У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Щучин Щу чин біл Шчучын пол Szczuczyn місто адміністративний центр

	місто Щучин;
Транслітерація назви	Ščučyn
Герб м. Щучин	d
Основні дані
	53°37′ пн. ш. 24°44′ сх. д. / 53.617° пн. ш. 24.733° сх. д.Координати: 53°37′ пн. ш. 24°44′ сх. д. / 53.617° пн. ш. 24.733° сх. д.
Країна	Білорусь
Район	Щучинський
Населення	15 042 (2010)
Часовий пояс	час у Білорусі
Поштовий індекс	231511, 231513
Телефонний код	+375-1514
Висота	176 м
Міста-побратими	Олецько (1993)
Транспорт, відстані
Найближча залізнична станція	(7 км)
До Мінська
- фізична	188 км
До обласного центру
- фізична	57 км
	Щучин
	Щучин у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Щучин.

Щу́чин (біл. Шчучын, пол. Szczuczyn) — місто, адміністративний центр Щучинського району Гродненської області Білорусі.

Населення — 15 000 мешканців (2010).

Розташоване за 57 км на схід від Гродно, за 7 км від залізничної станції на лінії Ліда — Гродно.

Історія

Станом на 1885 рік у колишньому власницькому містечку, центрі Щучинської волості Лідського повіту Віленської губернії мешкало 1866 осіб, налічувалось 5 дворових господарств, існували православна церква, костел, каплиця, синагога, єврейський молитовний будинок, аптека, поштова станція, 29 лавок, 5 постоялих будинків, винокурний, цегельний і поташний заводи, відбувалось 2 місячних щорічних ярмарки.

За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 1742 осіб (869 чоловічої статі та 873 — жіночої), з яких 390 — православної віри, 1356 — юдейської.

Відомі особистості

В місті народився:

Стацкевич Фелікс Іванович (1879—1967) — білоруський письменник-мемуарист, громадський діяч.

Джерела

Szczuczyn, zwany Litewskim (1) // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1890. — Т. XI. — S. 864. (пол.).— S. 864–865. (пол.)

Посилання

Примітки

GeoNames — 2005.
d:Track:Q830106
рос. дореф. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ V. Губерніи Литовской и Бѣлорусской областей. СанктПетербургъ. 1886. — XII + 259 с.
Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий : по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : Типография «Общественная польза»: [паровая типолитография Н. Л. Ныркина], 1905. — С. 1-12. — X, 270, 120 с.(рос. дореф.)

Це незавершена стаття з географії Білорусі.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q65269343_citetype_Q6423319_citetype_Q5227240"_data-entity-id="Q830106">GeoNames<span_class="wef_low_priority_links">_—_2005.</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q830106]]</div>-1] GeoNames — 2005.
d:Track:Q830106

[2] рос. дореф. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ V. Губерніи Литовской и Бѣлорусской областей. СанктПетербургъ. 1886. — XII + 259 с.

[3] Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий : по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : Типография «Общественная польза»: [паровая типолитография Н. Л. Ныркина], 1905. — С. 1-12. — X, 270, 120 с.(рос. дореф.)

[1]