Ідрія (Idrija) — ртутне родовище у Словенії, одне з найбільших у світі.
Ідрія | ||||
45°59′58″ пн. ш. 14°01′21″ сх. д. / 45.99968338002777557° пн. ш. 14.02252769002777910° сх. д. | ||||
Тип | копальня | |||
---|---|---|---|---|
Входить до | d | |||
Країна | Словенія | |||
Регіон | d | |||
Ідрія у Вікісховищі |
Історія
Відоме з XV ст.
Характеристика
Відрізняється виключною структурно-морфологічною складністю: система багатоярусних міжформаційних піднасувних покладів поєднується з крутопадаючими жильними тілами, мінералізованими зонами дроблення і штокверками. Найбагатші руди локалізуються в зоні контакту вапняків і насунених на них сланців, місцями перетертих до стану мілонітів. Головний рудний мінерал — кіновар; 5-20% металу припадає на частку самородної ртуті. Це сильно ускладнює процес експлуатації родовища, особливо на його нижніх (горизонтах), де кількість металічної ртуті різко зростає. За весь час експлуатації на родовищі отримано понад 200 тис. тонн металу; щорічний видобуток — на рівні 400 т. Через зниження якості руд (пониження вмісту Hg з перших % до 0,3-0,2%) рудник з 1978 р. законсервовано. Загальні запаси родовища 350-400 тис. тонн. Перспективи рудного поля пов'язані з глибокими горизонтами родовища Ідрія і з прихованими покладами в його районі.
Технологія розробки
Глибина відробки перевищила 400 м. Застосовувалася камерно-стовпова система розробки з залишенням нерегулярних ціликів і частковою закладкою виробленого простору.
Джерела
Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — .
Посилання
- Альмаден та Ідрія — світова спадщина ртуті [ 25 лютого 2022 у Wayback Machine.] // ВУЕ
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Idriya Idrija rtutne rodovishe u Sloveniyi odne z najbilshih u sviti Idriya45 59 58 pn sh 14 01 21 sh d 45 99968338002777557 pn sh 14 02252769002777910 sh d 45 99968338002777557 14 02252769002777910Tip kopalnyaVhodit do dKrayina SloveniyaRegion d Idriya u VikishovishiIstoriyaVidome z XV st HarakteristikaVidriznyayetsya viklyuchnoyu strukturno morfologichnoyu skladnistyu sistema bagatoyarusnih mizhformacijnih pidnasuvnih pokladiv poyednuyetsya z krutopadayuchimi zhilnimi tilami mineralizovanimi zonami droblennya i shtokverkami Najbagatshi rudi lokalizuyutsya v zoni kontaktu vapnyakiv i nasunenih na nih slanciv miscyami peretertih do stanu milonitiv Golovnij rudnij mineral kinovar 5 20 metalu pripadaye na chastku samorodnoyi rtuti Ce silno uskladnyuye proces ekspluataciyi rodovisha osoblivo na jogo nizhnih gorizontah de kilkist metalichnoyi rtuti rizko zrostaye Za ves chas ekspluataciyi na rodovishi otrimano ponad 200 tis tonn metalu shorichnij vidobutok na rivni 400 t Cherez znizhennya yakosti rud ponizhennya vmistu Hg z pershih do 0 3 0 2 rudnik z 1978 r zakonservovano Zagalni zapasi rodovisha 350 400 tis tonn Perspektivi rudnogo polya pov yazani z glibokimi gorizontami rodovisha Idriya i z prihovanimi pokladami v jogo rajoni Tehnologiya rozrobkiGlibina vidrobki perevishila 400 m Zastosovuvalasya kamerno stovpova sistema rozrobki z zalishennyam neregulyarnih cilikiv i chastkovoyu zakladkoyu viroblenogo prostoru DzherelaGirnichij enciklopedichnij slovnik u 3 t za red V S Bileckogo D Shidnij vidavnichij dim 2004 T 3 752 s ISBN 966 7804 78 X PosilannyaAlmaden ta Idriya svitova spadshina rtuti 25 lyutogo 2022 u Wayback Machine VUE