Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Андрій Михайлович Ігнат (27 лютого 1918, с. Оріховиця, Ужанська жупа, Угорське королівство, нині село Ужгородського району, Закарпатської області, України — 11 грудня 1977, м. Ужгород) — український науковець, громадський діяч, історик, педагог, філолог, краєзнавець. Учасник Другої світової війни. Кандидат педагогічних наук. Декан історико-філологічного факультету Ужгородського державного університету (1953—1961). Професор Ужгородського державного університету (від 1970 року).
| Андрій Михайлович Ігнат | |
|---|---|
| Народився | 27 лютого 1918 Оріховиця |
| Помер | 11 грудня 1977 (59 років) Ужгород |
| Країна |  Чехословаччина→ СРСР |
| Національність | українець |
| Alma mater | Карлів університет, Дебреценський університет |
| Галузь | історія, педагогіка, філологія, краєзнавство |
| Заклад | Ужгородський державний університет |
| Посада | декан історико-філологічного факультету Ужгородського державного університету |
| Вчене звання | професор |
| Науковий ступінь | Кандидат педагогічних наук |
Життєпис
Андрій Михайлович Ігнат народився 27 лютого 1918 року у селі Оріховиця на Закарпатті в родині хліборобів. Навчався у початковій школі рідного села, а згодом в Ужгородській гімназії. Освіту продовжив у стінах Празького (Карлового) університету.
Після Мюнхенської угоди та втрати Чехословаччиною цілісності 1938 року Андрій Ігнат повернувся на Батьківщину і почав трудовий шлях шкільним вчителем у Полянській Гуті (нині село Перечинського району, Закарпатської області). Продовжив навчання на історико-філологічному факультеті Дебреценського університету, саме там і зробив перші наукові кроки, написавши дослідження на тему «Десять років царювання Стефана Баторія у Польщі», опубліковане в університетському журналі, за що отримав вишівську премію. Друга світова війна застала М. Ігната в Дебрецені, де він викладав у місцевій гімназії та не полишав наукових досліджень. 1942 року захистив дисертацію на тему «Руські війни Стефана Баторія» і здобув докторський ступінь з історії, а у 1943 році переїхав до Перечина.
Не оминуло молодого перспективного науковця й лихоліття воєнних років: у жовтні 1943 року А. Ігната мобілізували до угорського війська та направили на Східний фронт. На другий місяць після прибуття на фронт він перейшов на бік Червоної армії (1944 рік) й до закінчення війни служив в армійській розвідці 18-ї радянської армії, у складі Першого та Четвертого Українських фронтів, у лютому-березні 1945 року співпрацював з партизанами Центральної Словаччини.
Освітню діяльність відновив у повоєнні роки, коли А. Ігнат став біля джерел організації шкільної справи на Закарпатті, зокрема протягом 1945–1949 років, очоливши різноманітні освітні відділи цього регіону. Протягом 1949–1953 років Андрій Ігнат очолив відділ народної освіти Закарпатської області, 1947 року був обраний депутатом Ужгородської міської ради, а 1950 року — депутатом Закарпатської обласної ради народних депутатів.
Для розуміння значущості його роботи на освітянській ниві слід усвідомити рівень тієї кропіткої праці, до якої він долучився. Адже саме протягом 1945—1949 років відбулися вагомі зрушення в царині освіти. Видано низку радянських постанов та декретів, які вплинули на рівень і якість організації освітнього процесу, а реалізовувати їх довелося й А. Ігнату зокрема. Це були важкі часи створення мережі початкових шкіл. Відомо, що протягом 1945 року створили 182 семирічні школи, з яких 166 припадало на села. Розпочалося утворення методичних кабінетів в округах, окружних Народних комітетів. Важливим завданням вважали — подолати неписьменність і малограмотність. Системно працювали над організацією методичних семінарів для вчителів, складанням навчальних планів для початкових шкіл з угорською, румунською, словацькою та українською мовами навчання. Навчальні плани вбирали в себе й вимоги до вивчення російської мови. Проблема забезпечення учнів підручниками, видрукуваними українською й російською мовами, стояла гостро, і на початок 1945 року школи Закарпаття вже одержали близько 90 тис. примірників книг, а протягом першої половини 1945 року учні одержали 373 тис. примірників книг.
Отже, робота кипіла над вибудовуванням вертикалі навчальних закладів, їхнім методичним і матеріальним забезпеченням й водночас над забезпеченням різного рівня шкіл – кадрами. Після офіційного «возз'єднання» з УРСР почалася системна реформа освіти в цьому регіоні, створено 4-річні початкові школи, 7-річні середні та запроваджено 10-річну повну середню освіту. У той час 7-річна освіта стала обов'язковою. Та це загалом були тільки перші кроки в цьому напрямі.
Нині історики наголошують на значній радянізації Закарпаття, високій заідеологізованості радянської освіти та на великих фінансових витратах радянської влади з метою радянізувати регіон. Справді, з цим важко сперечатися, проте була й немала праця тогочасних освітян, які успішно здолали проблему неписьменності та малописьменності свого краю й доклали значних зусиль для кадрового забезпечення Закарпаття вчителями високого рівня фаховості (тоді ж сюди приїхали 805 фахівців з СРСР). Саме в таких складних матеріальних й ідеологічних умовах довелося працювати А. Ігнату на чолі відділів освіти різного рівня.
Усі болючі теми, з якими довелося зіткнутися у повоєнні роки як освітянину, він описав у публікації «Розповідь про загальноосвітню школу» (1957), а також у ґрунтовнішому дослідженні «Загальноосвітня школа на Закарпатті в XIX — на початку XX ст.: Конспект лекцій із спецкурсу „Історичне краєзнавство“». Він здійснив правдивий порівняльний аналіз розвитку освіти в регіоні за часів його входження до різних країн. Коли нині А. Ігната згадують як дослідника, краєзнавця, як фахівця з історії педагогіки, слід наголосити, що саме він активно порушував питання розвитку освіти в часи Австро-Угорської імперії, зугорщення церковних шкіл, змінених умов розвитку освіти часів Першої Чехословацької Республіки.
Зокрема, він глибоко вивчив питання розвитку освіти краю наприкінці XIX століття, оприлюднивши факти масового викладання угорською мовою та нищення руської. Він порахував, що протягом 1870–1890-х років на Закарпатті ліквідовано понад 230 шкіл з рідною мовою навчання, а кількість шкіл з угорською мовою навчання зросла в рази. Він зазначав, що в дев'яти міських школах навчання взагалі проводили виключно угорською, а рідну мову не викладали навіть факультативно. Натомість навчальні плани міських шкіл обов'язково містили норми вивчення німецької мови та літератури. В Ужгородській, Мукачівській та Берегівській гімназіях викладали також угорською, а в навчальні плани гімназій щороку додавали годин на її вивчення. Рідну ж мову зняли з цих планів. «У самій же Ужгородській учительській семінарії з 1918 року навчання проводили угорською, а руська мова вивчалася як окрема дисципліна, тож вчителів готували угорською. Після відкриття у 1902 році жіночої учительської семінарії в Ужгороді ситуація не покращилася, адже там також викладали угорською».
Отже, проблеми суцільної мадяризації регіону глибоко хвилювали вченого педагога і він об'єктивно описував ці факти, послуговуючись можливістю висвітлювати їх у розрізі розвитку освіти в регіоні. Дослідник наголошував, що «доба революції (1848 рік) в Австрійській імперії свого часу створила умови для розвитку шкіл на національних засадах, запровадження вивчення культур слов'янських народів, їхньої літератури, то з утворенням Австро-Угорщини відбувався стрімкий процес згортання національної школи й акцент було зроблено на вивченні угорської та німецької мов». Водночас він не полишав викладання, адже фактично з 1945 року тривала активна робота над відкриттям Закарпато-Українського університету. Наразі це Ужгородський державний університет, в якому А. Ігнат працював викладачем латинської мови, а протягом 1953—1961 років деканом історико-філологічного факультету.
Попри відповідальне ставлення до праці на освітянській ниві А. Ігнату довелося усвідомити й примиритися з тим, що його докторський науковий ступінь в СРСР визнаний не буде, і він узявся за роботу над новим дослідженням, захистивши кандидатську дисертацію з педагогіки на тему «Нариси історії розвитку народної освіти у Закарпатській області (1945—1955 рр.)». Тема дисертації була очевидною, адже вистражданою великим досвідом і практикою. Попри це він не зупинився на досягнутому й далі досліджував різні аспекти історії педагогічної думки та працював над удосконаленням системи народної освіти. За свідченнями колег, він встиг підготувати докторську дисертацію, а на ділі вже третю потужну наукову працю в житті, але публічно захистити так і не встиг через передчасну смерть 11 грудня 1977 року.
Праці
Наукова й творча спадщина А. Ігната налічує близько 60 робіт, серед яких:
- Ігнат А. М. З історії підготовки учительських кадрів на Закарпатті / Андрій Михайлович Ігнат // Доповіді та повідомлення. — Серія філологічна № 5. — Ужгород: Ужгородський державний університет, 1960. — 134 с.
Він також автор трьох дисертаційних праць, монографії «Розвиток загальноосвітньої школи в Закарпатській області за роки Радянської влади», перекладу третього тому праці Михайла Лучкая «Історія карпатських русинів».
Примітки
- Т. О. Шаравара На пошану колезі: до 100-річчя від дня народження Закарпатського освітянина й ученого Андрія Ігната // Русин. — 2017. — № 4 (50). — С. 207—215.
- Герасимова, 2003, с. 181.
- М. І. Зимомря. Ігнат Андрій Михайлович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2011. — Т. 11 : Зор — Как. — 710 с. — .
- Ярослав Глагола (27 лютого 2008). . zakarpattya.net.ua. Інтернет-видання «Закарпаття онлайн Beta». Архів оригіналу за 3 грудня 2017. Процитовано 19 травня 2024.
- Химинець, 2009, с. 29.
- Міщанин В. В. Освітня реформа Закарпатської України (1944—1946 рр.): перехід на радянські стандарти // Науковий вісник Ужгородського університету. — Сер. «Історія». — 2016. — Вип. 1 (34). — С. 52–59.
- Ігнат, 1971, с. 50–54.
- Ігнат, 1971, с. 69.
Джерела
- Герасимова Г. Ігнат Андрій Михайлович // Українські історики XX століття: Біобібліографічний довідник. Вип. 2, ч. 2 / Інститут історії України НАН України. — Київ, 2003. — С. 181–182. — (Українські історики)
- Химинець В. Освіта Закарпаття / В. Химинець, П. Стрічак, Б. Качур та ін. — Ужгород : Карпати, 2009. — 462 с.
- Ігнат А. Загальноосвітня школа на Закарпатті в XIX – на початку XX ст.: конспект лекцій із спецкурсу «Історичне краєзнавство». — Ужгород, 1971. — С. 69.
Посилання
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Ignat prizvishe Andrij Mihajlovich Ignat 27 lyutogo 1918 s Orihovicya Uzhanska zhupa Ugorske korolivstvo nini selo Uzhgorodskogo rajonu Zakarpatskoyi oblasti Ukrayini 11 grudnya 1977 m Uzhgorod ukrayinskij naukovec gromadskij diyach istorik pedagog filolog krayeznavec Uchasnik Drugoyi svitovoyi vijni Kandidat pedagogichnih nauk Dekan istoriko filologichnogo fakultetu Uzhgorodskogo derzhavnogo universitetu 1953 1961 Profesor Uzhgorodskogo derzhavnogo universitetu vid 1970 roku Andrij Mihajlovich IgnatNarodivsya27 lyutogo 1918 1918 02 27 OrihovicyaPomer11 grudnya 1977 1977 12 11 59 rokiv UzhgorodKrayina Chehoslovachchina SRSRNacionalnistukrayinecAlma materKarliv universitet Debrecenskij universitetGaluzistoriya pedagogika filologiya krayeznavstvoZakladUzhgorodskij derzhavnij universitetPosadadekan istoriko filologichnogo fakultetu Uzhgorodskogo derzhavnogo universitetuVchene zvannyaprofesorNaukovij stupinKandidat pedagogichnih naukZhittyepisAndrij Mihajlovich Ignat narodivsya 27 lyutogo 1918 roku u seli Orihovicya na Zakarpatti v rodini hliborobiv Navchavsya u pochatkovij shkoli ridnogo sela a zgodom v Uzhgorodskij gimnaziyi Osvitu prodovzhiv u stinah Prazkogo Karlovogo universitetu Pislya Myunhenskoyi ugodi ta vtrati Chehoslovachchinoyu cilisnosti 1938 roku Andrij Ignat povernuvsya na Batkivshinu i pochav trudovij shlyah shkilnim vchitelem u Polyanskij Guti nini selo Perechinskogo rajonu Zakarpatskoyi oblasti Prodovzhiv navchannya na istoriko filologichnomu fakulteti Debrecenskogo universitetu same tam i zrobiv pershi naukovi kroki napisavshi doslidzhennya na temu Desyat rokiv caryuvannya Stefana Batoriya u Polshi opublikovane v universitetskomu zhurnali za sho otrimav vishivsku premiyu Druga svitova vijna zastala M Ignata v Debreceni de vin vikladav u miscevij gimnaziyi ta ne polishav naukovih doslidzhen 1942 roku zahistiv disertaciyu na temu Ruski vijni Stefana Batoriya i zdobuv doktorskij stupin z istoriyi a u 1943 roci pereyihav do Perechina Ne ominulo molodogo perspektivnogo naukovcya j liholittya voyennih rokiv u zhovtni 1943 roku A Ignata mobilizuvali do ugorskogo vijska ta napravili na Shidnij front Na drugij misyac pislya pributtya na front vin perejshov na bik Chervonoyi armiyi 1944 rik j do zakinchennya vijni sluzhiv v armijskij rozvidci 18 yi radyanskoyi armiyi u skladi Pershogo ta Chetvertogo Ukrayinskih frontiv u lyutomu berezni 1945 roku spivpracyuvav z partizanami Centralnoyi Slovachchini Osvitnyu diyalnist vidnoviv u povoyenni roki koli A Ignat stav bilya dzherel organizaciyi shkilnoyi spravi na Zakarpatti zokrema protyagom 1945 1949 rokiv ocholivshi riznomanitni osvitni viddili cogo regionu Protyagom 1949 1953 rokiv Andrij Ignat ocholiv viddil narodnoyi osviti Zakarpatskoyi oblasti 1947 roku buv obranij deputatom Uzhgorodskoyi miskoyi radi a 1950 roku deputatom Zakarpatskoyi oblasnoyi radi narodnih deputativ Dlya rozuminnya znachushosti jogo roboti na osvityanskij nivi slid usvidomiti riven tiyeyi kropitkoyi praci do yakoyi vin doluchivsya Adzhe same protyagom 1945 1949 rokiv vidbulisya vagomi zrushennya v carini osviti Vidano nizku radyanskih postanov ta dekretiv yaki vplinuli na riven i yakist organizaciyi osvitnogo procesu a realizovuvati yih dovelosya j A Ignatu zokrema Ce buli vazhki chasi stvorennya merezhi pochatkovih shkil Vidomo sho protyagom 1945 roku stvorili 182 semirichni shkoli z yakih 166 pripadalo na sela Rozpochalosya utvorennya metodichnih kabinetiv v okrugah okruzhnih Narodnih komitetiv Vazhlivim zavdannyam vvazhali podolati nepismennist i malogramotnist Sistemno pracyuvali nad organizaciyeyu metodichnih seminariv dlya vchiteliv skladannyam navchalnih planiv dlya pochatkovih shkil z ugorskoyu rumunskoyu slovackoyu ta ukrayinskoyu movami navchannya Navchalni plani vbirali v sebe j vimogi do vivchennya rosijskoyi movi Problema zabezpechennya uchniv pidruchnikami vidrukuvanimi ukrayinskoyu j rosijskoyu movami stoyala gostro i na pochatok 1945 roku shkoli Zakarpattya vzhe oderzhali blizko 90 tis primirnikiv knig a protyagom pershoyi polovini 1945 roku uchni oderzhali 373 tis primirnikiv knig Otzhe robota kipila nad vibudovuvannyam vertikali navchalnih zakladiv yihnim metodichnim i materialnim zabezpechennyam j vodnochas nad zabezpechennyam riznogo rivnya shkil kadrami Pislya oficijnogo vozz yednannya z URSR pochalasya sistemna reforma osviti v comu regioni stvoreno 4 richni pochatkovi shkoli 7 richni seredni ta zaprovadzheno 10 richnu povnu serednyu osvitu U toj chas 7 richna osvita stala obov yazkovoyu Ta ce zagalom buli tilki pershi kroki v comu napryami Nini istoriki nagoloshuyut na znachnij radyanizaciyi Zakarpattya visokij zaideologizovanosti radyanskoyi osviti ta na velikih finansovih vitratah radyanskoyi vladi z metoyu radyanizuvati region Spravdi z cim vazhko sperechatisya prote bula j nemala pracya togochasnih osvityan yaki uspishno zdolali problemu nepismennosti ta malopismennosti svogo krayu j doklali znachnih zusil dlya kadrovogo zabezpechennya Zakarpattya vchitelyami visokogo rivnya fahovosti todi zh syudi priyihali 805 fahivciv z SRSR Same v takih skladnih materialnih j ideologichnih umovah dovelosya pracyuvati A Ignatu na choli viddiliv osviti riznogo rivnya Usi bolyuchi temi z yakimi dovelosya zitknutisya u povoyenni roki yak osvityaninu vin opisav u publikaciyi Rozpovid pro zagalnoosvitnyu shkolu 1957 a takozh u gruntovnishomu doslidzhenni Zagalnoosvitnya shkola na Zakarpatti v XIX na pochatku XX st Konspekt lekcij iz speckursu Istorichne krayeznavstvo Vin zdijsniv pravdivij porivnyalnij analiz rozvitku osviti v regioni za chasiv jogo vhodzhennya do riznih krayin Koli nini A Ignata zgaduyut yak doslidnika krayeznavcya yak fahivcya z istoriyi pedagogiki slid nagolositi sho same vin aktivno porushuvav pitannya rozvitku osviti v chasi Avstro Ugorskoyi imperiyi zugorshennya cerkovnih shkil zminenih umov rozvitku osviti chasiv Pershoyi Chehoslovackoyi Respubliki Zokrema vin gliboko vivchiv pitannya rozvitku osviti krayu naprikinci XIX stolittya oprilyudnivshi fakti masovogo vikladannya ugorskoyu movoyu ta nishennya ruskoyi Vin porahuvav sho protyagom 1870 1890 h rokiv na Zakarpatti likvidovano ponad 230 shkil z ridnoyu movoyu navchannya a kilkist shkil z ugorskoyu movoyu navchannya zrosla v razi Vin zaznachav sho v dev yati miskih shkolah navchannya vzagali provodili viklyuchno ugorskoyu a ridnu movu ne vikladali navit fakultativno Natomist navchalni plani miskih shkil obov yazkovo mistili normi vivchennya nimeckoyi movi ta literaturi V Uzhgorodskij Mukachivskij ta Beregivskij gimnaziyah vikladali takozh ugorskoyu a v navchalni plani gimnazij shoroku dodavali godin na yiyi vivchennya Ridnu zh movu znyali z cih planiv U samij zhe Uzhgorodskij uchitelskij seminariyi z 1918 roku navchannya provodili ugorskoyu a ruska mova vivchalasya yak okrema disciplina tozh vchiteliv gotuvali ugorskoyu Pislya vidkrittya u 1902 roci zhinochoyi uchitelskoyi seminariyi v Uzhgorodi situaciya ne pokrashilasya adzhe tam takozh vikladali ugorskoyu Otzhe problemi sucilnoyi madyarizaciyi regionu gliboko hvilyuvali vchenogo pedagoga i vin ob yektivno opisuvav ci fakti poslugovuyuchis mozhlivistyu visvitlyuvati yih u rozrizi rozvitku osviti v regioni Doslidnik nagoloshuvav sho doba revolyuciyi 1848 rik v Avstrijskij imperiyi svogo chasu stvorila umovi dlya rozvitku shkil na nacionalnih zasadah zaprovadzhennya vivchennya kultur slov yanskih narodiv yihnoyi literaturi to z utvorennyam Avstro Ugorshini vidbuvavsya strimkij proces zgortannya nacionalnoyi shkoli j akcent bulo zrobleno na vivchenni ugorskoyi ta nimeckoyi mov Vodnochas vin ne polishav vikladannya adzhe faktichno z 1945 roku trivala aktivna robota nad vidkrittyam Zakarpato Ukrayinskogo universitetu Narazi ce Uzhgorodskij derzhavnij universitet v yakomu A Ignat pracyuvav vikladachem latinskoyi movi a protyagom 1953 1961 rokiv dekanom istoriko filologichnogo fakultetu Popri vidpovidalne stavlennya do praci na osvityanskij nivi A Ignatu dovelosya usvidomiti j primiritisya z tim sho jogo doktorskij naukovij stupin v SRSR viznanij ne bude i vin uzyavsya za robotu nad novim doslidzhennyam zahistivshi kandidatsku disertaciyu z pedagogiki na temu Narisi istoriyi rozvitku narodnoyi osviti u Zakarpatskij oblasti 1945 1955 rr Tema disertaciyi bula ochevidnoyu adzhe vistrazhdanoyu velikim dosvidom i praktikoyu Popri ce vin ne zupinivsya na dosyagnutomu j dali doslidzhuvav rizni aspekti istoriyi pedagogichnoyi dumki ta pracyuvav nad udoskonalennyam sistemi narodnoyi osviti Za svidchennyami koleg vin vstig pidgotuvati doktorsku disertaciyu a na dili vzhe tretyu potuzhnu naukovu pracyu v zhitti ale publichno zahistiti tak i ne vstig cherez peredchasnu smert 11 grudnya 1977 roku PraciNaukova j tvorcha spadshina A Ignata nalichuye blizko 60 robit sered yakih Ignat A M Z istoriyi pidgotovki uchitelskih kadriv na Zakarpatti Andrij Mihajlovich Ignat Dopovidi ta povidomlennya Seriya filologichna 5 Uzhgorod Uzhgorodskij derzhavnij universitet 1960 134 s Vin takozh avtor troh disertacijnih prac monografiyi Rozvitok zagalnoosvitnoyi shkoli v Zakarpatskij oblasti za roki Radyanskoyi vladi perekladu tretogo tomu praci Mihajla Luchkaya Istoriya karpatskih rusiniv PrimitkiT O Sharavara Na poshanu kolezi do 100 richchya vid dnya narodzhennya Zakarpatskogo osvityanina j uchenogo Andriya Ignata Rusin 2017 4 50 S 207 215 Gerasimova 2003 s 181 M I Zimomrya Ignat Andrij Mihajlovich Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2011 T 11 Zor Kak 710 s ISBN 978 966 02 6092 4 Yaroslav Glagola 27 lyutogo 2008 zakarpattya net ua Internet vidannya Zakarpattya onlajn Beta Arhiv originalu za 3 grudnya 2017 Procitovano 19 travnya 2024 Himinec 2009 s 29 Mishanin V V Osvitnya reforma Zakarpatskoyi Ukrayini 1944 1946 rr perehid na radyanski standarti Naukovij visnik Uzhgorodskogo universitetu Ser Istoriya 2016 Vip 1 34 S 52 59 Ignat 1971 s 50 54 Ignat 1971 s 69 DzherelaGerasimova G Ignat Andrij Mihajlovich Ukrayinski istoriki XX stolittya Biobibliografichnij dovidnik Vip 2 ch 2 Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini Kiyiv 2003 S 181 182 Ukrayinski istoriki Himinec V Osvita Zakarpattya V Himinec P Strichak B Kachur ta in Uzhgorod Karpati 2009 462 s Ignat A Zagalnoosvitnya shkola na Zakarpatti v XIX na pochatku XX st konspekt lekcij iz speckursu Istorichne krayeznavstvo Uzhgorod 1971 S 69 Posilannya