Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Черво́на Гірка — село Макарівської селищної громади Бучанського району Київської області, розташоване на правому березі річки Здвиж. Розташоване за 4 км від с. Андріївка. Площа населеного пункту — 111 га. Населення — 103 особи. Кількість дворів — 98.
| село Червона Гірка | |
|---|---|
 | |
| Країна |  Україна |
| Область | Київська область |
| Район | Бучанський район |
| Громада | Макарівська селищна громада |
| Код КАТОТТГ | UA32080190460042549 |
| Основні дані | |
| Засноване | 1625 |
| Колишня назва | Красногірка |
| Населення | 103 |
| Площа | 0,106 км² |
| Густота населення | 1150,94 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 08013 |
| Телефонний код | +380 4578 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 50°32′53″ пн. ш. 29°52′52″ сх. д. / 50.54806° пн. ш. 29.88111° сх. д.Координати: 50°32′53″ пн. ш. 29°52′52″ сх. д. / 50.54806° пн. ш. 29.88111° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря | 152 м |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 08013, Київська обл., Бучанський р-н, с.Андріївка, вул. Меля О.М., 114 |
| Карта | |
  Червона Гірка | |
 Червона Гірка | |
| Мапа | |
| | |
Історія населеного пункту
Село мало історичну назву Красногірка (яку в XX столітті було перейменовано без наукових обґрунтувань на Червону Гірку). Відокремлене від Андріївки річкою Здвиж.
За легендою, на правому березі Здвижа, серед соснового бору і могутніх дубів височіла гора. Її було видно дуже далеко, особливо, коли сонце підіймалося чи сідало. Це милувало очі подорожніх, які пливли Здвижем на човнах та баржах. Так і почали називати цю місцевість — Красна гірка, тобто гарна, красива.
Наприкінці XV ст. князь Костянтин Острозький побудував на Красній горі православний монастир. У першій половині XVII ст. під час повстання проти польських панів в Андріївці його було зруйновано, а пізніше відбудовано в урочищі Красногірки. Монахи переселили туди з Андріївки кілька сімей кріпаків. Так виникли с. Красногірка і в ньому вул. Монастирська.
Перша відома письмова згадка про Красногірський монастир — 14 жовтня 1625 року. Тоді Кшиштоф Макаревич і його жінка Анна з Малинських в Андріївці дали фундуш на Красногірський монастир.
В краєзнавчих матеріалах Л. Похилевича зазначено:
«Красногірка жителів має 110 душ. Яцковський згідно з купчою з 1835 року купив село у Сигизмунда Шимановського. Красногірка в XVII столітті належала Києво-Кирилівському монастиреві, ченці якого заснували тут особливий скит. Гетьман Іван Скоропадський збудував у скиті церкву, дав землі і ктиторів. Але коли після 1686 року ця сторона була віддана Польщі, то скит був дарований базилянам (уніатам) разом із селом. Красногірський базилянский монастир відомий тим що в оний відсилали на эпітемію уніатськими духовними можновладцями духовних осіб, що були звинувачені в порушенні благочиння. Монастир залежав від Беліловского (монастиря) і закритий був в 1760 році. Втім у списку монастирів, що скасовуються, 1786 року значиться і Красногіркий монастир, хоч він у той час ще знаходився в кордонах Польщі. В актах Радомишльської консисторії за 1755 рік, на стор. 91 записано скаргу Ієроніма Островського Ordinis S. Basilii magni Суперіора монастирів Красногірського та Беліловського, на жителів Макарівських, Наливайківських, Копилівських і Забуянских, які скривдили побоями і непристойними лайками базилянских (уніатських) ченців Красногірського монастиря». Після закриття Красногірського монастиря деякі церкви з нього були продані до м. Хвастова (Фастов) та с. Королівки Васильківського повіту.
У 3-х верстах від Красногірки в лісі розміщено хутір Пужа, інакше Малянка, що як і Красногірка належить до Копилівського маєтку Г. Янковського. На початку XVIII сторіччя, у цьому місці оселився селянин Якименко, згодом на місці колишньої селянської садиби було побудовано винокурний завод і необхідні при ньому служби. У декількох хатах тут живе в зимку до 50 сезонних робітників."
Під час революцій початку ХХ ст. селяни активно виступали проти поміщиків, палили маєтки. З початком війни село занепало.
У 1919 р. Красногірку зайняли денікінці, у 1920 р. село окупували поляки.
Більше року від ранньої весни 1920 року в селі перебував на лікуванні і служив видатний богослов, поет і священик Анатолій Жураковський (пізніше зісланий у табори та розстріляний у Республіці Карелія у 1937 році). А закинутий поміщицький будинок протягом літа жителі села перебудували під церкву, посвячену в ім'я Різдва Богородиці, де проводили богослужіння.
У 1921 р. в селі остаточно встановилася радянська влада. Створено сільську раду, членами якої стали Ф. С. Дашенко, С. М. Савчук, Я. Г. Сімороз, Г. П. Багачук, Н. С. Савчук.
У 1921—1923 рр. у колишньому поміщицькому будинку церкву було переоблаштовано на школу. Створено комнезам, який очолив мешканець х. Діброва Василь Решетняк. У 1924 р. комнезам очолив С. М. Савчук. У тому ж році створено сільськогосподарське кооперативне молочарське товариство.
У 1930 р. у Красногірці організовано перший колгосп на чолі з Т. К. Петриченком.
Голодомор 1932—1933 рр. залишив багато жертв серед місцевого населення.
На початку Німецько-радянської війни Красногірка опинилася в окупації. У 1942—1943 рр. на території села діяла підпільна комсомольська група під керівництвом П. Г. Багачука. 7 листопада 1943 р. Макарівський район визволено від німецько-фашистських завойовників. З фронту не повернувся 61 мешканець Красногірки.
Після війни у селі почала працювати п'ятирічна школа, відбудовано колгоспний комплекс, полагоджено реманент.
У 1944 р. школу перетворено на семирічну, де навчалися діти із сіл Красногірка, Андріївка, Плахтянка.
Див. також
Примітки
- Букет Є. Історія кожного поселення — сягає коренями у глиб століть // Макарівські вісті. — 2012. — 3 лютого. — № 5 (10705). — С. 4—5.
Джерела
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Червона Гірка (Бучанський район) |
- Похилевич Л. І. «Краєзнавчі праці» вид. О.Пшонківський Біла Церква 2007
- Ащенко Н. В., Букет Є. В., Нетреба Д. С. та ін.; Упоряд. Букет Є. В. Нариси з історії Макарівського району: До 15-ї річниці Незалежності України. — Київ: «Логос», 2006. — С. 315—318.
- Букет Є. Історія кожного поселення — сягає коренями у глиб століть // Макарівські вісті. — 2012. — 3 лютого. — № 5 (10705). — С. 4—5.
- Білокінь С. І. «О.Анатолій Жураковський і київські іосифляни [ 2 березня 2018 у Wayback Machine.]»
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Chervo na Girka selo Makarivskoyi selishnoyi gromadi Buchanskogo rajonu Kiyivskoyi oblasti roztashovane na pravomu berezi richki Zdvizh Roztashovane za 4 km vid s Andriyivka Plosha naselenogo punktu 111 ga Naselennya 103 osobi Kilkist dvoriv 98 selo Chervona GirkaKrayina UkrayinaOblast Kiyivska oblastRajon Buchanskij rajonGromada Makarivska selishna gromadaKod KATOTTG UA32080190460042549Osnovni daniZasnovane 1625Kolishnya nazva KrasnogirkaNaselennya 103Plosha 0 106 km Gustota naselennya 1150 94 osib km Poshtovij indeks 08013Telefonnij kod 380 4578Geografichni daniGeografichni koordinati 50 32 53 pn sh 29 52 52 sh d 50 54806 pn sh 29 88111 sh d 50 54806 29 88111 Koordinati 50 32 53 pn sh 29 52 52 sh d 50 54806 pn sh 29 88111 sh d 50 54806 29 88111Serednya visota nad rivnem morya 152 mMisceva vladaAdresa radi 08013 Kiyivska obl Buchanskij r n s Andriyivka vul Melya O M 114KartaChervona GirkaChervona GirkaMapa Chervona Girka u VikishovishiIstoriya naselenogo punktuSelo malo istorichnu nazvu Krasnogirka yaku v XX stolitti bulo perejmenovano bez naukovih obgruntuvan na Chervonu Girku Vidokremlene vid Andriyivki richkoyu Zdvizh Za legendoyu na pravomu berezi Zdvizha sered sosnovogo boru i mogutnih dubiv visochila gora Yiyi bulo vidno duzhe daleko osoblivo koli sonce pidijmalosya chi sidalo Ce miluvalo ochi podorozhnih yaki plivli Zdvizhem na chovnah ta barzhah Tak i pochali nazivati cyu miscevist Krasna girka tobto garna krasiva Naprikinci XV st knyaz Kostyantin Ostrozkij pobuduvav na Krasnij gori pravoslavnij monastir U pershij polovini XVII st pid chas povstannya proti polskih paniv v Andriyivci jogo bulo zrujnovano a piznishe vidbudovano v urochishi Krasnogirki Monahi pereselili tudi z Andriyivki kilka simej kripakiv Tak vinikli s Krasnogirka i v nomu vul Monastirska Persha vidoma pismova zgadka pro Krasnogirskij monastir 14 zhovtnya 1625 roku Todi Kshishtof Makarevich i jogo zhinka Anna z Malinskih v Andriyivci dali fundush na Krasnogirskij monastir V krayeznavchih materialah L Pohilevicha zaznacheno Krasnogirka zhiteliv maye 110 dush Yackovskij zgidno z kupchoyu z 1835 roku kupiv selo u Sigizmunda Shimanovskogo Krasnogirka v XVII stolitti nalezhala Kiyevo Kirilivskomu monastirevi chenci yakogo zasnuvali tut osoblivij skit Getman Ivan Skoropadskij zbuduvav u skiti cerkvu dav zemli i ktitoriv Ale koli pislya 1686 roku cya storona bula viddana Polshi to skit buv darovanij bazilyanam uniatam razom iz selom Krasnogirskij bazilyanskij monastir vidomij tim sho v onij vidsilali na epitemiyu uniatskimi duhovnimi mozhnovladcyami duhovnih osib sho buli zvinuvacheni v porushenni blagochinnya Monastir zalezhav vid Belilovskogo monastirya i zakritij buv v 1760 roci Vtim u spisku monastiriv sho skasovuyutsya 1786 roku znachitsya i Krasnogirkij monastir hoch vin u toj chas she znahodivsya v kordonah Polshi V aktah Radomishlskoyi konsistoriyi za 1755 rik na stor 91 zapisano skargu Iyeronima Ostrovskogo Ordinis S Basilii magni Superiora monastiriv Krasnogirskogo ta Belilovskogo na zhiteliv Makarivskih Nalivajkivskih Kopilivskih i Zabuyanskih yaki skrivdili poboyami i nepristojnimi lajkami bazilyanskih uniatskih chenciv Krasnogirskogo monastirya Pislya zakrittya Krasnogirskogo monastirya deyaki cerkvi z nogo buli prodani do m Hvastova Fastov ta s Korolivki Vasilkivskogo povitu U 3 h verstah vid Krasnogirki v lisi rozmisheno hutir Puzha inakshe Malyanka sho yak i Krasnogirka nalezhit do Kopilivskogo mayetku G Yankovskogo Na pochatku XVIII storichchya u comu misci oselivsya selyanin Yakimenko zgodom na misci kolishnoyi selyanskoyi sadibi bulo pobudovano vinokurnij zavod i neobhidni pri nomu sluzhbi U dekilkoh hatah tut zhive v zimku do 50 sezonnih robitnikiv Pid chas revolyucij pochatku HH st selyani aktivno vistupali proti pomishikiv palili mayetki Z pochatkom vijni selo zanepalo U 1919 r Krasnogirku zajnyali denikinci u 1920 r selo okupuvali polyaki Bilshe roku vid rannoyi vesni 1920 roku v seli perebuvav na likuvanni i sluzhiv vidatnij bogoslov poet i svyashenik Anatolij Zhurakovskij piznishe zislanij u tabori ta rozstrilyanij u Respublici Kareliya u 1937 roci A zakinutij pomishickij budinok protyagom lita zhiteli sela perebuduvali pid cerkvu posvyachenu v im ya Rizdva Bogorodici de provodili bogosluzhinnya U 1921 r v seli ostatochno vstanovilasya radyanska vlada Stvoreno silsku radu chlenami yakoyi stali F S Dashenko S M Savchuk Ya G Simoroz G P Bagachuk N S Savchuk U 1921 1923 rr u kolishnomu pomishickomu budinku cerkvu bulo pereoblashtovano na shkolu Stvoreno komnezam yakij ocholiv meshkanec h Dibrova Vasil Reshetnyak U 1924 r komnezam ocholiv S M Savchuk U tomu zh roci stvoreno silskogospodarske kooperativne molocharske tovaristvo U 1930 r u Krasnogirci organizovano pershij kolgosp na choli z T K Petrichenkom Golodomor 1932 1933 rr zalishiv bagato zhertv sered miscevogo naselennya Na pochatku Nimecko radyanskoyi vijni Krasnogirka opinilasya v okupaciyi U 1942 1943 rr na teritoriyi sela diyala pidpilna komsomolska grupa pid kerivnictvom P G Bagachuka 7 listopada 1943 r Makarivskij rajon vizvoleno vid nimecko fashistskih zavojovnikiv Z frontu ne povernuvsya 61 meshkanec Krasnogirki Pislya vijni u seli pochala pracyuvati p yatirichna shkola vidbudovano kolgospnij kompleks polagodzheno remanent U 1944 r shkolu peretvoreno na semirichnu de navchalisya diti iz sil Krasnogirka Andriyivka Plahtyanka Div takozhPerelik naselenih punktiv sho postrazhdali vid Golodomoru 1932 1933 Kiyivska oblast PrimitkiBuket Ye Istoriya kozhnogo poselennya syagaye korenyami u glib stolit Makarivski visti 2012 3 lyutogo 5 10705 S 4 5 DzherelaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Chervona Girka Buchanskij rajon Pohilevich L I Krayeznavchi praci vid O Pshonkivskij Bila Cerkva 2007 Ashenko N V Buket Ye V Netreba D S ta in Uporyad Buket Ye V Narisi z istoriyi Makarivskogo rajonu Do 15 yi richnici Nezalezhnosti Ukrayini Kiyiv Logos 2006 S 315 318 Buket Ye Istoriya kozhnogo poselennya syagaye korenyami u glib stolit Makarivski visti 2012 3 lyutogo 5 10705 S 4 5 Bilokin S I O Anatolij Zhurakovskij i kiyivski iosiflyani 2 bereznya 2018 u Wayback Machine