Ві́ктор Миха́йлович Че́бриков (рос. Ви́ктор Миха́йлович Че́бриков; 27 квітня 1923, Дніпропетровськ — 1 липня 1999, Москва) — голова КДБ СРСР з грудня 1982 до 1988, в 1988—1989 рр. — секретар ЦК КПРС. Генерал армії (1983), Герой Соціалістичної Праці (1985), лауреат Державної премії СРСР (1980). Депутат Верховної Ради УРСР 6—7-го скликань. Депутат Верховної Ради СРСР 9—11-го скликань. Народний депутат СРСР у 1989—1991 роках. Член Ревізійної Комісії КПУ в 1956—1960 роках. Кандидат у члени ЦК КПУ в 1961—1971 роках. Кандидат у члени ЦК КПРС у 1971—1981. Член ЦК КПРС у 1981—1990. Член Політбюро ЦК КПРС (23 квітня 1985 року — 20 вересня 1989 року), кандидат у члени Політбюро ЦК КПРС (27 грудня 1983 року — 23 квітня 1985 року).
Чебриков Віктор Михайлович | |
---|---|
Народження | 27 квітня 1923[1][2] Катеринослав, Катеринославська губернія, Українська СРР |
Смерть | 2 липня 1999[1] (76 років) Москва, Росія |
Поховання | Кунцевський цвинтар |
Країна | СРСР |
Приналежність | Радянська армія |
Рід військ | |
Освіта | Дніпропетровський металургійний інститут |
Роки служби | 1941—1946, 1967—1988 |
Партія | КПРС |
Член | Політичне бюро ЦК КПРС |
Звання | Генерал армії |
Війни / битви | німецько-радянська війна |
Автограф | |
Нагороди |
Життєпис
Народився у Катеринославі. Після закінчення школи вступив у Дніпропетровський металургійний інститут, але провчився там всього лише один рік до початку війни. В 1941 році вступив на прискорені курси Житомирського військово-піхотного училища, де здобув спеціальність командира взводу 82-міліметрових мінометів.
Після випуску брав участь у бойових діях під Сталінградом на Воронезькому фронті, під Харковом на Курській дузі, при форсуванні Дніпра. Війну закінчив в Чехословаччині у званні майора. Переніс три поранення, в тому числі два важких, а також контузію і обмороження. Нагороджений багатьма нагородами, в тому числі орденом Олександра Невського. Член ВКП(б) з 1944 року.
Після війни документи Чебрикова відправлені в Москву у Військову академію імені М. В. Фрунзе, але не пройшов через поганий зір. Після демобілізації в 1946 році повернувся додому і відновився в Дніпропетровському металургійному інституті, який закінчив у 1950. Рік пропрацював інженером на металургійному заводі.
У 1951—1955 роках — завідувач промислово-транспортного відділу, секретар, 1-й секретар Ленінського районного комітету КПУ міста Дніпропетровська. У 1955—1958 роках — секретар комітету КПУ, партійний організатор ЦК КПРС Дніпропетровського металургійного заводу імені Петровського.
У 1958—1959 роках — 2-й секретар Дніпропетровського міського комітету КПУ. У 1959—1961 роках — завідувач промислового відділу Дніпропетровського обласного комітету КПУ. У червні 1961 — січні 1963 року — 1-й секретар Дніпропетровського міського комітету КПУ.
У січні — 5 липня 1963 року — 2-й секретар Дніпропетровського промислового обласного комітету КПУ. 5 липня 1963 — грудень 1964 року — завідувач промислово-транспортного відділу Дніпропетровського промислового обласного комітету КПУ. У грудні 1964 — 1965 року — секретар Дніпропетровського обласного комітету КПУ. У 1965 — липні 1967 року — 2-й секретар Дніпропетровського обласного комітету КПУ.
За ці роки домігся певних результатів. Працюючи одночасно парторгом ЦК на металургійному заводі, за три роки його вивів із збиткового у рентабельний. Завідуючи промисловим відділом, постійно знаходився на будівництвах рудників і заводів. Чебриков займався в місті водопостачанням, брав участь у будівництві набережної, пуску телебачення. До 50-річчя Жовтня закінчена електрифікація області.
В 1967 році взятий на зміцнення органів держбезпеки генеральним секретарем ЦК КПРС Л. І. Брежнєвим. Його призначили начальником відділу кадрів управління КДБ СРСР. Працюючи під керівництвом Андропова, Чебрикову довелося вирішувати багато проблем. Кадрова політика не на висоті. Через рік одночасно заступник голови КДБ при Раді Міністрів СРСР. За роботу в 1980 році удостоєний Державної премії СРСР. У січні 1982 року став першим заступником голови КДБ СРСР.
У грудні 1982 року, незабаром після смерті Брежнєва, затверджений на посаді голови КДБ СРСР. Забезпечуючи безпеку країни до 1989 року, Чебриков продовжував лінію Андропова. В 1985 році за роботу удостоєний звання Героя Соціалістичної Праці. Одночасно з 1988 року секретар ЦК КПРС і голова Комісії ЦК КПРС з питань правової політики. Депутат Верховної Ради СРСР 9-11 скликань, народний депутат СРСР з 1989 року. Після виходу на пенсію працював головою охорони Іосифа Кобзона.
Помер 1 липня 1999 року в Москві. Похований на Троєкурівському кладовищі.
Сім'я
- Дружина — Чебрикова Зінаїда Моїсеївна (1923—2008)
- Донька — Бєляєва Тетяна Вікторівна (1955)
Звання
- полковник (24.07.1967)
- генерал-майор (27.10.1967)
- генерал-лейтенант (2.11.1972)
- генерал-полковник (11.12.1978)
- генерал армії (4.11.1983)
Нагороди
- Герой Соціалістичної Праці (12.02.1985)
- чотири ордена Леніна (22.03.1966, 13.12.1977, 26.04.1983, 12.02.1985)
- орден Жовтневої Революції (31.08.1971)
- три ордени Трудового Червоного Прапора (19.07.1958, 26.04.1973, 8.10.1980)
- орден Червоного Прапора (21.05.1945)
- орден Олександра Невського (24.08.1944)
- орден Вітчизняної війни 1-го ступеня (23.04.1985)
- медаль «За відвагу» (1.02.1943)
- медалі
- Державна премія СРСР (1980)
Примітки
- SNAC — 2010.
- Munzinger Personen
Посилання
- Чебриков [ 20 квітня 2021 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2004. — Т. 6 : Т — Я. — 768 с. — .
Вікіцитати містять висловлювання від або про: Чебриков Віктор Михайлович |
- Чебриков [ 8 липня 2013 у Wayback Machine.] (рос.)
Це незавершена стаття про військового діяча або діячку. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Vi ktor Miha jlovich Che brikov ros Vi ktor Miha jlovich Che brikov 27 kvitnya 1923 Dnipropetrovsk 1 lipnya 1999 Moskva golova KDB SRSR z grudnya 1982 do 1988 v 1988 1989 rr sekretar CK KPRS General armiyi 1983 Geroj Socialistichnoyi Praci 1985 laureat Derzhavnoyi premiyi SRSR 1980 Deputat Verhovnoyi Radi URSR 6 7 go sklikan Deputat Verhovnoyi Radi SRSR 9 11 go sklikan Narodnij deputat SRSR u 1989 1991 rokah Chlen Revizijnoyi Komisiyi KPU v 1956 1960 rokah Kandidat u chleni CK KPU v 1961 1971 rokah Kandidat u chleni CK KPRS u 1971 1981 Chlen CK KPRS u 1981 1990 Chlen Politbyuro CK KPRS 23 kvitnya 1985 roku 20 veresnya 1989 roku kandidat u chleni Politbyuro CK KPRS 27 grudnya 1983 roku 23 kvitnya 1985 roku Chebrikov Viktor MihajlovichNarodzhennya27 kvitnya 1923 1923 04 27 1 2 Katerinoslav Katerinoslavska guberniya Ukrayinska SRRSmert2 lipnya 1999 1999 07 02 1 76 rokiv Moskva RosiyaPohovannyaKuncevskij cvintarKrayinaSRSRPrinalezhnist Radyanska armiyaRid vijskOsvitaDnipropetrovskij metalurgijnij institutRoki sluzhbi1941 1946 1967 1988PartiyaKPRSChlenPolitichne byuro CK KPRSZvannya General armiyiVijni bitvinimecko radyanska vijnaAvtografNagorodiMedal ZhukovaMedal Za doblesnu pracyu Za vijskovu doblest Medal Za vidznaku v ohoroni derzhavnogo kordonu SRSR Medal Za oboronu Stalingrada Medal Veteran Zbrojnih sil SRSR Medal Za osvoyennya cilinnih zemel Medal 50 rokiv Zbrojnih Sil SRSR Medal 60 rokiv Zbrojnih Sil SRSR Medal 70 rokiv Zbrojnih Sil SRSR Medal Za bezdogannu sluzhbu III st SRSR ZhittyepisNarodivsya u Katerinoslavi Pislya zakinchennya shkoli vstupiv u Dnipropetrovskij metalurgijnij institut ale provchivsya tam vsogo lishe odin rik do pochatku vijni V 1941 roci vstupiv na priskoreni kursi Zhitomirskogo vijskovo pihotnogo uchilisha de zdobuv specialnist komandira vzvodu 82 milimetrovih minometiv Pislya vipusku brav uchast u bojovih diyah pid Stalingradom na Voronezkomu fronti pid Harkovom na Kurskij duzi pri forsuvanni Dnipra Vijnu zakinchiv v Chehoslovachchini u zvanni majora Perenis tri poranennya v tomu chisli dva vazhkih a takozh kontuziyu i obmorozhennya Nagorodzhenij bagatma nagorodami v tomu chisli ordenom Oleksandra Nevskogo Chlen VKP b z 1944 roku Pislya vijni dokumenti Chebrikova vidpravleni v Moskvu u Vijskovu akademiyu imeni M V Frunze ale ne projshov cherez poganij zir Pislya demobilizaciyi v 1946 roci povernuvsya dodomu i vidnovivsya v Dnipropetrovskomu metalurgijnomu instituti yakij zakinchiv u 1950 Rik propracyuvav inzhenerom na metalurgijnomu zavodi U 1951 1955 rokah zaviduvach promislovo transportnogo viddilu sekretar 1 j sekretar Leninskogo rajonnogo komitetu KPU mista Dnipropetrovska U 1955 1958 rokah sekretar komitetu KPU partijnij organizator CK KPRS Dnipropetrovskogo metalurgijnogo zavodu imeni Petrovskogo U 1958 1959 rokah 2 j sekretar Dnipropetrovskogo miskogo komitetu KPU U 1959 1961 rokah zaviduvach promislovogo viddilu Dnipropetrovskogo oblasnogo komitetu KPU U chervni 1961 sichni 1963 roku 1 j sekretar Dnipropetrovskogo miskogo komitetu KPU U sichni 5 lipnya 1963 roku 2 j sekretar Dnipropetrovskogo promislovogo oblasnogo komitetu KPU 5 lipnya 1963 gruden 1964 roku zaviduvach promislovo transportnogo viddilu Dnipropetrovskogo promislovogo oblasnogo komitetu KPU U grudni 1964 1965 roku sekretar Dnipropetrovskogo oblasnogo komitetu KPU U 1965 lipni 1967 roku 2 j sekretar Dnipropetrovskogo oblasnogo komitetu KPU Za ci roki domigsya pevnih rezultativ Pracyuyuchi odnochasno partorgom CK na metalurgijnomu zavodi za tri roki jogo viviv iz zbitkovogo u rentabelnij Zaviduyuchi promislovim viddilom postijno znahodivsya na budivnictvah rudnikiv i zavodiv Chebrikov zajmavsya v misti vodopostachannyam brav uchast u budivnictvi naberezhnoyi pusku telebachennya Do 50 richchya Zhovtnya zakinchena elektrifikaciya oblasti V 1967 roci vzyatij na zmicnennya organiv derzhbezpeki generalnim sekretarem CK KPRS L I Brezhnyevim Jogo priznachili nachalnikom viddilu kadriv upravlinnya KDB SRSR Pracyuyuchi pid kerivnictvom Andropova Chebrikovu dovelosya virishuvati bagato problem Kadrova politika ne na visoti Cherez rik odnochasno zastupnik golovi KDB pri Radi Ministriv SRSR Za robotu v 1980 roci udostoyenij Derzhavnoyi premiyi SRSR U sichni 1982 roku stav pershim zastupnikom golovi KDB SRSR U grudni 1982 roku nezabarom pislya smerti Brezhnyeva zatverdzhenij na posadi golovi KDB SRSR Zabezpechuyuchi bezpeku krayini do 1989 roku Chebrikov prodovzhuvav liniyu Andropova V 1985 roci za robotu udostoyenij zvannya Geroya Socialistichnoyi Praci Odnochasno z 1988 roku sekretar CK KPRS i golova Komisiyi CK KPRS z pitan pravovoyi politiki Deputat Verhovnoyi Radi SRSR 9 11 sklikan narodnij deputat SRSR z 1989 roku Pislya vihodu na pensiyu pracyuvav golovoyu ohoroni Iosifa Kobzona Pomer 1 lipnya 1999 roku v Moskvi Pohovanij na Troyekurivskomu kladovishi Sim ya Druzhina Chebrikova Zinayida Moyiseyivna 1923 2008 Donka Byelyayeva Tetyana Viktorivna 1955 Zvannyapolkovnik 24 07 1967 general major 27 10 1967 general lejtenant 2 11 1972 general polkovnik 11 12 1978 general armiyi 4 11 1983 NagorodiGeroj Socialistichnoyi Praci 12 02 1985 chotiri ordena Lenina 22 03 1966 13 12 1977 26 04 1983 12 02 1985 orden Zhovtnevoyi Revolyuciyi 31 08 1971 tri ordeni Trudovogo Chervonogo Prapora 19 07 1958 26 04 1973 8 10 1980 orden Chervonogo Prapora 21 05 1945 orden Oleksandra Nevskogo 24 08 1944 orden Vitchiznyanoyi vijni 1 go stupenya 23 04 1985 medal Za vidvagu 1 02 1943 medali Derzhavna premiya SRSR 1980 PrimitkiSNAC 2010 d Track Q29861311 Munzinger Personen d Track Q107343683PosilannyaChebrikov 20 kvitnya 2021 u Wayback Machine Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 2004 T 6 T Ya 768 s ISBN 966 7492 06 0 Vikicitati mistyat vislovlyuvannya vid abo pro Chebrikov Viktor Mihajlovich Chebrikov 8 lipnya 2013 u Wayback Machine ros Ce nezavershena stattya pro vijskovogo diyacha abo diyachku Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi