Читтагонгські гори або гори Читтагонг, Пагорби Гатгам — територія в південно-східній частині Бангладеш, яка складається з трьох районів Рангаматі, Бандарбан і Кхаграчарі. Ця територія регіону Читтагонг сповнена пагорбів і долин, тому її називають Читтагонгські гори. Цей регіон розташовано в лісовій зоні. Головна річка, що протікає через гори Читтагонг — Карнафулі.
Географія
Гори Читтагонг є частиною гірської країни довжиною 1800 км, яка простягається від східних Гімалаїв у Китаї до західної М'янми. Гори Читтагонг — єдина гориста місцевість Бангладеш. На сході Читтагонгські гори межують з індійським штатом Мізорамом та м'янмським Чин, а на півночі з індійським штатом Трипура. На сході долина річки Каладан відмежовує гори Читтагонг від пагорбів Чин та Лушай у М'янми.
На території Бангладеш Читтагонгські гори мають площу приблизно 280 км довжиною та 60 км шириною. Читтагонгські гори займають більшу частину всієї лісової площі країни. Офіційно вершина [en] (1280 м) вважається найвищою горою Читтагонгських гір та Бангладеш, але сучасні дослідження показали, що гора Сака Хафонг є найвищою вершиною в Бангладеш, але це не визнається ще владою.
Через регіон притікають такі основні річки:
- Річка Карнапхулі, яка є найбільшою річкою в районі (проходить через центральний регіон).
- [en]протікає через округ Бандарбан. Це єдина річка в Бангладеш, яка тече з півдня на північ.
- [bn] протікає через округ Бандарбан.
Населення регіону
Регіон Читтагонг був частиною держави до 10 століття до н. е.З тих пір в цьому районі живуть трипури. Після епохи Трипури, 11 племен з китайсько-тибетської мови, що належали до буддистів, переїхали в регіон у різні періоди історії.
На час 2022 року цьому регіоні проживало 1550 000 чоловік. Мови всіх цих етнічних груп,що мешкають в регіоні, належать до індо-сіано-китайської та тибето-бірманської сімей. Національний склад населення має найбільшу кількість бенгальців (50,06%), а також три основні етнічні групи - Чекма (28%), (9,2%) і Марма (11%). Крім них, є етноси Тенчанья, Лусай, Панхо, Муранг, К'янг, Бом, Хумі, Чак, і велика кількість .
На території Читтагонгських гір іслам має найбільшу кількість віруючих (88%). Етнічні групи Чакма, Марма, Танчанья, Муранг, Чак є переважно буддистами. Тріпурі переважно повередують індуїзм, а деякі етнічні групи дотримуються християнства. Є також велика кількість бенгальських мусульман та індуїстів.
Історія
У 953 році король Аракану захопив цю територію, але князь Трипура захопив цю область у 1240 році. У 1575 році Аракан відвоював цю область, і тримав її до 1666 року. Назви сучасних народів (наприклад, Марма), різні адміністративні терміни (наприклад - "манг",що означає губернатор, "по-манг", що значить великий капитан або "руяса" або "рояза" означає лідер села) підтверджують культурний обмін з М'янмою.
У муґльських та ранніх британських документах цей район названо як Зумбанг, Зуммахал і Капасмахал. У період з 1666 по 1760 роки Могольська імперія правила територією Читтагонгських гір. У 1760 році Східна Індія отримала цю територію. До 1860 року район був частиною округу Читтагонг , а у 1860 році округ був розділений, він був включено в склад Британської Індії як Читтагонгські гори.
У 1900 році британські правителі запровадили Закон 1900 року про Читтагонгські пагорби та оголосили район виключеною територією з трьома колами - Чакма, Боманг і Манг, що мали своїх вождів племен, які підтримували традиційний закон і порядок своїх відповідних кіл, здійснюючи соціальну справедливість.
Після отримання незалежності Бангладешу в 1971 році Читтагонгські гори були включені до країни. У 1984 році регіон був розділений на райони Рангмат, Бандарбан і Кхаграчхарі.
Економіка
Економіка Читтагонгських гір майже повністю залежить від обробки землі. Населення займається такими видами діяльності, як:
- сільське господарство
- тваринництво
- вирощування фруктових дерев, чайних кущів
- обробка деревини та бамбуку
- переробка фруктів.
В районі розвинуто туризм, лісова промисловість, чайна промисловість, каучукова промисловість, ремесла на основі бамбука, ремесла на основі ручного ткацтва.
Основні статті експорту регіону включають джекфрут , ананас, деревину, манго, банани, лічі, кешью.
У районі Рангаматі є найбільша в Бангладеш паперова фабрика, гідроелектростанція, фабрики з виробництва віскози, текстильні фабрики.
Примітки
- দেশের সর্বোচ্চ চূড়া মোদক টং. www.kalerkantho.com. 2015-02. Процитовано 8 грудня 2024.
- Shahabuddin, Mohammad (2018). The Myth of Colonial ‘Protection’ of Indigenous Peoples: The Case of the Chittagong Hill Tracts under British Rule. International Journal on Minority and Group Rights. Т. 25, № 2. с. 210—235. ISSN 1385-4879. Процитовано 27 листопада 2024.
- History of the District. Bangladesh National Portal
- ইতিহাস-ঐতিহ্য. sadar.bandarban.gov.bd (бенгальська) . Процитовано 27 листопада 2024.
- আদিবাসী: যেসব কারণে এই শব্দটি মানতে চায় না বাংলাদেশ সরকার. (бенг.). Процитовано 31 серпня 2024.
- Geiger, Danilo (2008). Frontier Encounters: Indigenous Communities and Settlers in Asia and Latin America. International Work Group for Indigenous Affairs. с. 487. ISBN .
- Ghanea-Hercock, Nazila; Xanthaki, Alexandra; Thornberry, Patrick (2005). Minorities, Peoples And Self-determination. Martinus Nijhoff. с. 115. ISBN .
- আলম, খায়রুল (9 серпня 2020). আদিবাসী, উপজাতি ও ক্ষুদ্র নৃ-গোষ্ঠী. jagonews24.com (бенг.). Процитовано 31 серпня 2024.
- এক নজরে বান্দরবান. বাংলাদেশ জাতীয় তথ্য বাতায়ন
- রাঙ্গামাটির ব্যবসা বাণিজ্য | রাঙ্গামাটি জেলা | রাঙ্গামাটি জেলা. web.archive.org. 12 лютого 2018. Процитовано 28 листопада 2024.
- রাঙ্গামাটির অর্থনীতিতে কাজুবাদাম | রাঙ্গামাটি জেলা | রাঙ্গামাটি জেলা. web.archive.org. 5 березня 2018. Процитовано 28 листопада 2024.
- রাঙ্গামাটির শিল্প | রাঙ্গামাটি জেলা | রাঙ্গামাটি জেলা. web.archive.org. 5 березня 2018. Процитовано 28 листопада 2024.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Nemaye perevirenih versij ciyeyi storinki jmovirno yiyi she ne pereviryali na vidpovidnist pravilam proektu Chittagongski gori abo gori Chittagong Pagorbi Gatgam teritoriya v pivdenno shidnij chastini Bangladesh yaka skladayetsya z troh rajoniv Rangamati Bandarban i Khagrachari Cya teritoriya regionu Chittagong spovnena pagorbiv i dolin tomu yiyi nazivayut Chittagongski gori Cej region roztashovano v lisovij zoni Golovna richka sho protikaye cherez gori Chittagong Karnafuli Chittagongski goriGeografiyaGori Chittagong ye chastinoyu girskoyi krayini dovzhinoyu 1800 km yaka prostyagayetsya vid shidnih Gimalayiv u Kitayi do zahidnoyi M yanmi Gori Chittagong yedina gorista miscevist Bangladesh Na shodi Chittagongski gori mezhuyut z indijskim shtatom Mizoramom ta m yanmskim Chin a na pivnochi z indijskim shtatom Tripura Na shodi dolina richki Kaladan vidmezhovuye gori Chittagong vid pagorbiv Chin ta Lushaj u M yanmi Na teritoriyi Bangladesh Chittagongski gori mayut ploshu priblizno 280 km dovzhinoyu ta 60 km shirinoyu Chittagongski gori zajmayut bilshu chastinu vsiyeyi lisovoyi ploshi krayini Oficijno vershina en 1280 m vvazhayetsya najvishoyu goroyu Chittagongskih gir ta Bangladesh ale suchasni doslidzhennya pokazali sho gora Saka Hafong ye najvishoyu vershinoyu v Bangladesh ale ce ne viznayetsya she vladoyu Cherez region pritikayut taki osnovni richki Richka Karnaphuli yaka ye najbilshoyu richkoyu v rajoni prohodit cherez centralnij region en protikaye cherez okrug Bandarban Ce yedina richka v Bangladesh yaka teche z pivdnya na pivnich bn protikaye cherez okrug Bandarban Naselennya regionuRegion Chittagong buv chastinoyu derzhavi do 10 stolittya do n e Z tih pir v comu rajoni zhivut tripuri Pislya epohi Tripuri 11 plemen z kitajsko tibetskoyi movi sho nalezhali do buddistiv pereyihali v region u rizni periodi istoriyi Na chas 2022 roku comu regioni prozhivalo 1550 000 cholovik Movi vsih cih etnichnih grup sho meshkayut v regioni nalezhat do indo siano kitajskoyi ta tibeto birmanskoyi simej Nacionalnij sklad naselennya maye najbilshu kilkist bengalciv 50 06 a takozh tri osnovni etnichni grupi Chekma 28 9 2 i Marma 11 Krim nih ye etnosi Tenchanya Lusaj Panho Murang K yang Bom Humi Chak i velika kilkist Na teritoriyi Chittagongskih gir islam maye najbilshu kilkist viruyuchih 88 Etnichni grupi Chakma Marma Tanchanya Murang Chak ye perevazhno buddistami Tripuri perevazhno povereduyut induyizm a deyaki etnichni grupi dotrimuyutsya hristiyanstva Ye takozh velika kilkist bengalskih musulman ta induyistiv IstoriyaU 953 roci korol Arakanu zahopiv cyu teritoriyu ale knyaz Tripura zahopiv cyu oblast u 1240 roci U 1575 roci Arakan vidvoyuvav cyu oblast i trimav yiyi do 1666 roku Nazvi suchasnih narodiv napriklad Marma rizni administrativni termini napriklad mang sho oznachaye gubernator po mang sho znachit velikij kapitan abo ruyasa abo royaza oznachaye lider sela pidtverdzhuyut kulturnij obmin z M yanmoyu U muglskih ta rannih britanskih dokumentah cej rajon nazvano yak Zumbang Zummahal i Kapasmahal U period z 1666 po 1760 roki Mogolska imperiya pravila teritoriyeyu Chittagongskih gir U 1760 roci Shidna Indiya otrimala cyu teritoriyu Do 1860 roku rajon buv chastinoyu okrugu Chittagong a u 1860 roci okrug buv rozdilenij vin buv vklyucheno v sklad Britanskoyi Indiyi yak Chittagongski gori U 1900 roci britanski praviteli zaprovadili Zakon 1900 roku pro Chittagongski pagorbi ta ogolosili rajon viklyuchenoyu teritoriyeyu z troma kolami Chakma Bomang i Mang sho mali svoyih vozhdiv plemen yaki pidtrimuvali tradicijnij zakon i poryadok svoyih vidpovidnih kil zdijsnyuyuchi socialnu spravedlivist Pislya otrimannya nezalezhnosti Bangladeshu v 1971 roci Chittagongski gori buli vklyucheni do krayini U 1984 roci region buv rozdilenij na rajoni Rangmat Bandarban i Khagrachhari EkonomikaZemlerobstvo v gorah Ekonomika Chittagongskih gir majzhe povnistyu zalezhit vid obrobki zemli Naselennya zajmayetsya takimi vidami diyalnosti yak silske gospodarstvo tvarinnictvo viroshuvannya fruktovih derev chajnih kushiv obrobka derevini ta bambuku pererobka fruktiv V rajoni rozvinuto turizm lisova promislovist chajna promislovist kauchukova promislovist remesla na osnovi bambuka remesla na osnovi ruchnogo tkactva Osnovni statti eksportu regionu vklyuchayut dzhekfrut ananas derevinu mango banani lichi keshyu U rajoni Rangamati ye najbilsha v Bangladesh paperova fabrika gidroelektrostanciya fabriki z virobnictva viskozi tekstilni fabriki Primitkiদ শ র সর ব চ চ চ ড ম দক ট www kalerkantho com 2015 02 Procitovano 8 grudnya 2024 Shahabuddin Mohammad 2018 The Myth of Colonial Protection of Indigenous Peoples The Case of the Chittagong Hill Tracts under British Rule International Journal on Minority and Group Rights T 25 2 s 210 235 ISSN 1385 4879 Procitovano 27 listopada 2024 History of the District Bangladesh National Portal ইত হ স ঐত হ য sadar bandarban gov bd bengalska Procitovano 27 listopada 2024 আদ ব স য সব ক রণ এই শব দট ম নত চ য ন ব ল দ শ সরক র beng Procitovano 31 serpnya 2024 Geiger Danilo 2008 Frontier Encounters Indigenous Communities and Settlers in Asia and Latin America International Work Group for Indigenous Affairs s 487 ISBN 978 87 91563 15 7 Ghanea Hercock Nazila Xanthaki Alexandra Thornberry Patrick 2005 Minorities Peoples And Self determination Martinus Nijhoff s 115 ISBN 90 04 14301 7 আলম খ য র ল 9 serpnya 2020 আদ ব স উপজ ত ও ক ষ দ র ন গ ষ ঠ jagonews24 com beng Procitovano 31 serpnya 2024 এক নজর ব ন দরব ন ব ল দ শ জ ত য তথ য ব ত য ন র ঙ গ ম ট র ব যবস ব ণ জ য র ঙ গ ম ট জ ল র ঙ গ ম ট জ ল web archive org 12 lyutogo 2018 Procitovano 28 listopada 2024 র ঙ গ ম ট র অর থন ত ত ক জ ব দ ম র ঙ গ ম ট জ ল র ঙ গ ম ট জ ল web archive org 5 bereznya 2018 Procitovano 28 listopada 2024 র ঙ গ ম ট র শ ল প র ঙ গ ম ট জ ল র ঙ গ ম ট জ ল web archive org 5 bereznya 2018 Procitovano 28 listopada 2024