Іван Дмитрович Шем якін до 1446 після 1471 син великого князя Московського Дмитра Шем яки Іван Дмитрович Шем якін Князь

Московські князі в договорах з сусідами (наприклад, з Новгородом — 1456 і 1471, з Твер'ю - 1464 і 1485) ставили умовою неприйняття ними Шем'якіна, як зрадника і вигнанця. Коли помер Іван - невідомо. З чотирьох його синів, яких згадують московські родовідні, в літописах найчастіше фігурує молодший, Василь Шем'ячіч, який повернувся в підданство до московського князя.

А. Бобров висунув гіпотезу про тотожність Івана Шемякіна і знаменитого книжника Ефросина.

Примітки

Бобров А. Г. Попытка одного отождествления: (Князь Иван Дмитриевич = инок Ефросин) // Псков в российской и европейской истории. М., 2003. Т. 2. С. 270—278; Бобров А. Г. Ранний период биографии князя Ивана Дмитриевича, священноинока Ефросина Белозерского: (Опыт реконструкции) [ 11 березня 2022 у Wayback Machine.] // Книжные центры Древней Руси: Кирилло-Белозерский монастырь. СПб., 2008. С. 94—172.

Джерела

генеалогічні таблиці [ 28 січня 2021 у Wayback Machine.]
Иоанн Димитриевич Шемякин // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)

[1] Бобров А. Г. Попытка одного отождествления: (Князь Иван Дмитриевич = инок Ефросин) // Псков в российской и европейской истории. М., 2003. Т. 2. С. 270—278; Бобров А. Г. Ранний период биографии князя Ивана Дмитриевича, священноинока Ефросина Белозерского: (Опыт реконструкции) [ 11 березня 2022 у Wayback Machine.] // Книжные центры Древней Руси: Кирилло-Белозерский монастырь. СПб., 2008. С. 94—172.