«Залізний бунт» — науково-фантастичний роман українського радянського письменника Володимира Владка, що є значно переробленим та доповненим варіантом меншого за розмірами роману «Ідуть роботарі», вперше виданого 1929 року, а вже наступного був перекладений білоруською. За критеріями свого часу описувався як повість. Доповнене видання вийшло 1936 року, а 1967 відбулося перевидання як роману (також у перекладі на російську мову) видавництвом «Веселка» з ілюстраціями Костянтина-Вадима Ігнатова. В 1971 році роман увійшов до збірки Владка в п'яти томах. За незалежної України роман «Ідуть роботарі» було опубліковано в складі антології української фантастики 1920-х років «Атом у запрязі» за виданням 1931 року.
Залізний бунт | ||||
---|---|---|---|---|
Обкладинка видання 1936 року | ||||
Жанр | роман | |||
Форма | роман | |||
Автор | Володимр Владко | |||
Написано | 1929 | |||
Опубліковано | 1929 | |||
Видання | 1929 1936 (доповнене видання) | |||
| ||||
Сюжет
Події відбуваються в якійсь капіталістичній країні з натяком на США. Джонатан Хаустон є володарем машинобудівних заводів, які перестали працювати — робітники оголосили багатоденний страйк з вимогою підвищити заробітну плату. З'являється чутка, що компанія Хаустона має намір поставити до верстатів замість живих робітників кібернетичних роботів на безпровідному живленні. Репортер газети «Стар» Тім Кроунті починає журналістське розслідування, коли новина з'являється у впливовому журналі «Файненшл Ворлд». Головний редактор Джон Мортон також зацікавлений в розслідуванні і певний, що краще за Тіма з цим не справиться ніхто.
Хаустон на подив усіх приймає Тіма, хоч той репортер майже комуністичної газети. Він підтверджує, що його компанія вже почала виробляти роботів. На сумнів репортера Хаустон демонструє зразок грубої й потужної кібернетичної машини. Джонатан робить це зумисне, щоб Тім Кроутні описав робота в новинах і цим мимоволі залякав страйкарів. Хаустон запевняє — роботи слухаються тільки його, не вимагають ні зарплати, ні відпочинку, тому скоро замінять всіх робітників і це означатиме перемогу капіталізму в протистоянні з соціалізмом.
Кроутні розуміє, що ніщо не завадить Хаустону використати роботів для силового придушення страйків і навіть війни. Репортер дізнається про містечко Нью-Гарріс, де вже третій місяць триває страйк працівників. Саме туди спрямовано роботів штрейкбрехерів, але страйкарі не пропускають нікого на заводи. Тім знайомиться з інженером Томасом Бірзом, що мав стосунок до розробки роботів, а зараз їде до знайомої, Мадлени Стренд.
Тім повідомляє комітету страйкарів, що роботи не вигадка, а цілком реальна загроза. Голова комітету, Боб Лейслі, вказує репортеру, що Мадлен щось знає про керування роботами. До них приходить представник організації «Бойові хрести» Гордон Блек з вимогою припинити страйк, або наслідки будуть дуже серйозними. Тим часом Томас розповідає Мадлен, що роботи — його винахід. Закоханий в Мадлен, він пропонує їй разом з ним очолити армію роботів та з їх допомогою виконати будь-яке її бажання.
Зранку на завод в Нью-Гаррісі, в оточенні «Бойових хрестів», показово вводять роботів. Мадлен дізнається, що Тім керує ними зі свого кабінету. Тім відшукує її та розповідає чим загрожують роботи робітникам і всьому світу. Мадлен каже, що не кохає Бірза, але поважає його винахід. Тим часом акції Джонатана Хаустона різко ідуть вверх, а утримання роботів обходиться дешевше, ніж живих працівників. Томас Бірз присилає штрейкбрехерів до комітету страйкарів та вимагає припинити страйк вранці. Комітет саморозпускається, але не полишає боротьби.
Мадлен вказує, що всі роботи живляться через радіохвилі з єдиного джерела. Тім і Мадлен пробираються на завод, переодягнувшись мийниками вікон, де бачать зламаного робота. Приходить Бірз, демонструючи пульт («генератор» команд) керування роботами, щоб полагодити його. Страйкарям вдається дістати запасний пульт, Тім з другом Джиммі Смайлзом проникають на завод і випробовують пульт на роботі, але марно.
Бірз помічає діяльність пульта і скоро викриває Тіма й Мадлен. Він погрожує перейти до рішучіших дій. На зв'язок з ними виходить переслідуваний за своє походження вчений Лінкольн Джеферсон. Він обіцяє провести дослід із заглушування керівного сигналу Бірза. Тим часом впровадження роботів тільки сприяє розвитку підпілля і в країні назріває загроза повстання. Гордон Блек береться арештовувати страйкарів і їхніх спільників. Мадлена приходить на таємні збори, де розповідає про здатність роботів до самонавчання і послідовність керування, але тут місце зборів викривають, а Мадлен заараштовують.
З тюремної камери Мадлен передає алгоритм керування роботами. Тім, Боб і Джиммі пробираються до лабораторії Мадлен, де отримують повідомлення від Джеферсона. Той отримав відомості від Мадлен і готовий взяти керування роботами для себе. Але слід організувати страйк, щоб відвернути увагу армії та поліції. Бірз же, довідавшись про арешт Мадлен, наказує негайно відпустити її. Він не вірить у можливість зламати його роботів і виставляє їх на охорону заводу поряд з армією.
На майдані біля заводу збирається мітинг, проти якого виводять броньовики і солдатів, що починають стрілянину. Під командуванням Боба Лейслі вдається знеструмити місто і захопити зброю, з якою дати відсіч. Але Нью-Гарріс оточує ще більша армія. Хаустон пропонує будь-які гроші Бірзу, аби тільки його заводи було врятовано. Той добивається ввімкнення живлення і виводить роботів на бій. Та за кілька хвилин Джеферсон посилає свій сигнал, яким перехоплює керування. Штрейкбрехери обертаються проти Хаустона з Бірзом і розтоптують їх. Тім знаходить Мадлен і разом вони приєднуються до революції, що спалахнула в Нью-Гаррісі.
Екранізація
- «Загибель сенсації» — радянський фільм 1935 року режисера Олександра Андрієвського за мотивами роману.
Сприйняття
Згідно з Володимиром Бурбаном із «Дзеркала тижня», «Ідуть роботарі» перегукується з п'єсою «R. U. R.» (1920) Карела Чапека чи «Бунтом машин» (1924) Олексія Толстого, проте за наявності запозичень українська фантастика прагнула знайти власний стиль у часи, коли її школа ще не сформувалася.
Родіон Хом'яков із проєкту «Амнезія» відгукнувся про «Залізний бунт», що питання про те чи не замінить автоматизація людську працю лишаються актуальними; проте Владко відповідає на них не дуже переконливо. Фантастичні деталі, як-от роботи, стали цілком буденними, а уявлення про світ із чорно-білою мораллю, де капіталізм «спаяний в єдине ціле з урядом і безвідмовними фашистськими штурмовиками» — став фантастичним.
Див. також
- «Р.У.Р.» («Россумові Універсальні Роботи», 1920) — п'єса Карла Чапека.
Примітки
- Володимир Владко. Останній «український Жюль Верн»?. Зеркало недели | Дзеркало тижня | Mirror Weekly. Процитовано 20 вересня 2023.
- Фантастика в часи індустріалізації: 6 найдивніших романів. amnesia.in.ua. Процитовано 20 вересня 2023.
Література
- Владко, Володимир «Ідуть роботарі» // Атом у запрязі. — Київ : Темпора, 2017. — С. 338—483. — .
Посилання
- Залізний бунт [Архівовано 27 червня 2019 у Wayback Machine.]
- Ідуть роботарі
- Залізний бунт [Архівовано 12 квітня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Zaliznij bunt naukovo fantastichnij roman ukrayinskogo radyanskogo pismennika Volodimira Vladka sho ye znachno pereroblenim ta dopovnenim variantom menshogo za rozmirami romanu Idut robotari vpershe vidanogo 1929 roku a vzhe nastupnogo buv perekladenij biloruskoyu Za kriteriyami svogo chasu opisuvavsya yak povist Dopovnene vidannya vijshlo 1936 roku a 1967 vidbulosya perevidannya yak romanu takozh u perekladi na rosijsku movu vidavnictvom Veselka z ilyustraciyami Kostyantina Vadima Ignatova V 1971 roci roman uvijshov do zbirki Vladka v p yati tomah Za nezalezhnoyi Ukrayini roman Idut robotari bulo opublikovano v skladi antologiyi ukrayinskoyi fantastiki 1920 h rokiv Atom u zapryazi za vidannyam 1931 roku Zaliznij buntObkladinka vidannya 1936 rokuZhanrromanFormaromanAvtorVolodimr VladkoNapisano1929Opublikovano1929Vidannya1929 1936 dopovnene vidannya 1967 yak povnocinnij roman 2017 pochatkovij variant romanu Zmist 1 Syuzhet 2 Ekranizaciya 3 Sprijnyattya 4 Div takozh 5 Primitki 6 Literatura 7 PosilannyaSyuzhetred Podiyi vidbuvayutsya v yakijs kapitalistichnij krayini z natyakom na SShA Dzhonatan Hauston ye volodarem mashinobudivnih zavodiv yaki perestali pracyuvati robitniki ogolosili bagatodennij strajk z vimogoyu pidvishiti zarobitnu platu Z yavlyayetsya chutka sho kompaniya Haustona maye namir postaviti do verstativ zamist zhivih robitnikiv kibernetichnih robotiv na bezprovidnomu zhivlenni Reporter gazeti Star Tim Krounti pochinaye zhurnalistske rozsliduvannya koli novina z yavlyayetsya u vplivovomu zhurnali Fajnenshl Vorld Golovnij redaktor Dzhon Morton takozh zacikavlenij v rozsliduvanni i pevnij sho krashe za Tima z cim ne spravitsya nihto Hauston na podiv usih prijmaye Tima hoch toj reporter majzhe komunistichnoyi gazeti Vin pidtverdzhuye sho jogo kompaniya vzhe pochala viroblyati robotiv Na sumniv reportera Hauston demonstruye zrazok gruboyi j potuzhnoyi kibernetichnoyi mashini Dzhonatan robit ce zumisne shob Tim Kroutni opisav robota v novinah i cim mimovoli zalyakav strajkariv Hauston zapevnyaye roboti sluhayutsya tilki jogo ne vimagayut ni zarplati ni vidpochinku tomu skoro zaminyat vsih robitnikiv i ce oznachatime peremogu kapitalizmu v protistoyanni z socializmom Kroutni rozumiye sho nisho ne zavadit Haustonu vikoristati robotiv dlya silovogo pridushennya strajkiv i navit vijni Reporter diznayetsya pro mistechko Nyu Garris de vzhe tretij misyac trivaye strajk pracivnikiv Same tudi spryamovano robotiv shtrejkbreheriv ale strajkari ne propuskayut nikogo na zavodi Tim znajomitsya z inzhenerom Tomasom Birzom sho mav stosunok do rozrobki robotiv a zaraz yide do znajomoyi Madleni Strend Tim povidomlyaye komitetu strajkariv sho roboti ne vigadka a cilkom realna zagroza Golova komitetu Bob Lejsli vkazuye reporteru sho Madlen shos znaye pro keruvannya robotami Do nih prihodit predstavnik organizaciyi Bojovi hresti Gordon Blek z vimogoyu pripiniti strajk abo naslidki budut duzhe serjoznimi Tim chasom Tomas rozpovidaye Madlen sho roboti jogo vinahid Zakohanij v Madlen vin proponuye yij razom z nim ocholiti armiyu robotiv ta z yih dopomogoyu vikonati bud yake yiyi bazhannya Zranku na zavod v Nyu Garrisi v otochenni Bojovih hrestiv pokazovo vvodyat robotiv Madlen diznayetsya sho Tim keruye nimi zi svogo kabinetu Tim vidshukuye yiyi ta rozpovidaye chim zagrozhuyut roboti robitnikam i vsomu svitu Madlen kazhe sho ne kohaye Birza ale povazhaye jogo vinahid Tim chasom akciyi Dzhonatana Haustona rizko idut vverh a utrimannya robotiv obhoditsya deshevshe nizh zhivih pracivnikiv Tomas Birz prisilaye shtrejkbreheriv do komitetu strajkariv ta vimagaye pripiniti strajk vranci Komitet samorozpuskayetsya ale ne polishaye borotbi Madlen vkazuye sho vsi roboti zhivlyatsya cherez radiohvili z yedinogo dzherela Tim i Madlen probirayutsya na zavod pereodyagnuvshis mijnikami vikon de bachat zlamanogo robota Prihodit Birz demonstruyuchi pult generator komand keruvannya robotami shob polagoditi jogo Strajkaryam vdayetsya distati zapasnij pult Tim z drugom Dzhimmi Smajlzom pronikayut na zavod i viprobovuyut pult na roboti ale marno Birz pomichaye diyalnist pulta i skoro vikrivaye Tima j Madlen Vin pogrozhuye perejti do rishuchishih dij Na zv yazok z nimi vihodit peresliduvanij za svoye pohodzhennya vchenij Linkoln Dzheferson Vin obicyaye provesti doslid iz zaglushuvannya kerivnogo signalu Birza Tim chasom vprovadzhennya robotiv tilki spriyaye rozvitku pidpillya i v krayini nazrivaye zagroza povstannya Gordon Blek beretsya areshtovuvati strajkariv i yihnih spilnikiv Madlena prihodit na tayemni zbori de rozpovidaye pro zdatnist robotiv do samonavchannya i poslidovnist keruvannya ale tut misce zboriv vikrivayut a Madlen zaarashtovuyut Z tyuremnoyi kameri Madlen peredaye algoritm keruvannya robotami Tim Bob i Dzhimmi probirayutsya do laboratoriyi Madlen de otrimuyut povidomlennya vid Dzhefersona Toj otrimav vidomosti vid Madlen i gotovij vzyati keruvannya robotami dlya sebe Ale slid organizuvati strajk shob vidvernuti uvagu armiyi ta policiyi Birz zhe dovidavshis pro aresht Madlen nakazuye negajno vidpustiti yiyi Vin ne virit u mozhlivist zlamati jogo robotiv i vistavlyaye yih na ohoronu zavodu poryad z armiyeyu Na majdani bilya zavodu zbirayetsya miting proti yakogo vivodyat bronoviki i soldativ sho pochinayut strilyaninu Pid komanduvannyam Boba Lejsli vdayetsya znestrumiti misto i zahopiti zbroyu z yakoyu dati vidsich Ale Nyu Garris otochuye she bilsha armiya Hauston proponuye bud yaki groshi Birzu abi tilki jogo zavodi bulo vryatovano Toj dobivayetsya vvimknennya zhivlennya i vivodit robotiv na bij Ta za kilka hvilin Dzheferson posilaye svij signal yakim perehoplyuye keruvannya Shtrejkbreheri obertayutsya proti Haustona z Birzom i roztoptuyut yih Tim znahodit Madlen i razom voni priyednuyutsya do revolyuciyi sho spalahnula v Nyu Garrisi Ekranizaciyared Zagibel sensaciyi radyanskij film 1935 roku rezhisera Oleksandra Andriyevskogo za motivami romanu Sprijnyattyared Zgidno z Volodimirom Burbanom iz Dzerkala tizhnya Idut robotari peregukuyetsya z p yesoyu R U R 1920 Karela Chapeka chi Buntom mashin 1924 Oleksiya Tolstogo prote za nayavnosti zapozichen ukrayinska fantastika pragnula znajti vlasnij stil u chasi koli yiyi shkola she ne sformuvalasya 1 Rodion Hom yakov iz proyektu Amneziya vidguknuvsya pro Zaliznij bunt sho pitannya pro te chi ne zaminit avtomatizaciya lyudsku pracyu lishayutsya aktualnimi prote Vladko vidpovidaye na nih ne duzhe perekonlivo Fantastichni detali yak ot roboti stali cilkom budennimi a uyavlennya pro svit iz chorno biloyu morallyu de kapitalizm spayanij v yedine cile z uryadom i bezvidmovnimi fashistskimi shturmovikami stav fantastichnim 2 Div takozhred R U R Rossumovi Universalni Roboti 1920 p yesa Karla Chapeka Primitkired Volodimir Vladko Ostannij ukrayinskij Zhyul Vern Zerkalo nedeli Dzerkalo tizhnya Mirror Weekly Procitovano 20 veresnya 2023 Fantastika v chasi industrializaciyi 6 najdivnishih romaniv amnesia in ua Procitovano 20 veresnya 2023 Literaturared Vladko Volodimir Idut robotari Atom u zapryazi Kiyiv Tempora 2017 S 338 483 ISBN 978 617 569 298 1 Posilannyared Zaliznij bunt Arhivovano 27 chervnya 2019 u Wayback Machine Idut robotari Zaliznij bunt Arhivovano 12 kvitnya 2016 u Wayback Machine ros Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Zaliznij bunt amp oldid 41528994