Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Гракл пурпуровошиїй | ||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||
 жовтий — у сезон розмноження, синій — взимку, зелений — круглий рік | ||||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||||
|
Гракл пурпуровошиїй (Quiscalus quiscula) — вид горобцеподібних птахів родини трупіалових. Країни поширення: Канада, Мексика, Сен-П'єр і Мікелон, США.
Навколишнє середовище
Зустрічаються у відкритих районах з рідкими деревами (переважно хвойними), в тому числі навколо людського житла. Їх також можна побачити в сільськогосподарських угіддях, у садах і на болотах, досить часто зустрічаються на відкритих просторах, таких як приміські, міські парки та цвинтарі.
Зовнішні характеристики
Тіло довжиною від 27 до 35 сантиметрів. Самці зазвичай важать близько 122 г, в той час як самиці — близько 94 г. Їхнє оперення чорне, з воронованим блиском. Як правило, голова, шия і груди переливаються пурпурно-синім або синьо-зеленим кольором. У різних частинах Північної Америки вид має кілька різних кольорів оперення. У Новій Англії й на Заході підвид має латунний колір тіла з бронзовим відтінком. На південному сході оперення має зеленуватий відтінок. У птахів довгі гострі чорні дзьоби та жовті очі. Їхні хвости довгі та кілевидні. Молодь схожа на дорослих, але має коричневе оперення і карі очі.
Відтворення
Як правило, моногамні, хоча іноді трапляється багатоженство. Самиця, як правило, вибирає місце для гнізда. Хоча зазвичай це робиться після утворення пар, самиці іноді вибирають місце за кілька тижнів до спаровування з самцем. Гнізда будуються самицею, часто на хвойних деревах. Парування починається невдовзі по завершенні гнізда. Самиця відкладає від 1 до 7 яєць (зазвичай від 5 до 6). Яйця гладкі, бувають різного кольору, від майже білого до темно-коричневого, але частіше блакитні з сірими тонами. Самиця висиджує яйця для 12 до 14 днів. У цей час близько половини самців залишають самицю і гніздо. Ті, що залишаються, беруть участь у батьківському піклуванні після вилуплення. Пташенята залишають гніздо приблизно через 12—15 днів після вилуплення, і залишаються біля гнізда ще від 1 до 2 днів. Дорослі птахи продовжують годувати молодь протягом кількох тижнів.
Довголіття
Максимальна тривалість життя складає трохи більше ніж 22 роки, хоча більшість не живе так довго.
Поведінка
Птах дуже товариський. На сідалах вночі може бути до тисячі особин, у тому числі разом з іншими видами птахів, таких як , європейські шпаки та буроголові трупіали. Пари гніздяться окремо або в колоніях, іноді до 200 пар в одній колонії. Є територіальними тільки навколо гнізда. Пари активно відстоюють свої гнізда. Їдять в основному комах та інших безхребетних. Серед здобичі ґраклів може також бути риба, раки, дрібні жаби, саламандри, миші, дощові хробаки, а також дрібні кажани, зловлені в повітрі. Під час міграції та взимку їдять в основному зерно із сільськогосподарських угідь і насіння, зокрема кукурудзу і жолуді. Ґракли також їдять деякі фрукти. Ці товариські птахи харчуються великими зграями, особливо поза сезоном розмноження. Збирають корм насамперед на землі. Вони в основному використовують свої дзьоби, а не кігті, щоб розкрити їжу на землі. Відомі хижаки: Homo sapiens, Sciurus niger, Tamias striatus, Pantherophis obsoletus, Felis silvestris, Sciurus carolinensis, , Procyon lotor, Buteo jamaicensis, Circus cyaneus, Accipiter cooperii, Asio flammeus, Bubo virginianus.
Збереження
Є одним з найбільш успішних і поширених видів у Північній Америці, за оцінками загальна чисельність популяції складає 97 мільйонів осіб. Ліси сходу американського континенту були вирубані під сільськогосподарське використання в 1700—1800-х роках, створюючи додаткове середовище проживання і збільшення джерел їжі. Посадка лісозахисних смуг сприяла поширенню цього виду на заході. Ґракл звичайний вважається сільськогосподарським шкідником у багатьох частинах ареалу.
Посилання
- Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .
- BirdLife International 2012. Quiscalus quiscula. In: IUCN 2013 [ 2 травня 2014 у Wayback Machine.]
- Animal Diversity Web [ 4 лютого 2004 у Wayback Machine.]
 | Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Grakl purpurovoshiyijQuiscalus quisculaOhoronnij statusNajmenshij rizik MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciyaDomen Yaderni Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klas Ptahi Aves Ryad Gorobcepodibni Passeriformes Pidryad Spivochi ptahi Passeri Rodina Trupialovi Icteridae Rid Grakl Quiscalus Vid Quiscalus quiscula Linnaeus 1758 zhovtij u sezon rozmnozhennya sinij vzimku zelenij kruglij rikPosilannyaVikishovishe Quiscalus quisculaVikividi Quiscalus quisculaEOL 45511164ITIS 179104MSOP 22724320NCBI 84782Fossilworks 133812 Grakl purpurovoshiyij Quiscalus quiscula vid gorobcepodibnih ptahiv rodini trupialovih Krayini poshirennya Kanada Meksika Sen P yer i Mikelon SShA Navkolishnye seredovisheZustrichayutsya u vidkritih rajonah z ridkimi derevami perevazhno hvojnimi v tomu chisli navkolo lyudskogo zhitla Yih takozh mozhna pobachiti v silskogospodarskih ugiddyah u sadah i na bolotah dosit chasto zustrichayutsya na vidkritih prostorah takih yak primiski miski parki ta cvintari Zovnishni harakteristikiTilo dovzhinoyu vid 27 do 35 santimetriv Samci zazvichaj vazhat blizko 122 g v toj chas yak samici blizko 94 g Yihnye operennya chorne z voronovanim bliskom Yak pravilo golova shiya i grudi perelivayutsya purpurno sinim abo sino zelenim kolorom U riznih chastinah Pivnichnoyi Ameriki vid maye kilka riznih koloriv operennya U Novij Angliyi j na Zahodi pidvid maye latunnij kolir tila z bronzovim vidtinkom Na pivdennomu shodi operennya maye zelenuvatij vidtinok U ptahiv dovgi gostri chorni dzobi ta zhovti ochi Yihni hvosti dovgi ta kilevidni Molod shozha na doroslih ale maye korichneve operennya i kari ochi VidtvorennyaYak pravilo monogamni hocha inodi traplyayetsya bagatozhenstvo Samicya yak pravilo vibiraye misce dlya gnizda Hocha zazvichaj ce robitsya pislya utvorennya par samici inodi vibirayut misce za kilka tizhniv do sparovuvannya z samcem Gnizda buduyutsya samiceyu chasto na hvojnih derevah Paruvannya pochinayetsya nevdovzi po zavershenni gnizda Samicya vidkladaye vid 1 do 7 yayec zazvichaj vid 5 do 6 Yajcya gladki buvayut riznogo koloru vid majzhe bilogo do temno korichnevogo ale chastishe blakitni z sirimi tonami Samicya visidzhuye yajcya dlya 12 do 14 dniv U cej chas blizko polovini samciv zalishayut samicyu i gnizdo Ti sho zalishayutsya berut uchast u batkivskomu pikluvanni pislya viluplennya Ptashenyata zalishayut gnizdo priblizno cherez 12 15 dniv pislya viluplennya i zalishayutsya bilya gnizda she vid 1 do 2 dniv Dorosli ptahi prodovzhuyut goduvati molod protyagom kilkoh tizhniv DovgolittyaMaksimalna trivalist zhittya skladaye trohi bilshe nizh 22 roki hocha bilshist ne zhive tak dovgo Povedinka source source source source source source Vokalizaciya Ptah duzhe tovariskij Na sidalah vnochi mozhe buti do tisyachi osobin u tomu chisli razom z inshimi vidami ptahiv takih yak yevropejski shpaki ta burogolovi trupiali Pari gnizdyatsya okremo abo v koloniyah inodi do 200 par v odnij koloniyi Ye teritorialnimi tilki navkolo gnizda Pari aktivno vidstoyuyut svoyi gnizda Yidyat v osnovnomu komah ta inshih bezhrebetnih Sered zdobichi grakliv mozhe takozh buti riba raki dribni zhabi salamandri mishi doshovi hrobaki a takozh dribni kazhani zlovleni v povitri Pid chas migraciyi ta vzimku yidyat v osnovnomu zerno iz silskogospodarskih ugid i nasinnya zokrema kukurudzu i zholudi Grakli takozh yidyat deyaki frukti Ci tovariski ptahi harchuyutsya velikimi zgrayami osoblivo poza sezonom rozmnozhennya Zbirayut korm nasampered na zemli Voni v osnovnomu vikoristovuyut svoyi dzobi a ne kigti shob rozkriti yizhu na zemli Vidomi hizhaki Homo sapiens Sciurus niger Tamias striatus Pantherophis obsoletus Felis silvestris Sciurus carolinensis Procyon lotor Buteo jamaicensis Circus cyaneus Accipiter cooperii Asio flammeus Bubo virginianus ZberezhennyaYe odnim z najbilsh uspishnih i poshirenih vidiv u Pivnichnij Americi za ocinkami zagalna chiselnist populyaciyi skladaye 97 miljoniv osib Lisi shodu amerikanskogo kontinentu buli virubani pid silskogospodarske vikoristannya v 1700 1800 h rokah stvoryuyuchi dodatkove seredovishe prozhivannya i zbilshennya dzherel yizhi Posadka lisozahisnih smug spriyala poshirennyu cogo vidu na zahodi Grakl zvichajnij vvazhayetsya silskogospodarskim shkidnikom u bagatoh chastinah arealu PosilannyaFesenko G V Vitchiznyana nomenklatura ptahiv svitu Krivij Rig DIONAT 2018 580 s ISBN 978 617 7553 34 1 BirdLife International 2012 Quiscalus quiscula In IUCN 2013 2 travnya 2014 u Wayback Machine Animal Diversity Web 4 lyutogo 2004 u Wayback Machine Ce nezavershena stattya z ornitologiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi