Чортківський повіт ЗУНР — історична адміністративно-територіальна одиниця у складі ЗУНР; пізніше — у складі Польщі та СРСР. Сучасний Чортківський район.
Чортківський повіт (ЗУНР) | |
---|---|
| |
Адм. центр | Чортків |
Країна | |
Регіон | Тернопільське воєводство |
Населення | |
- повне | 69 020 (1921) |
- густота | (4-те місце) |
Площа | |
- повна | |
![]() | |
Адміністративний центр — місто Чортків, населення якого протягом деякого часу становило 6 000 мешканців.
Географія
Територія у 1921 році становила 694 км². Населення — 69 020 (1921).
Повіт розташований на півдні воєводства. Межував із повітами Тернопільського воєводства: на півночі з Теребовлянським, на північному сході — зі Скалатським, на сході — Копичинецьким, на південному сході — Борщівським, на півдні — Заліщицьким, на заході — Бучацьким.
Рельєф здебільшого рівнинний. Великий каньйон, утворений річкою Серет, перетинав повіт з півночі на південь.
Період ЗУНР
Цей розділ потребує доповнення. (жовтень 2016) |
Повітовим комісаром і делегатом до УНРади був обраний адвокат д-р Остап (Євстахій) Юрчинський (УНДП), міським комісаром (бурмістром) — директор гімназії Никифор Даниш (УНДП).
Повіт входив до Тернопільської військової області ЗУНР.
Під польською окупацією
У 1920 р. включений у склад новоутвореного Тернопільського воєводства Польщі. 1 лютого 1922 р. розпорядженням Ради Міністрів земські управи Борщівського і (Гусятинського) повітів ліквідовано і підпорядковано до Чортківського повіту.
Адміністративний поділ
![image](https://www.wikidata.uk-ua.nina.az/image/aHR0cHM6Ly93d3cud2lraWRhdGEudWstdWEubmluYS5hei9pbWFnZS9hSFIwY0hNNkx5OTFjR3h2WVdRdWQybHJhVzFsWkdsaExtOXlaeTkzYVd0cGNHVmthV0V2WTI5dGJXOXVjeTkwYUhWdFlpOWhMMkZtTDFCdmQybGhkRjlqZW05eWRHdHZkM05yYVM1d2JtY3ZNamMxY0hndFVHOTNhV0YwWDJONmIzSjBhMjkzYzJ0cExuQnVadz09LnBuZw==.png)
15 червня 1934 р. до Чортківського повіту передані села (Капустинці), (Тарнавка) і (Звягель) з (Борщівського), село (Скомороше) — з Теребовлянського повіту і село Милівці — з Заліщицького та частина земель села Трибухівці Бучацького повіту площею 291,5499 га передана селу Слобідка Джуринська Чортківського повіту.
1 серпня 1934 р. здійснено об'єднання сільських гмін у великі сільські гміни — рівнозначні волостям.
Міста (Міські ґміни)
- м. Чортків
- містечко Ягільниця — понижено до сільської ґміни 01.08.1934
Сільські ґміни
Кількість:
- 1920—1934 рр. — 42
- 1934 р. — 47
- 1934—1939 рр. — 10
Об'єднані сільські ґміни 1934 року | Старі сільські ґміни | Кількість | |
---|---|---|---|
1 | (Ґміна Біла) | Біла, (Стара Ягільниця), Скородинці, (Черкавщина) | 4 |
2 | (Ґміна Білобожниця) | Білобожниця, (Білий Потік), Бичківці, (Калинівщина), Ридодуби, (Семаківці) | 6 |
3 | (Ґміна Джурин) | Бартошівці, Джурин, Джуринська Слобідка, (Полівці-Колонія) | 4 |
4 | (Ґміна Колиндяни) | (Давидківці), Залісся, (Звягель) (з 15.06.1934), Колиндяни, Струсівка, (Тарнавка) (з 15.06.1934), (Шманьківчики), Шманьківці, Швайківці, Угринь | 10 |
5 | (Ґміна Косів) | Звиняч, (Косів), Ромашівка, (Скомороше) (з 15.06.1934) | 4 |
6 | (Ґміна Паушівка) | Базар, (Криволука), Палашівка, Полівці | 4 |
7 | (Ґміна Свидова) | (Антонів), (Мухавка), (Свидова) | 3 |
8 | (Ґміна Улашківці) | (Заболотівка), (Капустинці) (з 15.06.1934), Милівці (з 15.06.1934), Росохач, Сосулівка, Улашківці | 6 |
9 | (Ґміна Ягільниця I) | Ягільниця | 1 |
10 | (Ґміна Ягільниця II) | (Долина), Нагірянка, Сальнівка, Хом'яківка, (Шульганівка) | 5 |
* Виділено містечка, що були у складі сільських ґмін та не мали міських прав.
Населення
За переписом населення 1931 року, в Чортківському повіті проживало 84 008 людей. Польський уряд подав спростовані сучасниками цифри визнання рідною мовою:
- українську — 40 866 осіб, що становило 48,6 %
- польську — 36 486 осіб, що становило 43,4 %
- Мову їдиш — 6 474 осіб, що становило 7,7 %
- певну іншу — 182 особи, тобто 0,2 %.
У 1939 році в повіті проживало 90 140 мешканців (54 035 українців-грекокатоликів — 59,95 %, 16 395 українців-латинників — 18,19 %, 10 095 поляків — 11,2 %, 1 205 польських колоністів міжвоєнного періоду — 0,28 %, 8 200 євреїв — 9,1 % і 210 німців та інших національностей — 0,23 %).
Див. також
Примітки
- . Архів оригіналу за 21 вересня 2019. Процитовано 23 вересня 2019.
- . Архів оригіналу за 12 жовтня 2016. Процитовано 22 вересня 2016.
- Rozporządzenie Rady Ministrów z dnia 28 maja 1934 r. o zmianie granic powiatów borszczowskiego i czortkowskiego w województwie tarnopolskiem. [ 19 серпня 2017 у Wayback Machine.] (пол.)
- Rozporządzenie Rady Ministrów z dnia 28 maja 1934 r. o zmianie granic powiatów trembowelskiego i czortkowskiego w województwie tarnopolskiem. [ 3 січня 2017 у Wayback Machine.] (пол.)
- Rozporządzenie Rady Ministrów z dnia 28 maja 1934 r. o zmianie granic powiatów zaleszczyckiego i czortkowskiego w województwie tarnopolskiem. [ 3 січня 2017 у Wayback Machine.] (пол.)
- Rozporządzenie Rady Ministrów z dnia 28 maja 1934 r. o zmianie granic powiatów buczackiego i czortkowskiego w województwie tarnopolskiem. Dz.U. 1934 nr 48 poz. 442 [ 12 січня 2017 у Wayback Machine.] (пол.)
- В. Кубійович. Національні відносини в Галичині в світлі перепису з 9.12.1931 р. Вісник, кн. 3. Львів, 1936
- Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 [ 21 лютого 2021 у Wayback Machine.]. — Вісбаден, 1983. — с. 15-17.
Посилання
- Powiat CZORTKÓW [ 3 вересня 2016 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет