Шашкевич Григорій

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Шашкевич.

о. Григо́рій Шашке́вич (24 січня 1809, с. Сусолівка, нині Сосулівка — 18 серпня 1888, Перемишль або Львів) — український галицький громадсько-політичний і церковний діяч, священик УГКЦ. Стрийко (за іншими даними двоюрідний брат^[]) (Маркіяна Шашкевича).

о. Григорій Шашкевич
о. Григорій Шашкевич Григорій Шашкевич, 1851 р.
Посол до Австрійського парламенту
10.07.1848 — 07.03.1849
Посол до Галицького сейму
1870 — 1876
заступник голови повітової ради Перемишльського повіту
1871 — 1873
член повітової ради Перемишльського повіту
1867 — 1875
Народився	24 січня 1809(1809-01-24) Сусолівка, Королівство Галичини та Володимирії
Помер	18 серпня 1888(1888-08-18) (79 років) Перемишль
Похований	^d
Виборчий округ	Монастириська, Перемишль — Нижанковичі
Відомий як	ректор греко-католицької духовної семінарії у Відні
Громадянство	Австрійська імперія →  Австро-Угорщина
Національність	українець
Alma mater	ЛНУ ім. І. Франка
У шлюбі з	Тереза Холодинська (†1848)
Діти	син
Професія	священик
Звання	доктор теології
Релігія	греко-католик
Медіафайли у Вікісховищі

Біографія

Народився у сім'ї дяка 24 січня 1809 року в с. Сусолівка (нині Сосулівка, Чортківський район, Тернопільська область, Україна). Батько Іван помер за два місяці до його народження сина, тому ним опікувався стрийко Роман Шашкевич — парох у селі Устечко.

За сприяння стрийка Григорій навчався у (головній школі) та гімназії при монастирі василіян у м. Бучач. У 1831 році закінчив Львівську греко-католицьку духовну семінарію. Вивчав теологію у Львівському університеті в 1827 —1831 рр.

З 1833 року адміністратор парафії Чернелиця (тут часто зазнавав кривд від місцевого дідича Наполеона Рациборського), з 1835 року парох (Долішнього Угринова) неподалік від Станиславова (нині Івано-Франківськ).

У 1848 році став співзасновником і заступником голови Станиславівської окружної руської ради — філії Головної Руської Ради у Львові; також послом до австрійського парламенту (посол Станиславівської округи, в тому числі від Монастириська, Бучача, мав вести переклади Олекси Заклинського виступів послів парламенту для руського народу). Був послом у 1848—1849 роках. Після вступу на престіл нового цісаря Франца Йозефа І 2 грудня 1848 року був у складі делегації руських послів на зустрічі з ним в Оломоуці.

У 1848—1865 (1856) роках був радником міністерства освіти у Відні, керував департаментом (референт) галицького шкільництва, був цензором шкільних підручників. Від 1852 року — канонік, згодом архипресвітер капітули в Перемишлі. Від 1858 року — ректор «Барбареуму» — греко-католицької духовної семінарії у Відні.

Під час виборів до Галицького сейму 1867 р. (округ Любачів — Чесанів, не вистачило 1-го голосу) було забраковано 17 голосів виборців через те, що виборці-селяни помилково проголосували за його опонента — Шишкевича.

По поверненні до Галичини став послом до Галицького сейму (1870—1876 роки, округ Перемишль — Нижанковичі; входив до «Руського клубу»). Парох катедрального собору в Перемишлі, член Перемиської повітової ради (з 1867 року) і повітової управи. Почесний громадянин Коломиї, почесний член Ставропігійського інституту. Член-засновник Галицько-Руської матиці. Меценат Народного Дому.

Помер 18 серпня 1888 року у м. Львів, був похований 21 серпня.

Громадська діяльність

Григорій Шашкевич відомий як активний поборник національної незалежності українців, поділу Галичини на дві адміністративні провінції (українську і польську) за етнічною ознакою, пристрасний оборонець народної мови та противник москвофільської тенденції у письменстві, автор меморандуму, спрямованого проти проекту латинізації української писемності (1859).

Зібрав цінні документи до історії «Азбучної війни» в Галичині, які опублікував Іван Франко («Українсько-руський архів», том 8, 1912).

Був автором однієї з перших граматик української мови для народних шкіл (1862) і «Німецько-руської правничої термінології» (1851), виданої у Відні у співавторстві з (Яковом Головацьким) і .

Примітки

1. Ks. Grze­gorz Szaszkiewicz. Kurjer Lwowski. 1888, No 232, s. 4. [ 12 червня 2020 у Wayback Machine.](пол.)
2. Чорновол І. 199 депутатів Галицького Сейму… — C. 191.
3. Кметь І. Бібліотека архіпресвітера Григорія Шашкевича [ 27 вересня 2016 у Wayback Machine.]… — С. 631.
4. у джерелі вказано, що в нормальній школі
5. Kurzbiografie Szaszkewycz (Szaszkiewicz, Šaškevyč), Hryhoryj (Grzegorz, Gregor) Dr. theol. (1858)
6. Андрусяк Н. Минуле Бучаччини // Бучач і Бучаччина. Історично-мемуарний збірник / ред. колегія Михайло Островерха та інші. — Ню Йорк — Лондон — Париж — Сидней — Торонто : НТШ, Український архів, 1972. — Т. XXVII. — С. 46, 52-53.
7. Андрусяк Н. Минуле Бучаччини // Бучач і Бучаччина. Історично-мемуарний збірник / ред. колегія Михайло Островерха та інші. — Ню Йорк — Лондон — Париж — Сидней — Торонто : НТШ, Український архів, 1972. — Т. XXVII. — С. 53-54.
8. Чорновол І. 199 депутатів Галицького Сейму… — C. 20.
9. Там само. — С. 107—108.
10. Там само. — C. 191—192.
11. Кметь І. Бібліотека архіпресвітера Григорія Шашкевича [ 27 вересня 2016 у Wayback Machine.]… — С. 634.

Джерела

• Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — .
• Кметь І. Бібліотека архіпресвітера Григорія Шашкевича у фондах книгозбірні Народного Дому [ 27 вересня 2016 у Wayback Machine.] // Вісник Львівського університету. — Серія історична, 2010. — Вип. 45. — С. 629—674.
• Чорновол І. 199 депутатів Галицького Сейму. — Львів: «Тріада плюс», 2010. — 228 с., іл. — (Львівська сотня).

Посилання

• Шашкевич о. Григорій // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1967. — Т. 8, кн. XVI : Літери Уш — Я. — С. 2074. — 1000 екз.