Немає перевірених версій цієї сторінки ймовірно її ще не перевіряли на відповідність правилам проекту Читтагонгські гори

Немає цієї сторінки; ймовірно, її ще не перевіряли на відповідність правилам проекту.

Читтагонгські гори або гори Читтагонг, Пагорби Гатгам — територія в південно-східній частині Бангладеш, яка складається з трьох районів Рангаматі, Бандарбан і Кхаграчарі. Ця територія регіону Читтагонг сповнена пагорбів і долин, тому її називають Читтагонгські гори. Цей регіон розташовано в лісовій зоні. Головна річка, що протікає через гори Читтагонг — Карнафулі.

Географія

Гори Читтагонг є частиною гірської країни довжиною 1800 км, яка простягається від східних Гімалаїв у Китаї до західної М'янми. Гори Читтагонг — єдина гориста місцевість Бангладеш. На сході Читтагонгські гори межують з індійським штатом Мізорамом та м'янмським Чин, а на півночі з індійським штатом Трипура. На сході долина річки Каладан відмежовує гори Читтагонг від пагорбів Чин та Лушай у М'янми.

На території Бангладеш Читтагонгські гори мають площу приблизно 280 км довжиною та 60 км шириною. Читтагонгські гори займають більшу частину всієї лісової площі країни. Офіційно вершина ^[en] (1280 м) вважається найвищою горою Читтагонгських гір та Бангладеш, але сучасні дослідження показали, що гора Сака Хафонг є найвищою вершиною в Бангладеш, але це не визнається ще владою.

Через регіон притікають такі основні річки:

Річка Карнапхулі, яка є найбільшою річкою в районі (проходить через центральний регіон).
^[en]протікає через округ Бандарбан. Це єдина річка в Бангладеш, яка тече з півдня на північ.
^[bn] протікає через округ Бандарбан.

Населення регіону

Регіон Читтагонг був частиною держави до 10 століття до н. е.З тих пір в цьому районі живуть трипури. Після епохи Трипури, 11 племен з китайсько-тибетської мови, що належали до буддистів, переїхали в регіон у різні періоди історії.

На час 2022 року цьому регіоні проживало 1550 000 чоловік. Мови всіх цих етнічних груп,що мешкають в регіоні, належать до індо-сіано-китайської та тибето-бірманської сімей. Національний склад населення має найбільшу кількість бенгальців (50,06%), а також три основні етнічні групи - Чекма (28%), (9,2%) і Марма (11%). Крім них, є етноси Тенчанья, Лусай, Панхо, Муранг, К'янг, Бом, Хумі, Чак, і велика кількість .

На території Читтагонгських гір іслам має найбільшу кількість віруючих (88%). Етнічні групи Чакма, Марма, Танчанья, Муранг, Чак є переважно буддистами. Тріпурі переважно повередують індуїзм, а деякі етнічні групи дотримуються християнства. Є також велика кількість бенгальських мусульман та індуїстів.

Історія

У 953 році король Аракану захопив цю територію, але князь Трипура захопив цю область у 1240 році. У 1575 році Аракан відвоював цю область, і тримав її до 1666 року. Назви сучасних народів (наприклад, Марма), різні адміністративні терміни (наприклад - "манг",що означає губернатор, "по-манг", що значить великий капитан або "руяса" або "рояза" означає лідер села) підтверджують культурний обмін з М'янмою.

У муґльських та ранніх британських документах цей район названо як Зумбанг, Зуммахал і Капасмахал. У період з 1666 по 1760 роки Могольська імперія правила територією Читтагонгських гір. У 1760 році Східна Індія отримала цю територію. До 1860 року район був частиною округу Читтагонг , а у 1860 році округ був розділений, він був включено в склад Британської Індії як Читтагонгські гори.

У 1900 році британські правителі запровадили Закон 1900 року про Читтагонгські пагорби та оголосили район виключеною територією з трьома колами - Чакма, Боманг і Манг, що мали своїх вождів племен, які підтримували традиційний закон і порядок своїх відповідних кіл, здійснюючи соціальну справедливість.

Після отримання незалежності Бангладешу в 1971 році Читтагонгські гори були включені до країни. У 1984 році регіон був розділений на райони Рангмат, Бандарбан і Кхаграчхарі.

Економіка

Економіка Читтагонгських гір майже повністю залежить від обробки землі. Населення займається такими видами діяльності, як:

сільське господарство
тваринництво
вирощування фруктових дерев, чайних кущів
обробка деревини та бамбуку
переробка фруктів.

В районі розвинуто туризм, лісова промисловість, чайна промисловість, каучукова промисловість, ремесла на основі бамбука, ремесла на основі ручного ткацтва.

Основні статті експорту регіону включають джекфрут , ананас, деревину, манго, банани, лічі, кешью.

У районі Рангаматі є найбільша в Бангладеш паперова фабрика, гідроелектростанція, фабрики з виробництва віскози, текстильні фабрики.

Примітки

দেশের সর্বোচ্চ চূড়া মোদক টং. www.kalerkantho.com. 2015-02. Процитовано 8 грудня 2024.
Shahabuddin, Mohammad (2018). The Myth of Colonial ‘Protection’ of Indigenous Peoples: The Case of the Chittagong Hill Tracts under British Rule. International Journal on Minority and Group Rights. Т. 25, № 2. с. 210—235. ISSN 1385-4879. Процитовано 27 листопада 2024.
History of the District. Bangladesh National Portal
ইতিহাস-ঐতিহ্য. sadar.bandarban.gov.bd (бенгальська) . Процитовано 27 листопада 2024.
আদিবাসী: যেসব কারণে এই শব্দটি মানতে চায় না বাংলাদেশ সরকার. (бенг.). Процитовано 31 серпня 2024.
Geiger, Danilo (2008). Frontier Encounters: Indigenous Communities and Settlers in Asia and Latin America. International Work Group for Indigenous Affairs. с. 487. ISBN .
Ghanea-Hercock, Nazila; Xanthaki, Alexandra; Thornberry, Patrick (2005). Minorities, Peoples And Self-determination. Martinus Nijhoff. с. 115. ISBN .
আলম, খায়রুল (9 серпня 2020). আদিবাসী, উপজাতি ও ক্ষুদ্র নৃ-গোষ্ঠী. jagonews24.com (бенг.). Процитовано 31 серпня 2024.
এক নজরে বান্দরবান. বাংলাদেশ জাতীয় তথ্য বাতায়ন
রাঙ্গামাটির ব্যবসা বাণিজ্য | রাঙ্গামাটি জেলা | রাঙ্গামাটি জেলা. web.archive.org. 12 лютого 2018. Процитовано 28 листопада 2024.
রাঙ্গামাটির অর্থনীতিতে কাজুবাদাম | রাঙ্গামাটি জেলা | রাঙ্গামাটি জেলা. web.archive.org. 5 березня 2018. Процитовано 28 листопада 2024.
রাঙ্গামাটির শিল্প | রাঙ্গামাটি জেলা | রাঙ্গামাটি জেলা. web.archive.org. 5 березня 2018. Процитовано 28 листопада 2024.

[1] দেশের সর্বোচ্চ চূড়া মোদক টং. www.kalerkantho.com. 2015-02. Процитовано 8 грудня 2024.

[2] Shahabuddin, Mohammad (2018). The Myth of Colonial ‘Protection’ of Indigenous Peoples: The Case of the Chittagong Hill Tracts under British Rule. International Journal on Minority and Group Rights. Т. 25, № 2. с. 210—235. ISSN 1385-4879. Процитовано 27 листопада 2024.

[3] History of the District. Bangladesh National Portal

[:0-4] ইতিহাস-ঐতিহ্য. sadar.bandarban.gov.bd (бенгальська) . Процитовано 27 листопада 2024.

[5] আদিবাসী: যেসব কারণে এই শব্দটি মানতে চায় না বাংলাদেশ সরকার. (бенг.). Процитовано 31 серпня 2024.

[6] Geiger, Danilo (2008). Frontier Encounters: Indigenous Communities and Settlers in Asia and Latin America. International Work Group for Indigenous Affairs. с. 487. ISBN .

[Ghanea-7] Ghanea-Hercock, Nazila; Xanthaki, Alexandra; Thornberry, Patrick (2005). Minorities, Peoples And Self-determination. Martinus Nijhoff. с. 115. ISBN .

[o046-8] আলম, খায়রুল (9 серпня 2020). আদিবাসী, উপজাতি ও ক্ষুদ্র নৃ-গোষ্ঠী. jagonews24.com (бенг.). Процитовано 31 серпня 2024.

[9] এক নজরে বান্দরবান. বাংলাদেশ জাতীয় তথ্য বাতায়ন

[10] রাঙ্গামাটির ব্যবসা বাণিজ্য | রাঙ্গামাটি জেলা | রাঙ্গামাটি জেলা. web.archive.org. 12 лютого 2018. Процитовано 28 листопада 2024.

[11] রাঙ্গামাটির অর্থনীতিতে কাজুবাদাম | রাঙ্গামাটি জেলা | রাঙ্গামাটি জেলা. web.archive.org. 5 березня 2018. Процитовано 28 листопада 2024.

[12] রাঙ্গামাটির শিল্প | রাঙ্গামাটি জেলা | রাঙ্গামাটি জেলা. web.archive.org. 5 березня 2018. Процитовано 28 листопада 2024.