Анна Черешньовська Псевдо Тетяна Галя 1926 с Стежниця нині Ліський повіт Підкарпатське воєводство Польща 21 вересня 1948

Анна Черешньовська (Псевдо:«Тетяна», «Галя») (1926, с. Стежниця, нині Ліський повіт, Підкарпатське воєводство, Польща — 21 вересня 1948 с. Биличі, Самбірський район, Львівська область) — вістун, санітарка та машиністка УПА, районова УЧХ.

Анна Черешньовська
Загальна інформація
Народження	1926(1926) с. Стежниця, нині Ліський повіт, Підкарпатське воєводство, Польща
Смерть	21 вересня 1948(1948-09-21) с. Биличі, Самбірський район, Львівська область
Псевдо	«Тетяна», «Галя»
Військова служба
Приналежність	Українська держава (1941)
Вид ЗС	УПА ОУН
Війни / битви	Друга Світова війна

Життєпис

1946 р. Закерзоння. Зліва направо у другому ряді: «Яким» та Осип Хома. У першому ряді: Богдан Крук-«Мелодія», Надія Партикевич-«Марійка», Модест Ріпецький, Анна Черешньовська, Середоха-«Борис», «Рат», Анна Скірка-«Дора», «Леся», «Скритий».

Пам'ятник Анні Черешньовській у місті Самборі

Народилася у 1926 році в українському селі Стежниця (тепер у складі Польщі). Навчалася в Стежницькій початковій та Балигородськй семирічній школах. Закінчила вчительську семінарія в Криниці у 1944 році.

З 1944 року в УПА на Закерзонні. Працювала спочатку у технічній ланці «Бескид» під керівництвом односельчанина Михайла Черешньовського, який дуже тепло про неї написав у своїх спогадах:

Та «Тетяна», що про неї читаємо в книжці «Крізь сміх заліза», також належала до мого звена, і в усіх моїх криївках працювала. Вона була медсестрою і зв'язковою. З дому була вона Черешньовська Анна. То була дуже гарна дівчина, красуня, вчителька, закінчила вчительську семінарію в Криниці, і не лиш обличчям гарна була, а й душа в неї була чудова.

У 1946 очолювала районовий Український Червоний Хрест на Лемківщині.

Восени 1947 року у сотні під командою Степана Стебельського-«Хрона» переходить польсько-радянський кордон та перебуває в Самбірському районі. Працює машиністкою новопризначеного командира ТВ-24 «Маківка» Степана Стебельського. Виконувала також господарські функції та зійснювала розвідку. Була однією з небагатьох жінок, які мали практичний бойовий досвід.

У першій половині 1948 року записала зі слів спогади чотового Олекси Конопадського-«Островерха» та написала 14 вересня 1948 передмову до його книги, яку передали кур'єрами на Захід. (Книгу видали у Мюнхені в 1953 році).

Загинула 21 вересня 1948 року через необережне поводження із власним пістолетом.

Вшанування пам'яті

У місті Самбір на Площі пам'яті їй встановлено пам'ятник.

Див. також

Примітки

Михайло Черешньовський. Статті.Спогади.Матеріали.
Стебельський С. Зимою в бункері. – Київ: Пропала грамота, 2020. (збірка, що містить два твори: «Крізь сміх заліза» та «Зимою в бункері»)
Василь ШКИКАВИЙ. УЧАСТЬ ЖІНОЦТВА В УКРАЇНСЬКОМУ ВИЗВОЛЬНОМУ РУСІ СТАНИСЛАВІВСЬКОЇ ОКРУГИ ОУН (1945–1950-х рр.)
Конопадський -“Островерха” О. Спомини чотового Островерха: хроніка Тактичних відтинків УПА “Левко” і “Маківка” 1944-1948
Степан Стебельський. Крізь сміх заліза. Літопис УПА, том 30

Посилання

Жінки українського націоналістичного підпілля: Що ми (не)знаємо про їхній досвід?

[1] Михайло Черешньовський. Статті.Спогади.Матеріали.

[2] Стебельський С. Зимою в бункері. – Київ: Пропала грамота, 2020. (збірка, що містить два твори: «Крізь сміх заліза» та «Зимою в бункері»)

[3] Василь ШКИКАВИЙ. УЧАСТЬ ЖІНОЦТВА В УКРАЇНСЬКОМУ ВИЗВОЛЬНОМУ РУСІ СТАНИСЛАВІВСЬКОЇ ОКРУГИ ОУН (1945–1950-х рр.)

[4] Конопадський -“Островерха” О. Спомини чотового Островерха: хроніка Тактичних відтинків УПА “Левко” і “Маківка” 1944-1948

[5] Степан Стебельський. Крізь сміх заліза. Літопис УПА, том 30