І́гор Олекса́ндрович Воро́нченко (нар. 22 серпня 1964, смт Бабаї, Харківський район, Харківська область, Українська РСР, СРСР) — адмірал Військово-Морських Сил ЗС України (23 серпня 2018). Командувач ВМС ЗС України (2016–2020). З 2020 року — Головний інспектор Міністерства оборони України.
Воронченко Ігор Олександрович | |||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Адмірал | |||||||||
Загальна інформація | |||||||||
Народження | 22 серпня 1964 (59 років) смт Бабаї, Харківський район, Харківська область, Українська РСР, СРСР | ||||||||
Alma Mater | d | ||||||||
Військова служба | |||||||||
Приналежність | СРСР → Україна | ||||||||
Вид ЗС | СВ ЗСС / СВ ЗСУ / ВМС ЗСУ | ||||||||
Рід військ | Танкові війська Берегова оборона | ||||||||
Війни / битви | Вторгнення Росії в Україну | ||||||||
Командування | |||||||||
| |||||||||
Нагороди та відзнаки | |||||||||
Воронченко Ігор Олександрович у Вікісховищі |
Життєпис
Ігор Воронченко народився в смт Бабаї на Харківщині. Бажання стати військовиком мав з дитинства.
У 1986 році закінчив , після чого потрапив до Групи радянських військ у Німеччині, де командував танковим взводом. У 1988 році повернувся до Радянського Союзу, продовжив військову службу у Білоруському військовому окрузі на посадах командира танкової роти та начальника штабу танкового батальйону. з 1986 по 1992 рік проходив військову службу на посадах від командира взводу до начальника штабу — заступника командира танкового батальйону.
Після розпаду СРСР повернувся на Батьківщину та склав присягу на вірність народу України. В ЗС України — з 1992 року. Проходив службу в Національній гвардії України в м. Харкові. З 1998 по 2003 рік на території Криму командував 25-м полком Національної гвардії, що перебував у складі 7-ї дивізії НГУ. Полк згодом був переформований у 501-й окремий механізований полк (в/ч А0669).
З грудня 2003 року — у Військово-Морських Силах Збройних Сил України, де займав відповідальні посади начальника відділення та начальника відділу — заступника начальника військ берегової оборони Командування ВМС ЗС України.
У 1997 році здобув оперативно-тактичний рівень, а в 2007 році — оперативно-стратегічний рівень військової освіти.
З 2007 року по 2011 рік проходив службу на керівних посадах в Об’єднаному оперативному командуванні Збройних Сил України. У 2011–2015 роках обіймав посаду заступника командувача ВМС ЗС України з берегової оборони, а з червня 2015 року до квітня 2016 року очолював Головне управління персоналу Генерального штабу Збройних Сил України.
6 грудня 2013 року полковнику Ігорю Воронченку — заступнику командувача Військово-Морських Сил Збройних Сил України з берегової оборони — начальникові управління військ берегової та територіальної оборони Командування Військово-Морських Сил Збройних Сил України було присвоєно військове звання генерал-майора.
У 2014 році, протягом шести місяців, брав участь в АТО на території Луганської області, де був координувальним заступником керівника АТО.
14 жовтня 2015 року генерал-майору Ігореві Воронченку — начальнику Головного управління персоналу Генерального штабу Збройних Сил України, було присвоєно військове звання генерал-лейтенанта.
25 квітня 2016 року призначений в.о. командувача ВМС ЗС України.
2 липня 2016 року Президент України Петро Порошенко призначив генерал-лейтенанта Ігоря Воронченка командувачем ВМС ЗС України та присвоїв йому військове звання віце-адмірала. 23 серпня 2018 року указом Президента України № 242/2018 присвоєне військове звання адмірала.
11 червня 2020 року указом Президента України № 216/2020, Воронченка було звільнено з посади Командувача ВМС ЗС України. На його місце було призначено контр-адмірала Олексія Неїжпапу. Тоді ж Ігоря Воронченка було призначено на посаду Головного інспектора Міністерства оборони України.
Відзнаки та нагороди
- Орден «За заслуги» (Франція, 30 листопада 2019)
- Орден Данила Галицького (24 серпня 2013) — за вагомий особистий внесок у захист державного суверенітету, забезпечення конституційних прав і свобод громадян, зміцнення економічної безпеки держави, високопрофесійне виконання службового обов'язку та з нагоди 22-ї річниці незалежності України
- Медаль «За бездоганну службу» III ст. (20 жовтня 1998) — за зразкове виконання військового обов'язку, високий професіоналізм
- Відзнака міністерства оборони України «Доблесть і честь»
- Медаль «За сумлінну службу» I ступеня
- Медаль «10 років Збройним Силам України»
- Медаль «15 років Збройним Силам України»
Примітки
- Указ Президента України від 11 червня 2020 року № 216/2020 «Про звільнення І.Воронченка з посади командувача Військово-Морських Сил Збройних Сил України»
- . Сайт в/ч А0669. Архів оригіналу за 22 вересня 2018. Процитовано 28 березня 2014.
- Указ Президента України від 6 грудня 2013 року № 670/2013 «Про присвоєння військових звань»
- Указ Президента України від 14 жовтня 2015 року № 581/2015 «Про присвоєння військових звань»
- . Архів оригіналу за 26 квітня 2016. Процитовано 25 квітня 2016.
- . ukranews.com. Українські новини. 25 квітня 2016. Архів оригіналу за 18 вересня 2016.
- Указ Президента України від 2 липня 2016 року № 282/2016 «Про командувача Військово-Морських Сил Збройних Сил України»
- Глава держави призначив командувача Військово-Морських Сил ЗСУ [ 25 серпня 2018 у Wayback Machine.] // Офіційне інтернет-представництво Президента України, 3 липня 2016
- . ukranews.com. Українські новини. 3 липня 2016. Архів оригіналу за 4 липня 2016.
- Указ Президента України від 23 серпня 2018 року № 242/2018 «Про присвоєння військових звань»
- . https://novynarnia.com/. Новинарня. 30 листопада 2019. Архів оригіналу за 2 грудня 2019. Процитовано 30 листопада 2019.
- Указ Президента України від 24 серпня 2013 року № 449/2013 «Про відзначення державними нагородами України»
- Указ Президента України від 20 жовтня 1998 року № 1161/98 «Про відзначення нагородами України військовослужбовців Національної гвардії України»
Джерела
- Сайт Міністерства оборони України [ 2 липня 2018 у Wayback Machine.]
Посилання
- віце-адмірал Воронченко Ігор Олександрович[недоступне посилання з червня 2019]
- Інтерв'ю
- Я пропонував вивести танки і розстріляти Верховну Раду Криму
- Ігор Воронченко: Сила військ берегової оборони — в людях, які люблять свою землю (PDF). Журнал «Військо України» № 10 (136) 2011 (стор. 14—15). Процитовано 27 березня 2014.[недоступне посилання з квітня 2019]
- . «YouTube». Архів оригіналу за 27 березня 2016. Процитовано 27 березня 2014.
- . «YouTube». Архів оригіналу за 26 березня 2016. Процитовано 27 березня 2014.
- Указ Президента України від 14 жовтня 2015 року року № 581/2015 «Про присвоєння військових звань»
- Президент змінив командувача ВМС України: флот очолив бойовий генерал [ 4 квітня 2016 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Voronchenko I gor Oleksa ndrovich Voro nchenko nar 22 serpnya 1964 smt Babayi Harkivskij rajon Harkivska oblast Ukrayinska RSR SRSR admiral Vijskovo Morskih Sil ZS Ukrayini 23 serpnya 2018 Komanduvach VMS ZS Ukrayini 2016 2020 Z 2020 roku Golovnij inspektor Ministerstva oboroni Ukrayini Voronchenko Igor Oleksandrovich AdmiralZagalna informaciyaNarodzhennya22 serpnya 1964 1964 08 22 59 rokiv smt Babayi Harkivskij rajon Harkivska oblast Ukrayinska RSR SRSRAlma MaterdVijskova sluzhbaPrinalezhnist SRSR UkrayinaVid ZSSV ZSS SV ZSU VMS ZSURid vijskTankovi vijska Beregova oboronaVijni bitviVtorgnennya Rosiyi v UkrayinuKomanduvannya2016 2020 Komanduvach VMS Ukrayini 2015 Nachalnik Golovnogo upravlinnya personalu GSh ZSU 2013 Upravlinnya vijsk beregovoyi ta teritorilnoyi oboroni1998 2003 501 j okremij mehanizovanij polk v ch A0669 Nagorodi ta vidznakiOficer ordena Za zaslugi Franciya Orden Danila GalickogoVidznaka Doblest i chest Ministerstvo oboroni Ukrayini Vidznaka Znak poshani Ministerstvo oboroni Ukrayini Vidznaka Veteran vijskovoyi sluzhbi Ministerstvo oboroni Ukrayini Medal 10 rokiv Zbrojnim Silam Ukrayini Ministerstvo oboroni Ukrayini Medal 15 rokiv Zbrojnim Silam Ukrayini Ministerstvo oboroni Ukrayini Medal Za sumlinnu sluzhbu I st Ministerstvo oboroni Ukrayini Nagrudnij znak Za zaslugi pered Zbrojnimi Silami Ukrayini Medal 70 rokiv Zbrojnih Sil SRSR Voronchenko Igor Oleksandrovich u VikishovishiZhittyepisIgor Voronchenko narodivsya v smt Babayi na Harkivshini Bazhannya stati vijskovikom mav z ditinstva U 1986 roci zakinchiv pislya chogo potrapiv do Grupi radyanskih vijsk u Nimechchini de komanduvav tankovim vzvodom U 1988 roci povernuvsya do Radyanskogo Soyuzu prodovzhiv vijskovu sluzhbu u Biloruskomu vijskovomu okruzi na posadah komandira tankovoyi roti ta nachalnika shtabu tankovogo bataljonu z 1986 po 1992 rik prohodiv vijskovu sluzhbu na posadah vid komandira vzvodu do nachalnika shtabu zastupnika komandira tankovogo bataljonu Pislya rozpadu SRSR povernuvsya na Batkivshinu ta sklav prisyagu na virnist narodu Ukrayini V ZS Ukrayini z 1992 roku Prohodiv sluzhbu v Nacionalnij gvardiyi Ukrayini v m Harkovi Z 1998 po 2003 rik na teritoriyi Krimu komanduvav 25 m polkom Nacionalnoyi gvardiyi sho perebuvav u skladi 7 yi diviziyi NGU Polk zgodom buv pereformovanij u 501 j okremij mehanizovanij polk v ch A0669 Z grudnya 2003 roku u Vijskovo Morskih Silah Zbrojnih Sil Ukrayini de zajmav vidpovidalni posadi nachalnika viddilennya ta nachalnika viddilu zastupnika nachalnika vijsk beregovoyi oboroni Komanduvannya VMS ZS Ukrayini U 1997 roci zdobuv operativno taktichnij riven a v 2007 roci operativno strategichnij riven vijskovoyi osviti Z 2007 roku po 2011 rik prohodiv sluzhbu na kerivnih posadah v Ob yednanomu operativnomu komanduvanni Zbrojnih Sil Ukrayini U 2011 2015 rokah obijmav posadu zastupnika komanduvacha VMS ZS Ukrayini z beregovoyi oboroni a z chervnya 2015 roku do kvitnya 2016 roku ocholyuvav Golovne upravlinnya personalu Generalnogo shtabu Zbrojnih Sil Ukrayini 6 grudnya 2013 roku polkovniku Igoryu Voronchenku zastupniku komanduvacha Vijskovo Morskih Sil Zbrojnih Sil Ukrayini z beregovoyi oboroni nachalnikovi upravlinnya vijsk beregovoyi ta teritorialnoyi oboroni Komanduvannya Vijskovo Morskih Sil Zbrojnih Sil Ukrayini bulo prisvoyeno vijskove zvannya general majora U 2014 roci protyagom shesti misyaciv brav uchast v ATO na teritoriyi Luganskoyi oblasti de buv koordinuvalnim zastupnikom kerivnika ATO 14 zhovtnya 2015 roku general majoru Igorevi Voronchenku nachalniku Golovnogo upravlinnya personalu Generalnogo shtabu Zbrojnih Sil Ukrayini bulo prisvoyeno vijskove zvannya general lejtenanta 25 kvitnya 2016 roku priznachenij v o komanduvacha VMS ZS Ukrayini 2 lipnya 2016 roku Prezident Ukrayini Petro Poroshenko priznachiv general lejtenanta Igorya Voronchenka komanduvachem VMS ZS Ukrayini ta prisvoyiv jomu vijskove zvannya vice admirala 23 serpnya 2018 roku ukazom Prezidenta Ukrayini 242 2018 prisvoyene vijskove zvannya admirala 11 chervnya 2020 roku ukazom Prezidenta Ukrayini 216 2020 Voronchenka bulo zvilneno z posadi Komanduvacha VMS ZS Ukrayini Na jogo misce bulo priznacheno kontr admirala Oleksiya Neyizhpapu Todi zh Igorya Voronchenka bulo priznacheno na posadu Golovnogo inspektora Ministerstva oboroni Ukrayini Vidznaki ta nagorodiOrden Za zaslugi Franciya 30 listopada 2019 Orden Danila Galickogo 24 serpnya 2013 za vagomij osobistij vnesok u zahist derzhavnogo suverenitetu zabezpechennya konstitucijnih prav i svobod gromadyan zmicnennya ekonomichnoyi bezpeki derzhavi visokoprofesijne vikonannya sluzhbovogo obov yazku ta z nagodi 22 yi richnici nezalezhnosti Ukrayini Medal Za bezdogannu sluzhbu III st 20 zhovtnya 1998 za zrazkove vikonannya vijskovogo obov yazku visokij profesionalizm Vidznaka ministerstva oboroni Ukrayini Doblest i chest Medal Za sumlinnu sluzhbu I stupenya Medal 10 rokiv Zbrojnim Silam Ukrayini Medal 15 rokiv Zbrojnim Silam Ukrayini PrimitkiUkaz Prezidenta Ukrayini vid 11 chervnya 2020 roku 216 2020 Pro zvilnennya I Voronchenka z posadi komanduvacha Vijskovo Morskih Sil Zbrojnih Sil Ukrayini Sajt v ch A0669 Arhiv originalu za 22 veresnya 2018 Procitovano 28 bereznya 2014 Ukaz Prezidenta Ukrayini vid 6 grudnya 2013 roku 670 2013 Pro prisvoyennya vijskovih zvan Ukaz Prezidenta Ukrayini vid 14 zhovtnya 2015 roku 581 2015 Pro prisvoyennya vijskovih zvan Arhiv originalu za 26 kvitnya 2016 Procitovano 25 kvitnya 2016 ukranews com Ukrayinski novini 25 kvitnya 2016 Arhiv originalu za 18 veresnya 2016 Ukaz Prezidenta Ukrayini vid 2 lipnya 2016 roku 282 2016 Pro komanduvacha Vijskovo Morskih Sil Zbrojnih Sil Ukrayini Glava derzhavi priznachiv komanduvacha Vijskovo Morskih Sil ZSU 25 serpnya 2018 u Wayback Machine Oficijne internet predstavnictvo Prezidenta Ukrayini 3 lipnya 2016 ukranews com Ukrayinski novini 3 lipnya 2016 Arhiv originalu za 4 lipnya 2016 Ukaz Prezidenta Ukrayini vid 23 serpnya 2018 roku 242 2018 Pro prisvoyennya vijskovih zvan https novynarnia com Novinarnya 30 listopada 2019 Arhiv originalu za 2 grudnya 2019 Procitovano 30 listopada 2019 Ukaz Prezidenta Ukrayini vid 24 serpnya 2013 roku 449 2013 Pro vidznachennya derzhavnimi nagorodami Ukrayini Ukaz Prezidenta Ukrayini vid 20 zhovtnya 1998 roku 1161 98 Pro vidznachennya nagorodami Ukrayini vijskovosluzhbovciv Nacionalnoyi gvardiyi Ukrayini DzherelaSajt Ministerstva oboroni Ukrayini 2 lipnya 2018 u Wayback Machine Posilannyavice admiral Voronchenko Igor Oleksandrovich nedostupne posilannya z chervnya 2019 Interv yuYa proponuvav vivesti tanki i rozstrilyati Verhovnu Radu Krimu Igor Voronchenko Sila vijsk beregovoyi oboroni v lyudyah yaki lyublyat svoyu zemlyu PDF Zhurnal Vijsko Ukrayini 10 136 2011 stor 14 15 Procitovano 27 bereznya 2014 nedostupne posilannya z kvitnya 2019 YouTube Arhiv originalu za 27 bereznya 2016 Procitovano 27 bereznya 2014 YouTube Arhiv originalu za 26 bereznya 2016 Procitovano 27 bereznya 2014 Ukaz Prezidenta Ukrayini vid 14 zhovtnya 2015 roku roku 581 2015 Pro prisvoyennya vijskovih zvan Prezident zminiv komanduvacha VMS Ukrayini flot ocholiv bojovij general 4 kvitnya 2016 u Wayback Machine