Ігнаткін Іван Олександрович

Іван Олександрович Ігна́ткін (8 лютого 1907, Ірміне — 20 жовтня 1991, Київ) — український радянський архітектор, мистецтвознавець, історик архітектури; кандидат архітектури з 1962 року, доктор архітектури з 1977 року, професор з 1979 року.

Іван Олександрович Ігнаткін
Народження	8 лютого 1907(1907-02-08) Ірміне
Смерть	20 жовтня 1991(1991-10-20) (84 роки) Київ
Країна	СРСР
Навчання	Харківський інженерно-будівельний інститут
Діяльність	архітектор

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем .

Біографія

Народився 8 лютого 1907 року на руднику Ірміне (тепер місто Ірміно Луганської області). 1932 року закінчив Харківський інженерно-будівельний інститут, де у 1934—1941 роках й працював.

Протягом 1935—1938 років був завідуючим навчальною частиною Харківського архітектурного технікуму.

У 1938 році став викладачем курсу історії архітектури, архітектурної композиції та історії мистецтв, працював завідувачем кафедри архітектурної композиції, деканом архітектурного факультету Харківського інституту інженерів комунального будівництва..

У липні 1941 року став директором Харківського інституту інженерів комунального будівництва і на цій посаді був до 1944 року, організувавши евакуацію університету з Харкова восени 1941 року та повернення до Харкова у 1943-му.

У 1944—1950 роках працював у Київському інженерно-будівельному інституті; від 1950 року — керівник сектору теорії Інституту історії та теорії архітектури Києві. Викладав також у Київському університеті.

Помер в Києві 20 жовтня 1991 року.

Праці

Досліджував історію архітектури та мистецтва. Автор розділів у виданнях:

• «Історія Києва» (Київ, 1959—1960, томи 1—2);
• «Нариси історії архітектури Української РСР» (Київ, 1962);
• «Історія українського мистецтва» (Київ, 1967—1970, томи 4—5).

Праці:

• «Киев». Москва, 1948 (рос.);
• «Олексій Миколайович Бекетов». Київ, 1949;
• «Чернигов». Москва, 1955 (рос.);
• «Видатні російські зодчі». Київ, 1959;
• «Полтава». Київ, 1966 (у співавторстві);
• «Архитектура классицизма на Украине». Ленинград, 1974 (рос.);
• «Охрана памятников истории и культуры». Київ, 1990 (рос.).

Примітки

1. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 24 червня 2021. Процитовано 19 червня 2021.
2. Харківський національний університет міського господарства імені О. М. Бекетова
3. . Архів оригіналу за 9 січня 2021. Процитовано 27 лютого 2020.

Література

• Словник художників України / за ред. М. П. Бажана (відп. ред.) та ін. — К. : Головна редакція Української радянської енциклопедії, 1973. — С. 93.
• Митці України : Енциклопедичний довідник / упоряд. : М. Г. Лабінський, В. С. Мурза ; за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1992. — С. 838. — . [Архівовано з першоджерела 12 вересня 2022.]
• Мироненко Д. О. Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001­–2024. — .
• (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 24 червня 2021. Процитовано 19 червня 2021.