Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Імператорські Гробниці держави Західна Ся (спрощ.: 西夏王陵; піньїнь: Xīxià wáng líng) — відома пам'ятка археології поблизу сучасного міста Їньчуань, адміністративного центру Нінся-Хуейського автономного району КНР, що розташована за 40 км на захід від нього. На території приблизно 50 км2 перебувають дев'ять імператорських мавзолеїв та близько 250 курганів-поховань. За зовнішню схожість сучасного вигляду мавзолеїв із пірамідами, імператорські гробниці отримали назву «східних пірамід» чи «китайських пірамід», хоча нічого спільного із пірамідами вони не мають. Це лише буддистські пагоди сакрального призначення, які, завдячуючи формі традиційних китайських дахів, поступово, з часом, засипало піском, формуючи курган над будівлею усипальниці.
| Імператорські гробниці Західної Ся | |
|---|---|
西夏王陵 | |
 Сучасний вигляд мавзолею | |
| Статус | Національна культурна пам'ятка |
| Країна |  КНР |
| Регіон | Нінся-Хуейський автономний район |
| Населений пункт | Їньчуань |
| Тип | елітне поховання |
| Історія | |
| Археологічна культура | Західна Ся |
  Імператорські гробниці Західної Ся | |
 Імператорські гробниці Західної Ся у Вікісховищі | |
Коротка історія
Датою першого імператорського поховання вважається 1048 рік, коли поблизу підніжжя гірського хребта Алашань у спеціально збудованому у буддистському стилі мавзолеї було поховано першого імператора Західної Ся Лі Юаньхао, хоча ще раніше тут були споруджені мавзолеї Юйлін та Цзялін, у яких 1038-го року були поховані тангутські царі, які підготували ґрунт для створення Західної Ся — дід імператора Лі Цзіцянь (спрощ.: 李继迁; піньїнь: Lǐ jì qiān) та батько імператора Лі Демін (спрощ.: 李德明; піньїнь: Lǐ dé míng). У третьому мавзолеї, Тайлін, спочив сам імператор Західної Ся Цзінцзун (спрощ.: 夏景宗; піньїнь: Xià Jǐng zōng) (за народженням — Лі Юаньхао) (спрощ.: 李元昊; піньїнь: Lǐ Yuán hào).
В 1068-му році, в мавзолеї Аньлін, був похований другий імператор Західної Ся, Їцзун (спрощ.: 夏毅宗; піньїнь: Xià Yì zōng) (за народженням — Лі Лянцзо) (спрощ.: 李谅祚; піньїнь: Lǐ Liàng zuò), який був старшим сином попереднього імператора Лі Юаньхао.
У 1086-му році у мавзолеї Сіаньлін спочив третій імператор Західної Ся Хуейцзун (спрощ.: 夏惠宗; піньїнь: Xià Huì zōng) (за народженням — Лі Бінчан) (спрощ.: 李秉常; піньїнь: Lǐ Bǐng cháng), який після раптової смерті свого батька обійняв трон у шестирічному віці. До виповнення йому шістнадцяти років імперією правила його мати. Після настання повноліття і прийняття ним одноосібного правління престолом, мати фактично продовжувала правити імперією аж до його смерті, яка настала у 26-річному віці.
1139-го року новий мавзолей Сяньлін «зайняв його новий господар», імператор Західної Ся Чунцзун (спрощ.: 夏崇宗; піньїнь: Xià Chóng zōng) (за народженням — Лі Ґаньчунь) (спрощ.: 李乾顺; піньїнь: Lǐ Gān shùn), який після швидкої смерті свого батька став імператором у 1086-му році ще немовлям, до виповнення йому трьох років. Його регентом і фактичним правителем імперії була імператриця пані Лян, аж до її отруєння у 1099-му.
В 1193-му році у мавзолеї Шоулін був похований п'ятий імператор Західної Ся Женьцзун (спрощ.: 夏仁宗; піньїнь: Xià Rén zōng) (за народженням — Лі Женьсяо) (спрощ.: 李仁孝; піньїнь: Lǐ Rén xiào), який був старшим сином Чунцзуна, і змінив його на троні у шістнадцятирічному віці. Відзначився розвитком шкіл та писемності, поширенням конфуціанства, налагодженням та вдосконаленням дипломатичних відносин із сусідами, запровадженням системи призначення посадових осіб на конкурсній основі, вдосконаленням управління державою та розквітом Західної Ся.
У 1206-му році мавзолей Чжуанлін «зайняв» шостий імператор Західної Ся Хуаньцзун (спрощ.: 夏桓宗; піньїнь: Xià Huán zōng) (за народженням — Лі Чунью) (спрощ.: 李纯祐; піньїнь: Lǐ Chún yòu). Перебуваючи на троні, він прагнув закріпити та продовжити здобутки батька, однак, у системі призначення посадових осіб почала поширюватися корупція, що привело до поступового занепаду імперії. За його правління розпочалися набіги монголів на віддалені міста і поселення. В результаті державного перевороту у 1206-му до влади прийшов його двоюрідний брат.
Останній імператорський мавзолей (дев'ятий) Канлін був побудований у «долині царів Західної Ся» у 1211-му році, у якому був похований передостанній імператор Західної Ся Сянцзун (спрощ.: 夏襄宗; піньїнь: Xià Xiāng zōng) (за народженням — Лі Аньцюань) (спрощ.: 李安全; піньїнь: Lǐ Ān quán). Його правління розцінюють як некомпетентне через порушення миру із іншими китайськими царствами та через намагання укласти союз із Чингізханом, що і привело до краху імперії.
На місці імператорських поховань хоронили і інших визначних осіб Західної Ся, включаючи синів і родичів імператорів — загалом, близько 250-ти поховань, які тривали до 1227-го року.
У 1227-му держава Західна Ся була завойована монголами під орудою Чингісхана, після чого перестала існувати. Імператорські гробниці Західної Ся були серйозно пошкоджені монгольською армією.
Перші детальні дослідження поховань розпочали на початку 20-го століття ряд дослідників, серед яких був російський військовий та географ, (пізніше — академік Академії наук УРСР) Петро Козлов, з яким змагалися за право вважатися головними дослідниками тангутської культури і історії, угорсько-британський археолог та шведський географ і топограф Свен Гедін.
У 1938-му році Вольф-Дітер Граф зу Кастелл-Рюденхаузен (нім. Wulf-Diether Graf zu Castell-Rüdenhausen), який у 1933–1936 брав участь у створенні дочірньої компанії Люфтганза-Євразія, і працював у ній, опублікував аерофотознімки гробниць у своїй книзі «Chinaflug».
У 1949 році, після створення Китайської Народної Республіки, місцевий відділ управління культурними реліквіями розпочав опікуватися імператорськими гробницями Західної Ся як культурною і історичною спадщиною китайського народу, та розпочав проводити археологічні дослідження. Дослідження і розкопки проводяться і зараз. Разом із цим, виконуються значні обсяги робіт, направлених на збереження споруд та артефактів, а також, із створення експозицій і інфраструктури для туристів і відвідувачів. У 2000-му році китайський уряд виділив 10 мільйонів юанів (1,2 мільйона доларів) для досліджень, збереження і захисту поховань.
Артефакти та їх значення
З огляду на те, що тангутська цивілізація була знищена ордами Чингісхана, а тангутські народи були частково винищені, частково розпорошені та повністю асимільовані народностями Тибету, Монголії і Центрального Китаю, віднайдені артефакти та самобутні рукописи становлять велику цінність для дослідників тангутської історії та культури.
Галерея
-
![image]()
Керамічна прикраса даху у формі звіра -
![image]()
Кам’яна фігура коня -
![image]()
Покрита позолотою бронзова фігура бика -
![image]()
Керамічна прикраса будівлі у формі янгола
Примітки
Джерела
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Імператорські гробниці Західної Ся |
- (кит.) 李躍龍 著：《西夏王國與東方金字塔》，世潮出版社， (Назва укр. Лі Юелун «Царство Західна Ся і східні піраміди», Ши Чао Пресс)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Imperatorski Grobnici derzhavi Zahidna Sya sprosh 西夏王陵 pinyin Xixia wang ling vidoma pam yatka arheologiyi poblizu suchasnogo mista Yinchuan administrativnogo centru Ninsya Huejskogo avtonomnogo rajonu KNR sho roztashovana za 40 km na zahid vid nogo Na teritoriyi priblizno 50 km2 perebuvayut dev yat imperatorskih mavzoleyiv ta blizko 250 kurganiv pohovan Za zovnishnyu shozhist suchasnogo viglyadu mavzoleyiv iz piramidami imperatorski grobnici otrimali nazvu shidnih piramid chi kitajskih piramid hocha nichogo spilnogo iz piramidami voni ne mayut Ce lishe buddistski pagodi sakralnogo priznachennya yaki zavdyachuyuchi formi tradicijnih kitajskih dahiv postupovo z chasom zasipalo piskom formuyuchi kurgan nad budivleyu usipalnici Imperatorski grobnici Zahidnoyi Sya西夏王陵Suchasnij viglyad mavzoleyuStatusNacionalna kulturna pam yatkaKrayina KNRRegionNinsya Huejskij avtonomnij rajonNaselenij punktYinchuanTipelitne pohovannyaIstoriyaArheologichna kulturaZahidna SyaImperatorski grobnici Zahidnoyi Sya Imperatorski grobnici Zahidnoyi Sya u Vikishovishi Rekonstrukciya zagalnogo viglyadu mavzoleyu na modeliKorotka istoriyaDatoyu pershogo imperatorskogo pohovannya vvazhayetsya 1048 rik koli poblizu pidnizhzhya girskogo hrebta Alashan u specialno zbudovanomu u buddistskomu stili mavzoleyi bulo pohovano pershogo imperatora Zahidnoyi Sya Li Yuanhao hocha she ranishe tut buli sporudzheni mavzoleyi Yujlin ta Czyalin u yakih 1038 go roku buli pohovani tangutski cari yaki pidgotuvali grunt dlya stvorennya Zahidnoyi Sya did imperatora Li Czicyan sprosh 李继迁 pinyin Lǐ ji qian ta batko imperatora Li Demin sprosh 李德明 pinyin Lǐ de ming U tretomu mavzoleyi Tajlin spochiv sam imperator Zahidnoyi Sya Czinczun sprosh 夏景宗 pinyin Xia Jǐng zōng za narodzhennyam Li Yuanhao sprosh 李元昊 pinyin Lǐ Yuan hao V 1068 mu roci v mavzoleyi Anlin buv pohovanij drugij imperator Zahidnoyi Sya Yiczun sprosh 夏毅宗 pinyin Xia Yi zōng za narodzhennyam Li Lyanczo sprosh 李谅祚 pinyin Lǐ Liang zuo yakij buv starshim sinom poperednogo imperatora Li Yuanhao U 1086 mu roci u mavzoleyi Sianlin spochiv tretij imperator Zahidnoyi Sya Huejczun sprosh 夏惠宗 pinyin Xia Hui zōng za narodzhennyam Li Binchan sprosh 李秉常 pinyin Lǐ Bǐng chang yakij pislya raptovoyi smerti svogo batka obijnyav tron u shestirichnomu vici Do vipovnennya jomu shistnadcyati rokiv imperiyeyu pravila jogo mati Pislya nastannya povnolittya i prijnyattya nim odnoosibnogo pravlinnya prestolom mati faktichno prodovzhuvala praviti imperiyeyu azh do jogo smerti yaka nastala u 26 richnomu vici 1139 go roku novij mavzolej Syanlin zajnyav jogo novij gospodar imperator Zahidnoyi Sya Chunczun sprosh 夏崇宗 pinyin Xia Chong zōng za narodzhennyam Li Ganchun sprosh 李乾顺 pinyin Lǐ Gan shun yakij pislya shvidkoyi smerti svogo batka stav imperatorom u 1086 mu roci she nemovlyam do vipovnennya jomu troh rokiv Jogo regentom i faktichnim pravitelem imperiyi bula imperatricya pani Lyan azh do yiyi otruyennya u 1099 mu V 1193 mu roci u mavzoleyi Shoulin buv pohovanij p yatij imperator Zahidnoyi Sya Zhenczun sprosh 夏仁宗 pinyin Xia Ren zōng za narodzhennyam Li Zhensyao sprosh 李仁孝 pinyin Lǐ Ren xiao yakij buv starshim sinom Chunczuna i zminiv jogo na troni u shistnadcyatirichnomu vici Vidznachivsya rozvitkom shkil ta pisemnosti poshirennyam konfucianstva nalagodzhennyam ta vdoskonalennyam diplomatichnih vidnosin iz susidami zaprovadzhennyam sistemi priznachennya posadovih osib na konkursnij osnovi vdoskonalennyam upravlinnya derzhavoyu ta rozkvitom Zahidnoyi Sya U 1206 mu roci mavzolej Chzhuanlin zajnyav shostij imperator Zahidnoyi Sya Huanczun sprosh 夏桓宗 pinyin Xia Huan zōng za narodzhennyam Li Chunyu sprosh 李纯祐 pinyin Lǐ Chun you Perebuvayuchi na troni vin pragnuv zakripiti ta prodovzhiti zdobutki batka odnak u sistemi priznachennya posadovih osib pochala poshiryuvatisya korupciya sho privelo do postupovogo zanepadu imperiyi Za jogo pravlinnya rozpochalisya nabigi mongoliv na viddaleni mista i poselennya V rezultati derzhavnogo perevorotu u 1206 mu do vladi prijshov jogo dvoyuridnij brat Ostannij imperatorskij mavzolej dev yatij Kanlin buv pobudovanij u dolini cariv Zahidnoyi Sya u 1211 mu roci u yakomu buv pohovanij peredostannij imperator Zahidnoyi Sya Syanczun sprosh 夏襄宗 pinyin Xia Xiang zōng za narodzhennyam Li Ancyuan sprosh 李安全 pinyin Lǐ An quan Jogo pravlinnya rozcinyuyut yak nekompetentne cherez porushennya miru iz inshimi kitajskimi carstvami ta cherez namagannya uklasti soyuz iz Chingizhanom sho i privelo do krahu imperiyi Na misci imperatorskih pohovan horonili i inshih viznachnih osib Zahidnoyi Sya vklyuchayuchi siniv i rodichiv imperatoriv zagalom blizko 250 ti pohovan yaki trivali do 1227 go roku U 1227 mu derzhava Zahidna Sya bula zavojovana mongolami pid orudoyu Chingishana pislya chogo perestala isnuvati Imperatorski grobnici Zahidnoyi Sya buli serjozno poshkodzheni mongolskoyu armiyeyu Pershi detalni doslidzhennya pohovan rozpochali na pochatku 20 go stolittya ryad doslidnikiv sered yakih buv rosijskij vijskovij ta geograf piznishe akademik Akademiyi nauk URSR Petro Kozlov z yakim zmagalisya za pravo vvazhatisya golovnimi doslidnikami tangutskoyi kulturi i istoriyi ugorsko britanskij arheolog ta shvedskij geograf i topograf Sven Gedin U 1938 mu roci Volf Diter Graf zu Kastell Ryudenhauzen nim Wulf Diether Graf zu Castell Rudenhausen yakij u 1933 1936 brav uchast u stvorenni dochirnoyi kompaniyi Lyuftganza Yevraziya i pracyuvav u nij opublikuvav aerofotoznimki grobnic u svoyij knizi Chinaflug U 1949 roci pislya stvorennya Kitajskoyi Narodnoyi Respubliki miscevij viddil upravlinnya kulturnimi relikviyami rozpochav opikuvatisya imperatorskimi grobnicyami Zahidnoyi Sya yak kulturnoyu i istorichnoyu spadshinoyu kitajskogo narodu ta rozpochav provoditi arheologichni doslidzhennya Doslidzhennya i rozkopki provodyatsya i zaraz Razom iz cim vikonuyutsya znachni obsyagi robit napravlenih na zberezhennya sporud ta artefaktiv a takozh iz stvorennya ekspozicij i infrastrukturi dlya turistiv i vidviduvachiv U 2000 mu roci kitajskij uryad vidiliv 10 miljoniv yuaniv 1 2 miljona dolariv dlya doslidzhen zberezhennya i zahistu pohovan Artefakti ta yih znachennyaZ oglyadu na te sho tangutska civilizaciya bula znishena ordami Chingishana a tangutski narodi buli chastkovo vinisheni chastkovo rozporosheni ta povnistyu asimilovani narodnostyami Tibetu Mongoliyi i Centralnogo Kitayu vidnajdeni artefakti ta samobutni rukopisi stanovlyat veliku cinnist dlya doslidnikiv tangutskoyi istoriyi ta kulturi GalereyaKeramichna prikrasa dahu u formi zvira Kam yana figura konya Pokrita pozolotoyu bronzova figura bika Keramichna prikrasa budivli u formi yangolaPrimitkiSteinhardt Nancy Shatzman 1993 Muqarnas PDF Brill Publishers 10 369 381 doi 10 2307 1523201 JSTOR 1523201 Arhiv originalu za 18 veresnya 2009 Procitovano 14 lipnya 2009 People s Daily Arhiv originalu za 6 chervnya 2013 Procitovano 15 lipnya 2009 DzherelaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Imperatorski grobnici Zahidnoyi Sya kit 李躍龍 著 西夏王國與東方金字塔 世潮出版社 ISBN 957 776 456 8 Nazva ukr Li Yuelun Carstvo Zahidna Sya i shidni piramidi Shi Chao Press