Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Шарохін Михайло Миколайович рос Шарохин Михаил Николаевич 23 грудня 1898 село Івановське Російська імперія 19 вересня 19

Шарохін Михайло Миколайович

Шарохін Михайло Миколайович (рос. Шарохин Михаил Николаевич, 23 грудня 1898, село Івановське, Російська імперія — 19 вересня 1974, Москва, РРФСР, СРСР) — радянський генерал-полковник (1945), Герой Радянського Союзу (1945).

Шарохін Михайло Миколайович
рос. Шарохин Михаил Николаевич
image
Народження11 (23) грудня 1898
с. Івановське, , Ярославська губернія, Російська імперія
Смерть19 вересня 1974(1974-09-19) (75 років)
Москва, СРСР
ПохованняНоводівичий цвинтар
Країнаimage Російська імперія
image СРСР
Рід військКіннота, піхота
ОсвітаВійськова академія імені М. В. Фрунзе
Роки служби1918-1960
ПартіяКПРС
Званняimage Генерал-полковник
Командування37-ма армія (СРСР), 57-ма армія (СРСР)
Війни / битвиНімецько-радянська війна
Нагороди
image
image image image image
image image image image
image image image
image
Медаль «За доблесну працю (За військову доблесть)»
image
Медаль «За оборону Ленінграда»
image
Медаль «За оборону Москви»
 image image
image
image
Медаль «40 років Збройних Сил СРСР»
image
Медаль «50 років Збройних Сил СРСР»
 image
image Шарохін Михайло Миколайович у Вікісховищі

Біографія

Початкова біографія

Народився в селянській родині. Учасник Першої світової війни, із 1918 року служив у Червоній армії, брав участь у Громадянській війні в Росії, воював з басмачами, командував кавалерійським ескадроном.

У 1920-ті роки служив у кавалерії. Командував ескадроном і кулеметним взводом. У 1936 році закінчив Військову академію імені М. В. Фрунзе, після чого був переведений у військово-повітряні сили начальником штабу, а згодом і командиром авіаційної бригади. У 1939 році закінчив Академію Генерального штабу РСЧА, після чого був направлений на службу в Оперативне управління Генерального штабу. У 1940 році очолив близькосхідний відділ Оперативного управління Генерального штабу. У травні 1941 року координував проведення військових навчань у Середньоазійському військовому окрузі.

Німецько-радянська війна

Із початком німецько-радянської війни генерал Шарохін був призначений заступником начальника Оперативного управління Генерального штабу, а згодом став заступником начальника Генерального штабу. На цих посадах брав участь в обороні Москви.

У лютому-серпні 1942 року — начальник штабу 3-ї ударної армії. У серпні-жовтні 1942 року — начальник штабу Північно-Західного фронту. У жовтні 1942 — липні 1943 року — начальник штабу Волховського фронту. Відзначився під час прориву блокади Ленінграда, за що був нагороджений орденом Кутузова 2-го ступеня.

Із серпня 1943 по жовтень 1944 року — командувач 37-ї армії. Брав участь у форсуванні Дніпра, Одеській, Яссько-Кишинівській та інших операціях. Із жовтня 1944 року і до кінця війни командував 57-ю армією, яка воювала в Угорщині та Австрії. За успішні бойові дії 28 квітня 1945 року удостоєний звання Героя Радянського Союзу.

Післявоєнний період

Після війни генерал-полковник Шарохін служив у Генеральному штабі. У 1953—1957 роках був начальником Управління вищих військово-навчальних закладів. Із 1957 року був військовим консультантом Міністерства оборони СРСР, із 1958 року — консультант Групи генеральних інспекторів Міністерства оборони СРСР. Із 1960 року — у відставці. Жив у Москві, там же помер і похований на Новодівичому цвинтарі.

Військові звання

Нагороди

Герой Радянського Союзу (28 квітня 1945), три ордени Леніна, чотири ордени Червоного Прапора, орден Суворова 1-го ступеня, орден Богдана Хмельницького 1-го ступеня, орден Кутузова 2-го ступеня, орден Червоної Зірки, медалі «За оборону Ленінграда», «За оборону Москви», «За перемогу над Німеччиною», «XX років РСЧА» та ювілейні медалі, нагороди Югославії, Румунії та Болгарії.

Примітки

  1. . pamyat-naroda.ru. Архів оригіналу за 20 жовтня 2021. Процитовано 20 жовтня 2021.
  2. . encyclopedia.mil.ru. Архів оригіналу за 20 жовтня 2021. Процитовано 20 жовтня 2021.

Джерела

  • Герои Советского Союза: Краткий биографический словарь / Пред. ред. коллегии И. Н. Шкадов. — М.: Воениздат, 1988. — Т. 2 /Любов — Ящук/. — 863 с. — 100 000 экз. — ISBN 5-203-00536-2.
  • Коллектив авторов. Великая Отечественная. Командармы. Военный биографический словарь / Под общей ред. М. Г. Вожакина. — М.; Жуковский: Кучково поле, 2005. — 408 с. — ISBN 5-86090-113-5.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Дата публікації:
Sharohin Mihajlo Mikolajovich ros Sharohin Mihail Nikolaevich 23 grudnya 1898 selo Ivanovske Rosijska imperiya 19 veresnya 1974 Moskva RRFSR SRSR radyanskij general polkovnik 1945 Geroj Radyanskogo Soyuzu 1945 Sharohin Mihajlo Mikolajovichros Sharohin Mihail NikolaevichNarodzhennya11 23 grudnya 1898 s Ivanovske Danilivskij rajon Yaroslavska guberniya Rosijska imperiyaSmert19 veresnya 1974 1974 09 19 75 rokiv Moskva SRSRPohovannyaNovodivichij cvintarKrayina Rosijska imperiya SRSRRid vijskKinnota pihotaOsvitaVijskova akademiya imeni M V FrunzeRoki sluzhbi1918 1960PartiyaKPRSZvannya General polkovnikKomanduvannya37 ma armiya SRSR 57 ma armiya SRSR Vijni bitviNimecko radyanska vijnaNagorodiMedal Za doblesnu pracyu Za vijskovu doblest Medal Za oboronu Leningrada Medal Za oboronu Moskvi Medal 40 rokiv Zbrojnih Sil SRSR Medal 50 rokiv Zbrojnih Sil SRSR Sharohin Mihajlo Mikolajovich u VikishovishiBiografiyaPochatkova biografiya Narodivsya v selyanskij rodini Uchasnik Pershoyi svitovoyi vijni iz 1918 roku sluzhiv u Chervonij armiyi brav uchast u Gromadyanskij vijni v Rosiyi voyuvav z basmachami komanduvav kavalerijskim eskadronom U 1920 ti roki sluzhiv u kavaleriyi Komanduvav eskadronom i kulemetnim vzvodom U 1936 roci zakinchiv Vijskovu akademiyu imeni M V Frunze pislya chogo buv perevedenij u vijskovo povitryani sili nachalnikom shtabu a zgodom i komandirom aviacijnoyi brigadi U 1939 roci zakinchiv Akademiyu Generalnogo shtabu RSChA pislya chogo buv napravlenij na sluzhbu v Operativne upravlinnya Generalnogo shtabu U 1940 roci ocholiv blizkoshidnij viddil Operativnogo upravlinnya Generalnogo shtabu U travni 1941 roku koordinuvav provedennya vijskovih navchan u Serednoazijskomu vijskovomu okruzi Nimecko radyanska vijna Iz pochatkom nimecko radyanskoyi vijni general Sharohin buv priznachenij zastupnikom nachalnika Operativnogo upravlinnya Generalnogo shtabu a zgodom stav zastupnikom nachalnika Generalnogo shtabu Na cih posadah brav uchast v oboroni Moskvi U lyutomu serpni 1942 roku nachalnik shtabu 3 yi udarnoyi armiyi U serpni zhovtni 1942 roku nachalnik shtabu Pivnichno Zahidnogo frontu U zhovtni 1942 lipni 1943 roku nachalnik shtabu Volhovskogo frontu Vidznachivsya pid chas prorivu blokadi Leningrada za sho buv nagorodzhenij ordenom Kutuzova 2 go stupenya Iz serpnya 1943 po zhovten 1944 roku komanduvach 37 yi armiyi Brav uchast u forsuvanni Dnipra Odeskij Yassko Kishinivskij ta inshih operaciyah Iz zhovtnya 1944 roku i do kincya vijni komanduvav 57 yu armiyeyu yaka voyuvala v Ugorshini ta Avstriyi Za uspishni bojovi diyi 28 kvitnya 1945 roku udostoyenij zvannya Geroya Radyanskogo Soyuzu Pislyavoyennij period Pislya vijni general polkovnik Sharohin sluzhiv u Generalnomu shtabi U 1953 1957 rokah buv nachalnikom Upravlinnya vishih vijskovo navchalnih zakladiv Iz 1957 roku buv vijskovim konsultantom Ministerstva oboroni SRSR iz 1958 roku konsultant Grupi generalnih inspektoriv Ministerstva oboroni SRSR Iz 1960 roku u vidstavci Zhiv u Moskvi tam zhe pomer i pohovanij na Novodivichomu cvintari Vijskovi zvannyaKapitan 1935 Major 1936 Polkovnik 1938 Kombrig 5 kvitnya 1940 General major 4 chervnya 1940 General lejtenant 21 travnya 1942 General polkovnik 19 kvitnya 1945 NagorodiGeroj Radyanskogo Soyuzu 28 kvitnya 1945 tri ordeni Lenina chotiri ordeni Chervonogo Prapora orden Suvorova 1 go stupenya orden Bogdana Hmelnickogo 1 go stupenya orden Kutuzova 2 go stupenya orden Chervonoyi Zirki medali Za oboronu Leningrada Za oboronu Moskvi Za peremogu nad Nimechchinoyu XX rokiv RSChA ta yuvilejni medali nagorodi Yugoslaviyi Rumuniyi ta Bolgariyi Primitki pamyat naroda ru Arhiv originalu za 20 zhovtnya 2021 Procitovano 20 zhovtnya 2021 encyclopedia mil ru Arhiv originalu za 20 zhovtnya 2021 Procitovano 20 zhovtnya 2021 DzherelaGeroi Sovetskogo Soyuza Kratkij biograficheskij slovar Pred red kollegii I N Shkadov M Voenizdat 1988 T 2 Lyubov Yashuk 863 s 100 000 ekz ISBN 5 203 00536 2 Kollektiv avtorov Velikaya Otechestvennaya Komandarmy Voennyj biograficheskij slovar Pod obshej red M G Vozhakina M Zhukovskij Kuchkovo pole 2005 408 s ISBN 5 86090 113 5
Топ