Іван Шишман болг Иван Шишман помер 3 червня 1395 болгарський цар у 1371 1395 роках разом із братом Іваном Срациміром був

Іван Шишман (болг. Иван Шишман, помер 3 червня 1395) — болгарський цар у 1371–1395 роках; разом із братом Іваном Срациміром був одним з двох останніх болгарських царів. Син царя Івана Александра.

Іван Шишман
Иван Шишман

Цар Болгарії

1371 — 1395

Попередник:

Іван Александр

Наступник:

Іван Срацимір

Народження:

невідомо
Велико-Тирново, Друге Болгарське царство

Смерть:

3 червня 1395
Нікопол, Друге Болгарське царство

Причина смерті:

обезголовлення

Поховання:

Нікопол

Країна:

Друге Болгарське царство

Релігія:

Рід:

Батько:

Мати:

Шлюб:

^d, ^d і Q124128372?

Діти:

^d, Йосип II (патріарх Константинопольський), Q12282906? і ^d

Автограф:

Медіафайли у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Іван Шишман (художник).

Ще за життя батька (бл. 1356) був коронований як співправитель, що призвело до погіршення стосунків з його братом Іваном Срациміром, який, бувши правителем Відінської області, почав відокремлюватись від Тирновского царства й перетворився на незалежного правителя. Після смерті батька правив Тирновським царством: одним із двох царств, на які розділилась Болгарія. Тирновське царство складалось зі столиці Тирново та східної Болгарії, з частиною Фракії, що лишилась за нею. Його брат, цар Іван Срацимір, володів Відінським царством (столиця місто Відін і західна Болгарія).

На самому початку його правління, у 1371–1372 роках, на Болгарію нападали турки, але Іван Шишман зумів врятуватись через поступки частиною своїх володінь. Після цього вів майже самостійну війну з турками: з 1371 до 1378 — в районі Фракії та Софії, з 1381 до 1386 — знову в області Софії, у 1388–1389 — у східній частині своїх володінь, з 1391 до 1393 — також у східній частині володінь, але вже разом зі своїм васалом і родичем влаським князем Мірчо Старим. У 1393–1394 роках турки взяли столицю царства, Тирново, а потім, 1395 й останню столицю, місто Нікопол, скинувши Івана Шишмана.

Джерела

Энциклопедический словарь : в 86 т. (82 т. и 4 доп.). — СПб. : Ф. А. Брокгауз, И. А. Ефрон, 1890—1907. (рос.)

Це незавершена стаття про монарха, династію чи її представника (представницю).
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.