Шахтар (палац спорту)

Пала́ц спо́рту «Шахта́р» — пам'ятка архітектури в Донецьку. Побудований в 1952—1953 роках на місці колишнього цегельного заводу, залишки якого були прибрані в 1947 році. Архітектори — Г. І. Навроцький та О. К. Терзян.

Шахтар
47°59′46″ пн. ш. 37°48′00″ сх. д. / 47.99622400002777312° пн. ш. 37.8001460000277731410° сх. д. / 47.99622400002777312; 37.8001460000277731410Координати: 47°59′46″ пн. ш. 37°48′00″ сх. д. / 47.99622400002777312° пн. ш. 37.8001460000277731410° сх. д. / 47.99622400002777312; 37.8001460000277731410
Тип	спортивна споруда і пам'ятка культури
Статус спадщини	пам'ятка архітектури місцевого значення України
Країна	Україна : ISO3166-1 alpha-3:UKR; ISO3166-1 цифровий:804;
Розташування	Донецьк^[1]
Адреса	Бульвар Пушкіна (Донецьк)
Шахтар (палац спорту) (Україна)
Шахтар у Вікісховищі

Загальний опис

Це перший критий спортивний зал в Україні і один з перших в СРСР критих спортивних залів. До цього будувалися спортивні зали із сидіннями уздовж стін, а палац спорту Навроцького був багатофункціональною спорудою із трибунами й мав оригінальну архітектуру.

Будинок став прообразом сучасних багатофункціональних спортивних залів, зіграв роль у формуванні нового типу суспільних будинків і став першим типовим спеціалізованим спортивним комплексом у Радянському Союзі, а також початком серії подібних споруджень.

Розміри основного залу — 30х30 метрів, до комплексу також входять зали для занять важкою атлетикою, фехтуванням і боксом. У залі передбачені трибуни для 600 глядачів. Під трибунами перебувають роздягальні, душові, інструкторські, масажні й інші допоміжні приміщення.

Тут розташовувався гімнастичний зал добровільного спортивного товариства «Шахтар».

Авторський колектив одержав всесоюзну премію за найкращий будинок 1952 року. У цей час будинок є пам'ятником архітектури й охороняється державою.

Під час будівництва будинку в 1952 році фасад палацу спорту виходив на бульвар Пушкіна, а з тильної сторони будинку перебували промислові склади. В 1960-ті роки була сформована вулиця Університетська і виявилася, що тильна сторона виходить на другу за значенням вулицю Донецька, маючи при цьому не дуже привабливий вигляд.

Будинок зображений на , випущеному поштою СРСР 13 серпня 1963 (художник , номінал 4 копійки, підпис «Українська РСР. Донецьк. Палац фізкультури „Шахтар“», номер в 2715).

Світлини

• Кінотеатр імені Т. Г. Шевченка
• Фасад палацу спорту «Шахтар»
• Герб Донецька на фасаді Палацу спорту «Шахтар»
• Табличка про статус пам'ятника архітектури
• Тильна сторона будівлі, яка виходить на вулицю Університетську

Примітки

1. Wiki Loves Monuments monuments database — 2023.
   d:Track:Q28563569d:Track:Q4580425
2. Пам'ятники архітектури // Усе про Донецьк.: Довідковий посібниик. — Донецьк : Донбас, 2003. — С. 162-163. — .
3. Килессо С. К., Кишкань В. П., Петренко В. Ф. та ін. Донецьк. Архітектурно-історичний очерк. — Київ : Будівельник, 1982. — 152 с. з джерела 25 грудня 2010
4. . Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 1 лютого 2013.

Бібліографія

• Е. А. Гайворонський. Результати аналізу композиційно-художнього рішення архітектурних об'єктів, що відіграють провідне значення вугільної промисловості на території Донбасу (на прикладі м. Донецька) // 2010-2(84). — Вісник Донбаської національної академії будівництва й архитектури, 2010. — С. 115. — ISSN 1814-3296.
• Килессо С. К., Кишкань В. П., Петренко В. Ф. та ін. Донецьк. Архітектурно-історичний очерк. — Київ : Будівельник, 1982. — 152 с.
• Пам'ятники архітектури // Усе про Донецьк.: Довідковий посібник. — Донецьк : Донбас, 2003. — С. 162-163. — .