У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Івлєв Івлєв Трохименко Трохим Васильович 1880 1958 в деяких джерела за

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Івлєв.

Івлєв (Трохименко) Трохим Васильович (1880 — 1958?, в деяких джерела зазначається 1933 рік і місце смерті місто Суми) — український актор і співак (баритон, бас). Відомий за виступами в Театрі Руської Бесіди (1910) і Театрі Миколи Садовського (1911–1919).

Івлєв Трохим Васильович
у ролі Енея (1911)
у ролі Енея (1911)
Ім'я при народженні	Трохим Трохименко
Інші імена	Ілько Івлів, Трофим Івлів
Народився	1880
Помер	1958?
Громадянство	Україна
Діяльність	драматичний актор, співак (бас-баритон)
Дружина	Івлєва Тетяна, актриса Театру Миколи Садовського

Життєпис

Артистичну діяльність розпочав у трупах Д. Гайдамаки і М. Ярошенка.

На запрошення Й. Стадника, який приїздив до Києва у пошуках наддріпрянських акторів для трупи театру «Руська бесіда» у 1910 році Трохим Івлєв переїхав до Львова. Там він став досить популярним. Американський адвокат українського походження Зенон Нижанківський, який у 1910 навчався у Дрогобицькій гімназії ім. Франца Йосифа І, і бував на спектаклях Руського театру згадував: «на короткий час появився на театральному небокраї блискучий метеор — Трофим Івлів (бас-баритон). Його креація Мефіста в опері „Фавст“ просто зелектризувала публіку драматичною експресією і вокальною майстерністю.»

Та вже у 1911 він дебютує у Києві в Театрі Миколи Садовського в партії Стольника («Галька» С. Монюшка). Виступ був настільки вдалим, що всі вітали М. Садовського з цінним поповненням трупи.

Про роботу Трохима Івлєва у Садовського Василь Василько згадував наступне: «Співак — бас дуже широкого діапазону, великої сили й приємного тембру… Співав і баритонні партії… Його найкращою роллю був Халява („Вій“) — глибокохудожній гоголівський тип „богослова“, а також Голова в „Утопленій“ М. Лисенка. Іноді грав і драматичні ролі, наприклад, Козака-бандуриста у п'єсі Б. Грінченка „Серед бурі“, Хмари у „Мазепі“ Ю. Словацького.».

У січні 1919 М. Садовський вирішив покинути Київ і виїхати до Вінниці, де тимчасово перебувала Директорія УНР. Разом з ним серед інших акторів виїхав і Трохим Івлєв.

У 1920–1923 виступав у Вінницькому музично-драматичному театрі, згодом у Харківському пересувному театрі.

У 1923–1933 — актор Артемівського українського музично-драматичного театру ім. Артема на Донеччині.

Особисте життя

Дружина Тетяна Івлєва — українська актриса, працювала в Театрі Миколи Садовського хористкою, згодом перейшла на ролі травесті: Матюша («Суєта» І. Карпенка-Карого), Мацюсь («Зачароване коло» Л. Риделя), Мишко («Ревізор» М. Гоголя) та ін. Залишились її спогади про Трохима Васильовича.

Ролі

Стольник («Галька» С. Монюшка) — дебютна роль в Театрі М. Садовського (1911)
Абдула Бакі («Бранка Роксолана» Д. Січинського) — перший виконавець (1912)
Халява («Вій» М. Гоголя) — його найкраща роль
Мельник («Казка старого млина» С. Черкасенка) (1914)
Є. Онєгін (однойменна опера П. Чайковського)
Султан («Запорожець за Дунаєм» С. Гулака-Артемовського)
Іван («Катерина» М. Аркаса)
Еней («Енеїда» М. Лисенка)
Голова («Утоплена» М. Лисенка)
Крушина («Продана наречена» Б. Сметани)
Козак-бандурист («Серед бурі» Б. Грінченка)
Хмара («Мазепа» Ю. Словацького)
Маркіз («Корневільські дзвони» Р. Планкетта)
Панько («Сорочинський ярмарок» М. Мусоргського)

Примітки

Кудрицький Анатолій Вікторович. Мистецтво України: біографічний довідник. К.: 1997. — c. 273
Український драматичний театр: нариси історії в двох томах. Т. 1. Дожовтневий період. Інститут мистецтвознавства ім. М. Т. Рильського. — К.: Наукова думка, 1967. — с. 427
(PDF). Архів оригіналу (PDF) за 29 серпня 2019. Процитовано 28 березня 2015.
Василько В. С. Театру віддане життя — К.: Мистецтво, 1984. — с. 39-40
Василько В. Микола Садовський та його театр. К.: 1962. с. 191
(PDF). Архів оригіналу (PDF) за 29 грудня 2014. Процитовано 18 травня 2022.
Івлєва Тетяна. Спогади про Трохима Івлєва // Приватний архів І. Лисенка.
(PDF). Архів оригіналу (PDF) за 16 лютого 2015. Процитовано 27 березня 2015.

Посилання

Лисенко, І. М. Івлєв Трохим Васильович / І. М. Лисенко. — c. 174-175 // Енциклопедія Сучасної України [Текст] / Ін-т енциклопедичних досліджень НАН України; співголов. І. М. Дзюба. — К. : Поліграфкнига, 2001 — Т. 11: Зор — Как. — 2011
Івлєв Трохим Васильович // Українська музична енциклопедія. У 2 т. Т. 2. [Е – К] / гол. редкол. Г. Скрипник. — Київ : Видавництво Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології НАН України, 2008. — С. 188-189.
Митці України. — Київ, 1992. с. 275;
Пружанский А. М. Отечественные певцы. 1750–1917: Словарь. — Изд. 2-е испр. и доп., электронное. — М., 2008.
Лисенко Іван. Словник співаків України. — Київ. 1997. с. 120.
(рос.)

[KUDR-1] Кудрицький Анатолій Вікторович. Мистецтво України: біографічний довідник. К.: 1997. — c. 273

[2] Український драматичний театр: нариси історії в двох томах. Т. 1. Дожовтневий період. Інститут мистецтвознавства ім. М. Т. Рильського. — К.: Наукова думка, 1967. — с. 427

[3] (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 29 серпня 2019. Процитовано 28 березня 2015.

[4] Василько В. С. Театру віддане життя — К.: Мистецтво, 1984. — с. 39-40

[Vas-5] Василько В. Микола Садовський та його театр. К.: 1962. с. 191

[6] (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 29 грудня 2014. Процитовано 18 травня 2022.

[7] Івлєва Тетяна. Спогади про Трохима Івлєва // Приватний архів І. Лисенка.

[8] (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 16 лютого 2015. Процитовано 27 березня 2015.