Целіковська Тамара Олексіївна

Целіко́вська Тама́ра Олексі́ївна ( (17 листопада 1935(1935-11-17), Єлець, Липецька область, РСФРР, СРСР — 12 липня 2019(2019-07-12), Київ) — українська архітекторка, член Спілки архітекторів України з 1969 року, заслужена архітекторка України (1995).

Тамара Олексіївна Целіковська
рос. Тамара Алексеевна Целиковская
Народження	17 листопада 1935(1935-11-17) Єлець, Липецька область, РСФРР, СРСР
Смерть	12 липня 2019(2019-07-12) (83 роки) Київ, Україна
Країна	СРСР,  Україна
Навчання	Київський інженерно-будівельний інститут
Діяльність	архітекторка
Праця в містах	Київ, Одеса, Дніпропетровськ, Крим
Найважливіші споруди	станції Київського метрополітену
Членство	Національна спілка архітекторів України
Звання	Заслужений архітектор України
Автограф
Целіковська Тамара Олексіївна у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем (Целіковська).

Біографія

Народилася в 1935 році в місті Єлець Липецької області, РРФСР. У 1953–1959 роках навчалась на архітектурному факультеті Київського інженерно-будівельного інституту.

У 1959–1963 роках працювала в Науково-дослідному інституті будівельних конструкцій Академії будівництва і архітектури УРСР (НДІБК АБіА УРСР).

З 1963 року — архітектор проєктного інституту «Київметропроект» — Київської філії проектно-вишукувального інституту «Метродіпротранс». У 1994 році інститут «Київметропроект» перейменовано на ДП «ПІ Укрметротунельпроект», у якому працювала до 2014 року на посадах начальника архітектурно-планувальної майстерні та головного архітектора проєкту.

Померла 12 липня 2019 року після важкої тривалої хвороби.

Наукова та суспільна діяльність

У 1960 році як молодший науковий співробітник НДІБК АБіА УРСР брала участь у розробці «Инструкции по применению стеновых конструкций из эффективной керамики» (РСН 71-61), затвердженої Державним комітетом Ради Міністрів УРСР у справах будівництва 11 грудня 1961 року.

Є співавтором книги «Київський метрополітен» (1976 рік, друге видання в 1980 році, разом із Ф. М. Зарембою і М. В. Марченком). Член Національної спілки архітекторів України (з 1991 року) і Спілки архітекторів СРСР (з 1969 року). У 1980–1987 роках у складі групи спеціалістів інституту «Київметропроект» консультувала болгарських архітекторів по проєктуванню метрополітену в м. Софії.

У 1985–1990 роках — секретар Київського відділення Спілки архітекторів СРСР.

Творчий доробок

Архітектор — автор проєктів (у складі творчих колективів):

• Одеський морський вокзал, комплекс споруд по обслуговуванню пасажирів (1968; спільно з архітекторами І. Л. Масленковим, В. С. Богдановським);
• шахтні ліфтопідйомники в Криму в санаторіях «Україна», «Парус» (1966–1969), «Нижня Ореанда» (1995–2000); проєкти — у санаторіях «Кострополь», «Соснова роща», «Імені Куйбишева» (1968);
• ескалаторний підйомник від морського вокзалу до Приморського бульвару біля Потьомкінських сходів, м. Одеса (1971; спільно з архітекторами І. Л. Масленковим, В. С. Богдановським);
• автотранспортний тунель у Криму на трасі Севастополь — Ялта, гора Дракон (Ай-Юрі) (1972);
• автотранспортний тунель у Дніпропетровську (1968–1970).

Архітектор — автор проєктів станцій Київського метрополітену (у складі авторських колективів):

• «Чернігівська» (1968; колишня назва «Комсомольська»; спільно з архітекторами І. Л. Масленковим, В. С. Богдановським);
• «Берестейська» (1971; колишня назва «Жовтнева»; спільно з архітекторами Б. І. Приймаком, І. Л. Масленковим, В. С. Богдановським, скульптором Б. М. Карловським);
• «Нивки» (1971; спільно з архітекторами Б. І. Приймаком, І. Л. Масленковим, В. С. Богдановським, художниками-керамістами Н. І. Федоровою, (Г. Г. Шарай), Г. С. Севрук);
• «Поштова площа» (1976; спільно з архітекторами В. C. Богдановським, І. Л. Масленковим за участю А. С. Крушинського, художниками І. Г. Левитською, Ю. В. Кисличенком; 2013, капітальний ремонт);
• «Лівобережна» (1976, реконструкція; спільно з архітекторами І. Л. Масленковим, ; 2015, капітальний ремонт);
• «Лісова» (1979; колишня назва «Піонерська»; спільно з архітекторами І. Л. Масленковим, А. С. Крушинським, Н. Л. Чуприно́ю за участю , Ф. М. Заремби, , художниками І. Г. Левитською, Ю. В. Кисличенком, Г. Г. Шарай);
• «Тараса Шевченка» (1980; спільно з архітекторами І. Л. Масленковим, А. С. Крушинським, О. М. Працюком, художником О. П. Міловзоровим);
• «Почайна» (1980; колишня назва «Петрівка»; спільно з архітекторами І. Л. Масленковим, А. С. Крушинським, О. М. Працюком, художниками Л. М. Семикіною, )
• «Оболонь» (1980; колишня назва «Проспект Корнійчука»; спільно з архітекторами А. С. Крушинським, О. М. Працюком, художником (П. О. Ганжою))
• «Олімпійська» (1981; колишня назва «Республіканський стадіон»; спільно з архітектором А. С. Крушинським, художником О. П. Міловзоровим);
• «Площа Льва Толстого» (1981, підземний вестибюль; спільно з архітектором А. С. Крушинським);
• «Мінська» (1982, підземний вестибюль (касовий зал); спільно з архітектором А. С. Крушинським);
• «Палац „Україна“» (1984; спільно з архітекторами А. С. Крушинським, М. М. Альошкіним, художниками С. А. Кириченком, (Р. С. Кириченком));
• «Либідська» (1984; колишня назва «Дзержинська»; спільно з архітекторами (В. I. Єжовим), А. C. Крушинським за участю , художниками Е. І. Котковим, М. Г. Бартосіком). З 1994 року станція має статус «щойно виявлений об'єкт культурної спадщини», пам'ятка архітектури та містобудування, монументально-декоративного мистецтва;
• реконструкция станції «Гідропарк» (1987; спільно з архітекторами К. Н. Качаловим, О. В. Черевко, художником Е. І. Котковим);
• «Театральна» (1987; колишня назва «Ленінська»; спільно з архітекторами М. М. Альошкіним, А. С. Крушинським, скульптором А. В. Кущем);
• «Видубичі» (1991; спільно з художниками (О. А. Бородаєм), О. П. Бабаком);
• «Позняки» (1994; спільно з архітекторами В. Л. Гнєвишевим, О. М. Панченком за участю );
• «Харківська» (1994; спільно з архітектором В. Л. Гнєвишевим);
• «Лук'янівська» (1996; спільно з архітекторами М. М. Альошкіним, В. Л. Гнєвишевим);
• «Львівська брама» (1996–2010; спільно з архітекторами М. М. Альошкіним, В. Л. Гнєвишевим).
• «Печерська» (1997, підземний вестибюль; спільно з архітекторами М. М. Альошкіним, В. Л. Гнєвишевим);
• «Святошин» (1998, реконструкція освітлення);
• «Дорогожичі» (2000; спільно з архітекторами В. Л. Гнєвишевим, М. М. Альошкіним);
• «Житомирська» (2003; спільно з архітекторами М. М. Альошкіним, В. Л. Гнєвишевим за участю О. М. Панченка);
• «Академмістечко» (2003; спільно з архітекторами В. Л. Гнєвишевим, М. М. Альошкіним, А. С. Крушинським);
• «Сирець» (2004; спільно з архітекторами В. Л. Гнєвишевим, О. В. Нашивочніковим за участю , Ю. О. Кравченка);
• «Бориспільська» (2005; спільно з архітекторами В. Л. Гнєвишевим, А. П. Юхновським за участю О. В. Нашивочнікова);
• «Вирлиця» (2006; спільно з архітекторами В. Л. Гнєвишевим, О. В. Нашивочніковим, А. П. Юхновським);
• «Червоний хутір» (2008; спільно з архітекторами В. Л. Гнєвишевим, Ю. О. Кравченком за участю К. В. Бадяєвої, А. П. Юхновського);
• «Деміївська» (2010; спільно з архітекторами В. Л. Гнєвишевим, О. В. Нашивочніковим, за участю О. М. Панченка);
• «Голосіївська» (2010; спільно з архітекторами В. Л. Гнєвишевим, А. П. Юхновським, О. В. Нашивочніковим, Є. М. Плащенком);
• «Васильківська» (2010; спільно з архітекторами В. Л. Гнєвишевим, Є. М. Плащенком, О. В. Нашивочніковим, Ю. О. Кравченком);
• «Виставковий центр» (2011; спільно з архітекторами В. Л. Гнєвишевим, О. В. Нашивочніковим, А. П. Юхновським, Є. М. Плащенком за участю Ю. О. Кравченка, О. М. Панченка);
• «Іподром» (2012; спільно з архітекторами В. Л. Гнєвишевим, Є. М. Плащенком, А. П. Юхновським за участю , О. М. Панченка);
• «Теремки» (2013; спільно з архітекторами В. Л. Гнєвишевим, О. В. Нашивочніковим, Є. М. Плащенком за участю О. М. Панченка).
• «Берестейська»
• «Нивки»
• «Поштова площа»
• «Лісова»
• «Тараса Шевченка»
• «Почайна»
• «Оболонь»
• «Олімпійська»
• «Площа Льва Толстого» (вестибюль)
• «Мінська» (вестибюль)
• «Палац „Україна“»
• «Либідська»
• «Театральна»
• «Видубичі»
• «Позняки»
• «Харківська»
• «Лук'янівська»
• «Печерська»
• «Дорогожичі»
• «Житомирська»
• «Академмістечко»
• «Сирець»
• «Бориспільська»
• «Вирлиця»
• «Червоний хутір»
• «Деміївська»
• «Голосіївська»
• «Васильківська»
• «Виставковий центр»
• «Іподром»
• «Теремки»

Публікації

• Инструкция по применению стеновых конструкций из эффективной керамики» (РСН 71-61) / сост. И. А. Рохлин, М. И. Каракурчи, И. Н. Майборода, при участии Т. А. Целиковской. — К. : [б. и.], 1962. (рос.)
• Заремба Ф. М., Целиковская Т. А. Киевский метрополитен. — К. : Будівельник, 1976. — 96 с., ил. (рос.) (укр.) (англ.)
• Заремба Ф. М., Целиковская Т. А., Марченко М. В. Киевский метрополитен. — Изд. 2-е. — К. : Будівельник, 1980. — 168 с., ил. (рос.) (укр.)

Примітки

1. Указ Президента України від 23 червня 1995 року № 476/95 «Про присвоєння архітекторам почесних звань України». [ 13 квітня 2016 у Wayback Machine.]
2. Архітектори, яким присвоєно почесне звання «Заслужений архітектор України» [ 30 березня 2018 у Wayback Machine.] // Хто є хто в будівництві та архітектурі 2010. [ 30 березня 2018 у Wayback Machine.]
3. Наказ Комітету охорони і реставрації пам'яток історії, культури та історичного середовища від 16.05.1994 року № 10.
4. Наказ Головного управління охорони культурної спадщини Київської міської державної адміністрації від 25.06.2011 № 10/38-11. [ 30.03.2018, у Wayback Machine.] (Об'єкти культурної спадщини Печерського району в м. Києві. [ 15 грудня 2017 у Wayback Machine.])
5. Архітектурне рішення платформеної ділянки затверджено в 1995 році, справа № 386. Платформенну частину побудовано в конструкціях. Будівництво станційного комплексу «Львівська брама» законсервовано.

Джерела

• Гонтарь Д. Тамара Целиковская. Влюбленная в метро [ 7 травня 2013 у Wayback Machine.] // Новая. — 2009. — 26 февраля. (рос.)
• (Жінки України: Біографічний енциклопедичний словник) / укладачі : Л. Г. Андрієнко та ін.; редколегія: М. А. Орлик (гол. редактор) та ін. — К.: Фенікс, 2001. — 560 с.; 2180 іл. — .
• Левитська І. Г. Поділ: «Поштова площа» — через 25 років [Архівовано 22 вересня 2013 у WebCite] // Поділ і ми. — 2001. — № 4–5. — С. 46, 47.
• Седик Олена. Підземні палаци народжуються на руїнах [ 27 жовтня 2017 у Wayback Machine.] // Хрещатик. — 2002. — № 93 (2104). — 28 червня.
• Целиковская Тамара Алексеевна [Изоматериал]: лич. лист. чл. СА УССР. — К. : [б. и.], 1969. — 5 л. // ДНАББ ім. В. Г. Заболотного. (рос.)