Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Фрідріх-Вільгельм Крюгер (нім. Friedrich Wilhelm Krüger; 8 травня 1894, Страсбург — 10 травня 1945, , Австрія) — один із керівників окупаційного режиму в Польщі, обергруппенфюрер СА (1934), обергруппенфюрер СС (25 січня 1935 року), генерал військ СС (20 травня 1944 року), генерал поліції (8 червня 1944 року).
| Фрідріх-Вільгельм Крюгер | ||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| нім. Friedrich Wilhelm Krüger | ||||||||||||||||||||||||||
 | ||||||||||||||||||||||||||
| Народження | 8 травня 1894 Страсбург | |||||||||||||||||||||||||
| Смерть | 10 травня 1945 (51 рік) , Австрія вогнепальне поранення | |||||||||||||||||||||||||
| Країна |  Німеччина | |||||||||||||||||||||||||
| Партія | Націонал-соціалістична робітнича партія Німеччини | |||||||||||||||||||||||||
| Член | СА і СС[1] | |||||||||||||||||||||||||
| Звання |  Обергруппенфюрер СС, генерал військ СС (20 травня 1944), генерал поліції (8 червня 1944) | |||||||||||||||||||||||||
| Командування | 6-а гірська дивізія СС «Норд» і 5-й гірський корпус СС | |||||||||||||||||||||||||
| Війни / битви | Перша світова війна, Друга світова війна, Оборона Заполяр'я, Лапландська війна і Югославський фронт Другої світової війни | |||||||||||||||||||||||||
| Нагороди |
| |||||||||||||||||||||||||
 Фрідріх-Вільгельм Крюгер у Вікісховищі | ||||||||||||||||||||||||||
)
)
Життєпис
Син полковника, брат Вальтера Крюгера. Освіту отримав у кадетських корпусах Карлсруе (1909) і Берліні Ліхтерфельде (1913). 22 березня 1914 року в чині лейтенанта вступив у піхотний полк Лютцова. За бойові заслуги нагороджений Залізним хрестом 1-го і 2-го класу.
В 1919—1920 служив в Добровольчому корпусі Лютцова, брав участь у придушенні комуністичного руху в Німеччині. У травні 1920 року демобілізований. В 1920—1923 працював у видавництвах, в 1924—1928 директор сміттєспалювальної фабрики (Берлін). Звільнений за підозрою в корупції.
15 листопада 1929 року вступив в НСДАП (партквиток № 171 199), 1930 року — в СА, 16 березня 1931 року — в СС (квиток № 6123), отримав чин штурмбаннфюрера. З березня 1931 по січень 1935 року перебував для особливих доручень у штабі 3-го абшніта СС. Обіймав високі посади в СА: з 5 квітня 1931 року начальник штабу групи СА «Восток», з 10 листопада 1931 року командир групи СА «Восток», з червня 1932 року начальник служби підготовки СА і групенфюрер СА для особливих доручень при штабі Ернста Рема.
У червні 1932 року обраний депутатом від Франкфурта-на-Одері. З 1 липня 1933 року начальник служби освіти СА. 1935 року повернувся на командні пости в СС.
З 15 червня 1933 року обергруппенфюрер в Мюнхені, член штабу рейхсфюрера СС і прусський державний радник. З липня 1933 по серпень 1934 року начальник навчального керування СА. З 1 квітня 1936 року інспектор прикордонних частин СС. З травня 1938 по жовтень 1939 року інспектор кавалерійських СС.
З 4 жовтня 1939 по 9 листопада 1943 року вищий керівник СС і поліції в генерал-губернаторстві та одночасно з 15 вересня 1942 року керівник оберабшніта СС «Схід»; найближчий співробітник Ганса Франка. Постійно вступав у конфлікт із Франком, вимагаючи більш енергійних та жорстоких антипольських та антиєврейських заходів. У конфлікті з Франком користувався підтримкою Генріха Гіммлера. У травні 1942 року протистояння вирішилося на користь Крюгера, який зайняв спеціально для нього заснований пост статс-секретаря з питань безпеки в уряді генерал-губернаторства. Після цього вплив Крюгера стало рівним, а іноді та перевершував вплив Франка.
Одночасно став особистим представником Гіммлера щодо зміцнення німецької нації в генерал-губернаторстві. В 1939—1943 був головним керівником всієї системи нацистського терору в Польщі, несе відповідальність за знищення мільйонів поляків та польських євреїв (тільки євреїв було знищено 1 720 тисяч осіб). За його наказом із Замостя виселили 110 тисяч поляків, щоб звільнити місце для німецьких колоністів.
Завдяки підступам Франка втратив свою посаду, 9 листопада 1943 року зарахований до складу і до квітня 1944 року займався тренуванням частин 7-ї гірськострілецької дивізії СС «Принц Ойген».
З 20 травня 1944 року командир 6-ї гірськострілецької дивізії СС «Норд». З 26 серпня 1944 року командир 5-го гірськострілецького корпусу СС.
20 вересня 1944 року нагороджений Лицарським хрестом Залізного хреста за командування дивізією у складі 20-ї гірської армії у Фінляндії. Брав участь в операціях проти партизан у Західній Югославії.
У лютому 1945 року призначений вищим керівником СС і поліції у Відні. Покінчив життя самогубством.
Нагороди
Перша світова війна
- Залізний хрест
- 2-го класу (17 лютого 1915)
- 1-го класу
- Хрест «За військові заслуги» (Австро-Угорщина) 3-го класу (осінь 1916)
- Лицарський хрест ордена Дому Гогенцоллернів із мечами (25 квітня 1918)
- Нагрудний знак «За поранення» в сріблі
Міжвоєнний період
- Почесний хрест ветерана війни
- Шеврон старого бійця
- Німецький Олімпійський знак 2-го класу (1937)
- Німецький кінний знак в сріблі
- Кільце «Мертва голова»
- Почесна шпага рейхсфюрера СС
- Спортивний знак СА в золоті
- Медаль «За вислугу років в НСДАП» в бронзі та сріблі (15 років)
- Медаль «За вислугу років у СС» 3-го класу (8 років)
- Медаль «У пам'ять 13 березня 1938 року»
- Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938»
- Золотий партійний знак НСДАП (30 січня 1939)
- Великий офіцер ордена Корони Італії (травень 1939)
Друга світова війна
- Великий офіцер (січень 1940)
- Хрест Воєнних заслуг 2-го і 1-го класу з мечами (20 квітня 1942)
- Застібка до Залізного хреста
- 2-го класу (2 серпня 1943)
- 1-го класу (15 травня 1944)
- Лицарський хрест Залізного хреста (20 жовтня 1944)
Фрідріх-Вільгельм Крюгер в кінематографі
- «Майор Вихор», 1967; «Сімнадцять миттєвостей весни», 1973 —
- «Дума про Ковпака», 1976 — Альгімантас Масюліс
Світлини
-
![image]()
Крюгер у Львові -
![image]()
Ганс Франк виголошує промову під час поліцейського параду у Кракові (1939). Крюгер стоїть позаду Франка (у сталевій касці).
Джерела
- Larry V. Thompson: Friedrich-Wilhelm Krüger — Höherer SS- und Polizeiführer Ost. In: Ronald Smelser, Enrico Syring (Hrsg.): Die SS: Elite unter dem Totenkopf. Paderborn 2000, ISBN 3-506-78562-1.
- Josef Wulf: Das Dritte Reich und seine Vollstrecker. Kapitel: Die Liquidation von 500.000 Juden im Ghetto Warschau. Arani, Berlin 1961.
- Ruth Bettina Birn: Die Höheren SS- und Polizeiführer. Himmlers Vertreter im Reich und in den besetzten Gebieten. Droste, Düsseldorf 1986, ISBN 3-7700-0710-7.
- Heinz Höhne: Der Orden unter dem Totenkopf. Die Geschichte der SS. Weltbild, Augsburg 1998, ISBN 3-89350-549-0.
- Hermann Weiß (Hrsg.): . S. Fischer, Frankfurt am Main 1998, ISBN 3-10-091052-4.
- Ernst Klee: Das Personenlexikon zum Dritten Reich. Fischer-Taschenbuch-Verlag, Frankfurt 2007, ISBN 978-3-596-16048-8 (aktualisierte 2. Auflage).
- Erich Stockhorst: . Arndt, Kiel 2000, ISBN 3-88741-116-1 (Unveränderter Nachdruck der ersten Auflage von 1967). Einschlägiger Verlag.
- Dermot Bradley (Hrsg.), Andreas Schulz, Günter Wegmann: Die Generale der Waffen-SS und der Polizei. Die militärischen Werdegänge der Generale, sowie der Ärzte, Veterinäre, Intendanten, Richter und Ministerialbeamten im Generalsrang. Band 2: Hachtel–Kutschera. Biblio Verlag, Bissendorf 2005, ISBN 3-7648-2592-8, S. 596—609.
- Fellgiebel W.P., Elite of the Third Reich, The recipients of the Knight's Cross of the Iron Cross 1939—1945: A Reference, Helion & Company Limited, Solihull, 2003,
- Veit Scherzer: Die Ritterkreuzträger 1939—1945, Scherzers Militaer-Verlag, Ranis/Jena 2007, ISBN 978-3-938845-17-2, S. 478.
- Dienstaltersliste der Schutzstaffel der NSDAP, Stand vom 1. Dezember 1936 — 1936.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Kryuger Fridrih Vilgelm Kryuger nim Friedrich Wilhelm Kruger 8 travnya 1894 18940508 Strasburg 10 travnya 1945 Avstriya odin iz kerivnikiv okupacijnogo rezhimu v Polshi obergruppenfyurer SA 1934 obergruppenfyurer SS 25 sichnya 1935 roku general vijsk SS 20 travnya 1944 roku general policiyi 8 chervnya 1944 roku Fridrih Vilgelm Kryugernim Friedrich Wilhelm KrugerNarodzhennya8 travnya 1894 1894 05 08 StrasburgSmert10 travnya 1945 1945 05 10 51 rik Avstriya vognepalne poranennyaKrayina NimechchinaPartiyaNacional socialistichna robitnicha partiya NimechchiniChlenSA i SS 1 Zvannya Obergruppenfyurer SS general vijsk SS 20 travnya 1944 general policiyi 8 chervnya 1944 Komanduvannya6 a girska diviziya SS Nord i 5 j girskij korpus SSVijni bitviPersha svitova vijna Druga svitova vijna Oborona Zapolyar ya Laplandska vijna i Yugoslavskij front Drugoyi svitovoyi vijniNagorodiLicarskij hrest Zaliznogo hresta Zastibka do Zaliznogo hresta 1 go klasu Zastibka do Zaliznogo hresta 2 go klasuZaliznij hrest 1 go klasu Zaliznij hrest 2 go klasu Licarskij hrest ordena domu Gogencollerniv z mechami na vijskovij strichciHrest Za vijskovi zaslugi Avstro Ugorshina Nagrudnij znak Za poranennya v sribli Pochesnij hrest veterana vijni dlya uchasnikiv bojovih dij Nimeckij Olimpijskij znak 2 go klasu Medal U pam yat 13 bereznya 1938 roku Medal U pam yat 1 zhovtnya 1938 Velikij oficer ordena Koroni Italiyi Hrest Voyennih zaslug I klasu z mechami Hrest Voyennih zaslug II klasu z mechamiMedal Za vislugu rokiv v NSDAP Medal Za vislugu rokiv v NSDAP Zolotij partijnij znak NSDAPMedal Za vislugu rokiv u SS 8 rokiv Medal Za vislugu rokiv u SS 4 roki Pochesnij kut starih bijciv Nimeckij kinnij znak Sportivnij znak SAKilce Mertva golova Fridrih Vilgelm Kryuger u VikishovishiZhittyepisSin polkovnika brat Valtera Kryugera Osvitu otrimav u kadetskih korpusah Karlsrue 1909 i Berlini Lihterfelde 1913 22 bereznya 1914 roku v chini lejtenanta vstupiv u pihotnij polk Lyutcova Za bojovi zaslugi nagorodzhenij Zaliznim hrestom 1 go i 2 go klasu V 1919 1920 sluzhiv v Dobrovolchomu korpusi Lyutcova brav uchast u pridushenni komunistichnogo ruhu v Nimechchini U travni 1920 roku demobilizovanij V 1920 1923 pracyuvav u vidavnictvah v 1924 1928 direktor smittyespalyuvalnoyi fabriki Berlin Zvilnenij za pidozroyu v korupciyi 15 listopada 1929 roku vstupiv v NSDAP partkvitok 171 199 1930 roku v SA 16 bereznya 1931 roku v SS kvitok 6123 otrimav chin shturmbannfyurera Z bereznya 1931 po sichen 1935 roku perebuvav dlya osoblivih doruchen u shtabi 3 go abshnita SS Obijmav visoki posadi v SA z 5 kvitnya 1931 roku nachalnik shtabu grupi SA Vostok z 10 listopada 1931 roku komandir grupi SA Vostok z chervnya 1932 roku nachalnik sluzhbi pidgotovki SA i grupenfyurer SA dlya osoblivih doruchen pri shtabi Ernsta Rema U chervni 1932 roku obranij deputatom vid Frankfurta na Oderi Z 1 lipnya 1933 roku nachalnik sluzhbi osviti SA 1935 roku povernuvsya na komandni posti v SS Z 15 chervnya 1933 roku obergruppenfyurer v Myunheni chlen shtabu rejhsfyurera SS i prusskij derzhavnij radnik Z lipnya 1933 po serpen 1934 roku nachalnik navchalnogo keruvannya SA Z 1 kvitnya 1936 roku inspektor prikordonnih chastin SS Z travnya 1938 po zhovten 1939 roku inspektor kavalerijskih SS Z 4 zhovtnya 1939 po 9 listopada 1943 roku vishij kerivnik SS i policiyi v general gubernatorstvi ta odnochasno z 15 veresnya 1942 roku kerivnik oberabshnita SS Shid najblizhchij spivrobitnik Gansa Franka Postijno vstupav u konflikt iz Frankom vimagayuchi bilsh energijnih ta zhorstokih antipolskih ta antiyevrejskih zahodiv U konflikti z Frankom koristuvavsya pidtrimkoyu Genriha Gimmlera U travni 1942 roku protistoyannya virishilosya na korist Kryugera yakij zajnyav specialno dlya nogo zasnovanij post stats sekretarya z pitan bezpeki v uryadi general gubernatorstva Pislya cogo vpliv Kryugera stalo rivnim a inodi ta perevershuvav vpliv Franka Odnochasno stav osobistim predstavnikom Gimmlera shodo zmicnennya nimeckoyi naciyi v general gubernatorstvi V 1939 1943 buv golovnim kerivnikom vsiyeyi sistemi nacistskogo teroru v Polshi nese vidpovidalnist za znishennya miljoniv polyakiv ta polskih yevreyiv tilki yevreyiv bulo znisheno 1 720 tisyach osib Za jogo nakazom iz Zamostya viselili 110 tisyach polyakiv shob zvilniti misce dlya nimeckih kolonistiv Zavdyaki pidstupam Franka vtrativ svoyu posadu 9 listopada 1943 roku zarahovanij do skladu i do kvitnya 1944 roku zajmavsya trenuvannyam chastin 7 yi girskostrileckoyi diviziyi SS Princ Ojgen Z 20 travnya 1944 roku komandir 6 yi girskostrileckoyi diviziyi SS Nord Z 26 serpnya 1944 roku komandir 5 go girskostrileckogo korpusu SS 20 veresnya 1944 roku nagorodzhenij Licarskim hrestom Zaliznogo hresta za komanduvannya diviziyeyu u skladi 20 yi girskoyi armiyi u Finlyandiyi Brav uchast v operaciyah proti partizan u Zahidnij Yugoslaviyi U lyutomu 1945 roku priznachenij vishim kerivnikom SS i policiyi u Vidni Pokinchiv zhittya samogubstvom NagorodiPersha svitova vijna Zaliznij hrest 2 go klasu 17 lyutogo 1915 1 go klasu Hrest Za vijskovi zaslugi Avstro Ugorshina 3 go klasu osin 1916 Licarskij hrest ordena Domu Gogencollerniv iz mechami 25 kvitnya 1918 Nagrudnij znak Za poranennya v sribliMizhvoyennij period Pochesnij hrest veterana vijni Shevron starogo bijcya Nimeckij Olimpijskij znak 2 go klasu 1937 Nimeckij kinnij znak v sribli Kilce Mertva golova Pochesna shpaga rejhsfyurera SS Sportivnij znak SA v zoloti Medal Za vislugu rokiv v NSDAP v bronzi ta sribli 15 rokiv Medal Za vislugu rokiv u SS 3 go klasu 8 rokiv Medal U pam yat 13 bereznya 1938 roku Medal U pam yat 1 zhovtnya 1938 Zolotij partijnij znak NSDAP 30 sichnya 1939 Velikij oficer ordena Koroni Italiyi traven 1939 Druga svitova vijna Velikij oficer sichen 1940 Hrest Voyennih zaslug 2 go i 1 go klasu z mechami 20 kvitnya 1942 Zastibka do Zaliznogo hresta 2 go klasu 2 serpnya 1943 1 go klasu 15 travnya 1944 Licarskij hrest Zaliznogo hresta 20 zhovtnya 1944 Fridrih Vilgelm Kryuger v kinematografi Major Vihor 1967 Simnadcyat mittyevostej vesni 1973 Duma pro Kovpaka 1976 Algimantas MasyulisSvitliniKryuger u Lvovi Gans Frank vigoloshuye promovu pid chas policejskogo paradu u Krakovi 1939 Kryuger stoyit pozadu Franka u stalevij kasci DzherelaLarry V Thompson Friedrich Wilhelm Kruger Hoherer SS und Polizeifuhrer Ost In Ronald Smelser Enrico Syring Hrsg Die SS Elite unter dem Totenkopf Paderborn 2000 ISBN 3 506 78562 1 Josef Wulf Das Dritte Reich und seine Vollstrecker Kapitel Die Liquidation von 500 000 Juden im Ghetto Warschau Arani Berlin 1961 Ruth Bettina Birn Die Hoheren SS und Polizeifuhrer Himmlers Vertreter im Reich und in den besetzten Gebieten Droste Dusseldorf 1986 ISBN 3 7700 0710 7 Heinz Hohne Der Orden unter dem Totenkopf Die Geschichte der SS Weltbild Augsburg 1998 ISBN 3 89350 549 0 Hermann Weiss Hrsg S Fischer Frankfurt am Main 1998 ISBN 3 10 091052 4 Ernst Klee Das Personenlexikon zum Dritten Reich Fischer Taschenbuch Verlag Frankfurt 2007 ISBN 978 3 596 16048 8 aktualisierte 2 Auflage Erich Stockhorst Arndt Kiel 2000 ISBN 3 88741 116 1 Unveranderter Nachdruck der ersten Auflage von 1967 Einschlagiger Verlag Dermot Bradley Hrsg Andreas Schulz Gunter Wegmann Die Generale der Waffen SS und der Polizei Die militarischen Werdegange der Generale sowie der Arzte Veterinare Intendanten Richter und Ministerialbeamten im Generalsrang Band 2 Hachtel Kutschera Biblio Verlag Bissendorf 2005 ISBN 3 7648 2592 8 S 596 609 Fellgiebel W P Elite of the Third Reich The recipients of the Knight s Cross of the Iron Cross 1939 1945 A Reference Helion amp Company Limited Solihull 2003 ISBN 1 874622 46 9 Veit Scherzer Die Ritterkreuztrager 1939 1945 Scherzers Militaer Verlag Ranis Jena 2007 ISBN 978 3 938845 17 2 S 478 Dienstaltersliste der Schutzstaffel der NSDAP Stand vom 1 Dezember 1936 1936 d Track Q63098423