Хотінь (пол. Choceń) — колишнє лемківське село у Підкарпатському воєводстві Республіка Польща, Сяноцького повіту, гміна Загір'я.
село Колишня церква Координати H G O
|
Розташування
Знаходилось за 16 км на південь від Загір'я, 20 км на південь від Сяніка і 75 км на південь від Ряшева.
Історія
У 1772—1918 роках — у складі Австро-угорської монархії. В селі була церква Покрови Пресвятої Богородиці, яка належала до парафії Середнє Велике Вільховецького деканату Перемиської єпархії. У 1830 році в селі нараховувалося 194 греко-католики, в 1869 — 269 греко-католиків.
У 1919—1939 роках — у складі Польщі. Село належало до Ліського повіту Львівського воєводства. У 1934-1939 роках село перебувало у складі ґміни Лукове.
На 1 січня 1939 року в селі було переважно лемківське населення: з 270 жителів села — 260 українців-греко-католиків і 10 євреїв
У середині вересня 1939 року німці окупували село і у 1941—1943 роках винищили євреїв. У вересні 1944 року радянські війська оволоділи територією села. Після Другої світової війни Закерзоння, попри сподівання українців на входження в УРСР, було віддане Польщі, все українське населення було піддане етноциду — насильно переселене як до СРСР так й до північно-західної Польщі — Повернених Земель. Село знелюдніло і зникло.
Церква
У 1870 році була збудована нова дерев'яна церква Покрови Пресвятої Богородиці. До виселення українців у селі була філіяльна греко-католицька церква, яка належала до парафії Середнє Велике Ліського деканату Перемиської єпархії. Після виселення українців церква зруйнована і в лісі є сліди підмурівку.
Примітки
- Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 = Ethnic groups of the South-Western Ukraine (Halyčyna-Galicia) 1.1.1939: нац. статистика Галичини / Володимир Кубійович; vorwort G. Stadtmuller. — Вісбаден : Отто Ґаррасовіц, 1983. — С. 44. — .
- Акція «Вісла»: Список виселених сіл і містечок. lemky.com. оригіналу за 30 липня 2017. Процитовано 14 серпня 2017.
Джерела
- Choceń (2) // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1880. — Т. I. — S. 594. (пол.)
Це незавершена стаття про Підкарпатське воєводство. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Hotin znachennya Hotin pol Chocen kolishnye lemkivske selo u Pidkarpatskomu voyevodstvi Respublika Polsha Syanockogo povitu gmina Zagir ya selo Hotin pol Chocen Kolishnya cerkva Koordinati 49 22 36 pn sh 22 13 43 sh d H G O Krayina Respublika Polsha Respublika Polsha voyevodstvo Pidkarpatske voyevodstvo Povit Syanockij povitGmina Zagir yaNaselennya 0 osib Chasovij poyas UTC 1 vlitku UTC 2Avtomobilnij kod RSA Gmina Zagir ya OSM 2906835 R Gmina Zagir ya HotinHotin Polsha HotinHotin Pidkarpatske voyevodstvo RoztashuvannyaZnahodilos za 16 km na pivden vid Zagir ya 20 km na pivden vid Syanika i 75 km na pivden vid Ryasheva IstoriyaU 1772 1918 rokah u skladi Avstro ugorskoyi monarhiyi V seli bula cerkva Pokrovi Presvyatoyi Bogorodici yaka nalezhala do parafiyi Serednye Velike Vilhoveckogo dekanatu Peremiskoyi yeparhiyi U 1830 roci v seli narahovuvalosya 194 greko katoliki v 1869 269 greko katolikiv U 1919 1939 rokah u skladi Polshi Selo nalezhalo do Liskogo povitu Lvivskogo voyevodstva U 1934 1939 rokah selo perebuvalo u skladi gmini Lukove Na 1 sichnya 1939 roku v seli bulo perevazhno lemkivske naselennya z 270 zhiteliv sela 260 ukrayinciv greko katolikiv i 10 yevreyiv U seredini veresnya 1939 roku nimci okupuvali selo i u 1941 1943 rokah vinishili yevreyiv U veresni 1944 roku radyanski vijska ovolodili teritoriyeyu sela Pislya Drugoyi svitovoyi vijni Zakerzonnya popri spodivannya ukrayinciv na vhodzhennya v URSR bulo viddane Polshi vse ukrayinske naselennya bulo piddane etnocidu nasilno pereselene yak do SRSR tak j do pivnichno zahidnoyi Polshi Povernenih Zemel Selo znelyudnilo i zniklo CerkvaU 1870 roci bula zbudovana nova derev yana cerkva Pokrovi Presvyatoyi Bogorodici Do viselennya ukrayinciv u seli bula filiyalna greko katolicka cerkva yaka nalezhala do parafiyi Serednye Velike Liskogo dekanatu Peremiskoyi yeparhiyi Pislya viselennya ukrayinciv cerkva zrujnovana i v lisi ye slidi pidmurivku PrimitkiKubijovich V Etnichni grupi pivdennozahidnoyi Ukrayini Galichini na 1 1 1939 Ethnic groups of the South Western Ukraine Halycyna Galicia 1 1 1939 nac statistika Galichini Volodimir Kubijovich vorwort G Stadtmuller Visbaden Otto Garrasovic 1983 S 44 ISBN 3 447 02376 7 Akciya Visla Spisok viselenih sil i mistechok lemky com originalu za 30 lipnya 2017 Procitovano 14 serpnya 2017 DzherelaChocen 2 Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1880 T I S 594 pol Portal Polsha Ce nezavershena stattya pro Pidkarpatske voyevodstvo Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi