Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Цісарсько королівська Австрійська Державна залізниця нім Kaiserlich königliche österreichische Staatsbahnen Ц к Державна

Ц.к.Австрійська Державна залізниця

Цісарсько-королівська Австрійська Державна залізниця (нім. Kaiserlich-königliche österreichische Staatsbahnen) (Ц. к. Державна залізниця нім. Kaiserlich-königliche Staatsbahnen) (kkStB) — державна залізниця австрійської частини Австро-Угорської імперії, на відміну від заснованого 1894 Державного товариства залізниць Угорщини (MÁV) (нім. Ungarische Staatsbahnen, угор. Magyar Államvasutak).

image
Мережа залізниць в Австро-Угорщині 1900 р.

Галерея

Показовою є реклама залізниць kkStB. Постери виконав художник, альпініст Густав Ян (1905—1908).

  • image
    Альпійська залізниця
  • image
    KkStB. Арлберг
  • image
    Залізниця Муртал
  • image
    Міттенвальдбан
  • image
    Остеррбан
  • image
    Остеррбан
  • image
    KkStB. Рагуза

Історія

На 1854 з 994 миль залізниць 897 миль перебувало у державному управлінні. Після 1854 приватні капітали були допущені до розвитку залізниць Австрійської імперії, що сприяло швидкому розвитку залізничної мережі. У Цислейтанії питаннями залізниць стало займатись Ц.к. міністерство торгівлі. Внаслідок біржової кризи 1873 наставий тривалий період депресії, що супроводжувався зменшенням надходжень із залізниць, частина з яких була близькою до банкрутства. Так через спекуляції з акціями, фінансові втрати 1872 було введено державний нагляд над Ц.к. привілейованою Львівсько-Чернівецько-Ясською залізницею (до 1875). Для збереження важливих для держави ліній комунікацій залізницям необхідна була фінансова допомога. Питання полягало в тому, у якому вигляді її надаватимуть. у цей час за державні кошти було збудовано 1875 першу залізницю (нім. Rakonitz–Protivíner Bahn). Райхсрат виділив кошти на будівництво (Арльберзького тунелю), що дало поштовх до втручання держави у діяльність залізниць.

Для подолання наслідків кризи у Австро-Угорській імперії розпочалось одержавлення важливих фінансових, промислових галузей економіки, що відповідало тогочасній світовій практиці відносно залізниць. Внаслідок цього з 1 січня 1884 усі державні залізниці було підпорядковано Генеральній дирекції (нім. кк Generaldirektion der Staatsbahnen") Ц.к. Державної залізниці — kkStB, що підлягала Міністерству торгівлі. Це дало початок систематичному і планомірному одержавленню приватних залізниць шляхом викупу певної частки акцій державою. Після створення 1894 Державного товариства залізниць Угорщини (MÁV) назву замінили на Ц.к. Австрійську Державну залізницю, хоча її скорочена назва kkStB не змінилась. З 1896 у Цислейтанії було створене окреме міністерство Державних залізниць, що дозволило розвивати мережу залізниць у необхідних державі напрямках через Альпи до Адріатики (нім. Neue Alpenbahnen), у регіоні Карпат, Чехії.

На 1891 kkStB володіло 7.132 км залізниць (з 28.066 км у Австро-Угорщині), 1378 паротягами, 3195 пасажирськими і 25.883 вантажними вагонами. було перевезено 31.900.000 осіб і 16,9 млн т вантажів. До розпаду імперії 1918 довжина доріг kkStB виносила 18.859 км (82 %). На цей час єдиною великою приватною залізницею залишалась Південна залізниця («Südbahn»)(SB).

Електрифіковані лінії

На початку ХХ ст. у Австро-Угорщині появились перші електрифіковані ділянки локальних залізниць. Компанія Siemens-Schuckertwerke розробила спеціалізовані електровози [de] для гірської залізниці у південному Тіролі Лана — Мерано (4,35 км); [de] для залізниці у Південній Богемії — (Унтергайд) — [de] (22,05 км); [de] для залізниці у Відень — Братислава (80,7 км). KkStB_1060 став першим австрійським повноцінним електровозом для нормальної колії (1912).

Крім того будувались вузькоколійні вагони з електроприводом серій [de] (1905) для ділянки 12,9 км; [de] для ділянки у Верхній Австрії Лінц — [de] (58,9 км) (1908); [de] [de] — Ліппен (1912). Вагони з електроприводом для нормальної колії серій [de] на ділянці Лана — Мерано (1913—1914); моторний вагон (KkStB 40.0) для богемської залізниці Табор — Бехинє (1903/05) (24,1 км); [de] для залізниці Тренто — Мале (66,0 км) (1908); [de] для залізниці Тренто-Мале(1910).

Крім того застосовували перші у Європі (Бензино-електричний моторний вагон Вайтцер-Де Діон-Бутон).

Галерея

Єдиною згадкою про Ц.к. Австрійську Державну залізницю є залізничні вокзали, розкидані по Центральній і Східній Європі

Стан після завершення війни

Після розпаду Австро-Угорської імперії інфраструктура, рухомий склад kkStB розділили поміж державними залізницями новостворених держав:

Залізниці під управлінням kkStB

На теренах сучасної України з 36 великих залізниць імперії збереглись колишні залізниці:

Див. також

Джерела

  • Aloys Freiherr Czedik von Bründlsberg: Der Weg von und zu den Österreichischen Staatsbahnen. 3 Bände. Verlagsbuchhandlung Karl Prochaska. Teschen, Wien, Leipzig, 1913 (нім.)
  • Johann Blieberger, Josef Pospichal: Enzyklopädie der kkStB-Triebfahrzeuge, Band 1. Die Reihen 1 bis 228. bahnmedien.at, 2008, (нім.)
  • Johann Blieberger, Pospichal Josef. Die Triebfahrzeuge der k.k. österreichischen Staatsbahnen: Band 2: Die Reihen 29 bis 760 (нім.)

Посилання

Примітки


image Це незавершена стаття про залізниці.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Дата публікації:
Cisarsko korolivska Avstrijska Derzhavna zaliznicya nim Kaiserlich konigliche osterreichische Staatsbahnen C k Derzhavna zaliznicya nim Kaiserlich konigliche Staatsbahnen kkStB derzhavna zaliznicya avstrijskoyi chastini Avstro Ugorskoyi imperiyi na vidminu vid zasnovanogo 1894 Derzhavnogo tovaristva zaliznic Ugorshini MAV nim Ungarische Staatsbahnen ugor Magyar Allamvasutak Merezha zaliznic v Avstro Ugorshini 1900 r GalereyaPokazovoyu ye reklama zaliznic kkStB Posteri vikonav hudozhnik alpinist Gustav Yan 1905 1908 Alpijska zaliznicya KkStB Arlberg Zaliznicya Murtal Mittenvaldban Osterrban Osterrban KkStB RaguzaIstoriyaNa 1854 z 994 mil zaliznic 897 mil perebuvalo u derzhavnomu upravlinni Pislya 1854 privatni kapitali buli dopusheni do rozvitku zaliznic Avstrijskoyi imperiyi sho spriyalo shvidkomu rozvitku zaliznichnoyi merezhi U Cislejtaniyi pitannyami zaliznic stalo zajmatis C k ministerstvo torgivli Vnaslidok birzhovoyi krizi 1873 nastavij trivalij period depresiyi sho suprovodzhuvavsya zmenshennyam nadhodzhen iz zaliznic chastina z yakih bula blizkoyu do bankrutstva Tak cherez spekulyaciyi z akciyami finansovi vtrati 1872 bulo vvedeno derzhavnij naglyad nad C k privilejovanoyu Lvivsko Chernivecko Yasskoyu zalizniceyu do 1875 Dlya zberezhennya vazhlivih dlya derzhavi linij komunikacij zaliznicyam neobhidna bula finansova dopomoga Pitannya polyagalo v tomu u yakomu viglyadi yiyi nadavatimut u cej chas za derzhavni koshti bulo zbudovano 1875 pershu zaliznicyu nim Rakonitz Protiviner Bahn Rajhsrat vidiliv koshti na budivnictvo Arlberzkogo tunelyu sho dalo poshtovh do vtruchannya derzhavi u diyalnist zaliznic Dlya podolannya naslidkiv krizi u Avstro Ugorskij imperiyi rozpochalos oderzhavlennya vazhlivih finansovih promislovih galuzej ekonomiki sho vidpovidalo togochasnij svitovij praktici vidnosno zaliznic Vnaslidok cogo z 1 sichnya 1884 usi derzhavni zaliznici bulo pidporyadkovano Generalnij direkciyi nim kk Generaldirektion der Staatsbahnen C k Derzhavnoyi zaliznici kkStB sho pidlyagala Ministerstvu torgivli Ce dalo pochatok sistematichnomu i planomirnomu oderzhavlennyu privatnih zaliznic shlyahom vikupu pevnoyi chastki akcij derzhavoyu Pislya stvorennya 1894 Derzhavnogo tovaristva zaliznic Ugorshini MAV nazvu zaminili na C k Avstrijsku Derzhavnu zaliznicyu hocha yiyi skorochena nazva kkStB ne zminilas Z 1896 u Cislejtaniyi bulo stvorene okreme ministerstvo Derzhavnih zaliznic sho dozvolilo rozvivati merezhu zaliznic u neobhidnih derzhavi napryamkah cherez Alpi do Adriatiki nim Neue Alpenbahnen u regioni Karpat Chehiyi Na 1891 kkStB volodilo 7 132 km zaliznic z 28 066 km u Avstro Ugorshini 1378 parotyagami 3195 pasazhirskimi i 25 883 vantazhnimi vagonami bulo perevezeno 31 900 000 osib i 16 9 mln t vantazhiv Do rozpadu imperiyi 1918 dovzhina dorig kkStB vinosila 18 859 km 82 Na cej chas yedinoyu velikoyu privatnoyu zalizniceyu zalishalas Pivdenna zaliznicya Sudbahn SB Elektrifikovani liniyi Na pochatku HH st u Avstro Ugorshini poyavilis pershi elektrifikovani dilyanki lokalnih zaliznic Kompaniya Siemens Schuckertwerke rozrobila specializovani elektrovozi de dlya girskoyi zaliznici u pivdennomu Tiroli Lana Merano 4 35 km de dlya zaliznici u Pivdennij Bogemiyi Untergajd de 22 05 km de dlya zaliznici u Viden Bratislava 80 7 km KkStB 1060 stav pershim avstrijskim povnocinnim elektrovozom dlya normalnoyi koliyi 1912 Krim togo buduvalis vuzkokolijni vagoni z elektroprivodom serij de 1905 dlya dilyanki 12 9 km de dlya dilyanki u Verhnij Avstriyi Linc de 58 9 km 1908 de de Lippen 1912 Vagoni z elektroprivodom dlya normalnoyi koliyi serij de na dilyanci Lana Merano 1913 1914 motornij vagon KkStB 40 0 dlya bogemskoyi zaliznici Tabor Behinye 1903 05 24 1 km de dlya zaliznici Trento Male 66 0 km 1908 de dlya zaliznici Trento Male 1910 Krim togo zastosovuvali pershi u Yevropi Benzino elektrichnij motornij vagon Vajtcer De Dion Buton GalereyaYedinoyu zgadkoyu pro C k Avstrijsku Derzhavnu zaliznicyu ye zaliznichni vokzali rozkidani po Centralnij i Shidnij Yevropi Viden Pivnichnij vokzal 1908 Lyublyana 1849 Linc 1860 Zalcburg 1860 Triyest 1878 Sankt Pelten 1858 Krakiv 1847 Praga 1871 1909 Brno Viden Yenbah Tirol 1858 Lviv 1903 Chernivci 1909 Ivano Frankivsk 1866 Mukacheve 1872 Hiriv 1872 Stan pislya zavershennya vijni Pislya rozpadu Avstro Ugorskoyi imperiyi infrastruktura ruhomij sklad kkStB rozdilili pomizh derzhavnimi zaliznicyami novostvorenih derzhav Avstriya Avstrijska derzhavna zaliznicya Nimecko avstrijska derzhavna zaliznicya nim Deutschosterreichische Staatsbahnen DOStB z 21 listopada 1919 Avstrijska derzhavna zaliznicya nim Osterreichische Staatsbahnen OStB z 19 lipnya 1923 Avstrijskoyu federalnoyu zalizniceyu nim Osterreichische Bundesbahnen BBO Polsha Polski derzhavni zaliznici pol Polskie Koleje Panstwowe PKP Chehoslovachchina Chehoslovacka derzhavna zaliznicya chesk Ceskoslovenske statni drahy CSD Yugoslaviya Yugoslavska derzhavna zaliznicya serb Jugoslovenske drzavne zeleznice JDZ Italiya Italijski derzhavni zaliznici ital Ferrovie dello Stato Italiane FS Rumuniya Zaliznici Rumuniyi rum Căile Ferate Romane CFR Zaliznici pid upravlinnyam kkStB Na terenah suchasnoyi Ukrayini z 36 velikih zaliznic imperiyi zbereglis kolishni zaliznici Galicka zaliznicya imeni Karla Lyudviga Lvivsko Chernivecko Yasska zaliznicya Dnistryanska zaliznicya Persha ugorsko galicka zaliznicya Zaliznicya Ercgercoga Albrehta Bukovinska lokalna zaliznicyaDiv takozhDeutsche Reichsbahn Serbski zaliznici Turecki derzhavni zaliznici de DzherelaAloys Freiherr Czedik von Brundlsberg Der Weg von und zu den Osterreichischen Staatsbahnen 3 Bande Verlagsbuchhandlung Karl Prochaska Teschen Wien Leipzig 1913 nim Johann Blieberger Josef Pospichal Enzyklopadie der kkStB Triebfahrzeuge Band 1 Die Reihen 1 bis 228 bahnmedien at 2008 ISBN 978 3 9502648 0 7 nim Johann Blieberger Pospichal Josef Die Triebfahrzeuge der k k osterreichischen Staatsbahnen Band 2 Die Reihen 29 bis 760 ISBN 978 3950264845 nim Posilannya angl Rychlikove vozy k k St B na Rybakovych podvozcich 5 bereznya 2016 u Wayback Machine cheh Cesarsko Krolewskie Koleje Panstwowe 9 lyutogo 2014 u Wayback Machine pol PrimitkiCe nezavershena stattya pro zaliznici Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi
Топ