Іже́мський район (рос. Ижемский район, комі Изьва район) — адміністративна одиниця Республіки Комі Російської Федерації.
Іжемський район | |||||
---|---|---|---|---|---|
рос. Ижемский район комі Изьва район | |||||
| |||||
Основні дані | |||||
Суб'єкт Російської Федерації: | Республіка Комі | ||||
Утворений: | 15 липня 1929 року | ||||
Населення (2019): | 17129 осіб | ||||
Площа: | 18512,68 км² | ||||
Густота населення: | 0,93 осіб/км² | ||||
Телефонний код: | 7-82140 | ||||
Населені пункти та поселення | |||||
Адміністративний центр: | село | ||||
Кількість сільських поселень: | 10 | ||||
Кількість сіл та присілків: | 30 | ||||
Кількість селищ: | 4 | ||||
Влада | |||||
Вебсторінка: | http://www.izhma.ru/ |
Адміністративний центр — село .
Історія
Район був утворений 15 липня 1929 року як Іжмо-Печорський на території колишнього Автономної області Комі (Зирян) Північного краю. 5 березня 1936 року Іжемський район увійшов до складу новоутвореного у складі автономної області. 5 грудня 1936 року Автономна область Комі (Зирян) була перетворена у Комі АРСР. Одночасно вона вийшла зі складу Північного краю, а 9 жовтня 1941 року був ліквідований Печорський округ, райони якого перейшли у безпосереднє республіканське підпорядкування.
2 березня 1959 року Гамська сільрада приєднана до складу Мохченської сільради, Бакуринська сільрада — до складу Сізябської сільради. 18 серпня 1959 року присілок Пільєгор передано зі складу Щельяюрської сільради до складу Няшабозької сільради.
18 січня 1961 року ліквідовано Мош'юзьку сільраду — населені пункти Мош'юга та Щель передані до складу Мохченської сільради, населені пункти Том, Койю та Картаєль утворили Картаєльську сільраду. 26 квітня 1962 року селище Щельяюр отримало статус селища міського типу. 28 жовтня 1963 року ліквідовано селище Вой-Вож Іжемської сільради, 10 червня 1965 року — селище Нирос Іжемської сільради. 30 липня 1965 року засновано селище Міждуріч'є Картаєльської сільради. 30 березня 1966 року ліквідовано селище Лямчина Сізябської сільради.
23 вересня 1975 року ліквідовано селище Бабин-Шар Кельчиюрської сільради, село Чаркаювом Кіпієвської сільради.
19 листопада 1991 року присілок Константиновка Сізябської сільради передано до складу Іжемської сільради. 17 листопада 1992 року ліквідовано селище Міждуріч'є Картайольської сільради. 10 січня 1995 року селище міського типу Щельяюр отримало статус селища. 1 червня 1995 року утворено Щельяюрську сільраду у складі селища Щельяюр.
Населення
Населення району становить 17129 осіб (2019; 18771 у 2010, 21511 у 2002, 23149 у 1989).
Національний склад (станом на 2010 рік):
Адміністративно-територіальний поділ
На території району 10 сільських поселень:
Поселення | Площа, км² | Населення, осіб (1989) | Населення, осіб (2002) | Населення, осіб (2010) | Населення, осіб (2019) | Центр | Населені пункти |
---|---|---|---|---|---|---|---|
Брикаланське сільське поселення | 1394,20 | 1090 | 1083 | 894 | 812 | 2 | |
Іжемське сільське поселення | 3523,21 | 4145 | 4201 | 4129 | 4093 | 3 | |
Кельчиюрське сільське поселення | 372,10 | 1721 | 1687 | 1484 | 1413 | 5 | |
Кіпієвське сільське поселення | 4599,28 | 1282 | 1190 | 909 | 723 | 2 | |
Красноборське сільське поселення | 1120,65 | 2462 | 2348 | 2158 | 1975 | 5 | |
Мохченське сільське поселення | 1360,20 | 2552 | 2317 | 1985 | 1772 | 5 | |
Няшабозьке сільське поселення | 1117,53 | 1132 | 980 | 710 | 572 | 2 | |
Сізябське сільське поселення | 885,54 | 2511 | 2397 | 2174 | 2033 | 6 | |
Томське сільське поселення | 2497,42 | 2132 | 1757 | 1394 | 1103 | 3 | |
Щельяюрське сільське поселення | 1642,58 | 4122 | 3551 | 2934 | 2633 | 1 |
Найбільші населені пункти
№ | Населений пункт | Населення, осіб (1989) | Населення, осіб (2002) | Населення, осіб (2010) |
---|---|---|---|---|
1 | 3 561 | 3 786 | 3 753 | |
2 | 4 122 | 3 551 | 2 934 | |
3 | 1 429 | 1 329 | 1 232 | |
4 | 1 327 | 1 204 | 1 046 | |
5 | 1 082 | 1 010 | 773 | |
6 | 1 104 | 938 | 740 | |
7 | 840 | 684 | 625 | |
8 | 689 | 700 | 623 | |
9 | 998 | 840 | 614 | |
10 | 554 | 646 | 600 |
Примітки
- Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2019 года — Федеральна служба державної статистики РФ (рос.)
- Численность населения городских округов, муниципальных районов, поселений и населенных пунктов Республики Коми (по итогам Всероссийской переписи населения 2010 года) — Федеральна служба державної статистики РФ (рос.)
- Численность населения России, субъеков Российской Федерации в составе федеральных округов, районов, городских поселений, сельских населённых пунктов - районных центров и сельских населённых пунктов с населением 3 тысячи и более человек — Всеросійський перепис населення 2002 року (рос.) [Архівовано з першоджерела 3 лютого 2012.]
- Административно-территориальное и муниципальное устройство Республики Коми — уряд Республіки Комі (рос.)
- Численность городского населения РСФСР, её территориальных единиц, городских поселений и городских районов по полу — Всесоюзний перепис населення 1989 року (рос.) [Архівовано з першоджерела 20 жовтня 2006.]
- . Архів оригіналу за 27 листопада 2018. Процитовано 27 листопада 2018.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
Посилання
- Офіційна сторінка району [ 27 жовтня 2012 у Wayback Machine.] (рос.)
Це незавершена стаття з географії Республіки Комі. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Izhe mskij rajon ros Izhemskij rajon komi Izva rajon administrativna odinicya Respubliki Komi Rosijskoyi Federaciyi Izhemskij rajonros Izhemskij rajon komi Izva rajonOsnovni daniSub yekt Rosijskoyi Federaciyi Respublika KomiUtvorenij 15 lipnya 1929 rokuNaselennya 2019 17129 osibPlosha 18512 68 km Gustota naselennya 0 93 osib km Telefonnij kod 7 82140Naseleni punkti ta poselennyaAdministrativnij centr seloKilkist silskih poselen 10Kilkist sil ta prisilkiv 30Kilkist selish 4VladaVebstorinka http www izhma ru Administrativnij centr selo IstoriyaRajon buv utvorenij 15 lipnya 1929 roku yak Izhmo Pechorskij na teritoriyi kolishnogo Avtonomnoyi oblasti Komi Ziryan Pivnichnogo krayu 5 bereznya 1936 roku Izhemskij rajon uvijshov do skladu novoutvorenogo u skladi avtonomnoyi oblasti 5 grudnya 1936 roku Avtonomna oblast Komi Ziryan bula peretvorena u Komi ARSR Odnochasno vona vijshla zi skladu Pivnichnogo krayu a 9 zhovtnya 1941 roku buv likvidovanij Pechorskij okrug rajoni yakogo perejshli u bezposerednye respublikanske pidporyadkuvannya 2 bereznya 1959 roku Gamska silrada priyednana do skladu Mohchenskoyi silradi Bakurinska silrada do skladu Sizyabskoyi silradi 18 serpnya 1959 roku prisilok Pilyegor peredano zi skladu Shelyayurskoyi silradi do skladu Nyashabozkoyi silradi 18 sichnya 1961 roku likvidovano Mosh yuzku silradu naseleni punkti Mosh yuga ta Shel peredani do skladu Mohchenskoyi silradi naseleni punkti Tom Kojyu ta Kartayel utvorili Kartayelsku silradu 26 kvitnya 1962 roku selishe Shelyayur otrimalo status selisha miskogo tipu 28 zhovtnya 1963 roku likvidovano selishe Voj Vozh Izhemskoyi silradi 10 chervnya 1965 roku selishe Niros Izhemskoyi silradi 30 lipnya 1965 roku zasnovano selishe Mizhdurich ye Kartayelskoyi silradi 30 bereznya 1966 roku likvidovano selishe Lyamchina Sizyabskoyi silradi 23 veresnya 1975 roku likvidovano selishe Babin Shar Kelchiyurskoyi silradi selo Charkayuvom Kipiyevskoyi silradi 19 listopada 1991 roku prisilok Konstantinovka Sizyabskoyi silradi peredano do skladu Izhemskoyi silradi 17 listopada 1992 roku likvidovano selishe Mizhdurich ye Kartajolskoyi silradi 10 sichnya 1995 roku selishe miskogo tipu Shelyayur otrimalo status selisha 1 chervnya 1995 roku utvoreno Shelyayursku silradu u skladi selisha Shelyayur NaselennyaNaselennya rajonu stanovit 17129 osib 2019 18771 u 2010 21511 u 2002 23149 u 1989 Nacionalnij sklad stanom na 2010 rik komi 16621 osoba 88 55 rosiyani 1810 osib 9 64 ukrayinci 124 osobi 0 66 bilorusi 23 osobi 0 12 tatari 11 osib 0 06 chuvashi 11 osib 0 06 nimci 6 osib 0 03 inshi 165 osibAdministrativno teritorialnij podilNa teritoriyi rajonu 10 silskih poselen Poselennya Plosha km Naselennya osib 1989 Naselennya osib 2002 Naselennya osib 2010 Naselennya osib 2019 Centr Naseleni punktiBrikalanske silske poselennya 1394 20 1090 1083 894 812 2Izhemske silske poselennya 3523 21 4145 4201 4129 4093 3Kelchiyurske silske poselennya 372 10 1721 1687 1484 1413 5Kipiyevske silske poselennya 4599 28 1282 1190 909 723 2Krasnoborske silske poselennya 1120 65 2462 2348 2158 1975 5Mohchenske silske poselennya 1360 20 2552 2317 1985 1772 5Nyashabozke silske poselennya 1117 53 1132 980 710 572 2Sizyabske silske poselennya 885 54 2511 2397 2174 2033 6Tomske silske poselennya 2497 42 2132 1757 1394 1103 3Shelyayurske silske poselennya 1642 58 4122 3551 2934 2633 1Najbilshi naseleni punkti Naselenij punkt Naselennya osib 1989 Naselennya osib 2002 Naselennya osib 2010 1 3 561 3 786 3 7532 4 122 3 551 2 9343 1 429 1 329 1 2324 1 327 1 204 1 0465 1 082 1 010 7736 1 104 938 7407 840 684 6258 689 700 6239 998 840 61410 554 646 600PrimitkiChislennost naseleniya Rossijskoj Federacii po municipalnym obrazovaniyam na 1 yanvarya 2019 goda Federalna sluzhba derzhavnoyi statistiki RF ros Chislennost naseleniya gorodskih okrugov municipalnyh rajonov poselenij i naselennyh punktov Respubliki Komi po itogam Vserossijskoj perepisi naseleniya 2010 goda Federalna sluzhba derzhavnoyi statistiki RF ros Chislennost naseleniya Rossii subekov Rossijskoj Federacii v sostave federalnyh okrugov rajonov gorodskih poselenij selskih naselyonnyh punktov rajonnyh centrov i selskih naselyonnyh punktov s naseleniem 3 tysyachi i bolee chelovek Vserosijskij perepis naselennya 2002 roku ros Arhivovano z pershodzherela 3 lyutogo 2012 Administrativno territorialnoe i municipalnoe ustrojstvo Respubliki Komi uryad Respubliki Komi ros Chislennost gorodskogo naseleniya RSFSR eyo territorialnyh edinic gorodskih poselenij i gorodskih rajonov po polu Vsesoyuznij perepis naselennya 1989 roku ros Arhivovano z pershodzherela 20 zhovtnya 2006 Arhiv originalu za 27 listopada 2018 Procitovano 27 listopada 2018 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya PosilannyaOficijna storinka rajonu 27 zhovtnya 2012 u Wayback Machine ros Ce nezavershena stattya z geografiyi Respubliki Komi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi