Шемишейський район

Шемишейський район — муніціпальний район у Пензенській області Росії.

Шемишейський район
рос. Шемышейский район
Герб Прапор
район
Адм. центр	селище
Країна	Росія
область	Пензенська область
Населення
- повне	16 611 осіб (2017)
- густота	(4-те місце)
Площа
- повна	1595,10 км²
Дата заснування	10 лютого 1932
Вебсайт	shem.pnzreg.ru
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Шемишейський район

Адміністративний центр — робітниче селище .

Географія

Район розташований на південному сході центральної частини Пензенської області. Площа території району - 1586,75 км².

Місцевість являє собою горбисту рівнину, порізану ярами й долинами річок. Межує на північному сході з , на сході - з , на півдні з Лопатинським й районами, на заході - з Пензенським районом Пензенської області.

Історія

Середньовіччя

В районі розташована середньовічна археологічна пам'ятка мордви - Армійовський курганно-ґрунтовой могильник X—XI сторіч.

Новий час

Після приєднання до Московського царства Надволжя внаслідок підкорення Казанського й Астраханського ханств починається інтенсивне заселення району:

• ерзянці переселяються з 1680-их роківз районів Алатиря, Арзамасу, частково з пензенського лісового Засур'я на Нижнє Поуз'я;
• сільські кріпаків-московитів переселяє у нові маєтки шляхта, яка отримала нові землі за службу;
• полкові татари переселяються у гирло річки Уза у 1685 році;
• нечисленна служила «мурзинська» мордва (Усть-Уза-Мурза).

Ерзя перебиралася у 1670-1683 роках з найближчих повітів для будівництва оборонної лінії Мокшан-Пенза й Пенза-Сизрань.

Інтенсивне заселення району у 1696-1717 роках після взяття турецького Азова, до "кубанського погрома" 1717 року, коли у полон було уведено декілька тисяч осіб.

Перші поселення району відносилися до Узинського стану . З 1780 року лівобережжя Узи ввійшло до складу , а правобережжя - до складу Саратовської губернії.

Радянська доба

16 липня 1928 року було утворено Наскафтимський район з центром в селі Наскафтим в складі .

10 лютого 1932 року центр Наскафтимського району перенесеой у село Шемишейка, а район перейменовано на Шемишейський вже в складі , з приєднанням до нього частини .

Стрімке падіння чисельності населення району внаслідок колективізації й голодомору: з 61800 осіб у 1933 році до 39377 осіб у 1938 році.

З 1936 року Шемишейський район у складі Куйбишевської області.

4 лютого 1939 року район передано до складу новоствореної Пензенської області.

У 1963-1965 роках до складу району входила територія скасованого Лопатинського району.

Сучасний час

2 листопада 2004 року у районі утворено 1 міське й 15 сільських поселень (сільрад) та встановлені межі муніципальних утворень.

З 2006 року у район починают переселятися китайці.

22 грудня 2010 року були скасовані Мачкаська, Новомачімська й Піщанська сільські поселення.

Адміністративний поділ

У складі району 1 міське поселення (Шемишейське), 12 сільських поселень (Армієвське, Воробьовське, Каргалєйське, Каржимантське, Колдаїське, Наскафтимське, Руськоноркинське, Сінодське, Стародемкинське, Старозахаркинське, Старояксарське, Усть-Узинське) та 39 населених пунктів.

Національний склад

Більшість населення району складає мордва — 51,6 %. Інші національни групи: росіяни — 38,6 %, татари (мішарі) — 8,4 %, інші — 1,4%.

Джерела

• Полубояров М.С. Шемышейский район. Пензенская энциклопедия. 2007 год [ 18 лютого 2015 у Wayback Machine.]

Примітки

1. . Архів оригіналу за 26 вересня 2018. Процитовано 24 жовтня 2018.
2. . docs.cntd.ru. Архів оригіналу за 6 квітня 2016. Процитовано 24 жовтня 2018.
3. . docs.cntd.ru. Архів оригіналу за 9 березня 2016. Процитовано 24 жовтня 2018.