Карнович Євген Петрович (1823 — 1885) — публіцист, письменник, редактор часописів «Мировой посредник» (1861–62), «Биржевые ведомости» (1875–76), «Отголоски» (1881–82), постійний співробітник газети «Голос» (1865–71), автор історичних, юридичних, критичних і белетристичних праць та історичних романів, з яких найбільш відомі — «Еврейский вопрос в России» (Санкт-Петербург, 1863), «Замечательные богатства частных лиц в России», «Мальтийские рыцари в России» (обидві — С.-Петербург, 1874), «Родовые прозвания и титулы в России» (С.-Петербург, 1886) та ін.
Карнович Євген Петрович | ||||
---|---|---|---|---|
Народився | 3 (15) листопада 1823 або 28 жовтня (9 листопада) 1824 невідомо, Ярославський повіт (Російська імперія), Ярославська губернія, Російська імперія | |||
Помер | 25 жовтня (6 листопада) 1885 Санкт-Петербург, Російська імперія | |||
Поховання | d | |||
Країна | Російська імперія | |||
Діяльність | письменник | |||
Alma mater | d | |||
Заклад | Q56282123? | |||
Мова творів | російська | |||
| ||||
Карнович Євген Петрович у Вікісховищі | ||||
Походив з давнього українського козацького шляхетського роду.
Біографія
Народився 3 (15) листопада 1823 року (за іншими відомостями 28 жовтня (9 листопада) 1823 або 1824) в селі Лупандін, Ярославського повіту Ярославської губернії. Син багатого поміщика (ротмістра), що походив із української козацької шляхти.
Карнович отримав хорошу домашню освіту (вільно володів вісьмома мовами), потім він закінчив курс в Санкт-Петербурзькому педагогічному інституті.
У 1850 або 1851 році перебрався до Вільно, де вступив на службу на посаді правителя справ в канцелярії попечителя Віленського навчального округу. У 1854 році він був возведений в колезькі радники. З 1856 року Карнович був членом-співробітником Віленської археологічної комісії.
У 1859 році Карнович вийшов у відставку і оселився в Санкт-Петербурзі, де до кінця життя був директором тюремного комітету, перебуваючи також членом петербурзького Статистичного комітету, Товариства для допомоги нужденним літераторам і вченим, членом Російського географічного товариства.
Зайнявся літературною діяльністю. Автор багатьох історичних та художніх книг і публікацій.
Див. також
Джерела
- Карнович, Евгений Петрович // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона: в 86 т. (82 т. и 4 доп.). — СПб., 1890—1907.
- Карнович // Малый энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона: в 4 т. — СПб., 1907—1909.
Посилання
- Родовыя прозванія и титулы въ Россіи и слияніе иноземцевъ съ русскими / Е. П. Карновича. — С.-Петербургъ. Изданіе С. Суворина. 1886.
- Трубачёв С. С. Карнович, Евгений Петрович // Русский биографический словарь — СПб: 1897. — Т. 8. — С. 528–530.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Karnovich Yevgen Petrovich 1823 1885 publicist pismennik redaktor chasopisiv Mirovoj posrednik 1861 62 Birzhevye vedomosti 1875 76 Otgoloski 1881 82 postijnij spivrobitnik gazeti Golos 1865 71 avtor istorichnih yuridichnih kritichnih i beletristichnih prac ta istorichnih romaniv z yakih najbilsh vidomi Evrejskij vopros v Rossii Sankt Peterburg 1863 Zamechatelnye bogatstva chastnyh lic v Rossii Maltijskie rycari v Rossii obidvi S Peterburg 1874 Rodovye prozvaniya i tituly v Rossii S Peterburg 1886 ta in Karnovich Yevgen PetrovichNarodivsya3 15 listopada 1823 abo 28 zhovtnya 9 listopada 1824 nevidomo Yaroslavskij povit Rosijska imperiya Yaroslavska guberniya Rosijska imperiyaPomer25 zhovtnya 6 listopada 1885 Sankt Peterburg Rosijska imperiyaPohovannyadKrayina Rosijska imperiyaDiyalnistpismennikAlma materdZakladQ56282123 Mova tvorivrosijska Karnovich Yevgen Petrovich u Vikishovishi Pohodiv z davnogo ukrayinskogo kozackogo shlyahetskogo rodu BiografiyaNarodivsya 3 15 listopada 1823 roku za inshimi vidomostyami 28 zhovtnya 9 listopada 1823 abo 1824 v seli Lupandin Yaroslavskogo povitu Yaroslavskoyi guberniyi Sin bagatogo pomishika rotmistra sho pohodiv iz ukrayinskoyi kozackoyi shlyahti Karnovich otrimav horoshu domashnyu osvitu vilno volodiv vismoma movami potim vin zakinchiv kurs v Sankt Peterburzkomu pedagogichnomu instituti U 1850 abo 1851 roci perebravsya do Vilno de vstupiv na sluzhbu na posadi pravitelya sprav v kancelyariyi popechitelya Vilenskogo navchalnogo okrugu U 1854 roci vin buv vozvedenij v kolezki radniki Z 1856 roku Karnovich buv chlenom spivrobitnikom Vilenskoyi arheologichnoyi komisiyi U 1859 roci Karnovich vijshov u vidstavku i oselivsya v Sankt Peterburzi de do kincya zhittya buv direktorom tyuremnogo komitetu perebuvayuchi takozh chlenom peterburzkogo Statistichnogo komitetu Tovaristva dlya dopomogi nuzhdennim literatoram i vchenim chlenom Rosijskogo geografichnogo tovaristva Zajnyavsya literaturnoyu diyalnistyu Avtor bagatoh istorichnih ta hudozhnih knig i publikacij Div takozhKarnovichiDzherelaKarnovich Evgenij Petrovich Enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona v 86 t 82 t i 4 dop SPb 1890 1907 Karnovich Malyj enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona v 4 t SPb 1907 1909 PosilannyaRodovyya prozvaniya i tituly v Rossii i sliyanie inozemcev s russkimi E P Karnovicha S Peterburg Izdanie S Suvorina 1886 Trubachyov S S Karnovich Evgenij Petrovich Russkij biograficheskij slovar SPb 1897 T 8 S 528 530 d Track Q656d Track Q1960551d Track Q21175479d Track Q25865947d Track Q19588389