Ілля Ярославич

Ілля́ Яросла́вич (дав.-рус. Ильꙗ Ꙗросла́вицъ; ? — 1020) — князь новгородський (1019—1020). Представник династії Рюриковичів. Син великого київського князя Ярослава Мудрого і його першої дружини Анни.

Ілля Ярославич
Князь новгородський
Смерть:	1020 Новогород, Новгородщина, Київська Русь
Національність:	русин
Рід:	Рюриковичі
Батько:	Ярослав Мудрий
Мати:	Анна

Біографія

Ілля згадується лише в молодшого ізводу: «А се по святомъ крещении, о княжении киевьстѣмъ…» перед посадником Костянтином Добриничем і князем Володимиром Ярославичем:

И родися у Ярослава сынъ Илья, и посади в Новѣгородѣ, и умре. И потомъ разгнѣвася Ярославъ на Коснятина, и заточи и; а сына своего Володимира посади в Новѣгородѣ.

---

І родився в Ярослава син Ілля, і посади в Новгороді й умер. І потім розгнівався Ярослав на Костянтина, і заточив його; а сина свого Володимира посадив у Новгороді.

На думку був новгородським князем з серпня 1018 до 1019/1020 року. Близького датування дотримується Леонтій Войтович — 1019—1020 роки. Валентин Янін відносить княжіння до 1030—1034 років.

Назаренко також виснув гіпотезу, що Ілля був «сином короля Русі», жінкою якого була (від її шлюбу з ярлом веде початок династія Естрідсенів, що правили в Данії). Тоді шлюб, на його думку, міг бути укладений лише близько 1019 року.

В існуванні Іллі сумнівається багато істориків. Зокрема вважав, що Ілля — це хрещене ім'я іншого сина Ярослава, новгородского князя Володимира. Проте, якщо Ілля справді існував, він міг народитися лише від гіпотетичного першого шлюбу Ярослава Мудрого з Анною, яка згадується у хроніці Тітмара Мерзебурзького під 1018 роком. Згідно з цією хронікою, вона потрапила в полон до Болеслава I Хороброго, що здійснив напад на Київ, де знаходилися «мачуха названого короля, його дружина і 9 сестер». З Інгігердою Ярослав одружився лише 1019 року.

Можливо в Іллі було інше язичницьке ім'я, яке до нас не дійшло.

Сім'я

• Батько: Ярослав Мудрий, великий князь київський.
• Мати: Анна

Примітки

1. Войтович 2000.
2. Новгородская первая летопись старшего и младшего изводов. — С. 161, 470 [ 20 травня 2011 у Wayback Machine.].
3. Назаренко А. В. Древняя Русь на международных путях. — Москва: Языки русской культуры, 2001.
4. Янин В. Л. Новгородские посадники. — Москва, 1962. — С. 48—49.
5. Титмар Мерзебургский. Хроника [ 2012-05-10 у Wayback Machine.]. Кн. 8, гл. 32

Джерела та література

• Полное собрание русских летописей (ПСРЛ), Т.9. VIII. Летописный сборник, именуемый Патриаршею или Никоновскою летописью. Санкт-Петербург, 1862.
• Войтович Л. Князівські династії Східної Європи (кінець IX — початок XVI ст.). Львів: Інститут українознавства, 2000.
• Древняя Русь в свете зарубежных источников [ 13 грудня 2012 у Wayback Machine.] / под ред. Е. А. Мельниковой. — М.: Логос, 1999.
• Назаренко А. В. Древняя Русь на международных путях: Междисциплинарные очерки, культурных, торговых, политических отношений IX–XII веков. — М.: Языки Русской Культуры, 2001.
• Карпов А. Ю. Ярослав Мудрый (Жизнь замечательных людей; Вып. 1008 (808)). — М.: Молодая гвардия, 2004.