативних актів, законодавства. Під час кодифікації проводиться: — змістова переробка (усунення розбіжностей і суперечностей, скасування застарілих норм) пов'язаної спільним предметом регулювання, групи юридичних норм та об'єднання їх в єдиному нормативно-правовому акті. Кодифікованими документами вважаються кодекси, статути, положення. В результаті кодифікації видається єдиний, логічно і юридично цільний, нормативно-правовий акт. Кодифікація зазвичай має офіційний характер і проводитися правотворчим органом.
Інкорпорація — це найпростіша форма впорядкування нормативно-правових актів, яка полягає в об'єднанні групи чинних нормативно-правових актів в одному збірнику за певним критерієм (хронологічним, тематичним тощо) без зміни їхнього змісту.
Систематизація забезпечує розмежування та подальше об'єднання не окремих предметів, як це відбувається при класифікації, а їх груп і класів.
Предметизація — це визначення предметної рубрики, яка відповідає змісту, формі та призначенню документа. Предметизаційна мова призначена для індексування документів та інформаційних запитів за допомогою предметних рубрик. В основу предметизаційної мови покладено алфавітний перелік предметних рубрик, що представляють уніфіковані короткі формулювання теми природною мовою. Одним із найважливіших процесів індексування є предметизація документів. Він традиційно складається з декількох операцій:
- аналіз змісту і форми документа з метою визначення предмету, аспектів його розгляду і виявлення зв'язку між ними;
- визначення основних змістовних термінів, представлених в тексті, і формулювання з них рубрик, що відображають виявлені зв'язки;
- уніфікація формулювання рубрик за допомогою словників предметних рубрик;
- редагування рубрик, тобто перевірка їх відповідності правилам предметизації та нормативним документам, що прийняті бібліотекою або корпорацією.
Координатне індексування — це індексування, що передбачає багато аспектне висловлювання основного смислового змісту інформаційного запиту безліччю ключових слів або дескрипторів. Для координатного індексування важливо уміння знаходити інформативне слово — слово або словосполучення в тексті документу або запиту, що несуть істотне смислове навантаження. Ключове слово — інформативне слово, приведене до стандартної лексичної форми і використане для координатного індексування. Дескриптор — лексична одиниця, виражена інформативним словом або кодом і є ім'ям класу синонімічних або близьких за змістом ключових слів. Дескрипторна мова служить для координатного, або як його ще називають, «вільного» індексування документів та запитів за допомогою дескрипторів або ключових слів. В основі дескрипторних ІПМ лежить алфавітний перелік лексичних одиниць. Вони дозволяють досить детально та багатоаспектно розкривати зміст документів. Дескриптори та ключові слова легко доповнюються, поновлюються, оскільки в алфавітний перелік можна включити будь-яку лексичну одиницю, необхідну для індексування. Крім того в автоматизовану технологію широко ввійшли до вжитку мова бібліографічного опису, об'єктноознакові та фактографічні пошукові мови. У практиці бібліотек використовується два методи координатного індексування документів:
- вільне індексування, яке передбачає заміну, при необхідності, інформативних слів тексту відповідно до рекомендацій спеціального словника;
- контрольоване індексування — інформативні слова тексту заміняються дескрипторами, приведеними у визначеному інформаційно-пошуковому тезаурусі або дескрипторному словнику.
Вільне індексування по зручності використання і доступності перевершує індексування з контролем лексики. Але автоматизація процесів обробки, пошуку документів. більше орієнтована на роботу зі строго формалізованою інформацією, де всі пошукові ознаки і поняття представляються в однаковій формі. Об'єктами індексування в бібліотеках можуть виступати різні види документів. Об'єкт індексування встановлюється на етапі складання бібліографічного запису (БЗ) документу, що дозволяє його ідентифікувати, розкрити його склад і зміст з метою його бібліографічного пошуку. Відповідно до вимог стандартів у методику координатного індексування входять наступні взаємозалежні етапи:
- Аналіз і визначення змісту документа як об'єкта індексування;
- Виявлення і добір смислових понять природною мовою;
- Вибір термінів індексування для позначення смислових понять з урахуванням специфіки бібліотеки, інформаційних потреб читачів;
- Формування пошукового образу документа.
Методика індексування документів
Правила Процес індексування включає наступні правила:
- повно і точно передавати зміст документа;
- ключові слова повинні відображати зміст по тексту, розділам, передмові, анотації документа.
Правила індексування добре погоджені між собою і забезпечують тісний взаємозв'язок багатьох технологічних і лінгвістичних рішень, прийнятих при побудові й використанні основних елементів системи в ряду — програмне забезпечення — індексування інформації — процес проведення пошуку».
Для індексування документів застосовуються поля «Номери, індекси, коди», поля приміток та поля предметного доступу. Кожний документ розглядається з таких аспектів:
- Тема (основна рубрика);
- Персоналія (організація, захід, уніфікована назва);
- Територія (географічні назва, географічні підрозділи);
- Хронологія (хронологічний період);
- Професія.
Також визначаються:
- Читацьке призначення. Без чіткого читацького призначення рекомендаційний покажчик не може бути повноцінним. Від такого призначення залежить відбір літератури для покажчика, методи її рекомендації.
- Жанр.
Процес індексування можна представити у вигляді наступних операцій. Переглядаючи документ, визначають його основну тему, а також порушені в ньому другорядні питання, що можуть становити інтерес для конкретної групи користувачів. Потім складається уявна анотація на документ, яка включає ключові слова, що характеризують його зміст. Далі ключові слова замінюються лексичними одиницями інформаційно-пошукових мов (ІПМ): класифікаційними індексами та предметними рубриками. У результаті ми отримуємо образ документа інформаційно-пошуковою мовою.
Показники якості індексування
Якість індексування визначається двома показниками:
- глибиною;
- детальністю.
Глибина індексування характеризує повноту розкриття змісту документа в привласненому йому пошуковому виді. Глибину індексування можна приблизно оцінити числом слів ІПМ, включених індикатором до пошукового образу. Детальне індексування характеризує точне відображення змісту документа в пошуковому виді. Точність відображення визначається смисловою близькістю ключових слів, включених до уявної анотації, слів ІПН, що утворили пошуковий образ.
Примітки
- Власова Г. В. Індексування як процес аналітико-синтетичної переробки Інформації [Текст] : навч.посіб. / Г. В. Власова. — К., 2006. — С. 172.
- Сукиасян Э. Р. Школа индексирования [Текст]: практ. пособие. / Э. Р. Сукиасян. — М., 2005. — 143 с.
- Кушнаренко Н. М., Удалова В. А. Наукова обробка документів [Текст] : підручник. — 4-те вид. перероб. і доп. — К. : Знання, 2006. —334с.
- Кушнаренко Н. М Наукова обробка документів [Текст] : Підручник / Наталя Миколаївна Кушнаренко, Валерія Костянтинівна Удалова. — 4-те вид., перероб. і доп. — К.: Знання, 2006. — 334 с. — .
- Кушнаренко Н. Н. Документоведение [Текст] : Учебник / Наталия Николаевна Кушнаренко. — 7-е изд., стер. — К.: Знання, 2006. — 459 с.
- Зупарова Л. Б Аналитико-синтетическая переработка информации [Текст] / Л. Б. Зупарова, Т. А. Зайцева; под ред. Ю. Н. Столярова. — М.:ФАИР, 2007. — 400 с. — .
- Автоматизовані інформаційно-пошукові мови [Електронний ресурс]. — Електронні дані. — World Wide Web. — URL : http://ubooks.com.ua/books/00092/inx13.php [ 3 грудня 2013 у Wayback Machine.]
- Пошукові системи [Електронний ресурс]. — Електронні дані. — World Wide Web. — URL : http://www.chaynikam.info/ukr/poiskovie_systemi.html [ 1 травня 2012 у Wayback Machine.]
- Предметизація документів [Електронний ресурс]. — Електронні дані. — World Wide Web. — URL : http://www.chl.kiev.ua/default.aspx?id=5782 [ 3 грудня 2013 у Wayback Machine.]
- Сукиасян Э. Р. Координатное индексирование : выбор терминов индексирования и формирование поискового образа документа[Текст] / Э. Р. Сукиасян // Библиотека. — 2005. — № 3. — С. 42.
Література
- Власова Г. В. Індексування як процес аналітико-синтетичної переробки Інформації [Текст] : навч.посіб. / Г. В. Власова. — К.,
2006. — С. 172.
- Сукиасян Э. Р. Школа индексирования [Текст]: практ. пособие. / Э. Р. Сукиасян. — М., 2005. — 143 с.
- Сукиасян Э. Р. Координатное индексирование : выбор терминов индексирования и формирование поискового образа документа[Текст] / Э. Р. Сукиасян // Библиотека. — 2005. — № 3. — С. 42.
- Кушнаренко Н. М., Удалова В. А. Наукова обробка документів [Текст] : підручник. — 4-те вид. перероб. і доп. — К. : Знання, 2006. —334с.
- Кушнаренко Н. М Наукова обробка документів [Текст] : Підручник / Наталя Миколаївна Кушнаренко, Валерія Костянтинівна Удалова. — 4-те вид., перероб. і доп. — К.: Знання, 2006. — 334 с. — .
- Кушнаренко Н. Н. Документоведение [Текст] : Учебник / Наталия Николаевна Кушнаренко. — 7-е изд., стер. — К.: Знання, 2006. — 459 с.
- Зупарова Л. Б Аналитико-синтетическая переработка информации [Текст] / Л. Б. Зупарова, Т. А. Зайцева; под ред. Ю. Н. Столярова. — М.:ФАИР, 2007. — 400 с. — .
- Предметизація документів [Електронний ресурс]. — Електронні дані. — World Wide Web. — URL : http://www.chl.kiev.ua/default.aspx?id=5782 [ 3 грудня 2013 у Wayback Machine.]
- Автоматизовані інформаційно-пошукові мови [Електронний ресурс]. — Електронні дані. — World Wide Web. — URL : http://ubooks.com.ua/books/00092/inx13.php [ 3 грудня 2013 у Wayback Machine.]
- Пошукові системи [Електронний ресурс]. — Електронні дані. — World Wide Web. — URL : http://www.chaynikam.info/ukr/poiskovie_systemi.html [ 1 травня 2012 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cyu stattyu treba vikifikuvati dlya vidpovidnosti standartam yakosti Vikipediyi Bud laska dopomozhit dodavannyam dorechnih vnutrishnih posilan abo vdoskonalennyam rozmitki statti gruden 2012 Indeksuva nnya prisvoyennya dokumentu naboru klyuchovih sliv abo kodiv yaki sluguyut vkazivnikom zmistu dokumenta i vikoristovuyutsya dlya jogo poshuku Slid ne plutati ponyattya indeksuvannya ta indeksaciyu oskilki ci ponyattya rizni Indeksuvannya proces perekladu zmistu dokumentiv iz prirodnoyi movi na shtuchnu informacijno poshukovu movu IPM v rezultati chogo stvoryuyetsya poshukovij obraz dokumenta POD i poshukovij obraz zapitu POZ U takij sposib vidbuvayetsya zgortannya informaciyi sho znahoditsya v dokumenti i peretvorennya yiyi na IPM u viglyadi indeksu rubriki kodu klasifikacijnoyu movoyu abo deskriptora klyuchovogo slova deskriptornoyu movoyu Indeksaciyeyu nazivayetsya sistema i sukupnist poznachen prijnyata dlya dokumentnoyi klasifikaciyi Vona vikonuye kilka osnovnih funkcij zakriplyuye logichnu strukturu klasifikaciyi vistupaye zasobom zv yazku mizh dilennyami tablic rubrikami APP viddilami na knizhkovih policyah pri sistematichnij rozstanovci zasobom zapisu rezultativ sistematizaciyi v bibliografichnih zapisah u samih vidannyah tosho Ponyattya ta sut indeksuvannya dokumentivIndeksuvannya ce proces virazhennya zmistu dokumenta abo zapitu na informacijno poshukovij movi Vin yavlyaye soboyu ne opis dokumenta yak fizichnogo ob yekta stvorennya bibliografichnogo opisu viznachennya vidu nosiya informaciyi tosho a ye jogo intelektualnim analizom tobto rozkrivaye jogo zmist za dopomogoyu sistem klasifikaciyi tezaurusiv slovnikiv predmetnih rubrik avtoritetnih fajliv Sut indeksuvannya polyagaye v tomu shob peredati zmist dokumentiv a v razi neobhidnosti j deyaki formalni oznaki u viglyadi korotkih zakodovanih povidomlen tak zvanih poshukovih obraziv dokumentiv POD Nayavnist POD zabezpechuye podalshij poshuk dokumentiv zavdyaki zistavlennyu POD iz poshukovim pripisom Ce zavdannya prisvoyennya dokumentam yih kopiyam grafichnim obrazam elektronnim fajlam dokumentiv sho dozvolyayut shvidko klasifikuvati sortuvati ta shukati informaciyu v arhivi sho mistitsya v dokumentah v arhivi bez pereglyadu samogo dokumenta Najprostishoyu formoyu indeksuvannya ye kartoteka u zvichajnij biblioteci yaka dozvolyaye znajti potribnu knigu bez fizichnogo dostupu do samogo nosiya Sposobi indeksuvannyaVidomi dva sposobi indeksuvannya vilne ce koli bezposeredno iz zmistu dokumenta viokremlyuyut klyuchovi slova bez vrahuvannya vsih vidozmin yihnih form i vidnoshen mizh nimi kontrolovane ce koli v poshukovij obraz dokumenta vklyuchayutsya lishe ti slova yaki zafiksovano v slovniku klyuchovih sliv v yakomu vkazano yihni sinonimichni rodo vidovi ta asociativni vidnoshennya Poshukovij obraz yak rezultat indeksuvannyaRezultatom indeksuvannya dokumenta ye jogo poshukovij obraz POD sho virazhaye osnovnij zmist dokumenta tobto yakij yavlyaye soboyu nabir indeksiv leksichnih odinic IPM sho vidpovidayut osnovnim predmetam i aspektam zmistu dokumenta Informacijno poshukova mova IPM ta vimogi do neyiSogodni isnuye bagato informacijno poshukovih mov IPM sho riznyatsya za svoyim priznachennyam ta principami pobudovi Informacijno poshukovi movi sho bazuyutsya na riznomanitnih klasifikaciyah ce IPM klasifikacijnogo tipu Voni priznacheni dlya indeksuvannya dokumentiv ta informacijnih zapitiv na osnovi indeksiv klasifikacijnih sistem BBK UDK DKD GRNTI tosho Dlya togo shob yakisno zdijsniti proces indeksuvannya neobhidno zrozumiti sutnist IPM Indeksuvannya zdijsnyuyetsya na osnovi informacijno poshukovih mov IPM ye osnovnim elementom logiko semantichnogo aparata informacijno poshukovih sistem IPS Informacijno poshukova mova IPM ce specializovana shtuchna mova priznachena dlya peredachi zmistu i formalnih oznak dokumentiv a takozh informacijnih zapitiv poshuku potribnih dokumentiv Neobhidnist stvorennya shtuchnoyi movi dlya virazu smislovogo zmistu informaciyi z metoyu yiyi poshuku obumovlena tim sho prirodna mova tobto mova za dopomogoyu yakoyi mi spilkuyemos maye taki vlastivosti kotri zaperechuyut yiyi vikoristannya dlya zapisu ta poshuku informaciyi Do takih vlastivostej golovnim chinom vidnositsya neodnoznachnist ta bagatoznachnist terminiv prirodnoyi movi Trudnoshi vikoristannya prirodnoyi movi yak IPM obumovleni she tim sho v IPS vikoristovuyutsya yak vhidni dokumenti ne povni teksti a referati anotaciyi bibliografichni opisi kotri ye rezultatom zgortannya zmistu dokumentiv Vimogi do IPM Odnoznachnist tobto kozhen zapis IPM povinen mati tilki odne zmistovne znachennya poyasnennya odnakovu formu zapisu zasobami IPM Dostatnya semantichna sila tobto zdatnist vidobrazhati z neobhidnoyu povnotoyu ta tochnistyu smislovij zmist dokumentiv ta zapitiv viznachenoyi predmetnoyi oblasti Vidkritist tobto zabezpechennya mozhlivosti koreguvati movu Vidi indeksuvannya dokumentivZalezhno vid IPM yaka vikoristovuyetsya v tomu chi inshomu poshukovomu masivi dokumenti pidlyagayut obrobci za takimi vidami indeksuvannya sistematizaciya predmetizaciya koordinatne indeksuvannya Sistematizaciya ce vporyadkuvannya naboru informaciyi zibranoyi obroblenoyi ta proanalizovanoyi za pevnoyu strukturoyu Proces sistematizaciyi rezultativ naukovogo ekonomichnogo doslidzhennya polyagaye u privedenni zibranih i opracovanih proanalizovanih danih v poslidovnij naukovo argumentovanij viklad Isnuyut taki vidi sistematizaciyi kodifikaciya inkorporaciya i konsolidaciya Kodifikaciya sposib udoskonalennya sistematizaciyi normativnih aktiv zakonodavstva Pid chas kodifikaciyi provoditsya zmistova pererobka usunennya rozbizhnostej i superechnostej skasuvannya zastarilih norm pov yazanoyi spilnim predmetom regulyuvannya grupi yuridichnih norm ta ob yednannya yih v yedinomu normativno pravovomu akti Kodifikovanimi dokumentami vvazhayutsya kodeksi statuti polozhennya V rezultati kodifikaciyi vidayetsya yedinij logichno i yuridichno cilnij normativno pravovij akt Kodifikaciya zazvichaj maye oficijnij harakter i provoditisya pravotvorchim organom Inkorporaciya ce najprostisha forma vporyadkuvannya normativno pravovih aktiv yaka polyagaye v ob yednanni grupi chinnih normativno pravovih aktiv v odnomu zbirniku za pevnim kriteriyem hronologichnim tematichnim tosho bez zmini yihnogo zmistu Sistematizaciya zabezpechuye rozmezhuvannya ta podalshe ob yednannya ne okremih predmetiv yak ce vidbuvayetsya pri klasifikaciyi a yih grup i klasiv Predmetizaciya ce viznachennya predmetnoyi rubriki yaka vidpovidaye zmistu formi ta priznachennyu dokumenta Predmetizacijna mova priznachena dlya indeksuvannya dokumentiv ta informacijnih zapitiv za dopomogoyu predmetnih rubrik V osnovu predmetizacijnoyi movi pokladeno alfavitnij perelik predmetnih rubrik sho predstavlyayut unifikovani korotki formulyuvannya temi prirodnoyu movoyu Odnim iz najvazhlivishih procesiv indeksuvannya ye predmetizaciya dokumentiv Vin tradicijno skladayetsya z dekilkoh operacij analiz zmistu i formi dokumenta z metoyu viznachennya predmetu aspektiv jogo rozglyadu i viyavlennya zv yazku mizh nimi viznachennya osnovnih zmistovnih terminiv predstavlenih v teksti i formulyuvannya z nih rubrik sho vidobrazhayut viyavleni zv yazki unifikaciya formulyuvannya rubrik za dopomogoyu slovnikiv predmetnih rubrik redaguvannya rubrik tobto perevirka yih vidpovidnosti pravilam predmetizaciyi ta normativnim dokumentam sho prijnyati bibliotekoyu abo korporaciyeyu Koordinatne indeksuvannya ce indeksuvannya sho peredbachaye bagato aspektne vislovlyuvannya osnovnogo smislovogo zmistu informacijnogo zapitu bezlichchyu klyuchovih sliv abo deskriptoriv Dlya koordinatnogo indeksuvannya vazhlivo uminnya znahoditi informativne slovo slovo abo slovospoluchennya v teksti dokumentu abo zapitu sho nesut istotne smislove navantazhennya Klyuchove slovo informativne slovo privedene do standartnoyi leksichnoyi formi i vikoristane dlya koordinatnogo indeksuvannya Deskriptor leksichna odinicya virazhena informativnim slovom abo kodom i ye im yam klasu sinonimichnih abo blizkih za zmistom klyuchovih sliv Deskriptorna mova sluzhit dlya koordinatnogo abo yak jogo she nazivayut vilnogo indeksuvannya dokumentiv ta zapitiv za dopomogoyu deskriptoriv abo klyuchovih sliv V osnovi deskriptornih IPM lezhit alfavitnij perelik leksichnih odinic Voni dozvolyayut dosit detalno ta bagatoaspektno rozkrivati zmist dokumentiv Deskriptori ta klyuchovi slova legko dopovnyuyutsya ponovlyuyutsya oskilki v alfavitnij perelik mozhna vklyuchiti bud yaku leksichnu odinicyu neobhidnu dlya indeksuvannya Krim togo v avtomatizovanu tehnologiyu shiroko vvijshli do vzhitku mova bibliografichnogo opisu ob yektnooznakovi ta faktografichni poshukovi movi U praktici bibliotek vikoristovuyetsya dva metodi koordinatnogo indeksuvannya dokumentiv vilne indeksuvannya yake peredbachaye zaminu pri neobhidnosti informativnih sliv tekstu vidpovidno do rekomendacij specialnogo slovnika kontrolovane indeksuvannya informativni slova tekstu zaminyayutsya deskriptorami privedenimi u viznachenomu informacijno poshukovomu tezaurusi abo deskriptornomu slovniku Vilne indeksuvannya po zruchnosti vikoristannya i dostupnosti perevershuye indeksuvannya z kontrolem leksiki Ale avtomatizaciya procesiv obrobki poshuku dokumentiv bilshe oriyentovana na robotu zi strogo formalizovanoyu informaciyeyu de vsi poshukovi oznaki i ponyattya predstavlyayutsya v odnakovij formi Ob yektami indeksuvannya v bibliotekah mozhut vistupati rizni vidi dokumentiv Ob yekt indeksuvannya vstanovlyuyetsya na etapi skladannya bibliografichnogo zapisu BZ dokumentu sho dozvolyaye jogo identifikuvati rozkriti jogo sklad i zmist z metoyu jogo bibliografichnogo poshuku Vidpovidno do vimog standartiv u metodiku koordinatnogo indeksuvannya vhodyat nastupni vzayemozalezhni etapi Analiz i viznachennya zmistu dokumenta yak ob yekta indeksuvannya Viyavlennya i dobir smislovih ponyat prirodnoyu movoyu Vibir terminiv indeksuvannya dlya poznachennya smislovih ponyat z urahuvannyam specifiki biblioteki informacijnih potreb chitachiv Formuvannya poshukovogo obrazu dokumenta Metodika indeksuvannya dokumentivPravila Proces indeksuvannya vklyuchaye nastupni pravila povno i tochno peredavati zmist dokumenta klyuchovi slova povinni vidobrazhati zmist po tekstu rozdilam peredmovi anotaciyi dokumenta Pravila indeksuvannya dobre pogodzheni mizh soboyu i zabezpechuyut tisnij vzayemozv yazok bagatoh tehnologichnih i lingvistichnih rishen prijnyatih pri pobudovi j vikoristanni osnovnih elementiv sistemi v ryadu programne zabezpechennya indeksuvannya informaciyi proces provedennya poshuku Dlya indeksuvannya dokumentiv zastosovuyutsya polya Nomeri indeksi kodi polya primitok ta polya predmetnogo dostupu Kozhnij dokument rozglyadayetsya z takih aspektiv Tema osnovna rubrika Personaliya organizaciya zahid unifikovana nazva Teritoriya geografichni nazva geografichni pidrozdili Hronologiya hronologichnij period Profesiya Takozh viznachayutsya Chitacke priznachennya Bez chitkogo chitackogo priznachennya rekomendacijnij pokazhchik ne mozhe buti povnocinnim Vid takogo priznachennya zalezhit vidbir literaturi dlya pokazhchika metodi yiyi rekomendaciyi Zhanr Proces indeksuvannya mozhna predstaviti u viglyadi nastupnih operacij Pereglyadayuchi dokument viznachayut jogo osnovnu temu a takozh porusheni v nomu drugoryadni pitannya sho mozhut stanoviti interes dlya konkretnoyi grupi koristuvachiv Potim skladayetsya uyavna anotaciya na dokument yaka vklyuchaye klyuchovi slova sho harakterizuyut jogo zmist Dali klyuchovi slova zaminyuyutsya leksichnimi odinicyami informacijno poshukovih mov IPM klasifikacijnimi indeksami ta predmetnimi rubrikami U rezultati mi otrimuyemo obraz dokumenta informacijno poshukovoyu movoyu Pokazniki yakosti indeksuvannyaYakist indeksuvannya viznachayetsya dvoma pokaznikami glibinoyu detalnistyu Glibina indeksuvannya harakterizuye povnotu rozkrittya zmistu dokumenta v privlasnenomu jomu poshukovomu vidi Glibinu indeksuvannya mozhna priblizno ociniti chislom sliv IPM vklyuchenih indikatorom do poshukovogo obrazu Detalne indeksuvannya harakterizuye tochne vidobrazhennya zmistu dokumenta v poshukovomu vidi Tochnist vidobrazhennya viznachayetsya smislovoyu blizkistyu klyuchovih sliv vklyuchenih do uyavnoyi anotaciyi sliv IPN sho utvorili poshukovij obraz PrimitkiVlasova G V Indeksuvannya yak proces analitiko sintetichnoyi pererobki Informaciyi Tekst navch posib G V Vlasova K 2006 S 172 Sukiasyan E R Shkola indeksirovaniya Tekst prakt posobie E R Sukiasyan M 2005 143 s Kushnarenko N M Udalova V A Naukova obrobka dokumentiv Tekst pidruchnik 4 te vid pererob i dop K Znannya 2006 334s Kushnarenko N M Naukova obrobka dokumentiv Tekst Pidruchnik Natalya Mikolayivna Kushnarenko Valeriya Kostyantinivna Udalova 4 te vid pererob i dop K Znannya 2006 334 s ISBN 966 346 234 5 Kushnarenko N N Dokumentovedenie Tekst Uchebnik Nataliya Nikolaevna Kushnarenko 7 e izd ster K Znannya 2006 459 s Zuparova L B Analitiko sinteticheskaya pererabotka informacii Tekst L B Zuparova T A Zajceva pod red Yu N Stolyarova M FAIR 2007 400 s ISBN 978 5 8183 1248 4 Avtomatizovani informacijno poshukovi movi Elektronnij resurs Elektronni dani World Wide Web URL http ubooks com ua books 00092 inx13 php 3 grudnya 2013 u Wayback Machine Poshukovi sistemi Elektronnij resurs Elektronni dani World Wide Web URL http www chaynikam info ukr poiskovie systemi html 1 travnya 2012 u Wayback Machine Predmetizaciya dokumentiv Elektronnij resurs Elektronni dani World Wide Web URL http www chl kiev ua default aspx id 5782 3 grudnya 2013 u Wayback Machine Sukiasyan E R Koordinatnoe indeksirovanie vybor terminov indeksirovaniya i formirovanie poiskovogo obraza dokumenta Tekst E R Sukiasyan Biblioteka 2005 3 S 42 LiteraturaVlasova G V Indeksuvannya yak proces analitiko sintetichnoyi pererobki Informaciyi Tekst navch posib G V Vlasova K 2006 S 172 Sukiasyan E R Shkola indeksirovaniya Tekst prakt posobie E R Sukiasyan M 2005 143 s Sukiasyan E R Koordinatnoe indeksirovanie vybor terminov indeksirovaniya i formirovanie poiskovogo obraza dokumenta Tekst E R Sukiasyan Biblioteka 2005 3 S 42 Kushnarenko N M Udalova V A Naukova obrobka dokumentiv Tekst pidruchnik 4 te vid pererob i dop K Znannya 2006 334s Kushnarenko N M Naukova obrobka dokumentiv Tekst Pidruchnik Natalya Mikolayivna Kushnarenko Valeriya Kostyantinivna Udalova 4 te vid pererob i dop K Znannya 2006 334 s ISBN 966 346 234 5 Kushnarenko N N Dokumentovedenie Tekst Uchebnik Nataliya Nikolaevna Kushnarenko 7 e izd ster K Znannya 2006 459 s Zuparova L B Analitiko sinteticheskaya pererabotka informacii Tekst L B Zuparova T A Zajceva pod red Yu N Stolyarova M FAIR 2007 400 s ISBN 978 5 8183 1248 4 Predmetizaciya dokumentiv Elektronnij resurs Elektronni dani World Wide Web URL http www chl kiev ua default aspx id 5782 3 grudnya 2013 u Wayback Machine Avtomatizovani informacijno poshukovi movi Elektronnij resurs Elektronni dani World Wide Web URL http ubooks com ua books 00092 inx13 php 3 grudnya 2013 u Wayback Machine Poshukovi sistemi Elektronnij resurs Elektronni dani World Wide Web URL http www chaynikam info ukr poiskovie systemi html 1 travnya 2012 u Wayback Machine