Чіуакоатль (Cihuacóatl) — одна з ключових посад в адміністративній ієрархії Ацтекської імперії. Іспанці називали його «віце-королем». Був найближчим радником великого тлатоані (імператора). В деяких обставинах ставав фактичнин керівником держави. Назва перекладається як «жінка-змія», що було іменем богині Чіуакоатль.
Історія
Впроваджена в часи початку Потрійного союзу, під час володарювання Іцкоатля. Вона була проявом компромісу між двома групами знаті, які претендували на владу. У результаті такого компромісу виникла фратернальна система наслідування (влада передавалася старшому сину, потім при владі були його брати), і відповідно з'явилася посада другої особи в державі — чіуакоатля. До того ця посада відповідала посаді жерця богині Чіуакоатль.
З 1427 році посада чіуакоатля об'єднала військові, цивільні та жрецькі функції. Важливе значення мало обставина, що жерцем богині Чіуакоатль був у той час видатна особистість ацтекської історії Тлакаелель, якого часто називають батьком усіх перетворень ацтекського суспільства протягом багатьох десятиліть XV в. Після цього посада стає фактично спадковою у нащадків Тлакаелеля. В часи Монтесуми I посада чіуакоатля з'явилася в інших містах Потрійного союзу.
Втім обсяг повноважень поступово зменьшувався на користь великого тлатоані або інших посадових осіб. Проте остаточно могуть посади було знищено великим тлатоані Монтесумою II.
Саме останній чіуакоатль Тлакотцін у 1521 році підписав акт про капітуляцію Теночтітлана. У 1528 році після знищення ацтекської імперії та руйнування Теночтітлана Ернан Кортес оголосив чіуакоатля Тлакотціна новим тлатоані, проте це протирічало традиціями. Тому ацтеки не сприйняли таке призначення.
Функції
Посаду чіуакоатля вважають другою в державі, проте певна частина дослідників скептично ставиться до такої високої оцінці цього поста. Невиключено, на їхню думку, що джерела, що найбільш повно характеризують роль і значення чіуакоатля, виходять зі спільного документу (нині втраченого), автором якого міг бути нащадок Тлакаелеля або принаймні хтось із споріднених з ним пов'язаних осіб.
Втім чіуакоатля розглядають в ролі заступника імператора, віце-тлатоані. Він виконував функції тлатоані, коли той був відсутній, коли після смерті імператора новий ще не отримав владу (в межах декількох днів), проводив раду з виборів нового тлатоані, займався розподілом норм данини і контролем за її збором, міг, як і тлатоани, засудити до смерті, був суддею у військових та карних справах. Саме чіуакоатль відбирав вояків для нагородження, організовував військові походи і призначав очільників військових загонів.
Хоча у справах, пов'язаних з релігійним культом, великий тлатоані виконував найважливішу роль, беручи участь безпосередньо в найважливіших обрядах, повсякденний контроль за храмами здійснював саме чіуакоатль. Він мав рідкісну побутову привілей — ходити в палаці імператора у взутті (всім іншим це було заборонено). Він, як і тлатоани, вважався таким, що знаходиться під особливим заступництвом божественних сил.
Перелік чіуакоатль
- Тлакаелель (1427–1487)
- Тлілпотонка (1487–1503)
- Тлакаелель II (1503–1520)
- Матлацінкацін (1520)
- Тлакотцін (1520–1525), після хрещення — дон Хуан Веласкес Тлакотцін.
Джерела
- Manuel Aguilar-Moreno: Handbook to Life in the Aztec World, Oxford University Press, USA 2007,
- Ekholm G.F. Ancient Mexico and Central America. N.Y., 1970.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Div takozh Chiuakoatl Chiuakoatl Cihuacoatl odna z klyuchovih posad v administrativnij iyerarhiyi Actekskoyi imperiyi Ispanci nazivali jogo vice korolem Buv najblizhchim radnikom velikogo tlatoani imperatora V deyakih obstavinah stavav faktichnin kerivnikom derzhavi Nazva perekladayetsya yak zhinka zmiya sho bulo imenem bogini Chiuakoatl IstoriyaVprovadzhena v chasi pochatku Potrijnogo soyuzu pid chas volodaryuvannya Ickoatlya Vona bula proyavom kompromisu mizh dvoma grupami znati yaki pretenduvali na vladu U rezultati takogo kompromisu vinikla fraternalna sistema nasliduvannya vlada peredavalasya starshomu sinu potim pri vladi buli jogo brati i vidpovidno z yavilasya posada drugoyi osobi v derzhavi chiuakoatlya Do togo cya posada vidpovidala posadi zhercya bogini Chiuakoatl Z 1427 roci posada chiuakoatlya ob yednala vijskovi civilni ta zhrecki funkciyi Vazhlive znachennya malo obstavina sho zhercem bogini Chiuakoatl buv u toj chas vidatna osobistist actekskoyi istoriyi Tlakaelel yakogo chasto nazivayut batkom usih peretvoren actekskogo suspilstva protyagom bagatoh desyatilit XV v Pislya cogo posada staye faktichno spadkovoyu u nashadkiv Tlakaelelya V chasi Montesumi I posada chiuakoatlya z yavilasya v inshih mistah Potrijnogo soyuzu Vtim obsyag povnovazhen postupovo zmenshuvavsya na korist velikogo tlatoani abo inshih posadovih osib Prote ostatochno mogut posadi bulo znisheno velikim tlatoani Montesumoyu II Same ostannij chiuakoatl Tlakotcin u 1521 roci pidpisav akt pro kapitulyaciyu Tenochtitlana U 1528 roci pislya znishennya actekskoyi imperiyi ta rujnuvannya Tenochtitlana Ernan Kortes ogolosiv chiuakoatlya Tlakotcina novim tlatoani prote ce protirichalo tradiciyami Tomu acteki ne sprijnyali take priznachennya FunkciyiPosadu chiuakoatlya vvazhayut drugoyu v derzhavi prote pevna chastina doslidnikiv skeptichno stavitsya do takoyi visokoyi ocinci cogo posta Neviklyucheno na yihnyu dumku sho dzherela sho najbilsh povno harakterizuyut rol i znachennya chiuakoatlya vihodyat zi spilnogo dokumentu nini vtrachenogo avtorom yakogo mig buti nashadok Tlakaelelya abo prinajmni htos iz sporidnenih z nim pov yazanih osib Vtim chiuakoatlya rozglyadayut v roli zastupnika imperatora vice tlatoani Vin vikonuvav funkciyi tlatoani koli toj buv vidsutnij koli pislya smerti imperatora novij she ne otrimav vladu v mezhah dekilkoh dniv provodiv radu z viboriv novogo tlatoani zajmavsya rozpodilom norm danini i kontrolem za yiyi zborom mig yak i tlatoani zasuditi do smerti buv suddeyu u vijskovih ta karnih spravah Same chiuakoatl vidbirav voyakiv dlya nagorodzhennya organizovuvav vijskovi pohodi i priznachav ochilnikiv vijskovih zagoniv Hocha u spravah pov yazanih z religijnim kultom velikij tlatoani vikonuvav najvazhlivishu rol beruchi uchast bezposeredno v najvazhlivishih obryadah povsyakdennij kontrol za hramami zdijsnyuvav same chiuakoatl Vin mav ridkisnu pobutovu privilej hoditi v palaci imperatora u vzutti vsim inshim ce bulo zaboroneno Vin yak i tlatoani vvazhavsya takim sho znahoditsya pid osoblivim zastupnictvom bozhestvennih sil Perelik chiuakoatlTlakaelel 1427 1487 Tlilpotonka 1487 1503 Tlakaelel II 1503 1520 Matlacinkacin 1520 Tlakotcin 1520 1525 pislya hreshennya don Huan Velaskes Tlakotcin DzherelaManuel Aguilar Moreno Handbook to Life in the Aztec World Oxford University Press USA 2007 ISBN 0195330838 Ekholm G F Ancient Mexico and Central America N Y 1970