Цивільний устрій духовенства (фр. Constitution civile du clergé) — новий церковний порядок, прийнятий у Франції під час Великої французької революції.
Цивільний устрій духовенства | |
Юрисдикція | Франція |
---|---|
Підприємницький підрозділ | духовенство |
Творець | Національні установчі збори |
Час/дата початку | 12 липня 1790 |
Дата публікації | 24 серпня 1790 |
Повний твір доступний на | |
Затверджено | Людовик XVI |
Індексна сторінка Вікіджерел | fr.wikisource.org/wiki/Livre:Constitution_civile_du_clerg%C3%A9_du_12_juillet_1790.djvu |
Порядок був розроблений церковним комітетом, призначеним 20 серпня 1789 року Установчими зборами. Цей порядок змінив порядок Болонського конкордату (1516), яким раніше регулювалися церковні відносини. Суть нового закону, ухваленого установчими зборами 12 липня 1790 р., була така:
- Старий поділ Франції на 18 архідієцезій та 116 дієцезій замінювалося поділом на 83 дієцезії, що збігалися з адміністративним поділом на департаменти, причому історичні назви кафедр поступилися місцем новим і зроблено було перерозподіл парафій. Знищувалися також усі церковні титули, крім єпископа і настоятеля; капітули стали називатися єпископськими радами.
- Єпископи мали вибиратися тими ж особами, як і депутати, члени суду першої інстанції і департаментських адміністрація, а настоятелі парафіяльних церков - особами, що обирали місцеву адміністрацію. Закон не вимагав, щоб виборці були католиками.
- Єпископи не потребували папського затвердження і могли тільки сповіщати Папу про свій вступ на посаду. Настоятель отримував «інсталяцію» від єпископа.
- Від духовних осіб була потрібна присяга в присутності муніципальної влади.
Цей «цивільний устрій» викликав сильну опозицію з боку більшості (принаймні двох третин) кліру і призвів установчі збори до зіткнення з Людовіком XVI.
Декрет 27 листопада 1790 року зажадав від духовенства спеціальної присяги на вірність цивільному устрою духовенства. Більшість священиків відмовилися від виконання цієї вимоги. Відтоді до конкордату, укладеного з курією Наполеоном у 1801 році, французьке духовенство поділялося на тих, що склали присягу (конституційне) і тих, хто не склав присягу.
Література
- . Конституционная Церковь и Французская революция.
- Sciout L. Histoire de la const. civile du clergé.
- Gazier. Etudes sur l’hist. religieuse de la revolution.
Джерела
- http://be.sci-lib.com/article031073.html // Энциклопедический словарь : в 86 т. (82 т. и 4 доп.). — СПб. : Ф. А. Брокгауз, И. А. Ефрон, 1890—1907. (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Civilnij ustrij duhovenstva fr Constitution civile du clerge novij cerkovnij poryadok prijnyatij u Franciyi pid chas Velikoyi francuzkoyi revolyuciyi Civilnij ustrij duhovenstva YurisdikciyaFranciya Pidpriyemnickij pidrozdilduhovenstvo TvorecNacionalni ustanovchi zbori Chas data pochatku12 lipnya 1790 Data publikaciyi24 serpnya 1790 Povnij tvir dostupnij na ZatverdzhenoLyudovik XVI Indeksna storinka Vikidzherelfr wikisource org wiki Livre Constitution civile du clerg C3 A9 du 12 juillet 1790 djvu Kyure prinosit prisyagu na virnist Konstituciyi Zobrazhennya na tarilci 1790 Poryadok buv rozroblenij cerkovnim komitetom priznachenim 20 serpnya 1789 roku Ustanovchimi zborami Cej poryadok zminiv poryadok Bolonskogo konkordatu 1516 yakim ranishe regulyuvalisya cerkovni vidnosini Sut novogo zakonu uhvalenogo ustanovchimi zborami 12 lipnya 1790 r bula taka Starij podil Franciyi na 18 arhidiyecezij ta 116 diyecezij zaminyuvalosya podilom na 83 diyeceziyi sho zbigalisya z administrativnim podilom na departamenti prichomu istorichni nazvi kafedr postupilisya miscem novim i zrobleno bulo pererozpodil parafij Znishuvalisya takozh usi cerkovni tituli krim yepiskopa i nastoyatelya kapituli stali nazivatisya yepiskopskimi radami Yepiskopi mali vibiratisya timi zh osobami yak i deputati chleni sudu pershoyi instanciyi i departamentskih administraciya a nastoyateli parafiyalnih cerkov osobami sho obirali miscevu administraciyu Zakon ne vimagav shob viborci buli katolikami Yepiskopi ne potrebuvali papskogo zatverdzhennya i mogli tilki spovishati Papu pro svij vstup na posadu Nastoyatel otrimuvav instalyaciyu vid yepiskopa Vid duhovnih osib bula potribna prisyaga v prisutnosti municipalnoyi vladi Cej civilnij ustrij viklikav silnu opoziciyu z boku bilshosti prinajmni dvoh tretin kliru i prizviv ustanovchi zbori do zitknennya z Lyudovikom XVI Dekret 27 listopada 1790 roku zazhadav vid duhovenstva specialnoyi prisyagi na virnist civilnomu ustroyu duhovenstva Bilshist svyashenikiv vidmovilisya vid vikonannya ciyeyi vimogi Vidtodi do konkordatu ukladenogo z kuriyeyu Napoleonom u 1801 roci francuzke duhovenstvo podilyalosya na tih sho sklali prisyagu konstitucijne i tih hto ne sklav prisyagu Literatura Konstitucionnaya Cerkov i Francuzskaya revolyuciya Sciout L Histoire de la const civile du clerge Gazier Etudes sur l hist religieuse de la revolution Dzherelahttp be sci lib com article031073 html Enciklopedicheskij slovar v 86 t 82 t i 4 dop SPb F A Brokgauz I A Efron 1890 1907 ros