Цю статтю треба для відповідності Вікіпедії. |
Ця стаття містить текст, що не відповідає . |
Шахджаган Беґум (29 липня 1838 — 16 червня 1901) була (правителька ісламського у ) упродовж двох періодів: 1844-60 (її мати виконувала обов'язки регента), а потім у 1868—1901 роках.
Шах Джаган Беґум | |
---|---|
Біографічні дані | |
Релігія | іслам |
Народження | 29 липня 1838[1] d, Бхопал, Дивізіон Бхопал, Мадг'я-Прадеш, Індія |
Смерть | 16 червня 1901 (62 роки) Бгопал, Британська Індія, Британська імперія або d, Британська Індія, Британська імперія злоякісна пухлина |
У шлюбі з | d і d |
Діти | d |
Батько | d[2] |
Мати | d |
Медіафайли у Вікісховищі |
Біографія
Шахджаган народилася в , недалеко від Бхопала, і була єдиною дитиною, що вижила, Сікандар Беґум із Бгопала, , та її чоловіка Джаганґіра Мохаммеда Хана. Вона була визнана правителькою Бгопала в 1844 році у віці шести років; її мати мала владу регента під час її неповноліття. Однак у 1860 році її мати Сікандар Беґум була визнана британцями самостійною правителькою Бгопала, і Шахджаган була відсторонена від влади. Шахджаган змінила свою матір на посаді після смерті останньої в 1868 році.
Будучи підготовленою до керівництва державою, Шахджаган поліпшила систему податкових надходжень і збільшила державні надходження, підвищила платню своїм солдатам, модернізувала озброєння армії, побудувала греблю і штучне озеро, підвищила ефективність поліції і провела перший перепис населення після того, як штат постраждав від двох епідемій (населення скоротилося до 744 000 чоловік). Щоб збалансувати дефіцит свого бюджету, вона доручила вирощувати опіум.
Їй приписують авторство кількох книг на урду. Серед них «Гаухар-і-Ікбаал», в якій описуються основні події між 1-м і 7-м роками її правління і соціально-політичні умови Бгопала в той час. Розповідь про моє життя — це англійський переклад автобіографії султанші Джаган Беґум «Гаухар-і-Ікбал». Вона була написана К. Х. Пейном, який був радником з освіти в Беґумі. Вона написала «Ахтар-і-Ікбаал», який є другою частиною «Гаухар-і-Ікбаал». У 1918 році вона написала «Іффат-уль-Муслімаат», де описує поняття пурди і хіджабу у звичаях Європи, Азії та Єгипту.
Вона відіграла важливу роль в ініціюванні будівництва однієї з найбільших мечетей в Індії, у Бгопалі. Однак будівництво залишилося незавершеним після її смерті і пізніше було припинено; роботи були відновлені тільки в 1971 році. Вона також побудувала у Бгопалі. Шахджаган хотіла зробити мусульманське паломництво в Мекку, але слабке здоров'я і її боязнь корабельних аварій завадили їй коли-небудь зробити це.
Шахджаган Беґум зробила значні пожертви на будівництво мечеті у Вокінгу, графство Суррей, Велика Британія. Вона також зробила щедрий внесок у заснування мусульманського англосхідного коледжу в Аліґаргу, який перетворився в Мусульманський університет Алігарху. Вона також субсидувала будівництво залізниці між і Бгопалом
У 1855 році Шахджаган Беґум вийшла заміж за Бакі Мухаммада Хана, дворянина середнього рангу із Бгопала, його третьою дружиною. Він помер у 1867 році. Чотири роки по тому Шахджаган вийшла заміж за із Каннауджа в тодішніх Сполучених провінціях. Другий шлюб був бездітним. На додаток до смерті двох чоловіків, Шахджаган також пережила смерть двох онучат.
Останні роки Шахджаган Беґум провела на чолі досить добре керованої держави.У 1901 році вона захворіла на рак порожнини рота; незабаром після цього було опубліковано послання для жителів Бгопала з проханням пробачити, якщо Шахджаган заподіяла зло кому-небудь з її підданих, викликавши громадське горе через хворобу популярного правителя. Шахдгахан в останній раз відвідала її дочка султан Джеган, з якою Шахджаган не розмовляла тринадцять років, оскільки Шахджаган звинуватила свою дочку в смерті своєї першої внучки; навіть на цій останній зустрічі Шахджаган відмовилася пробачити свою дочку. Шахджаган померла незабаром після цього, 6 червня 1901 року, і султанша Джеган посіла на троні.
Пошта
Під час її правління були випущені перші поштові марки штату Бгопал. У 1876 і 1878 роках були випущені марки в пів — і чверть Анни. На марках 1876 року є напис «HH Nawab Shahjahan Begam» у восьмикутній рамці; на марках 1878 року той же текст у круглій рамці і форма назви Беґум на урду. Останні марки з її ім'ям були випущені в 1902 році з написом: «Її Величність Наваб Султан Джаган Беґам». Державна поштова служба Бхопала випускала свої власні поштові марки до 1949 року; з другого випуску марок в 1908 році офіційні марки випускалися до 1945 року, і на них були написи «Штат Бгопал» або «Уряд Бгопала». У 1949 році були випущені останні з власних марок Бгопала.
- Марка 1876 р., випущена під час правління Беґум
- 1908 р. марка штату Бгопал в одну Анну
Примітки
- Collective Biographies of Women
- Geni.com — 2006.
- A misidentified photograph: according to family historian Allen Copsey it is either (1) Sultan Jahan Begum of Bhopal (1838—1901) who in 1872 was created a Grand commander of the Most Exalted Order of the Star of India; or (2) her daughter Sultan Jahan Begum of Bhopal (1858—1930) who in 1904 received the Grand Commander of the Indian Empire and in 1910 the Grand Commander of the Star of India. 1910 commemorative postcard
- Savarkar and the Rani's photo — That she wears two collars of orders indicates that it is the former Begum, about 1878.
- Khan, pg. 143.
- The Begum of Bhopal, GCSI, Nov.1872. [ 2021-10-23 у Wayback Machine.] .
- Khan, pg. 146.
- Stanley Gibbons Ltd. Stanley Gibbons' Simplified Stamp Catalogue; 24th ed., 1959. London: Stanley Gibbons Ltd.' p. 153
- Stanley Gibbons Ltd. Stanley Gibbons' Simplified Stamp Catalogue; 24th ed., 1959. London: Stanley Gibbons Ltd.' pp. 154–55
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cyu stattyu treba vikifikuvati dlya vidpovidnosti standartam yakosti Vikipediyi Bud laska dopomozhit dodavannyam dorechnih vnutrishnih posilan abo vdoskonalennyam rozmitki statti Cya stattya mistit tekst sho ne vidpovidaye enciklopedichnomu stilyu Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu pogodivshi stil vikladu zi stilistichnimi pravilami Vikipediyi Mozhlivo storinka obgovorennya mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin Shahdzhagan Begum 29 lipnya 1838 16 chervnya 1901 bula pravitelka islamskogo u uprodovzh dvoh periodiv 1844 60 yiyi mati vikonuvala obov yazki regenta a potim u 1868 1901 rokah Shah Dzhagan BegumBiografichni daniReligiyaislamNarodzhennya29 lipnya 1838 1838 07 29 1 d Bhopal Divizion Bhopal Madg ya Pradesh IndiyaSmert16 chervnya 1901 1901 06 16 62 roki Bgopal Britanska Indiya Britanska imperiya abo d Britanska Indiya Britanska imperiya zloyakisna puhlinaU shlyubi zd i dDitidBatkod 2 Matid Mediafajli u VikishovishiBiografiyaFotografiya sultanshi Shah Dzhagan Begum abo mozhlivo yiyi dochki 1878 roku Fotografiya bula pomilkovo identifikovana yak fotografiya Rani Lakshmibaj u knizi 1909 roku Shahdzhagan narodilasya v nedaleko vid Bhopala i bula yedinoyu ditinoyu sho vizhila Sikandar Begum iz Bgopala ta yiyi cholovika Dzhagangira Mohammeda Hana Vona bula viznana pravitelkoyu Bgopala v 1844 roci u vici shesti rokiv yiyi mati mala vladu regenta pid chas yiyi nepovnolittya Odnak u 1860 roci yiyi mati Sikandar Begum bula viznana britancyami samostijnoyu pravitelkoyu Bgopala i Shahdzhagan bula vidstoronena vid vladi Shahdzhagan zminila svoyu matir na posadi pislya smerti ostannoyi v 1868 roci Buduchi pidgotovlenoyu do kerivnictva derzhavoyu Shahdzhagan polipshila sistemu podatkovih nadhodzhen i zbilshila derzhavni nadhodzhennya pidvishila platnyu svoyim soldatam modernizuvala ozbroyennya armiyi pobuduvala greblyu i shtuchne ozero pidvishila efektivnist policiyi i provela pershij perepis naselennya pislya togo yak shtat postrazhdav vid dvoh epidemij naselennya skorotilosya do 744 000 cholovik Shob zbalansuvati deficit svogo byudzhetu vona doruchila viroshuvati opium Yij pripisuyut avtorstvo kilkoh knig na urdu Sered nih Gauhar i Ikbaal v yakij opisuyutsya osnovni podiyi mizh 1 m i 7 m rokami yiyi pravlinnya i socialno politichni umovi Bgopala v toj chas Rozpovid pro moye zhittya ce anglijskij pereklad avtobiografiyi sultanshi Dzhagan Begum Gauhar i Ikbal Vona bula napisana K H Pejnom yakij buv radnikom z osviti v Begumi Vona napisala Ahtar i Ikbaal yakij ye drugoyu chastinoyu Gauhar i Ikbaal U 1918 roci vona napisala Iffat ul Muslimaat de opisuye ponyattya purdi i hidzhabu u zvichayah Yevropi Aziyi ta Yegiptu Vona vidigrala vazhlivu rol v iniciyuvanni budivnictva odniyeyi z najbilshih mechetej v Indiyi u Bgopali Odnak budivnictvo zalishilosya nezavershenim pislya yiyi smerti i piznishe bulo pripineno roboti buli vidnovleni tilki v 1971 roci Vona takozh pobuduvala u Bgopali Shahdzhagan hotila zrobiti musulmanske palomnictvo v Mekku ale slabke zdorov ya i yiyi boyazn korabelnih avarij zavadili yij koli nebud zrobiti ce Shahdzhagan Begum zrobila znachni pozhertvi na budivnictvo mecheti u Vokingu grafstvo Surrej Velika Britaniya Vona takozh zrobila shedrij vnesok u zasnuvannya musulmanskogo angloshidnogo koledzhu v Aligargu yakij peretvorivsya v Musulmanskij universitet Aligarhu Vona takozh subsiduvala budivnictvo zaliznici mizh i Bgopalom U 1855 roci Shahdzhagan Begum vijshla zamizh za Baki Muhammada Hana dvoryanina serednogo rangu iz Bgopala jogo tretoyu druzhinoyu Vin pomer u 1867 roci Chotiri roki po tomu Shahdzhagan vijshla zamizh za iz Kannaudzha v todishnih Spoluchenih provinciyah Drugij shlyub buv bezditnim Na dodatok do smerti dvoh cholovikiv Shahdzhagan takozh perezhila smert dvoh onuchat Ostanni roki Shahdzhagan Begum provela na choli dosit dobre kerovanoyi derzhavi U 1901 roci vona zahvorila na rak porozhnini rota nezabarom pislya cogo bulo opublikovano poslannya dlya zhiteliv Bgopala z prohannyam probachiti yaksho Shahdzhagan zapodiyala zlo komu nebud z yiyi piddanih viklikavshi gromadske gore cherez hvorobu populyarnogo pravitelya Shahdgahan v ostannij raz vidvidala yiyi dochka sultan Dzhegan z yakoyu Shahdzhagan ne rozmovlyala trinadcyat rokiv oskilki Shahdzhagan zvinuvatila svoyu dochku v smerti svoyeyi pershoyi vnuchki navit na cij ostannij zustrichi Shahdzhagan vidmovilasya probachiti svoyu dochku Shahdzhagan pomerla nezabarom pislya cogo 6 chervnya 1901 roku i sultansha Dzhegan posila na troni Poshta Pid chas yiyi pravlinnya buli vipusheni pershi poshtovi marki shtatu Bgopal U 1876 i 1878 rokah buli vipusheni marki v piv i chvert Anni Na markah 1876 roku ye napis HH Nawab Shahjahan Begam u vosmikutnij ramci na markah 1878 roku toj zhe tekst u kruglij ramci i forma nazvi Begum na urdu Ostanni marki z yiyi im yam buli vipusheni v 1902 roci z napisom Yiyi Velichnist Navab Sultan Dzhagan Begam Derzhavna poshtova sluzhba Bhopala vipuskala svoyi vlasni poshtovi marki do 1949 roku z drugogo vipusku marok v 1908 roci oficijni marki vipuskalisya do 1945 roku i na nih buli napisi Shtat Bgopal abo Uryad Bgopala U 1949 roci buli vipusheni ostanni z vlasnih marok Bgopala Marka 1876 r vipushena pid chas pravlinnya Begum 1908 r marka shtatu Bgopal v odnu AnnuPrimitkiCollective Biographies of Women d Track Q54984126 Geni com 2006 d Track Q2621214 A misidentified photograph according to family historian Allen Copsey it is either 1 Sultan Jahan Begum of Bhopal 1838 1901 who in 1872 was created a Grand commander of the Most Exalted Order of the Star of India or 2 her daughter Sultan Jahan Begum of Bhopal 1858 1930 who in 1904 received the Grand Commander of the Indian Empire and in 1910 the Grand Commander of the Star of India 1910 commemorative postcard Savarkar and the Rani s photo That she wears two collars of orders indicates that it is the former Begum about 1878 Khan pg 143 The Begum of Bhopal GCSI Nov 1872 2021 10 23 u Wayback Machine Khan pg 146 Stanley Gibbons Ltd Stanley Gibbons Simplified Stamp Catalogue 24th ed 1959 London Stanley Gibbons Ltd p 153 Stanley Gibbons Ltd Stanley Gibbons Simplified Stamp Catalogue 24th ed 1959 London Stanley Gibbons Ltd pp 154 55