Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Ігназ Куранда (народився 8 р. травень 1811 р. у Празі; помер 3. Квітень 1884 у Відні ) — австрійський публіцист, політик і президент єврейської громади у Відні.
| Ігназ Куранда | |
|---|---|
 | |
| Народився | 1 травня 1811[1][2] Прага, Богемське королівство, Землі Богемської Корони, Австрійська імперія[1][2] |
| Помер | 3 квітня 1884[1] (72 роки) Відень, Австро-Угорщина[1] |
| Поховання | Старе єврейське кладовище[d][4] |
| Країна |  Австрійська імперія Австро-Угорщина |
| Діяльність | письменник, драматург, журналіст, політик |
| Галузь | література[2], журналістика[2] і політика[2] |
| Alma mater | Лейпцизький університет |
| Знання мов | німецька[2] |
| Посада | d і d |
| Партія | d |
| Діти | d[5], d[6] і d[7] |
| |
Життя
Як син продавця антикварних книг, Куранда повинен був взяти на себе професію свого батька, але в 1834 році поїхав до Відня, де почув філософські лекції Ліхтенберга і познайомився з такими письменниками, як Грільпарцер і Ленау. У ці перші роки у Відні він зробив свої перші літературні спроби.
Подорожі привели його в Штутгарт і Париж, де він познайомився з Уландом і Гейне. У Брюсселі він був кореспондентом «Algemeine Zeitung» з Аугсбурга. Окрім численних інших поїздок по Європі, він закінчив навчання з політичних наук та історії в Лейпцигу, отримавши ступінь доктора. Його політична діяльність, яка вже розпочалася в Брюсселі, з’явилася після березневої революції 1848 року. Він належав до Комітету п'ятдесятників і входив до його депутації з підготовки до парламентських виборів у Празі. З 27 числа з 24 червня. 1 серпня 1848 року він був незалежним депутатом Франкфуртських національних зборів як представник Тепліца. Після провалу революції він звернувся до місцевої політики й з 1861 року представляв «конституційну партію» в парламенті Нижньої Австрії. З цього він був направлений до Палати представників рейхсрату і як член «Підкомітетів конституційного комітету» зіграв ключову роль у створенні конституції грудня 1867 року. Він також був депутатом Віденської міської ради.
Через судовий процес проти Себастьяна Бруннера та його антисемітську статтю в «Wiener Kirchenzeitung» він завоював високу репутацію серед ліберальних сил і східноєвропейських євреїв. Куранда був обраний президентом єврейської громади у Відні в 1872 році. Він також пропагував єврейські дослідження на посаді віцепрезидента Ізраїльського альянсу. У 1872 році його було зведено в кавалери ордена Леопольда. Він ніколи не використовував пов'язаний з ним шляхетський титул. У 1881 році став почесним громадянином міста Відня, де також названо парк.
Ігнац Куранда знайшов свій останній спочинок у старій ізраїльській частині Центрального цвинтаря Відня.
Публіцист
Уже в перший рік у Відні він опублікував як театрознавець у «Телеграфі», а в 1834 р. драму «Остання біла троянда» за фрагментом Шіллера «Варбек», яка була поставлена в Штутгарті в 1838 р. і в Бургтеатрі в 1838 р. Відень у 1846 році. Як кореспондент у Брюсселі він встановив контакти з фламандськими групами. Щоб поглибити ці стосунки, він заснував там у 1841 році тижневий журнал «Die Grenzboten», редагування якого довелося перенести до Лейпцига наступного року. У Лейпцигу він все частіше звертався до тем, які проливають світло на внутрішні німецькі відносини. «Die Grenzboten» був єдиним журналом для ліберально налаштованих австрійців за часів Vormärz. У 1848 році він передав управління Юліану Шмідту та Густаву Фрейтагу.
У зв'язку з березневою революцією він заснував «Ostdeutsche Post», який став рупором його політичних ідей. У ньому він виступав за німецьку, а не федералістську, Австрію, яка, після провалу загальнонімецького рішення в 1848/52 рр., повинна принаймні вступити в тісні економічні та військові зв’язки з іншими німецькими державами. Після того, як під час революційних заворушень видання довелося тимчасово призупинити і він перебував під наглядом поліції, він відновив роботу над «Ostdeutsche Post» у 1853 році. Після закінчення Німецької конфедерації в 1866 році, а разом з цим і всіх політичних надій, газета була остаточно припинена. Як редактор «Grenzbote» та «Ostdeutsche Post», Куранда був одним із видатних представників лібералізму в Австрії, і таким чином зробив його почутим.
Фабрики
як автор:
- Остання біла троянда, 1834 (драматична поема)
- Пруссія і євреї. В: Прикордонні посланці, другий курс, перший семестр, с. 301-306, онлайн.
- Бельгія з часів її революції, Лейпциг 1846, 462 сторінки, онлайн.
як редактор:
- Прикордонні посланці (щотижня, 1841–1848)
- Другий рік, перший семестр, Лейпциг 1842, 748 сторінок, онлайн
- Третій курс, другий семестр, II. Том, Лейпциг 1844, 612 стор.
- Четвертий курс, І семестр, І том, 622 сторінки, онлайн.
- Пошта Східної Німеччини (газета, 1848–1866)
- Нерухомість. Економічна газета для всієї Австрії, 1859
Примітки
- Deutsche Nationalbibliothek Record #116615923 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- Czech National Authority Database
- Dr. Constant v. Wurzbach Kuranda, Ignaz // Biographisches Lexikon des Kaiserthums Oesterreich: enthaltend die Lebensskizzen der denkwürdigen Personen, welche seit 1750 in den österreichischen Kronländern geboren wurden oder darin gelebt und gewirkt haben — Wien: 1856. — Vol. 13. — S. 407.
- BillionGraves — 2011.
- Gaugusch G. Wer einmal war. Das jüdische Großbürgertum Wiens 1800-1938 A–K — Wien: Amalthea Signum Verlag, 2011. — S. 1600–1602. —
- Gaugusch G. Wer einmal war. Das jüdische Großbürgertum Wiens 1800-1938 A–K — Wien: Amalthea Signum Verlag, 2011. — S. 1601. —
- Gaugusch G. Wer einmal war. Das jüdische Großbürgertum Wiens 1800-1938 A–K — Wien: Amalthea Signum Verlag, 2011. — S. 1600–1601. —
Літератури
- Constantin von Wurzbach: Kuranda, Ignaz. In: . 13. Theil. Kaiserlich-königliche Hof- und Staatsdruckerei, Wien 1865, S. 407–416 (Digitalisat).
- O. Doublier. Kuranda, Ignaz // Allgemeine Deutsche Biographie. Leipzig, 1906, Band 51, S. 445–450.
- Hanus–Karner: Kuranda Ignaz. In: Österreichisches Biographisches Lexikon 1815–1950 (ÖBL). Vol. 4, Verlag der Österreichischen Akademie der Wissenschaften, Vienna 1969, p. 363.
- Gerhard Winkler. Kuranda, Ignaz. // Neue Deutsche Biographie. Berlin, 1982, Band 13, S. 320 f. (Digitalisat).
- Felix Czeike
- Генріх Бест, Вільгельм Веге: Біографічний довідник депутатів Франкфуртських національних зборів 1848/49. Droste, Düsseldorf 1998, , с. 213–214.
- Сюзанна Блюмесбергер, Міхаель Доппельгофер, Габріеле Мауте: Довідник австрійських авторів єврейського походження 18-20 Століття. Том 2: J-R. Видано Австрійською національною бібліотекою. Заур, Мюнхен 2002, , с. 765.
Вебпосилання
- Ignaz Kuranda
- База даних членів Прусської національної асамблеї, BIORAB-Frankfurt [ 30 січня 2016 у Wayback Machine.] (точний набір даних необхідно визначити за допомогою функції пошуку)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ignaz Kuranda narodivsya 8 r traven 1811 r u Prazi pomer 3 Kviten 1884 u Vidni avstrijskij publicist politik i prezident yevrejskoyi gromadi u Vidni Ignaz KurandaNarodivsya1 travnya 1811 1811 05 01 1 2 Praga Bogemske korolivstvo Zemli Bogemskoyi Koroni Avstrijska imperiya 1 2 Pomer3 kvitnya 1884 1884 04 03 1 72 roki Viden Avstro Ugorshina 1 PohovannyaStare yevrejske kladovishe d 4 Krayina Avstrijska imperiya Avstro UgorshinaDiyalnistpismennik dramaturg zhurnalist politikGaluzliteratura 2 zhurnalistika 2 i politika 2 Alma materLejpcizkij universitetZnannya movnimecka 2 Posadad i dPartiyadDitid 5 d 6 i d 7 Mediafajli u Vikishovishi Ignac Kuranda litografiya Eduarda Kajzera 1861 Mogila Ignaca Kurandi na Centralnomu cvintari VidnyaZhittyaYak sin prodavcya antikvarnih knig Kuranda povinen buv vzyati na sebe profesiyu svogo batka ale v 1834 roci poyihav do Vidnya de pochuv filosofski lekciyi Lihtenberga i poznajomivsya z takimi pismennikami yak Grilparcer i Lenau U ci pershi roki u Vidni vin zrobiv svoyi pershi literaturni sprobi Podorozhi priveli jogo v Shtutgart i Parizh de vin poznajomivsya z Ulandom i Gejne U Bryusseli vin buv korespondentom Algemeine Zeitung z Augsburga Okrim chislennih inshih poyizdok po Yevropi vin zakinchiv navchannya z politichnih nauk ta istoriyi v Lejpcigu otrimavshi stupin doktora Jogo politichna diyalnist yaka vzhe rozpochalasya v Bryusseli z yavilasya pislya bereznevoyi revolyuciyi 1848 roku Vin nalezhav do Komitetu p yatdesyatnikiv i vhodiv do jogo deputaciyi z pidgotovki do parlamentskih viboriv u Prazi Z 27 chisla z 24 chervnya 1 serpnya 1848 roku vin buv nezalezhnim deputatom Frankfurtskih nacionalnih zboriv yak predstavnik Teplica Pislya provalu revolyuciyi vin zvernuvsya do miscevoyi politiki j z 1861 roku predstavlyav konstitucijnu partiyu v parlamenti Nizhnoyi Avstriyi Z cogo vin buv napravlenij do Palati predstavnikiv rejhsratu i yak chlen Pidkomitetiv konstitucijnogo komitetu zigrav klyuchovu rol u stvorenni konstituciyi grudnya 1867 roku Vin takozh buv deputatom Videnskoyi miskoyi radi Cherez sudovij proces proti Sebastyana Brunnera ta jogo antisemitsku stattyu v Wiener Kirchenzeitung vin zavoyuvav visoku reputaciyu sered liberalnih sil i shidnoyevropejskih yevreyiv Kuranda buv obranij prezidentom yevrejskoyi gromadi u Vidni v 1872 roci Vin takozh propaguvav yevrejski doslidzhennya na posadi viceprezidenta Izrayilskogo alyansu U 1872 roci jogo bulo zvedeno v kavaleri ordena Leopolda Vin nikoli ne vikoristovuvav pov yazanij z nim shlyahetskij titul U 1881 roci stav pochesnim gromadyaninom mista Vidnya de takozh nazvano park Ignac Kuranda znajshov svij ostannij spochinok u starij izrayilskij chastini Centralnogo cvintarya Vidnya PublicistUzhe v pershij rik u Vidni vin opublikuvav yak teatroznavec u Telegrafi a v 1834 r dramu Ostannya bila troyanda za fragmentom Shillera Varbek yaka bula postavlena v Shtutgarti v 1838 r i v Burgteatri v 1838 r Viden u 1846 roci Yak korespondent u Bryusseli vin vstanoviv kontakti z flamandskimi grupami Shob poglibiti ci stosunki vin zasnuvav tam u 1841 roci tizhnevij zhurnal Die Grenzboten redaguvannya yakogo dovelosya perenesti do Lejpciga nastupnogo roku U Lejpcigu vin vse chastishe zvertavsya do tem yaki prolivayut svitlo na vnutrishni nimecki vidnosini Die Grenzboten buv yedinim zhurnalom dlya liberalno nalashtovanih avstrijciv za chasiv Vormarz U 1848 roci vin peredav upravlinnya Yulianu Shmidtu ta Gustavu Frejtagu U zv yazku z bereznevoyu revolyuciyeyu vin zasnuvav Ostdeutsche Post yakij stav ruporom jogo politichnih idej U nomu vin vistupav za nimecku a ne federalistsku Avstriyu yaka pislya provalu zagalnonimeckogo rishennya v 1848 52 rr povinna prinajmni vstupiti v tisni ekonomichni ta vijskovi zv yazki z inshimi nimeckimi derzhavami Pislya togo yak pid chas revolyucijnih zavorushen vidannya dovelosya timchasovo prizupiniti i vin perebuvav pid naglyadom policiyi vin vidnoviv robotu nad Ostdeutsche Post u 1853 roci Pislya zakinchennya Nimeckoyi konfederaciyi v 1866 roci a razom z cim i vsih politichnih nadij gazeta bula ostatochno pripinena Yak redaktor Grenzbote ta Ostdeutsche Post Kuranda buv odnim iz vidatnih predstavnikiv liberalizmu v Avstriyi i takim chinom zrobiv jogo pochutim Fabrikiyak avtor Ostannya bila troyanda 1834 dramatichna poema Prussiya i yevreyi V Prikordonni poslanci drugij kurs pershij semestr s 301 306 onlajn Belgiya z chasiv yiyi revolyuciyi Lejpcig 1846 462 storinki onlajn yak redaktor Prikordonni poslanci shotizhnya 1841 1848 Drugij rik pershij semestr Lejpcig 1842 748 storinok onlajn Tretij kurs drugij semestr II Tom Lejpcig 1844 612 stor Chetvertij kurs I semestr I tom 622 storinki onlajn Poshta Shidnoyi Nimechchini gazeta 1848 1866 Neruhomist Ekonomichna gazeta dlya vsiyeyi Avstriyi 1859PrimitkiDeutsche Nationalbibliothek Record 116615923 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Czech National Authority Database d Track Q13550863 Dr Constant v Wurzbach Kuranda Ignaz Biographisches Lexikon des Kaiserthums Oesterreich enthaltend die Lebensskizzen der denkwurdigen Personen welche seit 1750 in den osterreichischen Kronlandern geboren wurden oder darin gelebt und gewirkt haben Wien 1856 Vol 13 S 407 d Track Q88819181d Track Q665807 BillionGraves 2011 d Track Q37774202 Gaugusch G Wer einmal war Das judische Grossburgertum Wiens 1800 1938 A K Wien Amalthea Signum Verlag 2011 S 1600 1602 ISBN 978 3 85002 750 2 d Track Q1741d Track Q20171962d Track Q453381d Track Q65932290d Track Q65932454 Gaugusch G Wer einmal war Das judische Grossburgertum Wiens 1800 1938 A K Wien Amalthea Signum Verlag 2011 S 1601 ISBN 978 3 85002 750 2 d Track Q1741d Track Q20171962d Track Q453381d Track Q65932290d Track Q65932454 Gaugusch G Wer einmal war Das judische Grossburgertum Wiens 1800 1938 A K Wien Amalthea Signum Verlag 2011 S 1600 1601 ISBN 978 3 85002 750 2 d Track Q1741d Track Q20171962d Track Q453381d Track Q65932290d Track Q65932454LiteraturiConstantin von Wurzbach Kuranda Ignaz In 13 Theil Kaiserlich konigliche Hof und Staatsdruckerei Wien 1865 S 407 416 Digitalisat O Doublier Kuranda Ignaz Allgemeine Deutsche Biographie Leipzig 1906 Band 51 S 445 450 Hanus Karner Kuranda Ignaz In Osterreichisches Biographisches Lexikon 1815 1950 OBL Vol 4 Verlag der Osterreichischen Akademie der Wissenschaften Vienna 1969 p 363 Gerhard Winkler Kuranda Ignaz Neue Deutsche Biographie Berlin 1982 Band 13 S 320 f Digitalisat Felix Czeike Genrih Best Vilgelm Vege Biografichnij dovidnik deputativ Frankfurtskih nacionalnih zboriv 1848 49 Droste Dusseldorf 1998 ISBN 3 7700 0919 3 s 213 214 Syuzanna Blyumesberger Mihael Doppelgofer Gabriele Maute Dovidnik avstrijskih avtoriv yevrejskogo pohodzhennya 18 20 Stolittya Tom 2 J R Vidano Avstrijskoyu nacionalnoyu bibliotekoyu Zaur Myunhen 2002 ISBN 3 598 11545 8 s 765 VebposilannyaIgnaz Kuranda Baza danih chleniv Prusskoyi nacionalnoyi asambleyi BIORAB Frankfurt 30 sichnya 2016 u Wayback Machine tochnij nabir danih neobhidno viznachiti za dopomogoyu funkciyi poshuku Prezident yevrejskoyi gromadi u Vidni z 1853 roku Ignaz Kuranda