Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

місце поховання Мухйіддін Абу Абдуллах Мухаммад ібн Алі аль Андалусіїараб محي الدين ابن عربي ПсевдоIbn Arabi Sheikh Akba

Ібн Арабі

Ібн Арабі

Мухйіддін Абу Абдуллах Мухаммад ібн Алі аль-Андалусії
араб. محي الدين ابن عربي‎
image
ПсевдоIbn 'Arabi, Sheikh Akbar[1]
Народився28 травня 1165(1165-05-28)
Мурсія
Помер10 листопада 1240(1240-11-10) (75 років)
Дамаск, Аббасидський халіфат[2]
КраїнаАль-Андалус
image Альмохади[d][3]
Діяльністьфілософ, письменник
Галузьсуфізм
Вчителіd, d і d
Відомі учніСадр ад-дін аль-Кунаві[4]
Знання моварабська[5][6]
Magnum opusd, d і d
Конфесіяіслам, сунізм і суфізм

Мухйіддін Абу Абдуллах Мухаммад ібн Алі аль-Андалусії (28 липня 1165, Мурсія - 10 листопада 1240, Дамаск) - ісламський богослов з Іспанії, найбільший представник і теоретик суфізму. Отримав прізвисько «найбільший учитель» (аш-Шайх ал-акбар).

Ібн Арабі розробив вчення про єдність буття (Вахдат ал-вуджуд), що заперечує відмінності Бога і світу. Критики (Ібн Таймійя та ін.) Бачили в цьому вченні пантеїзм, прихильники - істинний монотеїзм (таухид). Відстоював концепцію досконалої людини (аль-Інсан аль-камиль).

Ібн аль-Арабі багато подорожував, його поїздки та враження мали як правило містичну суфійську інтерпретацію. За його розповідями, він тричі зустрічався з Хізіром. Залишив близько 800 творів [джерело не вказано 908 днів].

Біографія

Його повне ім'я: Абу Абдуллах Мухаммад ібн Алі ібн Мухаммад ібн Арабі аль-Хатімі ат-Таї аль-Андалусії, він також носив почесне прізвисько (лакаб) Мухйіддін («чистота релігії»). Ібн Арабі народився в знатній арабської сім'ї в місті Мурсія, в той час в Андалузії правили султани Альморавіди. У його оточенні були як знатні вельможі, так і аскети і подвижники. Ібн Арабі отримав гарну освіту в Севільї (Ішбілія), яка стає столицею і культурним центром династії Альмохадів.

У 1172 році в результаті реконкісти мусульмани зазнали тяжкої поразки. Він відмовляється від кар'єри чиновника і готується до духовного шляху. В 1180 році він зустрічався в Кордові з Ібн Рушдом (Аверроесом). Остаточно він стає суфієм в 1184 році, його вчителем стає аль-Урайбі. У процесі суфійської практики він зустрічається з численними людьми - авторитетними вченими і богословами, а також зі мандрівними аскетами і практиками екстазу.

У 1193 він залишає Андалузію і пускається в мандри по Магрибу (Північній Африці). З цього моменту починаються його наповнені містичними переживаннями подорожі, під час яких він тричі зустрічається з Хізір. Відображення цього періоду життя можна знайти в його праці «Святий дух» і в трактаті «Мекканські одкровення». У Тунісі він зустрічається з Абу Мадьяном, видатним суфійським учителем того часу.

Після повернення в Андалузію, він знову прямує в Магриб, і з 1195 по 1197 роки живе в Фесі, де спілкується з численними вченими, містиками і суфіямі. У цей час арабські володіння в Андалузії знаходяться під загрозою захоплення з боку кастильського короля Альфонсо VIII, в Фесі виникають серйозні суперечки з приводу сенсу буття, і до Ібн Арабі приходить ряд одкровень. У нього з'являється чимало учнів і послідовників, для яких він пише численні настанови.

Тоді він відмовляється від пропозиції посаді з боку магрибського султана і повертається знову в Андалузію, в Мурсію і Гранаду, відвідуючи також суфійську школу в Альмерії. Тоді він вже готується до хаджу, і в 1200 назавжди залишає Андалузію, перебравшись в Марракеш.

У Марракеші його відвідує одкровення, в якому він перетворився на птицю, ширяючу навколо Божественного Трону, і отримує вказівку попрямувати в хадж, взявши собі в супутники Мухаммада аль-Хассара, вченого з Феса. Він їде в Фес, потім в Беджаія а потім в Туніс, знову зустрічаючись з Абу Мадьяном.

У 1202 він прямує до Мекки, куди добирається через Олександрію і Каїр, де в цей час після кількох неврожаїв виник страшний голод. По дорозі в Мекку він відвідує Єрусалим і Хеврон, поклоняється могил патріархів, звідки їде в Медину, і в тому ж році опиняється в Мецці.

У Мецці він починає роботу над «мекканских одкровеннями», які стають справою його життя. Тоді у нього виникає безліч учнів, число яких ще більше зростає під час його наступних подорожей. Тоді ж у Мецці він знайомиться з сельджукским вельможею Маджаддіном аль-Румі, з яким зберігає міцну дружбу аж до його смерті, і далі подорожує з його караваном в Багдад і до Коньї.

У 1205 він прямує в Багдад.

У 1207 він знову прямує в Єгипет і здійснює ще одну поїздку в Мекку.

Далі він направляється в сельджукську столицю - місто Конья. Його візит має великий вплив на суфізм в Персії і навіть в Індії.


З 1223 проживав в Дамаску, де помер в 1240 році.

Критика

Ібн Хальдун, присвячуючи суфізму цілу главу у своїй праці «Мукаддіма», згадує Ібн Арабі: «Представники суфіїв і мутакаллимов далеко зайшли в питанні одкровення і в тому, що знаходиться за межами свідомості. І багато з них дійшли до пантеїзму і єдиності, як ми вказали на це. Вони виклали свої погляди в текстах, як аль-Хараві у своїй книзі "аль-Макамат"; їм послідував Ібн Арабі і Ібн Сабін (араб.), а також Ібн аль-Афіф (араб.), Ібн аль-Фарід і ан-Наджм аль-Ісра у своїх поемах »

Публікації творів російською мовою

  • Мекканські одкровення (ал-Футухат ал-маккійа). Введення і переклади А. Д. Книша. СПб .: Центр «Петербурзьке сходознавство», 1995. - . Містить переклади творів «Зображення кіл, що охоплюють подобу людини Творцю і створеним світу», «Пута для підготовлюваного вскочити» і фрагменти трактату «Мекканські одкровення».
  • Настанови шукає Бога. Переклад і коментарі А. В. Смирнова. - В кн .: Середньовічна арабська філософія: проблеми та рішення. М .: «Східна література», 1998, с. 296-338.
  • Геми мудрості. Переклад В. А. Смирнова. Вид .: Бейрут, 1980; рус. - В кн .: Смирнов А. В. Великий шейх суфізму (досвід парадигмального аналізу філософії Ібн Арабі). М., 1993, с. 145-321.

Примітки

  1. http://collection.britishmuseum.org/id/person-institution/187855
  2. Deutsche Nationalbibliothek Record #1049514602 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
    d:Track:Q27302d:Track:Q36578
  3. http://www.britannica.com/EBchecked/topic/295765/Islamic-world/26925/The-Almohad-dynasty
  4. https://archive.org/details/rumisworldlifewo0000schi — С. 7.
  5. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  6. CONOR.Sl
    d:Track:Q16744133

Джерела

  • Книш А. Д., Світогляд Ібн Арабі. // Релігії світу, 1984. М., 1984.
  • Смирнов А. В., Великий шейх суфізму (досвід парадигмального аналізу філософії Ібн Арабі). Москва, Наука (видавнича фірма «Східна література»), 1993.
  • Смирнов А. В., Філософія Миколи Кузанськогоабі і Микола Бердяєв (про два типи містичного філософствування) // Паралелі (Росія — Схід — Захід). Альманах філософської компаративістики, Випуск 1. — Филос. т-во СРСР, М., 1991, с.109-143; передруковано в: Християни і мусульмани: проблеми діалогу. *Хрестоматія (упор. А.Журавський). М.: ББИ, 2000, с.402-434.
  • Смирнов А. В., Підстави етики у філософії Ібн Арабі (замість Введення) // Середньовічна арабська філософія: проблеми та рішення. М., Східна література, 1998, с.296-319
  • Воробйов Д. А., Час-вічність у вченні ал-Халладжа і Ібн Арабі. Історико-філософський щорічник-2000. М., 2001. с. 366—377.
  • Анвар Етін, Пророчі еталони в ісламській і християнської духовності по витворам Ібн Арабі і Майстра Екхарта // Страніци.2004. № 9: 2. С. 205—225.
  • Ібн Арабі / Нова філософська енци і Ібн Арабі: два типу раціоналізації містицизму // Бог, людина, суспільство в традиційних культурах Сходу. — М., Наука, 1993, с.156-175.
  • Смирнов А. В., Шлях до Істини: Ібн Арклопедія: в 4 т. / Попер. наук.-ред. ради В. С. Стьопін. — 2-е вид., Испр. і доп. — М.: Думка, 2010. — 2816 с. — 5000 екз. — .
  • Алі-заде А. А., Ібн Арабі (архів) // Ісламський енциклопедичний словник. — М.: Ансар, 2007. — 400 с. — (Золотий фонд ісламської думки). — 3000 екз. — .


Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

misce pohovannya Muhjiddin Abu Abdullah Muhammad ibn Ali al Andalusiyiarab محي الدين ابن عربي PsevdoIbn Arabi Sheikh Akbar 1 Narodivsya28 travnya 1165 1165 05 28 MursiyaPomer10 listopada 1240 1240 11 10 75 rokiv Damask Abbasidskij halifat 2 KrayinaAl Andalus Almohadi d 3 Diyalnistfilosof pismennikGaluzsufizmVchitelid d i dVidomi uchniSadr ad din al Kunavi 4 Znannya movarabska 5 6 Magnum opusd d i dKonfesiyaislam sunizm i sufizm Mediafajli u Vikishovishi Muhjiddin Abu Abdullah Muhammad ibn Ali al Andalusiyi 28 lipnya 1165 Mursiya 10 listopada 1240 Damask islamskij bogoslov z Ispaniyi najbilshij predstavnik i teoretik sufizmu Otrimav prizvisko najbilshij uchitel ash Shajh al akbar Ibn Arabi rozrobiv vchennya pro yednist buttya Vahdat al vudzhud sho zaperechuye vidminnosti Boga i svitu Kritiki Ibn Tajmijya ta in Bachili v comu vchenni panteyizm prihilniki istinnij monoteyizm tauhid Vidstoyuvav koncepciyu doskonaloyi lyudini al Insan al kamil Ibn al Arabi bagato podorozhuvav jogo poyizdki ta vrazhennya mali yak pravilo mistichnu sufijsku interpretaciyu Za jogo rozpovidyami vin trichi zustrichavsya z Hizirom Zalishiv blizko 800 tvoriv dzherelo ne vkazano 908 dniv BiografiyaJogo povne im ya Abu Abdullah Muhammad ibn Ali ibn Muhammad ibn Arabi al Hatimi at Tayi al Andalusiyi vin takozh nosiv pochesne prizvisko lakab Muhjiddin chistota religiyi Ibn Arabi narodivsya v znatnij arabskoyi sim yi v misti Mursiya v toj chas v Andaluziyi pravili sultani Almoravidi U jogo otochenni buli yak znatni velmozhi tak i asketi i podvizhniki Ibn Arabi otrimav garnu osvitu v Sevilyi Ishbiliya yaka staye stoliceyu i kulturnim centrom dinastiyi Almohadiv U 1172 roci v rezultati rekonkisti musulmani zaznali tyazhkoyi porazki Vin vidmovlyayetsya vid kar yeri chinovnika i gotuyetsya do duhovnogo shlyahu V 1180 roci vin zustrichavsya v Kordovi z Ibn Rushdom Averroesom Ostatochno vin staye sufiyem v 1184 roci jogo vchitelem staye al Urajbi U procesi sufijskoyi praktiki vin zustrichayetsya z chislennimi lyudmi avtoritetnimi vchenimi i bogoslovami a takozh zi mandrivnimi asketami i praktikami ekstazu U 1193 vin zalishaye Andaluziyu i puskayetsya v mandri po Magribu Pivnichnij Africi Z cogo momentu pochinayutsya jogo napovneni mistichnimi perezhivannyami podorozhi pid chas yakih vin trichi zustrichayetsya z Hizir Vidobrazhennya cogo periodu zhittya mozhna znajti v jogo praci Svyatij duh i v traktati Mekkanski odkrovennya U Tunisi vin zustrichayetsya z Abu Madyanom vidatnim sufijskim uchitelem togo chasu Pislya povernennya v Andaluziyu vin znovu pryamuye v Magrib i z 1195 po 1197 roki zhive v Fesi de spilkuyetsya z chislennimi vchenimi mistikami i sufiyami U cej chas arabski volodinnya v Andaluziyi znahodyatsya pid zagrozoyu zahoplennya z boku kastilskogo korolya Alfonso VIII v Fesi vinikayut serjozni superechki z privodu sensu buttya i do Ibn Arabi prihodit ryad odkroven U nogo z yavlyayetsya chimalo uchniv i poslidovnikiv dlya yakih vin pishe chislenni nastanovi Todi vin vidmovlyayetsya vid propoziciyi posadi z boku magribskogo sultana i povertayetsya znovu v Andaluziyu v Mursiyu i Granadu vidviduyuchi takozh sufijsku shkolu v Almeriyi Todi vin vzhe gotuyetsya do hadzhu i v 1200 nazavzhdi zalishaye Andaluziyu perebravshis v Marrakesh U Marrakeshi jogo vidviduye odkrovennya v yakomu vin peretvorivsya na pticyu shiryayuchu navkolo Bozhestvennogo Tronu i otrimuye vkazivku popryamuvati v hadzh vzyavshi sobi v suputniki Muhammada al Hassara vchenogo z Fesa Vin yide v Fes potim v Bedzhaiya a potim v Tunis znovu zustrichayuchis z Abu Madyanom U 1202 vin pryamuye do Mekki kudi dobirayetsya cherez Oleksandriyu i Kayir de v cej chas pislya kilkoh nevrozhayiv vinik strashnij golod Po dorozi v Mekku vin vidviduye Yerusalim i Hevron poklonyayetsya mogil patriarhiv zvidki yide v Medinu i v tomu zh roci opinyayetsya v Mecci U Mecci vin pochinaye robotu nad mekkanskih odkrovennyami yaki stayut spravoyu jogo zhittya Todi u nogo vinikaye bezlich uchniv chislo yakih she bilshe zrostaye pid chas jogo nastupnih podorozhej Todi zh u Mecci vin znajomitsya z seldzhukskim velmozheyu Madzhaddinom al Rumi z yakim zberigaye micnu druzhbu azh do jogo smerti i dali podorozhuye z jogo karavanom v Bagdad i do Konyi U 1205 vin pryamuye v Bagdad U 1207 vin znovu pryamuye v Yegipet i zdijsnyuye she odnu poyizdku v Mekku Dali vin napravlyayetsya v seldzhuksku stolicyu misto Konya Jogo vizit maye velikij vpliv na sufizm v Persiyi i navit v Indiyi Z 1223 prozhivav v Damasku de pomer v 1240 roci KritikaIbn Haldun prisvyachuyuchi sufizmu cilu glavu u svoyij praci Mukaddima zgaduye Ibn Arabi Predstavniki sufiyiv i mutakallimov daleko zajshli v pitanni odkrovennya i v tomu sho znahoditsya za mezhami svidomosti I bagato z nih dijshli do panteyizmu i yedinosti yak mi vkazali na ce Voni viklali svoyi poglyadi v tekstah yak al Haravi u svoyij knizi al Makamat yim posliduvav Ibn Arabi i Ibn Sabin arab a takozh Ibn al Afif arab Ibn al Farid i an Nadzhm al Isra u svoyih poemah Publikaciyi tvoriv rosijskoyu movoyuMekkanski odkrovennya al Futuhat al makkija Vvedennya i perekladi A D Knisha SPb Centr Peterburzke shodoznavstvo 1995 ISBN 5 85803 040 8 Mistit perekladi tvoriv Zobrazhennya kil sho ohoplyuyut podobu lyudini Tvorcyu i stvorenim svitu Puta dlya pidgotovlyuvanogo vskochiti i fragmenti traktatu Mekkanski odkrovennya Nastanovi shukaye Boga Pereklad i komentari A V Smirnova V kn Serednovichna arabska filosofiya problemi ta rishennya M Shidna literatura 1998 s 296 338 Gemi mudrosti Pereklad V A Smirnova Vid Bejrut 1980 rus V kn Smirnov A V Velikij shejh sufizmu dosvid paradigmalnogo analizu filosofiyi Ibn Arabi M 1993 s 145 321 Primitkihttp collection britishmuseum org id person institution 187855 Deutsche Nationalbibliothek Record 1049514602 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 http www britannica com EBchecked topic 295765 Islamic world 26925 The Almohad dynasty https archive org details rumisworldlifewo0000schi S 7 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 CONOR Sl d Track Q16744133DzherelaKnish A D Svitoglyad Ibn Arabi Religiyi svitu 1984 M 1984 Smirnov A V Velikij shejh sufizmu dosvid paradigmalnogo analizu filosofiyi Ibn Arabi Moskva Nauka vidavnicha firma Shidna literatura 1993 Smirnov A V Filosofiya Mikoli Kuzanskogoabi i Mikola Berdyayev pro dva tipi mistichnogo filosofstvuvannya Paraleli Rosiya Shid Zahid Almanah filosofskoyi komparativistiki Vipusk 1 Filos t vo SRSR M 1991 s 109 143 peredrukovano v Hristiyani i musulmani problemi dialogu Hrestomatiya upor A Zhuravskij M BBI 2000 s 402 434 Smirnov A V Pidstavi etiki u filosofiyi Ibn Arabi zamist Vvedennya Serednovichna arabska filosofiya problemi ta rishennya M Shidna literatura 1998 s 296 319 Vorobjov D A Chas vichnist u vchenni al Halladzha i Ibn Arabi Istoriko filosofskij shorichnik 2000 M 2001 s 366 377 Anvar Etin Prorochi etaloni v islamskij i hristiyanskoyi duhovnosti po vitvoram Ibn Arabi i Majstra Ekharta Stranici 2004 9 2 S 205 225 Ibn Arabi Nova filosofska enci i Ibn Arabi dva tipu racionalizaciyi misticizmu Bog lyudina suspilstvo v tradicijnih kulturah Shodu M Nauka 1993 s 156 175 Smirnov A V Shlyah do Istini Ibn Arklopediya v 4 t Poper nauk red radi V S Stopin 2 e vid Ispr i dop M Dumka 2010 2816 s 5000 ekz ISBN 978 5 244 01115 9 Ali zade A A Ibn Arabi arhiv Islamskij enciklopedichnij slovnik M Ansar 2007 400 s Zolotij fond islamskoyi dumki 3000 ekz ISBN 5 98443 025 8

Дата публікації:
Топ