У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Граніт значення Грані т від лат granum зерно інтрузивна гірська пор

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Граніт (значення).

Грані́т (від лат. granum «зерно») — інтрузивна гірська порода кислого складу із зернистою (рівномірнозернистою чи нерівномірнозернистою) структурою.

Граніт
Загальні відомості


Мінеральний склад	Pl+Q+Bi
Генезис	магматичний
	кисла
Ідентифікація
Колір	білий, рожевий, відтінки сірого (залежно від мінерального складу)
Структура	зерниста
Текстура	Масивна текстура
Форма залягання	батоліти, лаколіти, неки, дайки
Окремість	матрацовидна, блокова
Густина	2,5—2,6 г/см³
Використання
бордюрне каміння, облицювальна плитка

Граніт у Вікісховищі

Граніти — масивні і відносно грубокристалічні магматичні плутонічні породи (плутоніти), які багаті кварцом і польовим шпатом, але також містять темні (основні) мінерали, особливо слюду. За своїм хімічним і мінералогічним складом граніт відповідає вулканічному ріоліту.

Етимологія

«Граніт» — слово італійського походження, означає «зернистий».

Загальний опис

Складається з кварцу, плагіоклазу, калієвого польового шпату та слюд — біотиту та/або мусковіту. Граніти дуже поширені у континентальній земній корі. Ефузивні аналоги гранітів — ріоліти. Густина граніту — 2600 кг/м³, міцність на стиск до 300 МПа. Температура плавлення — 1215–1260 °C; при присутності води та тиску температура плавлення значно знижується до 650 °C. Граніти є найважливішими породами земної кори. Вони поширені, складають основу більшої частини всіх континентів і можуть формуватися різними шляхами.

Середній хімічний склад

Середній хімічний склад граніту за Р. Делі (1871–1957):

Сполука	Вміст, %
SiO₂	70,18
Al₂O₃	14,47
K₂О	4,11
Na₂O	3,48
CaO	1,99
FeO	1,78
Fe₂О₃	1,57
MgO	0,88
Н₂О	0,84
TiO₂	0,39
P₂О₅	0,19
MnO	0,12

Середній у світі хімічний склад граніту у відсотках за масою, на основі 2485 аналізів

SiO₂	72.04% (silica)	72.04
Al₂O₃	14.42% (alumina)	14.42
K₂O	4.12%	4.12
Na₂O	3.69%	3.69
CaO	1.82%	1.82
FeO	1.68%	1.68
Fe₂O₃	1.22%	1.22
MgO	0.71%	0.71
TiO₂	0.30%	0.3
P₂O₅	0.12%	0.12
MnO	0.05%	0.05

У порівнянні з іншою гірською породою магматичного походження базальтом має більший вміст кремнію і менший вміст заліза.

Класифікація

Ґраніти класифікують на основі мінерального та хімічного складу.

Розрізняють:

власне граніт (10-65 % плагіоклазу);
ґранодіорит (65-90 %);
або тоналіт;
(більше 90 %);
гранітогнейс.

Виділяють також серії граніту: калієві, калієво-натрієві (0,4-4,0 %) і натрієві.

Широко відомою є класифікація австралійських вчених Чаппела і Уайта, продовжена і доповнена Коллінзом і Валеном. У ній виділяється 4 типи гранітоїдів: S-, I-, M-, A-граніти. У 1974 року Чаппел і Уайт запровадили поняття про S- і I-граніти, грунтуючись у тому, що склад гранітів віддзеркалює матеріал їх джерела. Наступні класифікації також переважно дотримуються цього принципу

S — (sedimentary) — продукти плавлення метаосадових субстратів;
I — (igneous) — продукти плавлення метамагматичних субстратів;
M — (mantle) — диференціати толеїт-базальтових магм;
А (anorogenic) — продукти плавлення нижньокорових гранулитів або диференціати лужно-базальтоїдних магм.

Властивості

Густина невивітреного граніту 2530–2720 кг/м³, пористість 0,2-4 %, водопоглинання 0,15–1,30 %, опір стисненню 100–300 МПа.

Найбільше в граніті зерняток червоного або сірого кольору — це польовий шпат, від кольору якого, головним чином, і залежить колір граніту. Колір обумовлений забарвленням польових шпатів — може бути ясно-сірий, жовтуватий, рожевий, червоний, зелений. Інші зернятка, напівпрозорі, білуватого або жовтуватого кольору, схожі на шматочки каламутного скла — кварц, частинки у вигляді блискучих пластинок — слюда.

Руйнування граніту

Граніт від сильного нагрівання і від швидкого охолодження втрачає свою міцність і руйнується. Вдень гранітні скелі дуже нагріваються промінням сонця, а вночі швидко холонуть. Частинки граніту розширюються при нагріванні і стискуються при охолодженні. Розширення і стискування частинок відбувається нерівномірно, внаслідок чого в граніті утворюються тріщини. В тонкі, ледве помітні тріщини, після дощу або танення снігу проникає вода і поступово розмиває і розширює їх при замерзанні. Руйнування відбувається дуже повільно — протягом десятків і сотень років.

Радіоактивність

У процесі магматичної диференціації розплав збагачується радіоактивними елементами, особливо ураном і торієм. Тому кислі магматичні породи, такі як граніт і ріоліт, як правило, мають більшу частку таких елементів, ніж основні магматичні породи. Уран і торій в основному містяться в допоміжних слаборадіоактивних мінералах, таких як циркон, титаніт і апатит. Крім того, гранітоїди мають більшу частку калієвих польових шпатів (ортоклаз, мікроклін), ніж основні магматичні породи, і невелика частка калію в цих польових шпатах знаходиться у формі радіоактивного ізотопу калію-40. Світлий мусковіт слюди, який зазвичай зустрічається в граніті, також містить багато калію. Через відносно високий вміст урану, торію та калію в граніті він є одним з найбільш випромінюючих порід.

Ризик для здоров'я від впливу радіації від гранітних плит у побуті або від продукту розпаду радону, що виділяється з них, є незначним порівняно з природним фоновим випромінюванням або іншими джерелами радіації, такими як рентгенівська технологія. Девід Дж. Бреннер, директор Центру радіологічних досліджень Колумбійського університету в Нью-Йорку, вважає, що ризик розвитку раку від впливу радіації від побутових гранітних плит (навіть якщо вони дуже збагачені) знаходиться в межах одного на мільйон.

Форми виділення та розповсюдження

Докембрійські граніти Українського кристалічного щита

Гранітні породи утворюють батоліти, штоки, а також лаколіти та міжформаційні поклади в складчастих областях. Вік інтрузій граніту — від архею до кайнозою. Походження — гетерогенне.

Граніти переважають серед інтрузивних порід і займають істотне місце в геологічній будові України. Великі родовища в Україні є в межах Українського щита: Янцівське (Запорізька обл.), Малокахнівське (Полтавська область), Корнинське (Житомирська область), Жежелівське (Вінницька область), Капустинське (Кіровоградська область).

Використання

Використовують як будівельний матеріал: для фундаментів великих будинків, для стояків залізничних мостів, набережних річок і каналів, сходів. Граніт можна полірувати; поверхня його стає зовсім гладкою та красивою. Граніт використовується для виготовлення пам'ятників, як облицювальний матеріал тощо. Всі будівлі з граніту міцні та довговічні. Проте варто пам'ятати, що таке приміщення матиме дещо вищий радіаційний фон, у зв'язку з чим не рекомендується облицьовувати деякими видами граніту житлові приміщення.

Родовища

В Україні

Лезниківське родовище граніту
Омелянівське родовище граніту
Жежелівське родовище граніту
(с. Кам'яний Міст Кіровоградська обл.)
(с. Войнівка Кіровоградська обл.)
Янцівське родовище граніту (Запорізька область)

Корисні копалини пов'язані з гранітом

З гранітом пов'язані родовища Sn, W, Mo, Li, Be, B, Rb, Bi, Ta, Au. Ці елементи концентруються в пізніх порціях гранітного розплаву та постмагматичному флюїді. Тому його родовища пов'язані з апогранітами, пегматитами, грейзенами та скарнами. Для скарнів також характерні родовища Cu, Fe, Au.

Див. також

Примітки

М. М. Скаткін // Природознавство: підручник для 4 класу. — К.: «Радянська школа», 1967. с.256 (сторінки: 47-48. 51-52)
Blatt and Tracy 1996, p.66
B. W. Chappell, A. J. R. White Two contrasting granite types: 25 years later
Stanley S. Johnson: Natural Radiation. Virginia Minerals. Bd. 37, Nr. 2, 1991, S. 9–15 (PDF [ 2016-12-23 у Wayback Machine.], 620 kB).
Granitplatten im Haushalt. Informationsseite des .
Kate Murphy: What’s Lurking in Your Countertop? New York Times, 24. Juli 2008 (englisch).
М. Ю. Костриця. Корнинське родовище гранітів // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2014. — Т. 14 : Кол — Кос. — 767 с. — .

Література

Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — .

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: granite

Перелік всіх розвіданих родовищ граніту України (2010 рік) [ 17 березня 2016 у Wayback Machine.]

Це незавершена стаття з геології.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

[Скаткін-1] М. М. Скаткін // Природознавство: підручник для 4 класу. — К.: «Радянська школа», 1967. с.256 (сторінки: 47-48. 51-52)

[blatt-tracy-66-2] Blatt and Tracy 1996, p.66

[3] B. W. Chappell, A. J. R. White Two contrasting granite types: 25 years later

[4] Stanley S. Johnson: Natural Radiation. Virginia Minerals. Bd. 37, Nr. 2, 1991, S. 9–15 (PDF [ 2016-12-23 у Wayback Machine.], 620 kB).

[5] Granitplatten im Haushalt. Informationsseite des .

[nytimes-6] Kate Murphy: What’s Lurking in Your Countertop? New York Times, 24. Juli 2008 (englisch).

[7] М. Ю. Костриця. Корнинське родовище гранітів // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2014. — Т. 14 : Кол — Кос. — 767 с. — .