Чикомекоатль (Chicomecoatl) — богиня кукурудзи та землеробства в міфології ацтеків, тольтеків і мая. Ім'я перекладається як «Сім змій». Однією з її іпостасей є Шилонен.
Чикомекоатль науатль Xilonen | |
---|---|
Медіафайли у Вікісховищі |
Опис
У тольтеків ця богиня зображувалася як якийсь персонаж без голови, з шиї якого тягнуться віялом сім змій. В різних народів Месоамерики мала декілька зображень: як молода дівчина з кукурудзою, мати з щитом із зображенням сонця, жінка, що приносить смерть у своїх обіймах. В ацтеків часто представлялася молодичкою червоного кольору. На голову був паперовий капелюх, на шиї намисто із зелених каменів. Її сорочка і спідниця синього кольору зображувалися в складку. На ногах — сандалі, брязкальця і дзвіночки. Статуя цієї богині, повита зміями, знаходиться в Національному музеї антропології та історії в Мехіко. Внизу її вирізане символічне зображення жаби.
Міфи
Була головною богинею кукурудзи. Її ім'я вказує на життєдайну силу води, символом якої в ацтеків була змія. Як Шілонен, вона втілювала xilote — зелений качан кукурудзи. Згідно з деякими міфами вважалася дружиною бога Тецкатліпоки.
Культ
Цей образ після підкорення тольтеками Чичен-Іци та більшості маянських міст Юкатану, було запозичено власне мая. Від тольтеків перейняли культ цієї богині й ацтеки.
Чикомекоатль завжди була присутня серед домашніх божеств. З нагоди її свят родина ставила перед її зображенням кошик продуктів, яку увінчувала приготовлена жаба зі шматком кукурудзяного стебла на спині, начинена стовченою кукурудзою й овочами. Ця жаба символізувала Чальчіутлікуе, дружину бога дощу Тлалока, яка допомагала Чикомекоатль забезпечувати щедрий врожай. Щоб ґрунт і далі плодоносив, приносили в жертву жабу, символ води, щоб її енергія відновила сили втомленою від довгого тягаря землі.
На честь Чикомекоатль і бога маїсу Кентеотля 5 квітня влаштовувалося свято Уей тококотлі (велике пильнування). Цього дня відбувалося принесення в дар квітів і їжі в храмах кальпуллі й в приватних молитовнях. Тоді житла прикрашалися озерним очеретом, окроплення кров'ю, взятої з кінцівок ув'язнених. Так само прикрашали й статуї невеликих tepitoton (домовиків). Потім віруючі йшли на кукурудзяні поля, де висмикували ніжні стебла зростаючої кукурудзи й, прикрасивши їх квітами, ставили в calpiilli (загальний будинок в селі). Після чого перед вівтарем Чикомекоатль відбувалась жартівлива бійка. Процесія дівчат з качанами маїсу проходили до храму Чикомекоатль. Пізніше їх повертали в зерносховища, щоб можна було використовувати на насіння в наступаючої посівної. Усі це супроводжувалося відповідними піснями та танцями.
Більш значущим святом Чикомекоатль було свято Шалакіуа, яке тривало з 28 червня до 14 липня. Починалося, коли кукурудза була в повному соку. Сільські жінки розпускали волосся і розворушували їх, щоб кукурудза підкорилася магії й виросла довгою. У величезних кількостях поглинали chian pinolli і їли кукурудзяну кашу.
Щоночі у теопані (храм) виконувалися галасливі танці, центральною фігурою в яких була Шалакуіа, полонянка або рабиня, чиє обличчя розфарбовували червоною і жовтою фарбою, щоб зобразити кольори кукурудзи. Попередньо вона проходила тривалий курс навчання в школі танців і тепер, абсолютно не знаючи про свою долю, весело танцювала і виробляла піруети серед всіх інших. Вона танцювала протягом усього свята, а в останню ніч — у супроводі жінок цієї громади, які вставали навколо неї, вихваляючи діяння Чикомекоатль. На світанку до них приєднувалися вожді й старійшини, які разом зі змученою і майже непритомною жертвою танцювали урочистий танець смерті. Потім вся громада наближалася до teocalli (жертовної піраміди), досягнувши її вершини, з жертви зривали весь одяг, жрець встромляв їй в груди кремінний ніж, виривав з неї ще пульсуюче серце і приносив його в жертву Чикомекоатль. Таким способом ця шанована богиня, втомлена від трудів з вирощування кукурудзи, повинна була відродитися до життя й оновитися. Звідси виникло ім'я Шалакуіа, яке означає «Та, яка одягнена в пісок». За законом не можна було їсти кукурудзу нового врожаю до смерті жертви.
Джерела
- George C. Vaillant (1957). Die Azteken. M. Dumont Schaumberg, Köln
- Coulter, Charles Russell; Turner, Patricia (2000). Encyclopedia of ancient deities. Jefferson, N.C.: McFarland. .
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Чикомекоатль |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Chikomekoatl Chicomecoatl boginya kukurudzi ta zemlerobstva v mifologiyi actekiv toltekiv i maya Im ya perekladayetsya yak Sim zmij Odniyeyu z yiyi ipostasej ye Shilonen Chikomekoatl nauatl Xilonen Mediafajli u VikishovishiOpisU toltekiv cya boginya zobrazhuvalasya yak yakijs personazh bez golovi z shiyi yakogo tyagnutsya viyalom sim zmij V riznih narodiv Mesoameriki mala dekilka zobrazhen yak moloda divchina z kukurudzoyu mati z shitom iz zobrazhennyam soncya zhinka sho prinosit smert u svoyih obijmah V actekiv chasto predstavlyalasya molodichkoyu chervonogo koloru Na golovu buv paperovij kapelyuh na shiyi namisto iz zelenih kameniv Yiyi sorochka i spidnicya sinogo koloru zobrazhuvalisya v skladku Na nogah sandali bryazkalcya i dzvinochki Statuya ciyeyi bogini povita zmiyami znahoditsya v Nacionalnomu muzeyi antropologiyi ta istoriyi v Mehiko Vnizu yiyi virizane simvolichne zobrazhennya zhabi MifiBula golovnoyu bogineyu kukurudzi Yiyi im ya vkazuye na zhittyedajnu silu vodi simvolom yakoyi v actekiv bula zmiya Yak Shilonen vona vtilyuvala xilote zelenij kachan kukurudzi Zgidno z deyakimi mifami vvazhalasya druzhinoyu boga Teckatlipoki KultCej obraz pislya pidkorennya toltekami Chichen Ici ta bilshosti mayanskih mist Yukatanu bulo zapozicheno vlasne maya Vid toltekiv perejnyali kult ciyeyi bogini j acteki Chikomekoatl zavzhdi bula prisutnya sered domashnih bozhestv Z nagodi yiyi svyat rodina stavila pered yiyi zobrazhennyam koshik produktiv yaku uvinchuvala prigotovlena zhaba zi shmatkom kukurudzyanogo stebla na spini nachinena stovchenoyu kukurudzoyu j ovochami Cya zhaba simvolizuvala Chalchiutlikue druzhinu boga doshu Tlaloka yaka dopomagala Chikomekoatl zabezpechuvati shedrij vrozhaj Shob grunt i dali plodonosiv prinosili v zhertvu zhabu simvol vodi shob yiyi energiya vidnovila sili vtomlenoyu vid dovgogo tyagarya zemli Na chest Chikomekoatl i boga mayisu Kenteotlya 5 kvitnya vlashtovuvalosya svyato Uej tokokotli velike pilnuvannya Cogo dnya vidbuvalosya prinesennya v dar kvitiv i yizhi v hramah kalpulli j v privatnih molitovnyah Todi zhitla prikrashalisya ozernim ocheretom okroplennya krov yu vzyatoyi z kincivok uv yaznenih Tak samo prikrashali j statuyi nevelikih tepitoton domovikiv Potim viruyuchi jshli na kukurudzyani polya de vismikuvali nizhni stebla zrostayuchoyi kukurudzi j prikrasivshi yih kvitami stavili v calpiilli zagalnij budinok v seli Pislya chogo pered vivtarem Chikomekoatl vidbuvalas zhartivliva bijka Procesiya divchat z kachanami mayisu prohodili do hramu Chikomekoatl Piznishe yih povertali v zernoshovisha shob mozhna bulo vikoristovuvati na nasinnya v nastupayuchoyi posivnoyi Usi ce suprovodzhuvalosya vidpovidnimi pisnyami ta tancyami Bilsh znachushim svyatom Chikomekoatl bulo svyato Shalakiua yake trivalo z 28 chervnya do 14 lipnya Pochinalosya koli kukurudza bula v povnomu soku Silski zhinki rozpuskali volossya i rozvorushuvali yih shob kukurudza pidkorilasya magiyi j virosla dovgoyu U velicheznih kilkostyah poglinali chian pinolli i yili kukurudzyanu kashu Shonochi u teopani hram vikonuvalisya galaslivi tanci centralnoyu figuroyu v yakih bula Shalakuia polonyanka abo rabinya chiye oblichchya rozfarbovuvali chervonoyu i zhovtoyu farboyu shob zobraziti kolori kukurudzi Poperedno vona prohodila trivalij kurs navchannya v shkoli tanciv i teper absolyutno ne znayuchi pro svoyu dolyu veselo tancyuvala i viroblyala pirueti sered vsih inshih Vona tancyuvala protyagom usogo svyata a v ostannyu nich u suprovodi zhinok ciyeyi gromadi yaki vstavali navkolo neyi vihvalyayuchi diyannya Chikomekoatl Na svitanku do nih priyednuvalisya vozhdi j starijshini yaki razom zi zmuchenoyu i majzhe nepritomnoyu zhertvoyu tancyuvali urochistij tanec smerti Potim vsya gromada nablizhalasya do teocalli zhertovnoyi piramidi dosyagnuvshi yiyi vershini z zhertvi zrivali ves odyag zhrec vstromlyav yij v grudi kreminnij nizh virivav z neyi she pulsuyuche serce i prinosiv jogo v zhertvu Chikomekoatl Takim sposobom cya shanovana boginya vtomlena vid trudiv z viroshuvannya kukurudzi povinna bula vidroditisya do zhittya j onovitisya Zvidsi viniklo im ya Shalakuia yake oznachaye Ta yaka odyagnena v pisok Za zakonom ne mozhna bulo yisti kukurudzu novogo vrozhayu do smerti zhertvi DzherelaGeorge C Vaillant 1957 Die Azteken M Dumont Schaumberg Koln Coulter Charles Russell Turner Patricia 2000 Encyclopedia of ancient deities Jefferson N C McFarland ISBN 0786403179 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Chikomekoatl