Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Ярославна королева Франції рос Ярославна королева Франции російський радянський історичний художній фільм кінорежисера І

Ярославна, королева Франції

Ярославна, королева Франції

«Ярославна, королева Франції» (рос. «Ярославна, королева Франции») — російський радянський історичний художній фільм кінорежисера Ігоря Масленникова, знятий у 1978 році.

«Ярославна, королева Франції»
рос. «Ярославна, королева Франции»
image
Жанр Драма
Режисер Ігор Масленников
Сценарист
На основі d
У головних
ролях		 Олена Корєнєва
Віктор Євграфов
Ігор Дмитрієв

Кирило Лавров
Василь Ліванов
Микола Караченцов
Оператор
Композитор Володимир Дашкевич
Кінокомпанія Ленфільм
Тривалість 92 хв.
Мова російська
Країна СРСР
Польща
Рік 1978
IMDb ID 0078514

Сюжет

Особливість кінострічки в тому, що глядач не побачить саме королеву Франції, декларовану в назві. Він побачить тільки доньку київського князя Ярослава, яку засватав король франків та її довгий і небезпечний шлях у далеку країну, де їй судилося далі жити, бути дружиною короля, стати своєю в чужій для неї батьківщині, народити тамтешнього спадкоємця престолу.

Сценарій створено за історичним романом рос. «Анна Ярославна — королева Франции» російського письменника Ладинського Антоніна Петровича (1896—1961). Широкому загалу і тоді, і тепер події з донькою київського князя в далекому 11 столітті відомі погано. Антонін Ладинський був російським емігрантом у Франції, автором віршів, перекладів з французької, декількох історичних романів. Він лише у 1955 році повернувся до СРСР. Фактично його роману, надрукованому в СРСР 1973 року, пощастило стати сценарієм фільму в добу брежневізму, стати сторінкою культури, далекої від комуністичної ідеології і комуністичної пропаганди.

Кінострічка і була спробою художнього відтворення давніх подій, фактично ще одним історичним міфом. Кінорежисер переносив глядачів то у княжий палац-терем, в дівочі покої, то у польський замок, то у величний київський храм, де палкий чернець молить всемогутнього Бога убити, убити його гріховне почуття до князівської доньки. Завдяки талантам акторів, умовні характери наповнились розмаїттям людських бажань, реальних чи фантазійних прагнень, розбитих надій, нових пристрастей. Все це на тлі — брудних політичних подій, розрахунків, жадоби і шпигунства, прагнень зашкодити намірам супротивника, адже «політика божественної Візантії — справа кожного її підлеглого». Заради служіння брудній політиці візантійський митрополит в Києві Феопемпт порушить таїну сповіді ченця Даніїла, а підступний Халцедоний, візантієць в Києві, зробить чимало кривди невеличкому каравану франків, що везуть через усю Європу — нову дружину королю. Від головного завданя каравану — подорожніх відволікають їх пристрасті, зміни прихильності, військові сутички, зради, хвороби і смерті. Веселе київське дівчисько пройде не один, а два важких шляхи — географічно довгий шлях до Франції і болючий шлях власного дорослішання — після зіткнень з чужинською культурою (металева механічна лялька в польському замку, захист власних святих Бориса й Гліба, не визнаних католиками), після зіткнень з чужим коханням (спокуси ченця втекти з нею в Царград, кохання до лицаря і бажання служниці Янки пов'язати власну долю тільки з ним), після полону, звільнення. І, нарешті, далекий вершник на білому коні, як ознака закінчення важкого і небезпечного шляху до Франції. Туди прибуло вже не колишнє дівчисько, а змужніла, загартована страшними подіями особа, здатна і долати перешкоди, підтримати чоловіка і стати у керма влади, як то буде в її історічній долі.

Саундтрек

У стрічці прозвучали наступні пісні:

Спелым зерном утолится жажда уставших коней,
Нищий вкусит благодати, незрячий сподобится света.
Жажде моей утоления нет, нет благодати, нет одоленья…
Убей, убей, убей во мне !
Только скажи, почему ты оставляешь меня,
Чистую душу любить — разве грешно и постыдно ?
Господь, вразуми !
Страшно рабу твоему, страшно, темно и обидно: Да сбудется воля твоя.
А сводки рабочего дня ! "

Знімальна група

Актори

Посилання

  • Інформація про фільм на kino-teatr.ru

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Yaroslavna koroleva Franciyi ros Yaroslavna koroleva Francii rosijskij radyanskij istorichnij hudozhnij film kinorezhisera Igorya Maslennikova znyatij u 1978 roci Yaroslavna koroleva Franciyi ros Yaroslavna koroleva Francii Zhanr DramaRezhiser Igor MaslennikovScenaristNa osnovi dU golovnih rolyah Olena Koryenyeva Viktor Yevgrafov Igor Dmitriyev Kirilo Lavrov Vasil Livanov Mikola KarachencovOperatorKompozitor Volodimir DashkevichKinokompaniya LenfilmTrivalist 92 hv Mova rosijskaKrayina SRSR PolshaRik 1978IMDb ID 0078514SyuzhetOsoblivist kinostrichki v tomu sho glyadach ne pobachit same korolevu Franciyi deklarovanu v nazvi Vin pobachit tilki donku kiyivskogo knyazya Yaroslava yaku zasvatav korol frankiv ta yiyi dovgij i nebezpechnij shlyah u daleku krayinu de yij sudilosya dali zhiti buti druzhinoyu korolya stati svoyeyu v chuzhij dlya neyi batkivshini naroditi tamteshnogo spadkoyemcya prestolu Scenarij stvoreno za istorichnim romanom ros Anna Yaroslavna koroleva Francii rosijskogo pismennika Ladinskogo Antonina Petrovicha 1896 1961 Shirokomu zagalu i todi i teper podiyi z donkoyu kiyivskogo knyazya v dalekomu 11 stolitti vidomi pogano Antonin Ladinskij buv rosijskim emigrantom u Franciyi avtorom virshiv perekladiv z francuzkoyi dekilkoh istorichnih romaniv Vin lishe u 1955 roci povernuvsya do SRSR Faktichno jogo romanu nadrukovanomu v SRSR 1973 roku poshastilo stati scenariyem filmu v dobu brezhnevizmu stati storinkoyu kulturi dalekoyi vid komunistichnoyi ideologiyi i komunistichnoyi propagandi Kinostrichka i bula sproboyu hudozhnogo vidtvorennya davnih podij faktichno she odnim istorichnim mifom Kinorezhiser perenosiv glyadachiv to u knyazhij palac terem v divochi pokoyi to u polskij zamok to u velichnij kiyivskij hram de palkij chernec molit vsemogutnogo Boga ubiti ubiti jogo grihovne pochuttya do knyazivskoyi donki Zavdyaki talantam aktoriv umovni harakteri napovnilis rozmayittyam lyudskih bazhan realnih chi fantazijnih pragnen rozbitih nadij novih pristrastej Vse ce na tli brudnih politichnih podij rozrahunkiv zhadobi i shpigunstva pragnen zashkoditi namiram suprotivnika adzhe politika bozhestvennoyi Vizantiyi sprava kozhnogo yiyi pidleglogo Zaradi sluzhinnya brudnij politici vizantijskij mitropolit v Kiyevi Feopempt porushit tayinu spovidi chencya Daniyila a pidstupnij Halcedonij vizantiyec v Kiyevi zrobit chimalo krivdi nevelichkomu karavanu frankiv sho vezut cherez usyu Yevropu novu druzhinu korolyu Vid golovnogo zavdanya karavanu podorozhnih vidvolikayut yih pristrasti zmini prihilnosti vijskovi sutichki zradi hvorobi i smerti Vesele kiyivske divchisko projde ne odin a dva vazhkih shlyahi geografichno dovgij shlyah do Franciyi i bolyuchij shlyah vlasnogo doroslishannya pislya zitknen z chuzhinskoyu kulturoyu metaleva mehanichna lyalka v polskomu zamku zahist vlasnih svyatih Borisa j Gliba ne viznanih katolikami pislya zitknen z chuzhim kohannyam spokusi chencya vtekti z neyu v Cargrad kohannya do licarya i bazhannya sluzhnici Yanki pov yazati vlasnu dolyu tilki z nim pislya polonu zvilnennya I nareshti dalekij vershnik na bilomu koni yak oznaka zakinchennya vazhkogo i nebezpechnogo shlyahu do Franciyi Tudi pribulo vzhe ne kolishnye divchisko a zmuzhnila zagartovana strashnimi podiyami osoba zdatna i dolati pereshkodi pidtrimati cholovika i stati u kerma vladi yak to bude v yiyi istorichnij doli SaundtrekU strichci prozvuchali nastupni pisni Spelym zernom utolitsya zhazhda ustavshih konej Nishij vkusit blagodati nezryachij spodobitsya sveta Zhazhde moej utoleniya net net blagodati net odolenya Ubej ubej ubej vo mne Tolko skazhi pochemu ty ostavlyaesh menya Chistuyu dushu lyubit razve greshno i postydno Gospod vrazumi Strashno rabu tvoemu strashno temno i obidno Da sbudetsya volya tvoya A svodki rabochego dnya Znimalna grupaRezhiser postanovnik Igor Maslennikov Operator postanovnik Kompozitor Volodimir Dashkevich Scenarist Hudozhnik Hudozhnik po kostyumah Nataliya Vasilyeva Zvukooperatori Asya Zvyereva Boris Andryeyev Teksti pisen Yulij Kim Pisni vikonali Olena Kamburova Valerij Zolotuhin Mihajlo BoyarskijAktoriOlena Koryenyeva Anna Yaroslavna donka kiyivskogo knyazya Yaroslava Mikola Karachencov Zlat Kirilo Lavrov Yaroslav Mudrij kiyivskij knyaz Sergij Martinson frankskij yepiskop Rozhe Armen Dzhigarhanyan greckij vizantijskij mitropolit v Kiyevi Feopempt Igor Dmitriyev Halcedonij vizantiyec v Kiyevi Viktor Yevgrafov Daniyil osvichenij chernec knizhnik vchitel donki kiyivskogo knyazya sho bez vzayemnosti kohaye Annu Volodimir Izotov Romuald Vasil Livanov Benediktus golova ohoroni frankskogo yepiskopa Rozhe Oleksandr Susnin Ragnvald pl polskij korol Kazimir I pl polska koroleva Mariya Dobronega starsha sestra Anni pl sluzhnicya Yanka pl francuz Marek Dovmunt chornyj licar sho zhive grabezhem podorozhnihPosilannyaInformaciya pro film na kino teatr ru

Дата публікації:
Топ