Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Щитницький парк нім Scheitniger Park Fürsten Garten один із найбільших парків Вроцлава займає площу близько 100 гектарів

Щитницький парк

Щитницький парк

Щитницький парк ( нім. Scheitniger Park, Fürsten Garten ) — один із найбільших парків Вроцлава, займає площу близько 100 гектарів. Розташований на схід від Старого Одеру, в районі колишнього села , включеного до складу міста в 1868 році. Парк має ландшафтний характер і велику композиційну та дендрологічну цінність (близько 400 видів дерев і кущів).

Щитницький парк
image
51°06′50″ пн. ш. 17°04′54″ сх. д. / 51.11390000002777612° пн. ш. 17.08170000002778011° сх. д. / 51.11390000002777612; 17.08170000002778011Координати: 51°06′50″ пн. ш. 17°04′54″ сх. д. / 51.11390000002777612° пн. ш. 17.08170000002778011° сх. д. / 51.11390000002777612; 17.08170000002778011
Типпарк
ВідкритоXVIII ст.
Площа100 га
Країнаimage Республіка Польща
РозташуванняВроцлав
image
image
Щитницький парк
Щитницький парк (Польща)
image Щитницький парк у Вікісховищі

Історія

У XVI столітті село Щитники розділили на Нові та Старі Щитники, які у XVII столітті перетворилися на приміські житлові маєтки. Ліс у Старих Щитниках був популярний серед мешканців Вроцлава ще в середині XVIII століття . У 1783 році Фридерик Людвік Гогенлое, командувач вроцлавським гарнізоном, придбав його та заснував один із перших парків в англійському стилі на європейському континенті.

image
Церква св. Яна Непомуцького в Щитницькому парку

Парк був спустошений наполеонівськими солдатами під час облоги міста в грудні 1806 року . Після війни більшу частину пошкоджень було відновлено. У 1833 році у Вроцлаві у Щитницькому парку відбулися перші спортивні скачки. Перегони організовувалися до 1907 року на території, прилеглій до нинішнього Залу Століття.

У парку знаходиться Японський сад, заснований у 1909-1912 роках у зв'язку зі Столітньою виставкою 1913 року за ініціативою графа Фріца фон Хохберга та розроблений японським садівником Манкічі Араї. Однак після виставки більшість запозичених деталей, які визначали японський характер саду, були вивезені. У 1994 році у співпраці з посольством Японії проф. Ікуя Нісікава і садівники з Нагої почали роботу по відновленню японського характеру саду. Нині це вже японський сад не лише за назвою. Це унікальний живий фрагмент японської культури в Європі . Уряд Японії подарував саду кілька гранітних ліхтарів 19 століття. Японці назвали сад Хаккоен, тобто. Червоно-білий сад . Повінь 1997 року знищила сад, який було знову відкрито після реконструкції 1999 року .

Дерева японської вишні були висаджені за межами Японського саду в 2008 році .

Дерев'яна церква

У Щитницькому парку є також дерев'яна церква на рубежі XVI - XVII століть, присвячена святому Яну Непомуцькому . Побудований теслею зі Старого Козля, він також стояв там спочатку. У XVIII столітті його перевезли до Кендзежина, а звідти у 1913 році до Вроцлава під керівництвом вроцлавського архітектора . Поряд з церквою стоїть монолітний кам'яний хрест, перенесений сюди у 1970-х роках. XX село від . Причина закладення хреста невідома. Виникла гіпотеза про те, що т. зв , не має під собою прямих доказів і базується виключно на необґрунтованому припущенні, що всі старі кам’яні монолітні хрести є покутними. Пауль Куцер у статті Steinkreuze in Schlesien 1913 року дає інформацію про легенду, яка приписує створення цього хреста та 2 інших хрестів, з якими він стояв у Мухоборі Великий, на згадку про зустріч у 1474 р. три правителі: Угорщина — Матіас Корвін, Богемія Владислав II Ягеллончик і батько останнього, польський король Казимир IV Ягеллончик під час облоги Ягеллонами, захищений Корвіном, Вроцлав . Існує також народна легенда, яка пов’язує хрест із епідемією .

Пам'ятники

На території парку знаходяться та , а також .

Галерея

  • image
    Лебеді в парку, 1960-ті
  • image
    Міст у парку
  • image
    Парк взимку
  • image
    Статуя Діани
  • image
    Колона Фрідріха Вільгельма II

Виноски

  1. (вид. III). Wrocław: Wydawnictwo Dolnośląskie. 2006. с. 654-655. ISBN .
  2. https://www.pl.emb-japan.go.jp/kultura/documents/Biuletyny/biuletyn0714.pdf
  3. https://miejscawewroclawiu.pl/burzliwa-historia-ogrodu-japonskiego/
  4. https://gazetawroclawska.pl/drzewko-z-japonii/ar/52327
  5. Scheer, Andrzej (2007). Krzyż pokutny nr 13 (z Muchoboru Wielkiego). Bractwo Krzyżowców zeszyt nr 89. PTTK Świdnica: 39.
  6. Kamienny krzyż w Parku Szczytnickim we Wrocławiu. kapliczki.org.pl.
  7. Kutzer, Paul (1913/1914). Steinkreuze in Schlesien. Schlesien: Illustrierte Monatsschrift zur Pflege heimatlicher Interessen: 14.

Зовнішні посилання

  • Парк Щитницького у Вроцлаві
  • Зйомки фільму проходили в Щитницькому парку
  • Архівні види парку в бібліотеці Полони

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Shitnickij park nim Scheitniger Park Fursten Garten odin iz najbilshih parkiv Vroclava zajmaye ploshu blizko 100 gektariv Roztashovanij na shid vid Starogo Oderu v rajoni kolishnogo sela vklyuchenogo do skladu mista v 1868 roci Park maye landshaftnij harakter i veliku kompozicijnu ta dendrologichnu cinnist blizko 400 vidiv derev i kushiv Shitnickij park51 06 50 pn sh 17 04 54 sh d 51 11390000002777612 pn sh 17 08170000002778011 sh d 51 11390000002777612 17 08170000002778011 Koordinati 51 06 50 pn sh 17 04 54 sh d 51 11390000002777612 pn sh 17 08170000002778011 sh d 51 11390000002777612 17 08170000002778011TipparkVidkritoXVIII st Plosha100 gaKrayina Respublika PolshaRoztashuvannyaVroclavShitnickij parkShitnickij park Polsha Shitnickij park u VikishovishiIstoriyaU XVI stolitti selo Shitniki rozdilili na Novi ta Stari Shitniki yaki u XVII stolitti peretvorilisya na primiski zhitlovi mayetki Lis u Starih Shitnikah buv populyarnij sered meshkanciv Vroclava she v seredini XVIII stolittya U 1783 roci Friderik Lyudvik Gogenloe komanduvach vroclavskim garnizonom pridbav jogo ta zasnuvav odin iz pershih parkiv v anglijskomu stili na yevropejskomu kontinenti Cerkva sv Yana Nepomuckogo v Shitnickomu parku Park buv spustoshenij napoleonivskimi soldatami pid chas oblogi mista v grudni 1806 roku Pislya vijni bilshu chastinu poshkodzhen bulo vidnovleno U 1833 roci u Vroclavi u Shitnickomu parku vidbulisya pershi sportivni skachki Peregoni organizovuvalisya do 1907 roku na teritoriyi prileglij do ninishnogo Zalu Stolittya U parku znahoditsya Yaponskij sad zasnovanij u 1909 1912 rokah u zv yazku zi Stolitnoyu vistavkoyu 1913 roku za iniciativoyu grafa Frica fon Hohberga ta rozroblenij yaponskim sadivnikom Mankichi Arayi Odnak pislya vistavki bilshist zapozichenih detalej yaki viznachali yaponskij harakter sadu buli vivezeni U 1994 roci u spivpraci z posolstvom Yaponiyi prof Ikuya Nisikava i sadivniki z Nagoyi pochali robotu po vidnovlennyu yaponskogo harakteru sadu Nini ce vzhe yaponskij sad ne lishe za nazvoyu Ce unikalnij zhivij fragment yaponskoyi kulturi v Yevropi Uryad Yaponiyi podaruvav sadu kilka granitnih lihtariv 19 stolittya Yaponci nazvali sad Hakkoen tobto Chervono bilij sad Povin 1997 roku znishila sad yakij bulo znovu vidkrito pislya rekonstrukciyi 1999 roku Dereva yaponskoyi vishni buli visadzheni za mezhami Yaponskogo sadu v 2008 roci Derev yana cerkvaU Shitnickomu parku ye takozh derev yana cerkva na rubezhi XVI XVII stolit prisvyachena svyatomu Yanu Nepomuckomu Pobudovanij tesleyu zi Starogo Kozlya vin takozh stoyav tam spochatku U XVIII stolitti jogo perevezli do Kendzezhina a zvidti u 1913 roci do Vroclava pid kerivnictvom vroclavskogo arhitektora Poryad z cerkvoyu stoyit monolitnij kam yanij hrest perenesenij syudi u 1970 h rokah XX selo vid Prichina zakladennya hresta nevidoma Vinikla gipoteza pro te sho t zv ne maye pid soboyu pryamih dokaziv i bazuyetsya viklyuchno na neobgruntovanomu pripushenni sho vsi stari kam yani monolitni hresti ye pokutnimi Paul Kucer u statti Steinkreuze in Schlesien 1913 roku daye informaciyu pro legendu yaka pripisuye stvorennya cogo hresta ta 2 inshih hrestiv z yakimi vin stoyav u Muhobori Velikij na zgadku pro zustrich u 1474 r tri praviteli Ugorshina Matias Korvin Bogemiya Vladislav II Yagellonchik i batko ostannogo polskij korol Kazimir IV Yagellonchik pid chas oblogi Yagellonami zahishenij Korvinom Vroclav Isnuye takozh narodna legenda yaka pov yazuye hrest iz epidemiyeyu Pam yatnikiNa teritoriyi parku znahodyatsya ta a takozh GalereyaLebedi v parku 1960 ti Mist u parku Park vzimku Statuya Diani Kolona Fridriha Vilgelma IIVinoski vid III Wroclaw Wydawnictwo Dolnoslaskie 2006 s 654 655 ISBN 83 7384 561 5 https www pl emb japan go jp kultura documents Biuletyny biuletyn0714 pdf https miejscawewroclawiu pl burzliwa historia ogrodu japonskiego https gazetawroclawska pl drzewko z japonii ar 52327 Scheer Andrzej 2007 Krzyz pokutny nr 13 z Muchoboru Wielkiego Bractwo Krzyzowcow zeszyt nr 89 PTTK Swidnica 39 Kamienny krzyz w Parku Szczytnickim we Wroclawiu kapliczki org pl Kutzer Paul 1913 1914 Steinkreuze in Schlesien Schlesien Illustrierte Monatsschrift zur Pflege heimatlicher Interessen 14 Zovnishni posilannyaPark Shitnickogo u Vroclavi Zjomki filmu prohodili v Shitnickomu parku Arhivni vidi parku v biblioteci Poloni

Дата публікації:
Топ