Чхота-Нагпур (гінді छोटा नागपुर पठार) — це плато в Східній Індії, яке охоплює більшу частину штату Джхаркханд, а також прилеглі райони Чхаттісгарху, Одіші, Західного Бенгалу та Біхару. На північ і схід від плато лежить Індо-Гангська рівнина, а на південь — басейн річки Маганаді. Загальна площа Чхота-Нагпурського плато становить приблизно 65 000 км².
Ландшафт [en] | |
Екозона | Індомалайя |
---|---|
Біом | Тропічні та субтропічні сухі широколистяні ліси |
Статус збереження | критичний/зникаючий |
WWF | IM0203 |
Межі | Сухі листяні ліси долини Нармади Вологі листяні ліси Східного Декану Вологі листяні ліси долини нижнього Гангу |
Площа, км² | 122 134 |
Країни | Індія |
Охороняється | 7306 км² (6 %) |
Розташування екорегіону (фіолетовим) |
Етимологія
Назва Нагпур, ймовірно, походить від династії [en], представники якої правили у цій частині Індії. Чхота ("маленький" мовою хінді) — це викривлена назва села "Чуіта", розташованого в околицях міста Ранчі, де знаходяться залишки старої фортеці, що належала Нагаваншідам.
Формування
Чхота-Нагпур — це континентальне плато, велика ділянка суходолу, піднята над навколишніми територіями. Воно утворилося внаслідок підняття континентальної кори, спричиненого внутрішніми силами Землі. З геологічної точки зору плато складається з докембрійських порід віком понад 5,4 мільярди років. Чхота-Нагпурське плато є частиною Деканської плити, яка відірвалася від Гондвани у крейдовому періоді і 50 мільйонів років рухалася в напрямку Євразії, перш ніж зіштовхнутися з нею. Це плато було першою територією, яка увійшла в контакт з Євразією.
Географія
Плато Чхота-Нагпур складається з трьох частин. Західна, найвища частина регіону називається "Патами" і розташована на висоті від 910 до 1070 м над рівнем моря. Найвища вершина плато розташована на висоті 1164 м над рівнем моря. Друга частина охоплює центральну частину плато. Вона має нерівний рельєф, на ній трапляються численні куполоподібні гнейсові пагорби. Середня висота цієї частини становить 610 м над рівнем моря. Третя, найнижча частина плато розташована на південному сході. Її середня висота становить 300 м над рівнем моря. Серед південно-східної частини плато виділяються високі пагорби [en] (1370 м) і [en] (1038 м).
Пати
Західне плато, також відоме як Західне Ранчі, має середню висоту 1000 м над рівнем моря. Основу цього плато становлять деканські базальти. Його пласкі вершини називаються місцевими жителями "патами". Прикладами патів є гори Нетархат-Пат, Джаміра-Пат, Кхамар-Пат, Рудні-Пат тощо.
Плато Ранчі
Плато Ранчі є найбільшою частиною Чхота-Нагпуру. Його середня висота становить 700 м над рівнем моря. Сильно розчленоване плато поступово знижується на південний схід, в напрямку пагорбів [en]. Тут бере початок річка Дамодар, яка тече на схід через рифтову долину. Дамодарський прогин відділяє плато Ранчі від плато Хазарібагх, розташованого північніше. На заході плато Ранчі розташовані декілька патів.
Коли річки, що стікають з плато Ранчі, доходять до його краю, що має вигляд стрімких схилів та уступів, утворюються численні водоспади. Прикладами є водоспад Гундру висотою 75 м на річці Субарнареха, водоспад [en] висотою 39,6 м на річці [en] та водоспад Пхеруагхаугх висотою 17 м на річці [en]. Іноді водоспади утворюються в місці впадіння притоки до іншої річки, коли притоки стікають з великої висоти, наприклад, з [de]. Зокрема,в місці впадіння річки Бхеда до річки Дамодар формується водоспад [en] висотою 10 м, а в місці впадіння річки Ганга до річки Рару — водоспад [en] висотою 25,9 м.
Плато Хазарібагх
Плато Хазарібагх часто розділяють на дві частини – верхнє плато, або власне плато Хазарібагх, та нижнє плато, або плато Кодерма. Плато Хазарібагх, на якому розташоване місто Хазарібагх, простягається на 64 км зі сходу на захід та на 24 км з півночі на південь. Його середня висота становить 610 м. Хазарібагх поступово спускається на захід, після чого повертає на південь, де поєднується з плато Ранчі.
Західна частина плато Хазарібагх становить вододіл між басейном Дамодару, розташованим південніше, та басейнами річок [en] і [en], розташованими північніше. На південному заході плато розташовані пагорби Касіату, Хесату і Худу, названі на честь навколишніх сіл, які підіймаються на 180 м над поверхнею плато. Далі на схід уздовж південного краю плато простягається довгий кряж, який доходить до річки Дамодар. На південному сході плато розташований пагорб Джілінга (932 м), на сході — пагорби Махабар-Джарімо (666 м) і Барсот (660 м), а на північному заході — пагорби Сендраілі (670 м) і Махуда (734 м). В околицях міста Хазарібагх розташовані чотири ізольовані пагорби, найвищим з яких є Чендвар висотою 860 м.
Південно-східні та південні схили плато стрімкі, а західні — пологі. На півдні висота майже прямовисного уступу становить 670 м. Якщо дивитися з півночі, край плато виглядає як низка пагорбів, біля підніжжя яких (на плато Кодерма) проходить Великий колісний шлях та [en].
Плато Кодерма
Плато Кодерма також називають нижнім Хазарібагським плато або субплато Чаупаран-Кодерма-Гірігхі. Його північна сторона, що підіймається над рівнинами Біхару, виглядає як низка пагобів, розташованих на 240 м вище Гаї. На сході цей північний край плато утворює вододіл між басейнами річок [en] та [en]. Баракар тече на схід через [en] і [en]. Пологі східні схили плато Кодерма поступово переходять у рівнину [en] та у рівнини Бенгалії. Західну межу плато формує глибока долина річки [en]. На півдні плато Кодерма переходить у плато Хазарібагх, а на південному сході — у західну частину пагорбів [en].
Дамодарський прогин
Басейн Дамодару формує прогин між плато Ранчі та плато Хазарібагх. Він є результатом величезних тріщин на їхніх нинішніх краях, що спричинили опускання землі між ними на велику глибину. Північні схили долини Дамодар стрімкі аж до південно-східного кута Хазарібагського плато. Річка Дамодар протікає на півдні прогину, біля краю плато Ранчі, після чого повертає на північний схід. На правому березі Дамодару простягається широка рівна долина, по якій частково протікає Субарнарекга, поки в районі пагорбів Сінгхпур вона не повертає на південь. Далі на схід річка Дамодар тече в район Манбхуму, який є найнижчою частиною Чхота-Нагпурського плато.
Паламу
Регіон [en] розташований на більш низьких висотах, ніж навколишні райони Чхота-Нагпурського плато. На сході регіон переходить у плато Ранчі, а на півдні — у Пати. На заході регіон Паламу охоплює нагір'я Сургуджа на півночі Чхаттісгарху та в окрузі [en] в Уттар-Прадеш. Річка Сон формує південно-західний край Паламу, а потім протікає 72 км вздовж кордону між штатами. Загалом регіон Паламу є низкою паралельних пагорбів, що простягаються в напрямку із заходу на схід, та через які протікає річка [en]. Південні пагорби є найвищими в регіоні, а мальовнича та ізольована чашоподібна долина Чхечхарі оточена високими пагорбами з усіх боків. Серед пагорбів Паламу розташований водоспад [en] висотою 150 м, що є найвищим водоспадом на всьому Чхота-Нагпурському плато. Плато [en] та Пакріпат є фізико-географічною частиною регіону Патів.
Манбхум-Сінгхбхум
Регіони Манбхум та Сінгхбхум є найнижчими частинами Чхота-Нагпурського плато. Манбхум охоплює округ [en] в Західному Бенгалі, а також округ [en] та частину округу [en] в Джаркханді. Сінгхбхум переважно охоплює території регіону [en] в Джаркханді.
Середня висота Манбхума становить 300 м над рівнем моря. Він має вигляд рівнини, по якій розкидані пагорби, найбільш значними з яких є хребти Багхмунді і Аджодхья, пагорби Панчакот та пагорби в околицях [en]. Прилеглий округ [en] в Західному Бенгалі є перехідною зоною між рівнинами Бенгалії на сході та Чхота-Нагпурським плато на заході. Це ж можна сказати і про субрегіони [en] та [en] в регіоні [en].
Сінгхбхум має більш нерівну поверхню, набагато горбистішу, ніж Манбхум. Вся західна частина цього регіону є масивом пагорбів, що на південному заході підіймаються на висоті 910 м над рівнем моря. Місто Джамшедпур розташоване на відкритому плато, на висоті від 120 до 240 м над рівнем моря, а на південь від нього розташоване більш високе плато. Східна частина Сінгхбхума теж переважно горбиста, хоча на кордоні з Західним Бенгалом вона переходить у алювіальну рівнину. Пагорби Сінгхбхума чергуються з долинами та стрімкими схилами. В центральній частині регіону розташоване високе плато, оточене пагорбами. Ця частина регіону, що простягається від річки Субарнарекга на схід до хребта Ангабіра та на захід до міста [en], є дуже родючою. Тут розташований ліс [en], один з найкраще збережених салових лісів в Азії.
Клімат
На території плато Чхота-Нагпур переважає саванний клімат (Aw за класифікацією кліматів Кеппена), або вологий субтропічний клімат (Cwa за класифікацією Кеппена). Середня температура в грудні становить 23 °C, однак ночі прохолодні, а в деяких частинах регіону температура взимку може опускатися нижче 0 °C. У квітні-травні температура вдень може перевищувати 38 °C. Загалом клімат сухий і менш спекотний, ніж на навколишніх рівнинах. Сезон дощів триває з червня по вересень, а сухий сезон триває з жовтня по березень-квітень. Середньорічна кількість опадів становить 1400 мм, більшість з яких випадає разом з мусонами, які дмуть з червня по серпень.
Екологія
Територію Чхота-Нагпурського плато охоплюють сухі листяні ліси Чхота-Нагпуру — індомалайський екорегіон тропічних та субтропічних сухих широколистяних лісів (ідентифікатор WWF: IM0203). На півдні, в горах Східних Гат та в горах [en], сухі листяні ліси Чхота-Нагпуру переходять у вологі листяні ліси Східного Декану, в низовинах на сході і півночі — у вологі листяні ліси долини нижнього Гангу, а на заході — у сухі листяні ліси долини Нармади.
Флора
в межах екорегіону широко поширені сухі листяні ліси. Лісовий намет в цих лісах розташований на висоті 15-25 м над землею, крони дерев та високих кущів середнього ярусу розташовані на висоті 10-15 м над землею, а невисокі дерева та кущі підліску досягають висоти 3-5 м. Багато дерев скидають листя під час тривалого сухого сезону. В лісах екорегіону переважають салові дерева (Shorea robusta), а також зустрічаються [en] (Anogeissus latifolia), [en] (Terminalia elliptica), [sv] (Lagerstroemia parviflora), [en] (Pterocarpus marsupium), бенгальські айви (Aegle marmelos), [en] (Syzygium nervosum), [sv] (Symplocos racemosa) та звичайні фарбувальниці (Chrozophora tinctoria). В густих лісах широко поширені ліани.
Окрім листяних лісів, в екорегіоні також широко поширені бамбукові та чагарникові зарості, які досягають 3-6 м у висоту. В сухих чагарникових заростях регіону переважають [en] (Holarrhena pubescens) та різні види [en] (Dodonaea spp.). На великих висотах зустрічаються високогірні ліси [en], подібні до тих, що ростуть в Південній Індії. Для цих лісів є характерними [en] (Phoenix loureiroi) та [en] (Pterospermum acerifolium). В долинах річок та на заболочених територіях зустрічаються вологі листяні ліси, де ростуть джамболани (Syzygium cumini), [en] (Manilkara hexandra), [en] (Mallotus philippensis) та різні види фікусів (Ficus spp.).
Серед рідкісних ендеміків регіону слід відзначити Aglaia haselettiana, [sv] та Pycnocyclea glauca. Також в екорегіоні зустрічаються такі цінні рослини, як [en] (Diospyros melanoxylon), [en] (Madhuca longifolia), [en] (Butea monosperma) та дерева кусум (Schleichera oleosa). У минулому Чхота-Нагпурське плато пов'язувало між собою [en] та гори [en] і допомагало в обміні видами рослин між цими гірськими хребтами.
Фауна
В межах екорегіону зустрічається 77 видів ссавців. Серед великих ссавців, поширених в регіоні, слід відзначити бенгальського тигра (Panthera tigris tigris), індійського слона (Elephas maximus), гірського куона (Cuon alpinus), ведмедя-губача (Melursus ursinus), гарну (Antilope cervicapra), чотирирогу антилопу (Tetracerus quadricornis) та індійську газель або чінкару (Gazella bennettii). На відміну від багатьох інших екорегіонів Індії, в регіоні Чхота-Нагпур присутні великі території, здатні прихистити популяції цих рідкісних видів.
Серед 280 видів птахів, поширених в регіоні, слід відзначити рідкісних індійських флоріканів (Sypheotides indicus), а також індійських токо (Ocyceros birostris) та малабарських птахів-носорогів (Anthracoceros albirostris).
Збереження
Оцінка 2017 року показала, що 7306 км², або 6 % екорегіону, є заповідними територіями. Природоохоронні території включають:
- [en], Біхар (680 км²)
- [en], Джхаркханд (630 км²)
- [en], Біхар (110 км²)
- [en], Джхаркханд (450 км²)
- [en], Джхаркханд (180 км²)
- [en], Джхаркханд (410 км²)
- [en], Джхаркханд (1,330 км²)
- [en], Західний Бенгал (150 км²)
- [en], Мадг'я-Прадеш (1,020 км²)
- Природний заповідник Семарсот, Чхаттісгарх (470 км²)
- [en], Одіша (420 км²)
- Природний заповідник Саптасадж'я, Одіша (20 км²)
- [en], Чхаттісгарх (600 км²)
- [en], Джхаркханд (40 км²)
Мінеральні ресурси
Чхота-Нагпурське плато багате на мінеральні ресурси — слюду, боксити, мідь, вапняки, залізну руду та вугілля. Особливо багатою на вугілля є Дамодарська долина, яка є головним цетром вугледобування в Індії. Масивні поклади вугілля поширені в Центральному басейні, на території площею 2883 км². Важливі родовища вугілля знаходяться в районі Джарії, Раніганджу, Західного Бокаро, східного Бокаро, Рамгарху, Південної Канапури та Північної Канапури.
Див. також
- [en]
- Екорегіони Індії
Примітки
- Dinerstein, Eric; Olson, David; Joshi, Anup; Vynne, Carly; Burgess, Neil D.; Wikramanayake, Eric; Hahn, Nathan; Palminteri, Suzanne; Hedao, Prashant; Noss, Reed; Hansen, Matt; Locke, Harvey; Ellis, Erle C; Jones, Benjamin; Barber, Charles Victor; Hayes, Randy; Kormos, Cyril; Martin, Vance; Crist, Eileen; Sechrest, Wes та ін. (2017). An Ecoregion-Based Approach to Protecting Half the Terrestrial Realm. BioScience. 67 (6): 534—545. doi:10.1093/biosci/bix014.
- . mapsofindia. Архів оригіналу за 17 вересня 2009. Процитовано 2 травня 2010.
- Sharma, Hari Shanker (1982). Perspectives in geomorphology By Hari Shanker Sharma. Процитовано 2 травня 2010.
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 10 квітня 2009. Процитовано 2 травня 2010.
- Effects of Urbanisation on ground water in Ranchi. Процитовано 2 травня 2010.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url () - Bharatdwaj, K. (2006). Physical Geography: Hydrosphere By K. Bharadwaj. ISBN . Процитовано 2 травня 2010.
- Lister, Edward (October 2009). Hazaribagh By Edward Lister. ISBN . Процитовано 2 травня 2010.
- . Ministry of Science and Technology, Govt. of India. Архів оригіналу за 25 вересня 2010. Процитовано 2 травня 2010.
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 28 жовтня 2014. Процитовано 2 травня 2010.
- Sir John Houlton, p. 159
- . Архів оригіналу за 21 липня 2011. Процитовано 4 травня 2010.
- Sir John Houlton, p. 170
- O’Malley, L.S.S., ICS, Bankura, Bengal District Gazetteers, pp. 1-20, 1995 reprint, Government of West Bengal
- Sir John Houlton, p. 165
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 13 липня 2011. Процитовано 20 квітня 2010.
- Map of Ecoregions 2017 (англ.). Resolve, using WWF data. Процитовано 10 вересня 2023.
Джерела
- Gupta, Satya Prakash. Tribes of Chotanagpur Plateau: An Ethno-Nutritional & Pharmacological Cross-Section. Land and people of tribal Bihar series, no. 3. [Patna]: Govt. of Bihar, Welfare Dept, 1974.
- Icke-Schwalbe, Lydia. Die Munda und Oraon in Chota Nagpur - Geschichte, Wirtschaft und Gesellschaft, Abhandlungen und Berichte des Staatlichen , Band 40; Akademie-Verlag, Berlin 1983
- Mukhopadhyay, Subhash Chandra. Geomorphology of the Subarnarekha Basin: The Chota Nagpur Plateau, Eastern India. [Burdwan]: University of Burdwan, 1980.
- Sinha, Birendra K. Light at the End of the Tunnel: A Journey Towards Fulfilment in the Chotanagpur Plateau : a Study in Dynamics of Social-Economic-Cultural-Administrative-Political Growth. [S.l: s.n, 1991.
- Sinha, V. N. P. Chota Nagpur Plateau: A Study in Settlement Geography. New Delhi: K.B. Publications, 1976.
- Chakrabarti D.K. (1994c). Archaeology of the Chhotanagpur plateau and the Bengal basin. In: J.M. Kenoyer (ed.), From Sumer to Meluhha: Contributions to the Archaeology of South and West Asia in Memory of George F. Dales Jr, Wisconsin Archaeological Report, Volume 3, pp. 253–259. Madison: Department of Anthropology, University of Wisconsin
- Goswami Prodipto (2020). Untold Story of Chota Nagpur: Its Journey with the Colonial Army 1767-1947. Chennai Notion: Press, 2020
Посилання
- Encyclopædia Britannica (11th ed.). Т. V. 6. 1911. с. 272. (англ.) . //
- «Chota Nagpur dry deciduous forests». Terrestrial Ecoregions. World Wildlife Fund.
- «Chhota-Nagpur Dry Deciduous Forests» — One Earth.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Chhota Nagpur gindi छ ट न गप र पठ र ce plato v Shidnij Indiyi yake ohoplyuye bilshu chastinu shtatu Dzhharkhand a takozh prilegli rajoni Chhattisgarhu Odishi Zahidnogo Bengalu ta Biharu Na pivnich i shid vid plato lezhit Indo Gangska rivnina a na pivden basejn richki Maganadi Zagalna plosha Chhota Nagpurskogo plato stanovit priblizno 65 000 km Suhi listyani lisi Chhota Nagpuru Landshaft en Ekozona Indomalajya Biom Tropichni ta subtropichni suhi shirokolistyani lisi Status zberezhennya kritichnij znikayuchij WWF IM0203 Mezhi Suhi listyani lisi dolini Narmadi Vologi listyani lisi Shidnogo Dekanu Vologi listyani lisi dolini nizhnogo Gangu Plosha km 122 134 Krayini Indiya Ohoronyayetsya 7306 km 6 Roztashuvannya ekoregionu fioletovim EtimologiyaNazva Nagpur jmovirno pohodit vid dinastiyi en predstavniki yakoyi pravili u cij chastini Indiyi Chhota malenkij movoyu hindi ce vikrivlena nazva sela Chuita roztashovanogo v okolicyah mista Ranchi de znahodyatsya zalishki staroyi forteci sho nalezhala Nagavanshidam FormuvannyaRichka Damodar protikaye cherez Chhota Nagpurske plato Chhota Nagpur ce kontinentalne plato velika dilyanka suhodolu pidnyata nad navkolishnimi teritoriyami Vono utvorilosya vnaslidok pidnyattya kontinentalnoyi kori sprichinenogo vnutrishnimi silami Zemli Z geologichnoyi tochki zoru plato skladayetsya z dokembrijskih porid vikom ponad 5 4 milyardi rokiv Chhota Nagpurske plato ye chastinoyu Dekanskoyi pliti yaka vidirvalasya vid Gondvani u krejdovomu periodi i 50 miljoniv rokiv ruhalasya v napryamku Yevraziyi persh nizh zishtovhnutisya z neyu Ce plato bulo pershoyu teritoriyeyu yaka uvijshla v kontakt z Yevraziyeyu GeografiyaMapa Indiyi Plato Chhota Nagpur skladayetsya z troh chastin Zahidna najvisha chastina regionu nazivayetsya Patami i roztashovana na visoti vid 910 do 1070 m nad rivnem morya Najvisha vershina plato roztashovana na visoti 1164 m nad rivnem morya Druga chastina ohoplyuye centralnu chastinu plato Vona maye nerivnij relyef na nij traplyayutsya chislenni kupolopodibni gnejsovi pagorbi Serednya visota ciyeyi chastini stanovit 610 m nad rivnem morya Tretya najnizhcha chastina plato roztashovana na pivdennomu shodi Yiyi serednya visota stanovit 300 m nad rivnem morya Sered pivdenno shidnoyi chastini plato vidilyayutsya visoki pagorbi en 1370 m i en 1038 m Pati Zahidne plato takozh vidome yak Zahidne Ranchi maye serednyu visotu 1000 m nad rivnem morya Osnovu cogo plato stanovlyat dekanski bazalti Jogo plaski vershini nazivayutsya miscevimi zhitelyami patami Prikladami pativ ye gori Netarhat Pat Dzhamira Pat Khamar Pat Rudni Pat tosho Plato Ranchi Vodospad Dassam Plato Ranchi ye najbilshoyu chastinoyu Chhota Nagpuru Jogo serednya visota stanovit 700 m nad rivnem morya Silno rozchlenovane plato postupovo znizhuyetsya na pivdennij shid v napryamku pagorbiv en Tut bere pochatok richka Damodar yaka teche na shid cherez riftovu dolinu Damodarskij progin viddilyaye plato Ranchi vid plato Hazaribagh roztashovanogo pivnichnishe Na zahodi plato Ranchi roztashovani dekilka pativ Koli richki sho stikayut z plato Ranchi dohodyat do jogo krayu sho maye viglyad strimkih shiliv ta ustupiv utvoryuyutsya chislenni vodospadi Prikladami ye vodospad Gundru visotoyu 75 m na richci Subarnareha vodospad en visotoyu 39 6 m na richci en ta vodospad Pheruaghaugh visotoyu 17 m na richci en Inodi vodospadi utvoryuyutsya v misci vpadinnya pritoki do inshoyi richki koli pritoki stikayut z velikoyi visoti napriklad z de Zokrema v misci vpadinnya richki Bheda do richki Damodar formuyetsya vodospad en visotoyu 10 m a v misci vpadinnya richki Ganga do richki Raru vodospad en visotoyu 25 9 m Plato Hazaribagh Plato Hazaribagh chasto rozdilyayut na dvi chastini verhnye plato abo vlasne plato Hazaribagh ta nizhnye plato abo plato Koderma Plato Hazaribagh na yakomu roztashovane misto Hazaribagh prostyagayetsya na 64 km zi shodu na zahid ta na 24 km z pivnochi na pivden Jogo serednya visota stanovit 610 m Hazaribagh postupovo spuskayetsya na zahid pislya chogo povertaye na pivden de poyednuyetsya z plato Ranchi Zahidna chastina plato Hazaribagh stanovit vododil mizh basejnom Damodaru roztashovanim pivdennishe ta basejnami richok en i en roztashovanimi pivnichnishe Na pivdennomu zahodi plato roztashovani pagorbi Kasiatu Hesatu i Hudu nazvani na chest navkolishnih sil yaki pidijmayutsya na 180 m nad poverhneyu plato Dali na shid uzdovzh pivdennogo krayu plato prostyagayetsya dovgij kryazh yakij dohodit do richki Damodar Na pivdennomu shodi plato roztashovanij pagorb Dzhilinga 932 m na shodi pagorbi Mahabar Dzharimo 666 m i Barsot 660 m a na pivnichnomu zahodi pagorbi Sendraili 670 m i Mahuda 734 m V okolicyah mista Hazaribagh roztashovani chotiri izolovani pagorbi najvishim z yakih ye Chendvar visotoyu 860 m Pivdenno shidni ta pivdenni shili plato strimki a zahidni pologi Na pivdni visota majzhe pryamovisnogo ustupu stanovit 670 m Yaksho divitisya z pivnochi kraj plato viglyadaye yak nizka pagorbiv bilya pidnizhzhya yakih na plato Koderma prohodit Velikij kolisnij shlyah ta en Plato Koderma Plato Koderma takozh nazivayut nizhnim Hazaribagskim plato abo subplato Chauparan Koderma Girighi Jogo pivnichna storona sho pidijmayetsya nad rivninami Biharu viglyadaye yak nizka pagobiv roztashovanih na 240 m vishe Gayi Na shodi cej pivnichnij kraj plato utvoryuye vododil mizh basejnami richok en ta en Barakar teche na shid cherez en i en Pologi shidni shili plato Koderma postupovo perehodyat u rivninu en ta u rivnini Bengaliyi Zahidnu mezhu plato formuye gliboka dolina richki en Na pivdni plato Koderma perehodit u plato Hazaribagh a na pivdennomu shodi u zahidnu chastinu pagorbiv en Damodarskij progin Basejn Damodaru formuye progin mizh plato Ranchi ta plato Hazaribagh Vin ye rezultatom velicheznih trishin na yihnih ninishnih krayah sho sprichinili opuskannya zemli mizh nimi na veliku glibinu Pivnichni shili dolini Damodar strimki azh do pivdenno shidnogo kuta Hazaribagskogo plato Richka Damodar protikaye na pivdni proginu bilya krayu plato Ranchi pislya chogo povertaye na pivnichnij shid Na pravomu berezi Damodaru prostyagayetsya shiroka rivna dolina po yakij chastkovo protikaye Subarnarekga poki v rajoni pagorbiv Singhpur vona ne povertaye na pivden Dali na shid richka Damodar teche v rajon Manbhumu yakij ye najnizhchoyu chastinoyu Chhota Nagpurskogo plato Palamu Region en roztashovanij na bilsh nizkih visotah nizh navkolishni rajoni Chhota Nagpurskogo plato Na shodi region perehodit u plato Ranchi a na pivdni u Pati Na zahodi region Palamu ohoplyuye nagir ya Surgudzha na pivnochi Chhattisgarhu ta v okruzi en v Uttar Pradesh Richka Son formuye pivdenno zahidnij kraj Palamu a potim protikaye 72 km vzdovzh kordonu mizh shtatami Zagalom region Palamu ye nizkoyu paralelnih pagorbiv sho prostyagayutsya v napryamku iz zahodu na shid ta cherez yaki protikaye richka en Pivdenni pagorbi ye najvishimi v regioni a malovnicha ta izolovana chashopodibna dolina Chhechhari otochena visokimi pagorbami z usih bokiv Sered pagorbiv Palamu roztashovanij vodospad en visotoyu 150 m sho ye najvishim vodospadom na vsomu Chhota Nagpurskomu plato Plato en ta Pakripat ye fiziko geografichnoyu chastinoyu regionu Pativ Manbhum Singhbhum Dzhouhandi Pahar okrug Paruliya Zahidnij Bengal Regioni Manbhum ta Singhbhum ye najnizhchimi chastinami Chhota Nagpurskogo plato Manbhum ohoplyuye okrug en v Zahidnomu Bengali a takozh okrug en ta chastinu okrugu en v Dzharkhandi Singhbhum perevazhno ohoplyuye teritoriyi regionu en v Dzharkhandi Serednya visota Manbhuma stanovit 300 m nad rivnem morya Vin maye viglyad rivnini po yakij rozkidani pagorbi najbilsh znachnimi z yakih ye hrebti Baghmundi i Adzhodhya pagorbi Panchakot ta pagorbi v okolicyah en Prileglij okrug en v Zahidnomu Bengali ye perehidnoyu zonoyu mizh rivninami Bengaliyi na shodi ta Chhota Nagpurskim plato na zahodi Ce zh mozhna skazati i pro subregioni en ta en v regioni en Singhbhum maye bilsh nerivnu poverhnyu nabagato gorbistishu nizh Manbhum Vsya zahidna chastina cogo regionu ye masivom pagorbiv sho na pivdennomu zahodi pidijmayutsya na visoti 910 m nad rivnem morya Misto Dzhamshedpur roztashovane na vidkritomu plato na visoti vid 120 do 240 m nad rivnem morya a na pivden vid nogo roztashovane bilsh visoke plato Shidna chastina Singhbhuma tezh perevazhno gorbista hocha na kordoni z Zahidnim Bengalom vona perehodit u alyuvialnu rivninu Pagorbi Singhbhuma cherguyutsya z dolinami ta strimkimi shilami V centralnij chastini regionu roztashovane visoke plato otochene pagorbami Cya chastina regionu sho prostyagayetsya vid richki Subarnarekga na shid do hrebta Angabira ta na zahid do mista en ye duzhe rodyuchoyu Tut roztashovanij lis en odin z najkrashe zberezhenih salovih lisiv v Aziyi KlimatNa teritoriyi plato Chhota Nagpur perevazhaye savannij klimat Aw za klasifikaciyeyu klimativ Keppena abo vologij subtropichnij klimat Cwa za klasifikaciyeyu Keppena Serednya temperatura v grudni stanovit 23 C odnak nochi proholodni a v deyakih chastinah regionu temperatura vzimku mozhe opuskatisya nizhche 0 C U kvitni travni temperatura vden mozhe perevishuvati 38 C Zagalom klimat suhij i mensh spekotnij nizh na navkolishnih rivninah Sezon doshiv trivaye z chervnya po veresen a suhij sezon trivaye z zhovtnya po berezen kviten Serednorichna kilkist opadiv stanovit 1400 mm bilshist z yakih vipadaye razom z musonami yaki dmut z chervnya po serpen EkologiyaTeritoriyu Chhota Nagpurskogo plato ohoplyuyut suhi listyani lisi Chhota Nagpuru indomalajskij ekoregion tropichnih ta subtropichnih suhih shirokolistyanih lisiv identifikator WWF IM0203 Na pivdni v gorah Shidnih Gat ta v gorah en suhi listyani lisi Chhota Nagpuru perehodyat u vologi listyani lisi Shidnogo Dekanu v nizovinah na shodi i pivnochi u vologi listyani lisi dolini nizhnogo Gangu a na zahodi u suhi listyani lisi dolini Narmadi Flora Salovi dereva perevazhayut v lisah Chhota Nagpuru v mezhah ekoregionu shiroko poshireni suhi listyani lisi Lisovij namet v cih lisah roztashovanij na visoti 15 25 m nad zemleyu kroni derev ta visokih kushiv serednogo yarusu roztashovani na visoti 10 15 m nad zemleyu a nevisoki dereva ta kushi pidlisku dosyagayut visoti 3 5 m Bagato derev skidayut listya pid chas trivalogo suhogo sezonu V lisah ekoregionu perevazhayut salovi dereva Shorea robusta a takozh zustrichayutsya en Anogeissus latifolia en Terminalia elliptica sv Lagerstroemia parviflora en Pterocarpus marsupium bengalski ajvi Aegle marmelos en Syzygium nervosum sv Symplocos racemosa ta zvichajni farbuvalnici Chrozophora tinctoria V gustih lisah shiroko poshireni liani Okrim listyanih lisiv v ekoregioni takozh shiroko poshireni bambukovi ta chagarnikovi zarosti yaki dosyagayut 3 6 m u visotu V suhih chagarnikovih zarostyah regionu perevazhayut en Holarrhena pubescens ta rizni vidi en Dodonaea spp Na velikih visotah zustrichayutsya visokogirni lisi en podibni do tih sho rostut v Pivdennij Indiyi Dlya cih lisiv ye harakternimi en Phoenix loureiroi ta en Pterospermum acerifolium V dolinah richok ta na zabolochenih teritoriyah zustrichayutsya vologi listyani lisi de rostut dzhambolani Syzygium cumini en Manilkara hexandra en Mallotus philippensis ta rizni vidi fikusiv Ficus spp Sered ridkisnih endemikiv regionu slid vidznachiti Aglaia haselettiana sv ta Pycnocyclea glauca Takozh v ekoregioni zustrichayutsya taki cinni roslini yak en Diospyros melanoxylon en Madhuca longifolia en Butea monosperma ta dereva kusum Schleichera oleosa U minulomu Chhota Nagpurske plato pov yazuvalo mizh soboyu en ta gori en i dopomagalo v obmini vidami roslin mizh cimi girskimi hrebtami Fauna V mezhah ekoregionu zustrichayetsya 77 vidiv ssavciv Sered velikih ssavciv poshirenih v regioni slid vidznachiti bengalskogo tigra Panthera tigris tigris indijskogo slona Elephas maximus girskogo kuona Cuon alpinus vedmedya gubacha Melursus ursinus garnu Antilope cervicapra chotirirogu antilopu Tetracerus quadricornis ta indijsku gazel abo chinkaru Gazella bennettii Na vidminu vid bagatoh inshih ekoregioniv Indiyi v regioni Chhota Nagpur prisutni veliki teritoriyi zdatni prihistiti populyaciyi cih ridkisnih vidiv Sered 280 vidiv ptahiv poshirenih v regioni slid vidznachiti ridkisnih indijskih florikaniv Sypheotides indicus a takozh indijskih toko Ocyceros birostris ta malabarskih ptahiv nosorogiv Anthracoceros albirostris Zberezhennya Ocinka 2017 roku pokazala sho 7306 km abo 6 ekoregionu ye zapovidnimi teritoriyami Prirodoohoronni teritoriyi vklyuchayut en Bihar 680 km en Dzhharkhand 630 km en Bihar 110 km en Dzhharkhand 450 km en Dzhharkhand 180 km en Dzhharkhand 410 km en Dzhharkhand 1 330 km en Zahidnij Bengal 150 km en Madg ya Pradesh 1 020 km Prirodnij zapovidnik Semarsot Chhattisgarh 470 km en Odisha 420 km Prirodnij zapovidnik Saptasadzh ya Odisha 20 km en Chhattisgarh 600 km en Dzhharkhand 40 km Mineralni resursiChhota Nagpurske plato bagate na mineralni resursi slyudu boksiti mid vapnyaki zaliznu rudu ta vugillya Osoblivo bagatoyu na vugillya ye Damodarska dolina yaka ye golovnim cetrom vugledobuvannya v Indiyi Masivni pokladi vugillya poshireni v Centralnomu basejni na teritoriyi plosheyu 2883 km Vazhlivi rodovisha vugillya znahodyatsya v rajoni Dzhariyi Ranigandzhu Zahidnogo Bokaro shidnogo Bokaro Ramgarhu Pivdennoyi Kanapuri ta Pivnichnoyi Kanapuri Div takozh en Ekoregioni IndiyiPrimitkiDinerstein Eric Olson David Joshi Anup Vynne Carly Burgess Neil D Wikramanayake Eric Hahn Nathan Palminteri Suzanne Hedao Prashant Noss Reed Hansen Matt Locke Harvey Ellis Erle C Jones Benjamin Barber Charles Victor Hayes Randy Kormos Cyril Martin Vance Crist Eileen Sechrest Wes ta in 2017 An Ecoregion Based Approach to Protecting Half the Terrestrial Realm BioScience 67 6 534 545 doi 10 1093 biosci bix014 mapsofindia Arhiv originalu za 17 veresnya 2009 Procitovano 2 travnya 2010 Sharma Hari Shanker 1982 Perspectives in geomorphology By Hari Shanker Sharma Procitovano 2 travnya 2010 PDF Arhiv originalu PDF za 10 kvitnya 2009 Procitovano 2 travnya 2010 Effects of Urbanisation on ground water in Ranchi Procitovano 2 travnya 2010 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z parametrom url status ale bez parametra archive url posilannya Bharatdwaj K 2006 Physical Geography Hydrosphere By K Bharadwaj ISBN 9788183561679 Procitovano 2 travnya 2010 Lister Edward October 2009 Hazaribagh By Edward Lister ISBN 9781115792776 Procitovano 2 travnya 2010 Ministry of Science and Technology Govt of India Arhiv originalu za 25 veresnya 2010 Procitovano 2 travnya 2010 PDF Arhiv originalu PDF za 28 zhovtnya 2014 Procitovano 2 travnya 2010 Sir John Houlton p 159 Arhiv originalu za 21 lipnya 2011 Procitovano 4 travnya 2010 Sir John Houlton p 170 O Malley L S S ICS Bankura Bengal District Gazetteers pp 1 20 1995 reprint Government of West Bengal Sir John Houlton p 165 PDF Arhiv originalu PDF za 13 lipnya 2011 Procitovano 20 kvitnya 2010 Map of Ecoregions 2017 angl Resolve using WWF data Procitovano 10 veresnya 2023 DzherelaGupta Satya Prakash Tribes of Chotanagpur Plateau An Ethno Nutritional amp Pharmacological Cross Section Land and people of tribal Bihar series no 3 Patna Govt of Bihar Welfare Dept 1974 Icke Schwalbe Lydia Die Munda und Oraon in Chota Nagpur Geschichte Wirtschaft und Gesellschaft Abhandlungen und Berichte des Staatlichen Band 40 Akademie Verlag Berlin 1983 Mukhopadhyay Subhash Chandra Geomorphology of the Subarnarekha Basin The Chota Nagpur Plateau Eastern India Burdwan University of Burdwan 1980 Sinha Birendra K Light at the End of the Tunnel A Journey Towards Fulfilment in the Chotanagpur Plateau a Study in Dynamics of Social Economic Cultural Administrative Political Growth S l s n 1991 Sinha V N P Chota Nagpur Plateau A Study in Settlement Geography New Delhi K B Publications 1976 Chakrabarti D K 1994c Archaeology of the Chhotanagpur plateau and the Bengal basin In J M Kenoyer ed From Sumer to Meluhha Contributions to the Archaeology of South and West Asia in Memory of George F Dales Jr Wisconsin Archaeological Report Volume 3 pp 253 259 Madison Department of Anthropology University of Wisconsin Goswami Prodipto 2020 Untold Story of Chota Nagpur Its Journey with the Colonial Army 1767 1947 Chennai Notion Press 2020Posilannya Chota Nagpur Encyclopaedia Britannica 11th ed T V 6 1911 s 272 angl Chota Nagpur dry deciduous forests Terrestrial Ecoregions World Wildlife Fund Chhota Nagpur Dry Deciduous Forests One Earth