Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Холмківська сільська рада — колишній орган місцевого самоврядування у Ужгородському районі Закарпатської області з адміністративним центром у с. Холмок.
Хо́лмок — село в Ужгородському районі Закарпатської області. На околиці села, як свідчать археологічні дані, в VI–XI ст. існували давні слов'янські поселення. Назву село отримало від піщаних дюн, на яких воно виникло, В письмових джерелах село відоме під назвою «Homok» або «Holmok», що угорською мовою означає «пісок». Перша письмова згадка про село датується 1358 роком, коли тодішні землевласники до свого прізвища додавали прикладку «гомокські» (de homok).
Протягом XIV–XV ст. Холмоком володіла місцева шляхта. З XVI ст. Холмок став власністю родини Корлат. В 1427 році у селі нараховувалося 7 селянських та одне шолтейське господарство. В 1588 році в Холмоку було оподатковано 12 домогосподарств, що володіли 4 портами. В кінці XVII ст. в селі нараховувалося 20 селянських господарств. В 1715 році, через події визвольної війни угорського народу проти панування австрійських Габсбургів (1703–1711 р.р.) кількість селянських господарств різко зменшилася.
Як свідчать археологічні пам'ятки, відкриті за останню чверть століття, Ужгородський район у давнину був густо заселений, починаючи з давньої кам'яної доби і закінчуючи Середньовіччям.
В добу неоліту виникають довготривалі поселення в рівнинній місцевості краю. Серед них поселення, відкриті біля сучасних сіл Велика Добронь, Малі Геївці, Паладь-Комарівці, Тарнівці, Холмці, Холмок, Середнє, мікрорайон Ужгорода Дравці та ін. Природно, заселення рівнини повністю відповідало новим задіяним формам економічного життя землеробству і скотарству. На поселеннях, які піддавалися розкопкам, виявлено, як правило, товстий культурний шар, землянкові і напівземлянкові житла, господарські ями, велику кількість уламків від ліпного посуду, кам'яні шліфовані сокири, тесла, мотики, прясла для веретен та конуси від примітивних ткацьких верстатів.
Залізна доба у Закарпатті, в тому числі й Ужгородському районі, настав в VIII – VII ст, до н.е., а найвищого розвитку досяг у V – I ст. до н.е. Цей період представлений поселеннями, городищами, могильниками. Поселення залізної доби виявлені в Малих Геївцях, Оноківцях, Оріховиці, Сторожниці, Тарнівцях, Середньому. Городища стали відомими в Ужгороді (Замкова гора), Горянах, Невицькому (курганний могильник).
Застосування залізних знарядь праці, які в порівнянні з бронзовими були набагато дешевшими і того ж продуктивнішими, сприяло швидкому розвитку землеробства, ремесла, підвищенню добробуту населення. Використовуючи залізну сокиру, люди вирубували під посіви нові лісові ділянки. В межах району росли значні площі дубових лісів. Завдяки застосуванню наральника стало можливим використовувати для обробітку землі тяглову силу.
Сьогодні на теренах району відомо більше десяти поселень першої половини І тисячоліття. Вони частково досліджувалися в селах Батфа, Велика Добронь, Галоч, Довге Поле, Дубрівка, Коритняни, Малі Геївці, Паладь-Комарівці, Пацканьово, Підгорб, Сюрте, Холмок, Ратовці.
Дослідження вчених свідчать про дальший розвиток економічного життя в краї. Поряд із землеробством і скотарством, високого рівня досягли ремесла: залізоробне, ковальське, гончарне, деревообробне. В побут увійшла кераміка, виготовлена на гончарному крузі, обпалена в гончарних горнах. Знахідки римських монет та ювелірних виробів (Малі Селменці) свідчать про жваві торговельно-обмінні відносини між населенням краю та римськими провінціями Паннонія і Дакія. В середині І тисячоліття у "велике переселення народів" включаються давні слов'яни, які жили між Дніпром і Віслою. Просуванню слов'ян на Балкани та Карпатську улоговину, що відбувалося до V ст., немалою мірою сприяло гуннське, готське та аварське вторгнення в Центральну Європу.
Найраніші пам'ятки давніх слов'ян (поселення і могильники), що датуються VI ст., на території Ужгородського району були виявлені в Галочі, Холмоку, Ужгороді. Слов'янські поселення другого етапу – VII – ІХ ст., на теренах району кількісно збільшуються. Вони відомі на прикладі Великих Лазів, Великих Геївців, Великої Доброні, Глибокого, Кам'яниці, Коритнян, Малих Селменців, Павлова, Паладь-Комарівців, Сторожниці та ін.
В Галочі (урочище Біле Поле) вперше на території краю було виявлено напівземлянкові житла з печами-кам'янками давніх слов'ян. Тут же зібрано значну колекцію фрагментів ліпного посуду так званого празького типу, що датується VI ст.
У 896 році в Карпатську улоговину вторгаються угорські (мадярські) племена, головна частина яких проходить через Верецький перевал і осідає в степовій зоні Тисо-Дунайської котловини. Консолідація мадярських племен стала основою для утворення Угорської ранньофеодальної держави, очоленої першим королем Іштваном І (1000-1038 р.р.). Починаючи з ХІ-ХІІ ст., мадяри поступово заселяють Притисянську рівнину. В ХІІ – XIV ст. виникає ряд мадярських сіл на теренах сучасного Ужгородського району, таких як Велика Добронь, Великі Геївці, Паладь-Комарівці, Галоч, Сюрте та ін.
| Холмківська сільська рада | |||
|---|---|---|---|
| | |||
| Основні дані | |||
| Країна |  Україна | ||
| Область | Закарпатська область | ||
| Район |  Ужгородський район | ||
| Адм. центр | с. Холмок | ||
| Код КОАТУУ | 2124887400 | ||
| Облікова картка | Холмківська сільська рада | ||
| Склад | |||
| Кількість членів | 35 | ||
| Голова ради | Вачіля Тетяна Юріївна | ||
| Територія та населення | |||
| Населення | 6893 | ||
| Населені пункти | 4 | ||
| Контактні дані | |||
| Адреса | 89422, Закарпатська обл., Ужгородський р-н, с. Холмок, вул. Свободи, 50 | ||
| Телефонний код | +380 312 | ||
| Населені пункти Сільській раді підпорядковані населені пункти:
|
Склад ради
Рада складається з 26 депутатів та голови.
Керівний склад сільської ради
| ПІБ | Основні відомості | Дата обрання | Дата звільнення |
|---|---|---|---|
| Данило Володимир Юрійович | Сільський голова, 1950 року народження, освіта | 26.03.2006 | 31.10.2010 |
| Вачіля Тетяна Юріївна | Сільський голова, 1974 року народження, освіта вища, позапартійна | 31.10.2010 |
Примітка: таблиця складена за даними джерела
Примітки
- Керівний склад попередніх скликань ради на сайті Верховної Ради України
Джерела
- Картка ради на сайті Верховної Ради України
 | Це незавершена стаття з географії України. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Holmkivska silska rada kolishnij organ miscevogo samovryaduvannya u Uzhgorodskomu rajoni Zakarpatskoyi oblasti z administrativnim centrom u s Holmok Ho lmok selo v Uzhgorodskomu rajoni Zakarpatskoyi oblasti Na okolici sela yak svidchat arheologichni dani v VI XI st isnuvali davni slov yanski poselennya Nazvu selo otrimalo vid pishanih dyun na yakih vono viniklo V pismovih dzherelah selo vidome pid nazvoyu Homok abo Holmok sho ugorskoyu movoyu oznachaye pisok Persha pismova zgadka pro selo datuyetsya 1358 rokom koli todishni zemlevlasniki do svogo prizvisha dodavali prikladku gomokski de homok Protyagom XIV XV st Holmokom volodila misceva shlyahta Z XVI st Holmok stav vlasnistyu rodini Korlat V 1427 roci u seli narahovuvalosya 7 selyanskih ta odne sholtejske gospodarstvo V 1588 roci v Holmoku bulo opodatkovano 12 domogospodarstv sho volodili 4 portami V kinci XVII st v seli narahovuvalosya 20 selyanskih gospodarstv V 1715 roci cherez podiyi vizvolnoyi vijni ugorskogo narodu proti panuvannya avstrijskih Gabsburgiv 1703 1711 r r kilkist selyanskih gospodarstv rizko zmenshilasya Yak svidchat arheologichni pam yatki vidkriti za ostannyu chvert stolittya Uzhgorodskij rajon u davninu buv gusto zaselenij pochinayuchi z davnoyi kam yanoyi dobi i zakinchuyuchi Serednovichchyam V dobu neolitu vinikayut dovgotrivali poselennya v rivninnij miscevosti krayu Sered nih poselennya vidkriti bilya suchasnih sil Velika Dobron Mali Geyivci Palad Komarivci Tarnivci Holmci Holmok Serednye mikrorajon Uzhgoroda Dravci ta in Prirodno zaselennya rivnini povnistyu vidpovidalo novim zadiyanim formam ekonomichnogo zhittya zemlerobstvu i skotarstvu Na poselennyah yaki piddavalisya rozkopkam viyavleno yak pravilo tovstij kulturnij shar zemlyankovi i napivzemlyankovi zhitla gospodarski yami veliku kilkist ulamkiv vid lipnogo posudu kam yani shlifovani sokiri tesla motiki pryasla dlya vereten ta konusi vid primitivnih tkackih verstativ Zalizna doba u Zakarpatti v tomu chisli j Uzhgorodskomu rajoni nastav v VIII VII st do n e a najvishogo rozvitku dosyag u V I st do n e Cej period predstavlenij poselennyami gorodishami mogilnikami Poselennya zaliznoyi dobi viyavleni v Malih Geyivcyah Onokivcyah Orihovici Storozhnici Tarnivcyah Serednomu Gorodisha stali vidomimi v Uzhgorodi Zamkova gora Goryanah Nevickomu kurgannij mogilnik Zastosuvannya zaliznih znaryad praci yaki v porivnyanni z bronzovimi buli nabagato deshevshimi i togo zh produktivnishimi spriyalo shvidkomu rozvitku zemlerobstva remesla pidvishennyu dobrobutu naselennya Vikoristovuyuchi zaliznu sokiru lyudi virubuvali pid posivi novi lisovi dilyanki V mezhah rajonu rosli znachni ploshi dubovih lisiv Zavdyaki zastosuvannyu naralnika stalo mozhlivim vikoristovuvati dlya obrobitku zemli tyaglovu silu Sogodni na terenah rajonu vidomo bilshe desyati poselen pershoyi polovini I tisyacholittya Voni chastkovo doslidzhuvalisya v selah Batfa Velika Dobron Galoch Dovge Pole Dubrivka Koritnyani Mali Geyivci Palad Komarivci Packanovo Pidgorb Syurte Holmok Ratovci Doslidzhennya vchenih svidchat pro dalshij rozvitok ekonomichnogo zhittya v krayi Poryad iz zemlerobstvom i skotarstvom visokogo rivnya dosyagli remesla zalizorobne kovalske goncharne derevoobrobne V pobut uvijshla keramika vigotovlena na goncharnomu kruzi obpalena v goncharnih gornah Znahidki rimskih monet ta yuvelirnih virobiv Mali Selmenci svidchat pro zhvavi torgovelno obminni vidnosini mizh naselennyam krayu ta rimskimi provinciyami Pannoniya i Dakiya V seredini I tisyacholittya u velike pereselennya narodiv vklyuchayutsya davni slov yani yaki zhili mizh Dniprom i Visloyu Prosuvannyu slov yan na Balkani ta Karpatsku ulogovinu sho vidbuvalosya do V st nemaloyu miroyu spriyalo gunnske gotske ta avarske vtorgnennya v Centralnu Yevropu Najranishi pam yatki davnih slov yan poselennya i mogilniki sho datuyutsya VI st na teritoriyi Uzhgorodskogo rajonu buli viyavleni v Galochi Holmoku Uzhgorodi Slov yanski poselennya drugogo etapu VII IH st na terenah rajonu kilkisno zbilshuyutsya Voni vidomi na prikladi Velikih Laziv Velikih Geyivciv Velikoyi Dobroni Glibokogo Kam yanici Koritnyan Malih Selmenciv Pavlova Palad Komarivciv Storozhnici ta in V Galochi urochishe Bile Pole vpershe na teritoriyi krayu bulo viyavleno napivzemlyankovi zhitla z pechami kam yankami davnih slov yan Tut zhe zibrano znachnu kolekciyu fragmentiv lipnogo posudu tak zvanogo prazkogo tipu sho datuyetsya VI st U 896 roci v Karpatsku ulogovinu vtorgayutsya ugorski madyarski plemena golovna chastina yakih prohodit cherez Vereckij pereval i osidaye v stepovij zoni Tiso Dunajskoyi kotlovini Konsolidaciya madyarskih plemen stala osnovoyu dlya utvorennya Ugorskoyi rannofeodalnoyi derzhavi ocholenoyi pershim korolem Ishtvanom I 1000 1038 r r Pochinayuchi z HI HII st madyari postupovo zaselyayut Pritisyansku rivninu V HII XIV st vinikaye ryad madyarskih sil na terenah suchasnogo Uzhgorodskogo rajonu takih yak Velika Dobron Veliki Geyivci Palad Komarivci Galoch Syurte ta in Holmkivska silska rada Osnovni dani Krayina Ukrayina Oblast Zakarpatska oblast Rajon Uzhgorodskij rajon Adm centr s Holmok Kod KOATUU 2124887400 Oblikova kartka Holmkivska silska rada Sklad Kilkist chleniv 35 Golova radi Vachilya Tetyana Yuriyivna Teritoriya ta naselennya Naselennya 6893 Naseleni punkti 4 Kontaktni dani Adresa 89422 Zakarpatska obl Uzhgorodskij r n s Holmok vul Svobodi 50 Telefonnij kod 380 312 Naseleni punkti Silskij radi pidporyadkovani naseleni punkti s Holmok s Koncovo s Minaj s Rozivka s Botfalva s Koritnyani s Kinchesh s Storozhnicya s Tarnivci s ShishlivciSklad radiRada skladayetsya z 26 deputativ ta golovi Kerivnij sklad silskoyi radiPIB Osnovni vidomosti Data obrannya Data zvilnennya Danilo Volodimir Yurijovich Silskij golova 1950 roku narodzhennya osvita 26 03 2006 31 10 2010 Vachilya Tetyana Yuriyivna Silskij golova 1974 roku narodzhennya osvita visha pozapartijna 31 10 2010 Primitka tablicya skladena za danimi dzherelaPrimitkiKerivnij sklad poperednih sklikan radi na sajti Verhovnoyi Radi UkrayiniDzherelaKartka radi na sajti Verhovnoyi Radi Ukrayini Ce nezavershena stattya z geografiyi Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi