Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Іва́н Микола́йович Чаба́нов (нар. 15 жовтня 1923 — пом. 4 листопада 2001) — командир кулеметного розрахунку 108-го гвардійського стрілецького полку 36-ї гвардійської стрілецької дивізії, гвардії старший сержант, повний кавалер ордена Слави.
| Чабанов Іван Миколайович | |||||
|---|---|---|---|---|---|
 | |||||
| Народження | 15 жовтня 1923 село Новопавлівка | ||||
| Смерть | 4 листопада 2001 (78 років) Туапсе | ||||
| Поховання | Краснодарський край | ||||
| Країна |  СРСР, Росія | ||||
| Приналежність |  Радянська армія | ||||
| Рід військ | піхота | ||||
| Роки служби | 1944–1949 | ||||
| Звання | старшина | ||||
| Війни / битви | Німецько-радянська війна Умансько-Ботошанська операція Яссько-Кишинівська операція Віденська операція | ||||
| Нагороди |
| ||||
Біографія
Іван Миколайович Чабанов народився 15 вересня 1923 року в селі Новопавлівка Первомайського району Миколаївської області в селянській родині. Українець. Після закінчення семирічки в селі Лиса Гора, навчався на курсах механізаторів. Працював трактористом в Бандурській МТС.
В роки Німецько-радянської війни перебував на окупованій території, брав активну участь у підпільному визвольному русі.
Після визволення Новопавлівки від німецьких загарбників був призваний до лав Червоної Армії і направлений в 36-у гвардійську стрілецьку дивізію 7-ї гвардійської армії 2-го Українського фронту. Став командиром кулеметного розрахунку. Брав участь у визволенні Миколаївської й Одеської областей, Молдови.
23 серпня 1944 року на лівому березі річки Прут в бою біля села Буда (Румунія) німецька піхота під прикриттям танків пішла в атаку. Гвардії старший сержант Чабанов зі своїм розрахунком вибрав вигідну позицію і вдарив зі свого «Максима», відсікаючи ворожу піхоту. Втративши кілька танків від вогню артилерії, німці відступили. В цей час радянські війська пішли в контратаку і на плечах відступаючого ворога увірвались до населеного пункту, сіючи паніку в обороні німців. Під прикриттям артилерії Прут було форсовано. За виявлену винахідливість і мужність при відсіканні піхоти від танків противника, забезпечення наступальних дій радянських воїнів та оволодіння важливим пунктом при форсуванні ріки, І. М. Чабанов був нагороджений орденом Слави 3-го ступеня.
Після закінчення Яссько-Кишинівської операції радянські війська в Карпатах, на кордоні Румунії і Угорщини вели запеклі бої. Німці, користуючись природними перешкодами, створили безліч укріплень. Особливо важкі бої зав'язались в районі міста Брецку (Румунія). Єдина дорога до міста вела через ущелину, яку перегородили німці. Рішенням командира 36-ї гвардійської стрілецької дивізії один полк, а саме 108-й гвардійський, було послано в обхід через гори. Проте під час спуску з гір 3 вересня 1944 року, ворог побачив наших солдат і пішов в контратаку. Полк був оточений. Під сильним мінометним вогнем ворога радянські воїни залягли. В цей час в секторі оборони розрахунку гвардії старшого сержанта Чабанова німці між деревами пішли в атаку. Короткими чергами кулеметники стримували наступаючих, аж допоки не закипіла вода в кожусі кулемета і не вибило корок. Тоді І. М. Чабанов переповз до кулемета сержанта Марчинського і з нього продовжував вогонь по ворогу. Німці не витримали і відступили. Наказом від 23 вересня гвардії старший сержант І. М. Чабанов нагороджений орденом Слави 2-го ступеня.
6 грудня 1944 року під час прориву ворожої оборони на підступах до Будапешта, Чабанов зі своїм розрахунком висунувся вперед і підтримував атаку стрілецького батальйону. При цьому знищив 3 кулеметних розрахунки ворога і понад 10 автоматників. 11 грудня під вогнем противника усунув несправність кулемета і знищив понад 10 гітлерівців. Указом Президії Верховної Ради СРСР від 28 квітня 1945 року гвардії старшого сержанта Чабанова І. М. нагороджено орденом Слави 1-го ступеня.
Брав участь в Параді Перемоги в Москві, на Червоній площі в червні 1945 року.
В 1949 році гвардії старшина Чабанов І. М. був демобілізований. Оселився в місті Туапсе Краснодарського краю. До виходу на пенсію працював начальником відділення пожежно-сторожової охорони на Північно-Кавказькій залізниці. Брав активну участь в патріотичному вихованні молоді.
В 1990 році взяв участь в ювілейному параді Перемоги.
Помер 4 листопада 2001 року.
Нагороди
- орден Вітчизняної війни 1-го ступеня (06.04.1985 р.)
- орден Слави 1-го ступеня (28.04.1945 р. — № 70)
- орден Слави 2-го ступеня (23.09.1944 р. — № 4927)
- орден Слави 3-го ступеня (31.08.1944 р. — № 121223)
- медалі
Література
- Кавалеры ордена Славы трех степеней. Биографический словарь,М.: Воениздат, 2000.
Посилання
- на сайті «Герои страны» [ 31 березня 2014 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Iva n Mikola jovich Chaba nov nar 15 zhovtnya 1923 pom 4 listopada 2001 komandir kulemetnogo rozrahunku 108 go gvardijskogo strileckogo polku 36 yi gvardijskoyi strileckoyi diviziyi gvardiyi starshij serzhant povnij kavaler ordena Slavi Chabanov Ivan MikolajovichNarodzhennya15 zhovtnya 1923 1923 10 15 selo NovopavlivkaSmert4 listopada 2001 2001 11 04 78 rokiv TuapsePohovannyaKrasnodarskij krajKrayina SRSR RosiyaPrinalezhnist Radyanska armiyaRid vijskpihotaRoki sluzhbi1944 1949ZvannyastarshinaVijni bitviNimecko radyanska vijna Umansko Botoshanska operaciya Yassko Kishinivska operaciya Videnska operaciyaNagorodi U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Chabanov BiografiyaIvan Mikolajovich Chabanov narodivsya 15 veresnya 1923 roku v seli Novopavlivka Pervomajskogo rajonu Mikolayivskoyi oblasti v selyanskij rodini Ukrayinec Pislya zakinchennya semirichki v seli Lisa Gora navchavsya na kursah mehanizatoriv Pracyuvav traktoristom v Bandurskij MTS V roki Nimecko radyanskoyi vijni perebuvav na okupovanij teritoriyi brav aktivnu uchast u pidpilnomu vizvolnomu rusi Pislya vizvolennya Novopavlivki vid nimeckih zagarbnikiv buv prizvanij do lav Chervonoyi Armiyi i napravlenij v 36 u gvardijsku strilecku diviziyu 7 yi gvardijskoyi armiyi 2 go Ukrayinskogo frontu Stav komandirom kulemetnogo rozrahunku Brav uchast u vizvolenni Mikolayivskoyi j Odeskoyi oblastej Moldovi 23 serpnya 1944 roku na livomu berezi richki Prut v boyu bilya sela Buda Rumuniya nimecka pihota pid prikrittyam tankiv pishla v ataku Gvardiyi starshij serzhant Chabanov zi svoyim rozrahunkom vibrav vigidnu poziciyu i vdariv zi svogo Maksima vidsikayuchi vorozhu pihotu Vtrativshi kilka tankiv vid vognyu artileriyi nimci vidstupili V cej chas radyanski vijska pishli v kontrataku i na plechah vidstupayuchogo voroga uvirvalis do naselenogo punktu siyuchi paniku v oboroni nimciv Pid prikrittyam artileriyi Prut bulo forsovano Za viyavlenu vinahidlivist i muzhnist pri vidsikanni pihoti vid tankiv protivnika zabezpechennya nastupalnih dij radyanskih voyiniv ta ovolodinnya vazhlivim punktom pri forsuvanni riki I M Chabanov buv nagorodzhenij ordenom Slavi 3 go stupenya Pislya zakinchennya Yassko Kishinivskoyi operaciyi radyanski vijska v Karpatah na kordoni Rumuniyi i Ugorshini veli zapekli boyi Nimci koristuyuchis prirodnimi pereshkodami stvorili bezlich ukriplen Osoblivo vazhki boyi zav yazalis v rajoni mista Brecku Rumuniya Yedina doroga do mista vela cherez ushelinu yaku peregorodili nimci Rishennyam komandira 36 yi gvardijskoyi strileckoyi diviziyi odin polk a same 108 j gvardijskij bulo poslano v obhid cherez gori Prote pid chas spusku z gir 3 veresnya 1944 roku vorog pobachiv nashih soldat i pishov v kontrataku Polk buv otochenij Pid silnim minometnim vognem voroga radyanski voyini zalyagli V cej chas v sektori oboroni rozrahunku gvardiyi starshogo serzhanta Chabanova nimci mizh derevami pishli v ataku Korotkimi chergami kulemetniki strimuvali nastupayuchih azh dopoki ne zakipila voda v kozhusi kulemeta i ne vibilo korok Todi I M Chabanov perepovz do kulemeta serzhanta Marchinskogo i z nogo prodovzhuvav vogon po vorogu Nimci ne vitrimali i vidstupili Nakazom vid 23 veresnya gvardiyi starshij serzhant I M Chabanov nagorodzhenij ordenom Slavi 2 go stupenya 6 grudnya 1944 roku pid chas prorivu vorozhoyi oboroni na pidstupah do Budapeshta Chabanov zi svoyim rozrahunkom visunuvsya vpered i pidtrimuvav ataku strileckogo bataljonu Pri comu znishiv 3 kulemetnih rozrahunki voroga i ponad 10 avtomatnikiv 11 grudnya pid vognem protivnika usunuv nespravnist kulemeta i znishiv ponad 10 gitlerivciv Ukazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi SRSR vid 28 kvitnya 1945 roku gvardiyi starshogo serzhanta Chabanova I M nagorodzheno ordenom Slavi 1 go stupenya Brav uchast v Paradi Peremogi v Moskvi na Chervonij ploshi v chervni 1945 roku V 1949 roci gvardiyi starshina Chabanov I M buv demobilizovanij Oselivsya v misti Tuapse Krasnodarskogo krayu Do vihodu na pensiyu pracyuvav nachalnikom viddilennya pozhezhno storozhovoyi ohoroni na Pivnichno Kavkazkij zaliznici Brav aktivnu uchast v patriotichnomu vihovanni molodi V 1990 roci vzyav uchast v yuvilejnomu paradi Peremogi Pomer 4 listopada 2001 roku Nagorodiorden Vitchiznyanoyi vijni 1 go stupenya 06 04 1985 r orden Slavi 1 go stupenya 28 04 1945 r 70 orden Slavi 2 go stupenya 23 09 1944 r 4927 orden Slavi 3 go stupenya 31 08 1944 r 121223 medaliLiteraturaKavalery ordena Slavy treh stepenej Biograficheskij slovar M Voenizdat 2000 Posilannyana sajti Geroi strany 31 bereznya 2014 u Wayback Machine